Весели́нівка (до 1946 — Скопці) — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області
село Веселинівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Броварський район | ||
Громада | Баришівська селищна громада | ||
Облікова картка | село Веселинівка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1890 | ||
Населення | 1399 осіб (2001) | ||
Площа | 6,59 км² | ||
Густота населення | 212,29 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 07560 | ||
Телефонний код | +380 4576 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°14′56″ пн. ш. 31°16′11″ сх. д. / 50.24889° пн. ш. 31.26972° сх. д.Координати: 50°14′56″ пн. ш. 31°16′11″ сх. д. / 50.24889° пн. ш. 31.26972° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 95 м | ||
Водойми | р. Ільтиця | ||
Відстань до обласного центру | 55 км | ||
Відстань до районного центру | 6 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 07560, c. Веселинівка, Б. Хмельницького,58 | ||
Карта | |||
Веселинівка | |||
Веселинівка | |||
Мапа | |||
Веселинівка у Вікісховищі |
Розташовано на річці Ільта. Населення — 1,4 тис. чол.
Географія
Село розташоване за 55 км від столиці України міста Києва, 18 км від центру громади селища Баришівка, 6 км від автомагістралі М03 Київ — Харків.
Історія
Відоме з початку — середині XVI століття за назвою Скопці (сучасна назва — з 1946 року).
За козаччини село належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького.
За описом Київського намісництва 1781 року Скопці відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 338 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих та підсусідків. Також у селі жив один шляхтич, два різночинці, два духівники та ще два інші церковники.
За книгою Київського намісництва 1787 року у Скопцях проживало 1060 душ (цікаво, що у Баришивці, яка мала статус міста, тоді проживало навіть трохи менше — 1058 душ). Село Скопці тоді були у володінні різного звання «казених людей», козаків та власників — полковника Лукашевича, Надвірного радника Сулими, і бунчукового товариша Константиновича.
З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.
За даними на 1859 рік у власницькому та казенному селі Скопці Переяславського повіту Полтавської губернії, мешкало 2913 осіб (1443 чоловічої статі та 1470 — жіночої), налічувалось 360 дворових господарств, існували православна церква, сільське училище та сільська управа.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі, центрі Скопецької волості, мешкало 3267 осіб, налічувалось 618 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська станція, 5 постоялих будинків, 5 лавок, 39 вітряних млинів, 2 маслоробних заводи.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4068 осіб (2001 чоловічої статі та 2067 — жіночої), з яких 4056 — православної віри.
Село сильно постраждало від Голодомору 1932—1933 років, проведеного радянським урядом з метою винищення українського селянства. Як відповідь на опір примусовій колективізації комуністична влада проводила масове вилучення хліба у місцевих жителів. Місцеві активісти, які допомагали більшовикам, отримали народу назву «щупалець» через завзятість у вишукуванні зерна і всіх харчових продуктів. Керували цією бригадою Мелешко Дмитро, Дніпровський Петро та Красноштан Іван — агент, присланий з області. Особливу активність проявляли Либарецькі, які мешкали в комуні. За свідченням очевидців, коли один із «щупальців» Петро Дніпровський виявив у свого сусіда Куделі Мусія зерно, яке той приховав для голодних дітей, комунар забрав його собі. За вцілілими архівними даними з 5 січня 1932 року по 24 грудня 1932 року встановлено прізвища 168 загиблих голодною смертю жителів села. Очевидці трагедії називають число у понад півтисячі померлих. Вони ж доповнили архівний список прізвищами ще 25-ти своїх замучених голодом односельців.
7 березня 1946 року прийнятий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області», відповідно до якого, зокрема, у Баришівському районі село Війтівці перейменовано на Поділля та село Скопці — на Веселинівка.
До 12 червня 2020 року було центром Весеоинівської сільської ради.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1715 осіб, з яких 720 чоловіків та 995 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1332 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,07 % |
російська | 1,50 % |
білоруська | 0,14 % |
вірменська | 0,07 % |
молдовська | 0,07 % |
Соціальна сфера
У селі є дитсадок, школа, будинок культури та церква.
Відомі люди
В селі народилися:
- Антипенко Марія Родіонівна — українська радянська діячка, голова виконкому Волошинівської сільської ради Баришівського району Київської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Власенко Параска Іванівна — українська майстриня народного декоративного розпису.
- Вовк Наталія Юхимівна (1896—1970) — українська килимарниця.
