Округ | Стрийський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Сколе |
Створений | 1854 |
Площа | 1268 км² (1910) |
Населення | 55 353 (1910) |
Найбільші міста | Сколе |
Сколівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і Польщі. Адміністративним центром повіту було місто Сколе.
Нині на території Сколівського повіту розташована адміністративна одиниця Львівської області — Сколівський район.
Австро-Угорщина
Сколівський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. приєднаний до Стрийського повіту, однак при переписах продовжувала збиратись інформація у форматі колишнього повіту і зберігалась окрема судова адміністрація до 1911 р., коли повіт було відновлено.
На 1911 р. повіт поділявся адміністративно на 52 громади, земельно — на 46 кадастральних гмін та займав площу 1268 км², населення повіту складало 55 353 особи, українці-грекокатолики становили 77 %, євреї — 11 %.
У складі ЗУНР
Повітовим комісаром був Степан Корженьовський, харчовий референт староства. Делегатом до УНРади був обраний о. Євстахій Качмарський, парох у Славсько (УНДП).
Повіт входив до .
Під польською окупацією
Сколівський повіт | |
---|---|
пол. Powiat skolski | |
| |
Місто | Сколе |
Найбільше місто | Сколе |
Країна | Польська Республіка |
Регіон | Станіславське воєводство |
Гміни | 50 |
Населення | |
- повне | 48 050 (1921) |
- густота | 37,9 |
Площа | |
- повна | 1 268 км² |
Дата заснування | 1911 |
Дата ліквідації | 1 квітня 1932 |
Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 49 сільських гмін і 45 фільварків) з 9 353 житловими будинками.
Загальна чисельність населення повіту становила 48 050 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 33 113 — греко-католики, 4 949 — римо-католики, 4 752 — юдеї, 236 — інших визнань.
Зміни адміністративного поділу
В 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського.
1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію приєднано до стрийського повіту.
Міста (Міські ґміни)
містечко Сколе — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість: 1920—1929 рр. — 49, 1929—1932 рр. — 50
- Аннаберг
- Вижлув
- Волосянка
- Головєцко
- Гребенув
- Гутар
- Ґрабовєц Скольскі
- Єлєнковате
- Жупанє
- Кальне
- Камьонка — з 1929 р.
- Карлсдорф
- Климець
- Козьова
- Коростув
- Корчин Рустикальни
- Корчин Шляхецкі
- Крушельніца Рустикальна
- Крушельніца Шляхецка
- Лавочне
- Лібохора
- Мєндзиброди
- Опожец
- Орава
- Оравчик
- Плав'є
- Побук
- Погар
- Подгородце
- Рикув
- Рожанка Вижна
- Рожанка Ніжна
- Синовудзко Вижне
- Синовудзко Ніжне
- Славско
- Сморже Дольне
- Сморже Містечко
- Сопот
- Стинава Вижна
- Стинава Ніжна
- Тарнавка
- Тисовєц
- Тишовніца
- Труханув
- Тухля
- Тухолька
- Урич
- Феліцієнталь
- Хащованє
- Ямєльніца
Фільваркові господарства
- Хащованє
- Феліцієнталь
- Ґрабовєц Скольскі
- Головєцко
- Гребенув
- Гутар
- Ямєльніца
- Єлєнковате
- Кальне
- Клімєц
- Корчин Рустикальни
- Корчин Шляхецкі
- Коростув
- Козьова
- Крушельніца Рустикальна
- Крушельніца Шляхецка
- Лібохора
- Лавочне
- Опожец
- Орава
- Плавє
- Побук
- Подгородце
- Погар
- Рожанка Ніжна
- Рожанка Вижна
- Рикув
- Сколє
- Славско
- Сможе Дольне
- Сможе Мястечко
- Сопот
- Стинава Ніжна
- Синовудзко Ніжне
- Синовудзко Вижне
- Тарнавка
- Труханув
- Тухля
- Тухолька
- Тисовєц
- Тишовніца
- Урич
- Волосянка
- Вижлув
- Жупанє
Староста
- Кароль Магр
Джерела
- Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)
Посилання
- Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Примітки
- Stryjski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 436. (пол.)
