Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слобода́ (колишні назви Золотий Потік, Слобода-Рунгурська) — село в Україні, в Печеніжинській селищній територіальній громаді Коломийського району Івано-Франківської області. У минулому — один з найбільших на Прикарпатті осередків нафтової промисловості.
| село Слобода | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Печеніжинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1646 |
| Населення | 1022 |
| Площа | 22,26 км² |
| Густота населення | 45,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78278 |
| Телефонний код | +380 03433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°27′30″ пн. ш. 24°49′02″ сх. д. / 48.45833° пн. ш. 24.81722° сх. д.Координати: 48°27′30″ пн. ш. 24°49′02″ сх. д. / 48.45833° пн. ш. 24.81722° сх. д. |
| Водойми | річка Сопівка, потік Сухий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78278, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Слобода, вул. І.Франка, 37 |
| Карта | |
  Слобода | |
 Слобода | |
| Мапа | |
| | |
Назва
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Рунгурська-Слобода Печеніжинського району перейменовано на село Слобода і Рунгурівсько-Слобідську сільську раду — на Слобідська.
Географія
У селі потік Сухий впадає у річку Сопівку.
Біля села розташована гора Варатик.
Історія
На території Слободи виявлено мідні знаряддя праці III тисячоліття до н. е.
Село відоме з 1646 року як Золотий Потік. Зацікавленим в освоєнні цих земель власники територій надавали певні пільги новим поселенцям. Так, грамотою 1722 року селяни були звільнені від сторожової служби при Печеніжинському замку. Тому за поселенням пізніше закріпилася назва Слобода-Рунгурська.
Починаючи щонайменше з 1711, в околицях села видобували нафту.
Промислова розвідка запасів нафти поблизу старих нафтових розробок у Слободі-Рунгурській почалися 1862 року, а перша свердловина («шиба») з'явилася тут 1872 року. Хоча кількість «шиб» швидко зростала, проте збирання ропи вручну (в колодязях або копальнях) не припинялося. Праця була нелегка й небезпечна. Через вибухи метану й обривання линв траплялися смертельні випадки, особливо багато робітників загинуло під час вибуху 1874 року.
Виявлення додаткових великих запасів нафти пов'язано з діяльністю інженера Станіслава Щепановського, який прибув у Галичину після навчання та роботи в Британії і якого вважають піонером промислового нафтовидобутку на Коломийщині. 1879 року він заклав у Слободі-Рунгурській свій великий нафтопромисел. Із застосуванням глибинного буріння у 1880-х роках різко зріс видобуток нафти. Відтак Слобода стала найбільшим нафтовидобувним осередком у Галичині, а недалекі Печеніжин і Коломия — центрами нафтопереробки та торгівлі нафтою.
Згідно з переписом населення станом на 31 грудня 1880 року у Слободі-Рунгурській проживало 874 мешканці.
Копальня нафти розташовувалась на околиці села у відокремленому гірським рельєфом від основної частини села Слобода Рунгурська урочищі, яке отримало відповідну назву Фабрика.
З видобутком нафти у Слободі Рунгурській почалося будівництво господарських споруд. У 1880 рр. копальня займала понад 86 га, де розташовувалося понад 150 свердловин глибиною до 380 м. Вони мали вигляд дерев’яних веж висотою 9 м. Для запобігання обвалу, в кожній свердловині встановлювалися литі залізні труби. Одна з перших свердловин називалася «Гуцул». Вона була в числі найбагатших свердловин, її початковий дебіт сягав 25 т/добу.
На родовищі у Слободі Рунгурській працювало 70 парових машин, які обслуговували понад 70 постійних робітників.
У копальні, крім будинку адміністрації, були ще кузня i верстати, біля 70 житлових будинків, поштовий і жандармський уряди, ощадна каса, лікарня, кілька крамниць. Перевозка ропи до рафінерії в Печеніжині i вивіз продукції до Коломиї здійснювалися возами.
1880 — С.Щепановський заклав у Слободі-Рунгурській першу в Галичині фабрику гірничих машин.
1881 — С.Щепановський створив у Слободі-Рунурській Перше товариство експлуатації нафти й озокериту.