- Галабурда Віктор Генадійович — доктор економічних наук, професор кафедри «Економіка і управління на транспорті» Інституту економіки і фінансів Московського державного університету шляхів сполучення (МІІТ)
- Дарда Володимир Іванович — письменник, поет, громадський діяч
- Кудря Федір Євдокимович — сотник, льотчик армії УНР
- — політв'язень та видатний український письменник.
- Собачко-Шостак Ганна Федосівна — майстер декоративного розпису, лауреат Шевченківської премії.
- Сокіл Олексій Якович — живописець, скульптор, архітектор, інженер-будівельник, педагог.
- Царенко Олекса Якович — командир полку Дієвої армії УНР.
- Щур Марія Харитонівна (1915—?) — майстриня художнього ткацтва.
Примітки
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186.
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— .
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3149)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-176. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський область. — «Буква», 2008. — с. 32
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 березня 1946 р. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- СТОВ «Старинська птахофабрика», Миронівський хлібопродукт
- Микола Мироненко: «Я знаю, що я вмираю, але моя місія — боротися зі злом, і я її виконаю до кінця»
Посилання
- Село Веселинівка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- (укр.)
- Прошлое Полтавской территории и ее заселение. Полтава, 1914. — стор. 200
- Тетяна Люта, кандидат історичних наук, НаУКМА. Джерела до історії київського землеволодіння та рукописна карта Київщини 40-х років XVII ст. // Наукові записки. Том 3. Історія.[недоступне посилання]
Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veselinivka Veseli nivka do 1946 Skopci selo u Barishivskij selishnij gromadi Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblastiselo VeselinivkaGerbKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Brovarskij rajonGromada Barishivska selishna gromadaOblikova kartka selo Veselinivka Osnovni daniZasnovane 1890Naselennya 1399 osib 2001 Plosha 6 59 km Gustota naselennya 212 29 osib km Poshtovij indeks 07560Telefonnij kod 380 4576Geografichni daniGeografichni koordinati 50 14 56 pn sh 31 16 11 sh d 50 24889 pn sh 31 26972 sh d 50 24889 31 26972 Koordinati 50 14 56 pn sh 31 16 11 sh d 50 24889 pn sh 31 26972 sh d 50 24889 31 26972Serednya visota nad rivnem morya 95 mVodojmi r IlticyaVidstan do oblasnogo centru 55 kmVidstan do rajonnogo centru 6 kmMisceva vladaAdresa radi 07560 c Veselinivka B Hmelnickogo 58KartaVeselinivkaVeselinivkaMapa Veselinivka u Vikishovishi Roztashovano na richci Ilta Naselennya 1 4 tis chol GeografiyaSelo roztashovane za 55 km vid stolici Ukrayini mista Kiyeva 18 km vid centru gromadi selisha Barishivka 6 km vid avtomagistrali M03 Kiyiv Harkiv IstoriyaVidome z pochatku seredini XVI stolittya za nazvoyu Skopci suchasna nazva z 1946 roku Za kozachchini selo nalezhalo do Pershoyi sotni Pereyaslavskogo polku Vijska Zaporozkogo Karta Kiyivskogo namisnictva na yakij takozh vidobrazheno Skopci 1792 r Za opisom Kiyivskogo namisnictva 1781 roku Skopci vidnosilos do Pereyaslavskogo povitu cogo namisnictva i u nomu narahovuvalos 338 hat vibornih kozakiv kozakiv pidpomichnikiv pospolitih ta pidsusidkiv Takozh u seli zhiv odin shlyahtich dva riznochinci dva duhivniki ta she dva inshi cerkovniki Za knigoyu Kiyivskogo namisnictva 1787 roku u Skopcyah prozhivalo 1060 dush cikavo sho u Barishivci yaka mala status mista todi prozhivalo navit trohi menshe 1058 dush Selo Skopci todi buli u volodinni riznogo zvannya kazenih lyudej kozakiv ta vlasnikiv polkovnika Lukashevicha Nadvirnogo radnika Sulimi i bunchukovogo tovarisha Konstantinovicha Z likvidaciyeyu Kiyivskogo namisnictva selo yak i uves Pereyaslavskij povit perejshlo do skladu Poltavskoyi guberniyi Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu ta kazennomu seli Skopci Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 2913 osib 1443 cholovichoyi stati ta 1470 zhinochoyi nalichuvalos 360 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva silske uchilishe ta silska uprava Kompleks sporud sadibi pomishici Semigradovoyi Budivlya mlinu 1910 r Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli centri Skopeckoyi volosti meshkalo 3267 osib nalichuvalos 