Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смерть Марата ( фр. La Mort de Marat або Marat Assassiné ) — картина 1793 року Жака-Луї Давида, на якій зображено друга художника та вбитого лідера французької революції Жана-Поля Марата. Одне з найвідоміших зображень епохи Французької революції Давид написав, коли він був провідним французьким художником-неокласиком, монтаньяром і членом революційного Комітету загальної безпеки. Картина, створена через кілька місяців після смерті Марата, показує, як Марат лежить мертвий у своїй ванні після того, як його вбила Шарлотта Кордей 13 липня 1793 року. Історик мистецтва Т. Дж. Кларк назвав картину Давіда першою модерністською роботою за те, що «матеріалом вона брала політичний матеріал, а не трансмутував його».
| Смерть Марата La Mort de Marat | |
 | |
| Автор | Жак-Луї Давід |
|---|---|
| Час створення | 1793 |
| Розміри | 162 cm × 128 cm |
| Матеріал | полотно, масло |
| Техніка | неокласицизм |
| Місцезнаходження | (Королівські музеї витончених мистецтв (Брюссель)) |
Картина знаходиться в колекції Королівського музею образотворчих мистецтв Бельгії . Репліка, створена майстернею художника, виставлена в Луврі.
Вбивство Марата
Жан-Поль Марат (24 травня 1743 — 13 липня 1793) — один із лідерів монтаньярів, радикальної фракції, що діяла під час Французької революції від періоду терору до термідоріанської реакції. Марат був зарізаний Шарлоттою Кордей, жирондисткою і політичною ворогинею Марата, яка звинуватила Марата у вересневій різанині.
Марат страждав від захворювання шкіри, через яке він проводив багато часу у ванні; він часто там працював. Корде смертельно поранила Марата, але вона не намагалася втекти. Пізніше її судили та стратили за вбивство.
Коли його вбили, Марат виправляв коректуру своєї газети L'Ami du peuple . Збережена закривавлена сторінка. На картині записка, яку тримає Марат, є не фактичною цитатою Корде, а вигаданим висловом, заснованим на тому, що могла сказати Корде.
Політика Давида
Провідний французький художник свого покоління Давид був видатним монтаньяром і якобінцем, близьким до Марата та Максиміліана Робесп’єра. Як заступник музейної секції в Національному з’їзді, Девід голосував за смерть французького короля Людовіка XVI і служив у Комітеті загальної безпеки, де він брав активну участь у винесенні вироків і ув’язненні, зрештою очолив «секцію des interrogatoires". Давід також був членом Комітету громадської освіти.
Стиль
«Смерть Марата » часто порівнюють із «П’єтою» Мікеланджело, головною подібністю є подовжена рука, що звисає в обох роботах. Давид захоплювався роботами Караваджо, особливо Покладенням Христа в могилу, яке відображає драматизм і світло Смерті Марата .
Давід прагнув передати новій Французькій республіці священні якості, які здавна асоціювалися з монархією та католицькою церквою. Він намалював Марата, мученика революції, у стилі, що нагадує християнського мученика, з обличчям і тілом, осяяними м’яким сяючим світлом.
Пізніша історія
Кілька копій картини було зроблено учнями Давіда в 1793–1794 роках, коли зображення було популярним символом мучеництва під час правління терору. З 1795 року до смерті Давіда картина лежала в невідомості. Під час вигнання Давіда в Бельгії його сховав десь у Франції Антуан Гро, найвідоміший учень Давида.
Інтерес до картини відновився після того, як П’єр-Жозеф Прудон і Шарль Бодлер високо оцінили роботу, побачивши її на Bazar Bonne-Nouvelle у 1845 році. У 20-му столітті картини Давида надихнули кількох художників (зокрема Пабло Пікассо, Едварда Мунка та Поля Жака Еме Бодрі ), поетів (Алессандро Моццамбані) і письменників (п’єса Пітера Вайсса « Марат/Саде »). Муніс створив версію, складену з вмісту міського сміттєзвалища, у рамках своєї серії «Pictures of Garbage».
Лист, зображений на картині, з плямами крові та слідами від води в ванні все ще видно, зберігся й належить Роберту Ліндсі, 29-му графу Кроуфорду .
- Site officiel du musée du Louvre. cartelfr.louvre.fr. Процитовано 23 вересня 2020.
- Greenhalgh, Michael (1989). David's 'Marat Assassiné' and Its Sources. The Yearbook of English Studies. 19: 162—180. doi:10.2307/3508048. ISSN 0306-2473. JSTOR 3508048.
- Greenhalgh, Michael (1989). David's 'Marat Assassiné' and Its Sources. The Yearbook of English Studies. 19: 163. doi:10.2307/3508048. ISSN 0306-2473. JSTOR 3508048.
- Wildenstein, pp. 43–59.
- Smarthistory [ 2014-10-18 у Wayback Machine.], David's Death of Marat, accessed 28 December 2012
- A Modern Marat. The Wall Street Journal. 16 жовтня 2010.