1883 — С.Щепановський збудував у сусідньому Печеніжині найсучасніший і найбільший, як на ті часи, нафтоперегінний завод. Печеніжинський нафтопереробний завод став одним із найбільших в Австро-Угорщині (закритий у 1928 р.). На ньому працювало біля 1000 робітників. Щодобовий об’єм переробки нафти складав 600–1000 бочок нафти. Це було найбільше промислове підприємство Гуцульщини. Біля Печеніжинського підприємства започатковано виробництво парафінових свічок.
1885 — у Слободі-Рунгурській діяли 300 свердловин, які давали понад 75 тис. т нафти.
У 1885 в селі Слобода Рунгурська було відкрито першу в Галичині вищу школу з підготовки фахівців нафтової галузі.
1886 — С.Щепановський побудував нафтопровід Слобода-Рунгурська — Печеніжин та залізничну лінію Печеніжин-Коломия, де паротяг kkStB 98 LCJE 034 був названий на честь села. У тому ж році відкрито залізничну лінію Печеніжин – Слобода-Рунгурська, довжиною 10,931 км.
1887 — С.Щепановський був усунений компаньйонами від усіх справ і вимушено залишив нафтові промисли у Слободі-Рунгурській.
Згідно з переписом населення станом на 31 грудня 1910 року у Слободі-Рунгурській проживало 1298 мешканців.
Під час Першої світової війни промисли зазнали великих руйнувань, робітники терпіли значну матеріальну скруту. 15 липня 1918 вони застрайкували, вимагаючи підвищення заробітної плати на 50 %, поліпшення побутових умов. 27 липня страйк придушили. Страйкували робітники також у 1921, 1922, 1924 та 1935 роках.
1927 — в Слободі-Рунгурській створили організацію .
Церква
Храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Настоятель храму є митр. прот. Юрій Бровчук.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці яка була побудована у 1861 року, за часів Австро-Угорщини. Як церква громади греко-католиків в селі Слобода Рунгурська Станіславського повіту проіснувала до встановлення влади СРСР 1940 року, в часи радянської комуністичної влади, громада села вимушено переходить до православ'я, декілька сімей греко-католиків таємно в хатах відправляли Служби Божі де згадується Папа Римський. Велике натхнення для віруючих католиків в період заборони греко-католицької церкви надавав священник Сулятицький Михайло з сусіднього села Середній Березів.
В часи Незалежної України частина громади повертається до греко-католицької віри з надією про позачерговість відправи Служби Божої, проте наштовхується на нерозуміння та навіть агресію з боку вірних УАПЦ. Декілька років вірні УГКЦ відправляли Служби Божі біля Стрілецької могили в люті морози та спекотні дні, а також не мали змоги занести покійника до церкви (на церковних воротях з'являвся іржавий ланцюг з замком) — не витримавши такого приниження декілька родин перейшли до УАПЦ. Не дочекавшись на взаєморозуміння були вимушені будувати церкву на місці де була школа. За допомогою вихідців з села які проживали, та працювали за кордоном а також важкою працею вірних була побудована церква Різдва Пресвятої Богородиці та Великомученика Юрія, проте відлуння тих важких днів проявляється і сьогодні, декілька сімей відвідують різні храми а діти розділені коли відбувається перше причастя.
Храм УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці.
Адміністратор о. Олег Гриців.
Інфраструктура
В Слободі є базова середня школа, дитячий садок, Народний дім, бібліотека імені Станіслава Вінценза, дитячий будинок відпочинку.
Відомі люди
- Станіслав Вінценз — польський письменник, співець Гуцульщини. У 1936 році власним коштом біля батьківської хати у Слободі-Рунгурській встановив пам'ятник Іванові Франку.
Слобода-Рунгурська в літературі
Священик Ян Бадені у своїй книзі «Поміж слов'янами» так описував Слободу-Рунгурську:
«…трохи звертаємо і, прихована досі, постає в цілій своїй красі галицька Пенсильванія, галицьке Баку, кажучи без перебільшення, славна Слобода-Рунгурська. Оригінальне поселення… Мимоволі вже на перший погляд на думку спадає Америка, її міста, що виростають із блискавичною швидкістю серед недоторканих лісів і складаються більшою мірою з фабричних труб, ніж із житлових будинків. Долиною біжить потік, що перетинається кількома кладками, бо думати про мости немає часу, немає вигоди. До потоку з обох боків ледь схиляються численні безіменні, неначе вирізьблені, пагорби, що займають величезний простір. На них — ліс сотень бурових веж. Пробиваючись між ними, ще не рушений людьми бір, що простягається далеко-далеко, поки сягає око, ніби пробує змагатися з шумом машин та зі скреготом пилок… Нафта била фонтаном, лилася потоками, здавалося (не всім, але багатьом), що так литися буде без перерви та кінця. Отже, навіщо збирати, навіщо економити, навіщо рахуватися з вимогами будь-якого раціонального господарювання: пливе золото, нехай відпливає».