618 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola zemska stanciya 5 postoyalih budinkiv 5 lavok 39 vitryanih mliniv 2 maslorobnih zavodi Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4068 osib 2001 cholovichoyi stati ta 2067 zhinochoyi z yakih 4056 pravoslavnoyi viri Selo silno postrazhdalo vid Golodomoru 1932 1933 rokiv provedenogo radyanskim uryadom z metoyu vinishennya ukrayinskogo selyanstva Yak vidpovid na opir primusovij kolektivizaciyi komunistichna vlada provodila masove viluchennya hliba u miscevih zhiteliv Miscevi aktivisti yaki dopomagali bilshovikam otrimali narodu nazvu shupalec cherez zavzyatist u vishukuvanni zerna i vsih harchovih produktiv Keruvali ciyeyu brigadoyu Meleshko Dmitro Dniprovskij Petro ta Krasnoshtan Ivan agent prislanij z oblasti Osoblivu aktivnist proyavlyali Libarecki yaki meshkali v komuni Za svidchennyam ochevidciv koli odin iz shupalciv Petro Dniprovskij viyaviv u svogo susida Kudeli Musiya zerno yake toj prihovav dlya golodnih ditej komunar zabrav jogo sobi Za vcililimi arhivnimi danimi z 5 sichnya 1932 roku po 24 grudnya 1932 roku vstanovleno prizvisha 168 zagiblih golodnoyu smertyu zhiteliv sela Ochevidci tragediyi nazivayut chislo u ponad pivtisyachi pomerlih Voni zh dopovnili arhivnij spisok prizvishami she 25 ti svoyih zamuchenih golodom odnoselciv 7 bereznya 1946 roku prijnyatij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Kiyivskoyi oblasti vidpovidno do yakogo zokrema u Barishivskomu rajoni selo Vijtivci perejmenovano na Podillya ta selo Skopci na Veselinivka Do 12 chervnya 2020 roku bulo centrom Veseoinivskoyi silskoyi radi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1715 osib z yakih 720 cholovikiv ta 995 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1332 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 07 rosijska 1 50 biloruska 0 14 virmenska 0 07 moldovska 0 07 Socialna sferaU seli ye ditsadok shkola budinok kulturi ta cerkva Vidomi lyudiVeselinivka Vishe uchilishe tkactva 1910 r V seli narodilisya Antipenko Mariya Rodionivna ukrayinska radyanska diyachka golova vikonkomu Voloshinivskoyi silskoyi radi Barishivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Vlasenko Paraska Ivanivna ukrayinska majstrinya narodnogo dekorativnogo rozpisu Vovk Nataliya Yuhimivna 1896 1970 ukrayinska kilimarnicya Galaburda Viktor Genadijovich doktor ekonomichnih nauk profesor kafedri Ekonomika i upravlinnya na transporti Institutu ekonomiki i finansiv Moskovskogo derzhavnogo universitetu shlyahiv spoluchennya MIIT Darda Volodimir Ivanovich pismennik poet gromadskij diyach Kudrya Fedir Yevdokimovich sotnik lotchik armiyi UNR politv yazen ta vidatnij ukrayinskij pismennik Sobachko Shostak Ganna Fedosivna majster dekorativnogo rozpisu laureat Shevchenkivskoyi premiyi Sokil Oleksij Yakovich zhivopisec skulptor arhitektor inzhener budivelnik pedagog Carenko Oleksa Yakovich komandir polku Diyevoyi armiyi UNR Shur Mariya Haritonivna 1915 majstrinya hudozhnogo tkactva PrimitkiBratski mogili voyiniv RSChA ta pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v roki nimecko radyanskoyi vijni centr sela VeselinivkaZaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Dnipropetrovsk 2007 S 185 186 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheogr komisiya ta in K Naukova dumka 1989 392 s ISBN 5 12 000656 6 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 3149 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 176 X 270 120 s ros doref Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivskij oblast Bukva 2008 s 32 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 bereznya 1946 r Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 STOV Starinska ptahofabrika Mironivskij hliboprodukt Mikola Mironenko Ya znayu sho ya vmirayu ale moya misiya borotisya zi zlom i ya yiyi vikonayu do kincya PosilannyaSelo Veselinivka Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ukr Proshloe Poltavskoj territorii i ee zaselenie Poltava 1914 stor 200 Tetyana Lyuta kandidat istorichnih nauk NaUKMA Dzherela do istoriyi kiyivskogo zemlevolodinnya ta rukopisna karta Kiyivshini 40 h rokiv XVII st Naukovi zapiski Tom 3 Istoriya nedostupne posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Barishivskogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi