Слобі дка Слобідка Новицького село в Чернігівській області України За адміністративним поділом до липня 2020 року село в

Слобі́дка (Слобідка Новицького) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Входить до складу Талалаївської селищної громади. Розташоване на річці Детюківці за 9 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 222 особи, площа — 1,975 км².

село Слобідка

Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Талалаївська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA74080190330077503
Основні дані
Засноване	до 1925
Населення	222
Площа	1,975 км²
Густота населення	112,41 осіб/км²
Поштовий індекс	17202
Телефонний код	+380 4634
Географічні дані
Географічні координати	50°46′16″ пн. ш. 33°05′45″ сх. д. / 50.77111° пн. ш. 33.09583° сх. д. / 50.77111; 33.09583Координати: 50°46′16″ пн. ш. 33°05′45″ сх. д. / 50.77111° пн. ш. 33.09583° сх. д. / 50.77111; 33.09583
Середня висота над рівнем моря	161 м
Найближча залізнична станція	Талалаївка
Відстань до залізничної станції	9 км


Місцева влада
Адреса ради	17260, село Стара Талалаївка , вулиця Миру, 34а
Карта
Слобідка
Слобідка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Слобідка.

Історія

Село вперше згадується під 1718 роком під назвою Слобідка Новицького. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини. Поселена Новицьким на початку XVIII століття. 1718 року в слобідці налічувалось 40 дворів селян. 1729 року — 56 дворів селян. 1738 року значилася вже селом, в якому було 38 господарств селян бунчукового товариша Якова Новицького. 1780 року — 56 дворів (86 хат) і 5 бездворових хат селян, власником яких був бунчуковий товариш Грицько Новицький. Діяла дерев'яна Покровська церква, збудована між 1737 та 1780 роками.

З ліквідацією полкового устрою у 1782 році село відійшло до Роменського повіту Чернігівського намісництва, а у 1796 році до Прилуцького повіту Малоросійської губернії. 1797 року в «селі Слобідці з хуторами» налічувалось 340 душ чоловії статі податкового населення.

Під час утворення Полтавської губернії у 1802 році село відійшло до Роменського повіту.

У складі СРСР

1950 року на братській могилі 2-х невідомих радянських воїнів, що загинули у 1943 році в ході німецько-радянської війни під час відвоювання села, встановлено пам'ятник.

У 1969 році встановлено пам'ятний знак 68 воїнам-односельчанам, які загинули в роки німецько-радянської війни (реконструйований у 1978 році).

В складі України

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі був 121 двір, 220 жителів.

До 2020 року було підпорядковане Староталалаївській сільській раді.

Особистості

В селі народилися:

Минтус Людмила Миколаївна (нар. 1959) — майстер художнього ткацтва;
Ротач Петро Петрович (1925—2007) — український поет і літературознавець.

Примітки

Погода в селі Слобідці
Лазаревський О. М. Описание старой Малороссии. Том 3. Полк Прилуцкий. Київ, 1902(рос.)

Література

Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .

[1] Погода в селі Слобідці

[2] Лазаревський О. М. Описание старой Малороссии. Том 3. Полк Прилуцкий. Київ, 1902(рос.)