Література
- Słoboda Rungurska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 802. (пол.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- http://personal.pu.if.ua/depart/volodymyr.klapchuk/ua/7948/
- https://digi.landesbibliothek.at/viewer/image/AC00962105_1882/351/
- https://digi.landesbibliothek.at/viewer/image/AC03177788/373/LOG_0352/
Посилання
- Погода в селі Слобода
- Фото Слободи
- Фото копальні нафти
Примітки
- «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- Світлана Лелик. Музей про нафту знає все. На Надвірянщині розкажуть і покажуть, як в давнину добували «чорне золото» (ФОТО)
- Галина Добош. «Відкривав світові Гуцульщину — Станіслав Вінценз». Сайт «Радіо „Свобода“». 02.12.2008. Перевірено 15.07.2015
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sloboda kolishni nazvi Zolotij Potik Sloboda Rungurska selo v Ukrayini v Pechenizhinskij selishnij teritorialnij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti U minulomu odin z najbilshih na Prikarpatti oseredkiv naftovoyi promislovosti selo SlobodaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonGromada Pechenizhinska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1646Naselennya 1022Plosha 22 26 km Gustota naselennya 45 91 osib km Poshtovij indeks 78278Telefonnij kod 380 03433Geografichni daniGeografichni koordinati 48 27 30 pn sh 24 49 02 sh d 48 45833 pn sh 24 81722 sh d 48 45833 24 81722 Koordinati 48 27 30 pn sh 24 49 02 sh d 48 45833 pn sh 24 81722 sh d 48 45833 24 81722Vodojmi richka Sopivka potik SuhijMisceva vladaAdresa radi 78278 Ivano Frankivska oblast Kolomijskij rajon s Sloboda vul I Franka 37KartaSlobodaSlobodaMapa Sloboda u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Sloboda Nazva7 chervnya 1946 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo Rungurska Sloboda Pechenizhinskogo rajonu perejmenovano na selo Sloboda i Rungurivsko Slobidsku silsku radu na Slobidska GeografiyaU seli potik Suhij vpadaye u richku Sopivku Bilya sela roztashovana gora Varatik IstoriyaNa teritoriyi Slobodi viyavleno midni znaryaddya praci III tisyacholittya do n e Selo vidome z 1646 roku yak Zolotij Potik Zacikavlenim v osvoyenni cih zemel vlasniki teritorij nadavali pevni pilgi novim poselencyam Tak gramotoyu 1722 roku selyani buli zvilneni vid storozhovoyi sluzhbi pri Pechenizhinskomu zamku Tomu za poselennyam piznishe zakripilasya nazva Sloboda Rungurska Pochinayuchi shonajmenshe z 1711 v okolicyah sela vidobuvali naftu Promislova rozvidka zapasiv nafti poblizu starih naftovih rozrobok u Slobodi Rungurskij pochalisya 1862 roku a persha sverdlovina shiba z yavilasya tut 1872 roku Hocha kilkist shib shvidko zrostala prote zbirannya ropi vruchnu v kolodyazyah abo kopalnyah ne pripinyalosya Pracya bula nelegka j nebezpechna Cherez vibuhi metanu j obrivannya linv traplyalisya smertelni vipadki osoblivo bagato robitnikiv zaginulo pid chas vibuhu 1874 roku Viyavlennya dodatkovih velikih zapasiv nafti pov yazano z diyalnistyu inzhenera Stanislava Shepanovskogo yakij pribuv u Galichinu pislya navchannya ta roboti v Britaniyi i yakogo vvazhayut pionerom promislovogo naftovidobutku na Kolomijshini 1879 roku vin zaklav u Slobodi Rungurskij svij velikij naftopromisel Iz zastosuvannyam glibinnogo burinnya u 1880 h rokah rizko zris vidobutok nafti Vidtak Sloboda stala najbilshim naftovidobuvnim oseredkom u Galichini a nedaleki Pechenizhin i Kolomiya centrami