- Повна збірка законів Галичини і Володимирії з Освенцімським, Заторським і Краківським князівствами, 1911, ч. XXI, № 230
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skolivskij povit Okrug Strijskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr SkoleStvorenij 1854Plosha 1268 km 1910 Naselennya 55 353 1910 Najbilshi mista Skole Skolivskij povit istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki i Polshi Administrativnim centrom povitu bulo misto Skole Nini na teritoriyi Skolivskogo povitu roztashovana administrativna odinicya Lvivskoyi oblasti Skolivskij rajon Avstro UgorshinaSkolivskij povit utvorenij u 1854 r U 1867 r priyednanij do Strijskogo povitu odnak pri perepisah prodovzhuvala zbiratis informaciya u formati kolishnogo povitu i zberigalas okrema sudova administraciya do 1911 r koli povit bulo vidnovleno Na 1911 r povit podilyavsya administrativno na 52 gromadi zemelno na 46 kadastralnih gmin ta zajmav ploshu 1268 km naselennya povitu skladalo 55 353 osobi ukrayinci grekokatoliki stanovili 77 yevreyi 11 U skladi ZUNRPovitovim komisarom buv Stepan Korzhenovskij harchovij referent starostva Delegatom do UNRadi buv obranij o Yevstahij Kachmarskij paroh u Slavsko UNDP Povit vhodiv do Pid polskoyu okupaciyeyuSkolivskij povitpol Powiat skolskiMisto SkoleNajbilshe misto SkoleKrayina Polska RespublikaRegion Stanislavske voyevodstvoGmini 50Naselennya povne 48 050 1921 gustota 37 9Plosha povna 1 268 km Data zasnuvannya 1911Data likvidaciyi 1 kvitnya 1932 Vklyuchenij do skladu Stanislavskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Do skladu povitu vhodilo 96 poselen z nih 1 misto 49 silskih gmin i 45 filvarkiv z 9 353 zhitlovimi budinkami Zagalna chiselnist naselennya povitu stanovila 48 050 osib za danimi perepisu naselennya 1921 roku z nih 33 113 greko katoliki 4 949 rimo katoliki 4 752 yudeyi 236 inshih viznan Zmini administrativnogo podilu V 1929 r selo Kam yanka peredane z Dolinskogo povitu do Skolivskogo 1 kvitnya 1932 roku povit likvidovano a jogo teritoriyu priyednano do strijskogo povitu Mista Miski gmini mistechko Skole misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1929 rr 49 1929 1932 rr 50 Annaberg Vizhluv Volosyanka Golovyecko Grebenuv Gutar Grabovyec Skolski Yelyenkovate Zhupanye Kalne Kamonka z 1929 r Karlsdorf Klimec Kozova Korostuv Korchin Rustikalni Korchin Shlyahecki Krushelnica Rustikalna Krushelnica Shlyahecka Lavochne Libohora Myendzibrodi Opozhec Orava Oravchik Plav ye Pobuk Pogar Podgorodce Rikuv Rozhanka Vizhna Rozhanka Nizhna Sinovudzko Vizhne Sinovudzko Nizhne Slavsko Smorzhe Dolne Smorzhe Mistechko Sopot Stinava Vizhna Stinava Nizhna Tarnavka Tisovyec Tishovnica Truhanuv Tuhlya Tuholka Urich Feliciyental Hashovanye Yamyelnica Filvarkovi gospodarstva Hashovanye Feliciyental Grabovyec Skolski Golovyecko Grebenuv Gutar Yamyelnica Yelyenkovate Kalne Klimyec Korchin Rustikalni Korchin Shlyahecki Korostuv Kozova Krushelnica Rustikalna Krushelnica Shlyahecka Libohora Lavochne Opozhec Orava Plavye Pobuk Podgorodce Pogar Rozhanka Nizhna Rozhanka Vizhna Rikuv Skolye Slavsko Smozhe Dolne Smozhe Myastechko Sopot Stinava Nizhna Sinovudzko Nizhne Sinovudzko Vizhne Tarnavka Truhanuv Tuhlya Tuholka Tisovyec Tishovnica Urich Volosyanka Vizhluv Zhupanye Starosta Karol MagrDzherelaAdam J Mielcarek Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa 2008 pol PosilannyaRys historyczny administracji panstwowej w Stanislawowie 25 bereznya 2016 u Wayback Machine pol PrimitkiStryjski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 436 pol Povna zbirka zakoniv Galichini i Volodimiriyi z Osvencimskim Zatorskim i Krakivskim knyazivstvami 1911 ch XXI 230 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2016