- The Earl of Crawford has the largest collection of French revolutionary manuscripts in Scotland.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smert Marata fr La Mort de Marat abo Marat Assassine kartina 1793 roku Zhaka Luyi Davida na yakij zobrazheno druga hudozhnika ta vbitogo lidera francuzkoyi revolyuciyi Zhana Polya Marata Odne z najvidomishih zobrazhen epohi Francuzkoyi revolyuciyi David napisav koli vin buv providnim francuzkim hudozhnikom neoklasikom montanyarom i chlenom revolyucijnogo Komitetu zagalnoyi bezpeki Kartina stvorena cherez kilka misyaciv pislya smerti Marata pokazuye yak Marat lezhit mertvij u svoyij vanni pislya togo yak jogo vbila Sharlotta Kordej 13 lipnya 1793 roku Istorik mistectva T Dzh Klark nazvav kartinu Davida pershoyu modernistskoyu robotoyu za te sho materialom vona brala politichnij material a ne transmutuvav jogo Smert Marata La Mort de MaratAvtor Zhak Luyi DavidChas stvorennya 1793Rozmiri 162 cm 128 cmMaterial polotno masloTehnika neoklasicizmMisceznahodzhennya Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel Kartina znahoditsya v kolekciyi Korolivskogo muzeyu obrazotvorchih mistectv Belgiyi Replika stvorena majsterneyu hudozhnika vistavlena v Luvri Vbivstvo MarataZhan Pol Marat 24 travnya 1743 13 lipnya 1793 odin iz lideriv montanyariv radikalnoyi frakciyi sho diyala pid chas Francuzkoyi revolyuciyi vid periodu teroru do termidorianskoyi reakciyi Marat buv zarizanij Sharlottoyu Kordej zhirondistkoyu i politichnoyu vorogineyu Marata yaka zvinuvatila Marata u veresnevij rizanini Marat strazhdav vid zahvoryuvannya shkiri cherez yake vin provodiv bagato chasu u vanni vin chasto tam pracyuvav Korde smertelno poranila Marata ale vona ne namagalasya vtekti Piznishe yiyi sudili ta stratili za vbivstvo Koli jogo vbili Marat vipravlyav korekturu svoyeyi gazeti L Ami du peuple Zberezhena zakrivavlena storinka Na kartini zapiska yaku trimaye Marat ye ne faktichnoyu citatoyu Korde a vigadanim vislovom zasnovanim na tomu sho mogla skazati Korde Kopiya L Ami du peuple zaplyamovana krov yu MarataPolitika DavidaProvidnij francuzkij hudozhnik svogo pokolinnya David buv vidatnim montanyarom i yakobincem blizkim do Marata ta Maksimiliana Robesp yera Yak zastupnik muzejnoyi sekciyi v Nacionalnomu z yizdi Devid golosuvav za smert francuzkogo korolya Lyudovika XVI i sluzhiv u Komiteti zagalnoyi bezpeki de vin brav aktivnu uchast u vinesenni virokiv i uv yaznenni zreshtoyu ocholiv sekciyu des interrogatoires David takozh buv chlenom Komitetu gromadskoyi osviti StilFragment Smerti Marata na yakomu pokazano papir yakij Marat trimaye v livij ruci U listi napisano Il suffit que je sois bien malheureuse pour avoir droit a votre bienveillance sho oznachaye Vrahovuyuchi te sho ya neshasnij ya mayu pravo na vashu dopomogu Smert Marata chasto porivnyuyut iz P yetoyu Mikelandzhelo golovnoyu podibnistyu ye podovzhena ruka sho zvisaye v oboh robotah David zahoplyuvavsya robotami Karavadzho osoblivo Pokladennyam Hrista v mogilu yake vidobrazhaye dramatizm i svitlo Smerti Marata David pragnuv peredati novij Francuzkij respublici svyashenni yakosti yaki zdavna asociyuvalisya z monarhiyeyu ta katolickoyu cerkvoyu Vin namalyuvav Marata muchenika revolyuciyi u stili sho nagaduye hristiyanskogo muchenika z oblichchyam i tilom osyayanimi m yakim syayuchim svitlom Piznisha istoriyaSharlotta Korde roboti Polya Zhaka Eme Bodri namalovana 1860 r Kilka kopij kartini bulo zrobleno uchnyami Davida v 1793 1794 rokah koli zobrazhennya bulo populyarnim simvolom muchenictva pid chas pravlinnya teroru Z 1795 roku do smerti Davida kartina lezhala v nevidomosti Pid chas vignannya Davida v Belgiyi jogo shovav des u Franciyi Antuan Gro najvidomishij uchen Davida Interes do kartini vidnovivsya pislya togo yak P yer Zhozef Prudon i Sharl Bodler visoko ocinili robotu pobachivshi yiyi na Bazar Bonne Nouvelle u 1845 roci U 20 mu stolitti kartini Davida nadihnuli kilkoh hudozhnikiv zokrema Pablo Pikasso Edvarda Munka ta Polya Zhaka Eme Bodri poetiv Alessandro Moccambani i pismennikiv p yesa Pitera Vajssa Marat Sade Munis stvoriv versiyu skladenu z vmistu miskogo smittyezvalisha u ramkah svoyeyi seriyi Pictures of Garbage List zobrazhenij na kartini z plyamami krovi ta slidami vid vodi v vanni vse she vidno zberigsya j nalezhit Robertu Lindsi 29 mu grafu Kroufordu Site officiel du musee du Louvre cartelfr louvre fr Procitovano 23 veresnya 2020 Greenhalgh Michael 1989 David s Marat Assassine and Its Sources The Yearbook of English Studies 19 162 180 doi 10 2307 3508048 ISSN 0306 2473 JSTOR 3508048 Greenhalgh Michael 1989 David s Marat Assassine and Its Sources The Yearbook of English Studies 19 163 doi 10 2307 3508048 ISSN 0306 2473 JSTOR 3508048 Wildenstein pp 43 59 Smarthistory 2014 10 18 u Wayback Machine David s Death of Marat accessed 28 December 2012 A Modern Marat The Wall Street Journal 16 zhovtnya 2010 The Earl of Crawford has the largest collection of French revolutionary manuscripts in Scotland ol section