naftopererobki ta torgivli naftoyu Zgidno z perepisom naselennya stanom na 31 grudnya 1880 roku u Slobodi Rungurskij prozhivalo 874 meshkanci Kopalnya nafti roztashovuvalas na okolici sela u vidokremlenomu girskim relyefom vid osnovnoyi chastini sela Sloboda Rungurska urochishi yake otrimalo vidpovidnu nazvu Fabrika Z vidobutkom nafti u Slobodi Rungurskij pochalosya budivnictvo gospodarskih sporud U 1880 rr kopalnya zajmala ponad 86 ga de roztashovuvalosya ponad 150 sverdlovin glibinoyu do 380 m Voni mali viglyad derev yanih vezh visotoyu 9 m Dlya zapobigannya obvalu v kozhnij sverdlovini vstanovlyuvalisya liti zalizni trubi Odna z pershih sverdlovin nazivalasya Gucul Vona bula v chisli najbagatshih sverdlovin yiyi pochatkovij debit syagav 25 t dobu Na rodovishi u Slobodi Rungurskij pracyuvalo 70 parovih mashin yaki obslugovuvali ponad 70 postijnih robitnikiv U kopalni krim budinku administraciyi buli she kuznya i verstati bilya 70 zhitlovih budinkiv poshtovij i zhandarmskij uryadi oshadna kasa likarnya kilka kramnic Perevozka ropi do rafineriyi v Pechenizhini i viviz produkciyi do Kolomiyi zdijsnyuvalisya vozami 1880 S Shepanovskij zaklav u Slobodi Rungurskij pershu v Galichini fabriku girnichih mashin 1881 S Shepanovskij stvoriv u Slobodi Runurskij Pershe tovaristvo ekspluataciyi nafti j ozokeritu 1883 S Shepanovskij zbuduvav u susidnomu Pechenizhini najsuchasnishij i najbilshij yak na ti chasi naftopereginnij zavod Pechenizhinskij naftopererobnij zavod stav odnim iz najbilshih v Avstro Ugorshini zakritij u 1928 r Na nomu pracyuvalo bilya 1000 robitnikiv Shodobovij ob yem pererobki nafti skladav 600 1000 bochok nafti Ce bulo najbilshe promislove pidpriyemstvo Guculshini Bilya Pechenizhinskogo pidpriyemstva zapochatkovano virobnictvo parafinovih svichok 1885 u Slobodi Rungurskij diyali 300 sverdlovin yaki davali ponad 75 tis t nafti U 1885 v seli Sloboda Rungurska bulo vidkrito pershu v Galichini vishu shkolu z pidgotovki fahivciv naftovoyi galuzi 1886 S Shepanovskij pobuduvav naftoprovid Sloboda Rungurska Pechenizhin ta zaliznichnu liniyu Pechenizhin Kolomiya de parotyag kkStB 98 LCJE 034 buv nazvanij na chest sela U tomu zh roci vidkrito zaliznichnu liniyu Pechenizhin Sloboda Rungurska dovzhinoyu 10 931 km 1887 S Shepanovskij buv usunenij kompanjonami vid usih sprav i vimusheno zalishiv naftovi promisli u Slobodi Rungurskij Zgidno z perepisom naselennya stanom na 31 grudnya 1910 roku u Slobodi Rungurskij prozhivalo 1298 meshkanciv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni promisli zaznali velikih rujnuvan robitniki terpili znachnu materialnu skrutu 15 lipnya 1918 voni zastrajkuvali vimagayuchi pidvishennya zarobitnoyi plati na 50 polipshennya pobutovih umov 27 lipnya strajk pridushili Strajkuvali robitniki takozh u 1921 1922 1924 ta 1935 rokah 1927 v Slobodi Rungurskij stvorili organizaciyu CerkvaHram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Nastoyatel hramu ye mitr prot Yurij Brovchuk Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yaka bula pobudovana u 1861 roku za chasiv Avstro Ugorshini Yak cerkva gromadi greko katolikiv v seli Sloboda Rungurska Stanislavskogo povitu proisnuvala do vstanovlennya vladi SRSR 1940 roku v chasi radyanskoyi komunistichnoyi vladi gromada sela vimusheno perehodit do pravoslav ya dekilka simej greko katolikiv tayemno v hatah vidpravlyali Sluzhbi Bozhi de zgaduyetsya Papa Rimskij Velike nathnennya dlya viruyuchih katolikiv v period zaboroni greko katolickoyi cerkvi nadavav svyashennik Sulyatickij Mihajlo z susidnogo sela Serednij Bereziv V chasi Nezalezhnoyi Ukrayini chastina gromadi povertayetsya do greko katolickoyi viri z nadiyeyu pro pozachergovist vidpravi Sluzhbi Bozhoyi prote nashtovhuyetsya na nerozuminnya ta navit agresiyu z boku virnih UAPC Dekilka rokiv virni UGKC vidpravlyali Sluzhbi Bozhi bilya Strileckoyi mogili v lyuti morozi ta spekotni dni a takozh ne mali zmogi zanesti pokijnika do cerkvi na cerkovnih vorotyah z yavlyavsya irzhavij lancyug z zamkom ne vitrimavshi takogo prinizhennya dekilka rodin perejshli do UAPC Ne dochekavshis na vzayemorozuminnya buli vimusheni buduvati cerkvu na misci de bula shkola Za dopomogoyu vihidciv z sela yaki prozhivali ta pracyuvali za kordonom a takozh vazhkoyu praceyu virnih bula pobudovana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici ta Velikomuchenika Yuriya prote vidlunnya tih vazhkih dniv proyavlyayetsya i sogodni dekilka simej vidviduyut rizni hrami a diti rozdileni koli vidbuvayetsya pershe prichastya Hram UGKC Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Administrator o Oleg Griciv InfrastrukturaV Slobodi ye bazova serednya shkola dityachij sadok Narodnij dim biblioteka imeni Stanislava Vincenza dityachij budinok vidpochinku Vidomi lyudiStanislav Vincenz polskij pismennik spivec Guculshini U 1936 roci vlasnim koshtom bilya batkivskoyi hati u Slobodi Rungurskij vstanoviv pam yatnik Ivanovi Franku Sloboda Rungurska v literaturiSvyashenik Yan Badeni u svoyij knizi Pomizh slov yanami tak opisuvav Slobodu Rungursku trohi zvertayemo i prihovana dosi postaye v cilij svoyij krasi galicka Pensilvaniya galicke Baku kazhuchi bez perebilshennya slavna Sloboda Rungurska Originalne poselennya Mimovoli vzhe na pershij poglyad na dumku spadaye Amerika yiyi mista sho virostayut iz bliskavichnoyu shvidkistyu sered nedotorkanih lisiv i skladayutsya bilshoyu miroyu z fabrichnih trub nizh iz zhitlovih budinkiv Dolinoyu bizhit potik sho peretinayetsya kilkoma kladkami bo dumati pro mosti nemaye chasu nemaye vigodi Do potoku z oboh bokiv led shilyayutsya chislenni bezimenni nenache virizbleni pagorbi sho zajmayut velicheznij prostir Na nih lis soten burovih vezh Probivayuchis mizh nimi she ne rushenij lyudmi bir sho prostyagayetsya daleko daleko poki syagaye oko nibi probuye zmagatisya z shumom mashin ta zi skregotom pilok Nafta bila fontanom lilasya potokami zdavalosya ne vsim ale bagatom sho tak litisya bude bez perervi ta kincya Otzhe navisho zbirati navisho ekonomiti navisho rahuvatisya z vimogami bud yakogo racionalnogo gospodaryuvannya plive zoloto nehaj vidplivaye LiteraturaSloboda Rungurska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 802 pol Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 http personal pu if ua depart volodymyr klapchuk ua 7948 https digi landesbibliothek at viewer image AC00962105 1882 351 https digi landesbibliothek at viewer image AC03177788 373 LOG 0352 PosilannyaPogoda v seli Sloboda Foto Slobodi Foto kopalni naftiPrimitki Prikarpatska pravda 13 lipnya 1946 Svitlana Lelik Muzej pro naftu znaye vse Na Nadviryanshini rozkazhut i pokazhut yak v davninu dobuvali chorne zoloto FOTO Galina Dobosh Vidkrivav svitovi Guculshinu Stanislav Vincenz Sajt Radio Svoboda 02 12 2008 Perevireno 15 07 2015 Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi