Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сколошів пол Skołoszów давнє українське село в Польщі у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства На

Сколошів

Сколошів

Сколошів (пол. Skołoszów) — давнє українське село в Польщі, у гміні Радимно, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства. Населення — 1514 осіб (2011).

Село
Сколошів
пол. Skołoszów
image

Координати 49°55′00″ пн. ш. 22°48′00″ сх. д. / 49.91667000002777854206° пн. ш. 22.8000000000277793787972769° сх. д. / 49.91667000002777854206; 22.8000000000277793787972769Координати: 49°55′00″ пн. ш. 22°48′00″ сх. д. / 49.91667000002777854206° пн. ш. 22.8000000000277793787972769° сх. д. / 49.91667000002777854206; 22.8000000000277793787972769

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Радимно
Перша згадка 1393
Висота центру 204  м
Населення 1514 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-550
Автомобільний код RJA
SIMC 0609847
GeoNames 759093
OSM ↑1746385 ·R (Ґміна Радимно)
image
image
Сколошів
Сколошів (Польща)
image
image
Сколошів
Сколошів (Підкарпатське воєводство)
image Сколошів у Вікісховищі

Історія

Латинізація і полонізація українців Надсяння розпочаті невдовзі після захоплення поляками Галичини в 1340 р. У 1393 р. перемиський єпископ за заслуги надає село Яну Білому. Для латинізації місцевого українського населення в 1432 р. перемиським єпископом Янушем з Любеня заснована римо-католицька парафія. До 1772 р. село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1860 р. повз село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга, однак станцію назвали Радимно. У 1880 році село належало до Ярославського повіту. На північний схід від села при дорозі на Львів лежали два хутори; за 1 км, між Сяном і його старим руслом знаходились Загороди (39 будинків і 196 жителів), а за 2 км за Сяном (на правому березі) — Засяння (18 будинків і 105 жителів). Загалом село нараховувало 354 будинки і 1983 жителі, а на землях фільварку римо-католицького перемиського єпископа — 4 будинки і 67 жителів. За віросповіданням 1249 були греко-католиками, 650 — римо-католиками, а 151 — юдеями. Місцева греко-католицька громада належала до парафії Радимно Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1600 жителів було 1130 українців, 450 поляків, 20 євреїв, місцева греко-католицька громада належала до парафії Радимно Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

З початком Другої світової війни чоловіків села мобілізовано до польської армії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережжя Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 за постановою Верховної Ради УРСР Засяння включене до Любачівського повіту. 17 січня 1940 року територія ввійшла до Ляшківського району Львівської області. Нові окупанти також мобілізували чоловіків — до Червоної армії. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. За три роки німецької окупації вивезені євреї. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти знову насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР: з лівобережної частини села — 326 осіб (213 родин), із Засяння — 124 українці (33 родини). Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. В хати виселених українців поселені поляки.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 754 171 505 78
Жінки 760 183 429 148
Разом 1514 354 934 226

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сколошів

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Skołoszów z Zagrodami i Zasaniem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 690. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 23 березня 2018.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skoloshiv pol Skoloszow davnye ukrayinske selo v Polshi u gmini Radimno Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 1514 osib 2011 Selo Skoloshiv pol Skoloszow Koordinati 49 55 00 pn sh 22 48 00 sh d 49 91667000002777854206 pn sh 22 8000000000277793787972769 sh d 49 91667000002777854206 22 8000000000277793787972769 Koordinati 49 55 00 pn sh 22 48 00 sh d 49 91667000002777854206 pn sh 22 8000000000277793787972769 sh d 49 91667000002777854206 22 8000000000277793787972769 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaroslavskij povitGmina RadimnoPersha zgadka 1393Visota centru 204 mNaselennya 1514 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 550Avtomobilnij kod RJASIMC 0609847GeoNames 759093OSM 1746385 R Gmina Radimno SkoloshivSkoloshiv Polsha SkoloshivSkoloshiv Pidkarpatske voyevodstvo Skoloshiv u VikishovishiIstoriyaLatinizaciya i polonizaciya ukrayinciv Nadsyannya rozpochati nevdovzi pislya zahoplennya polyakami Galichini v 1340 r U 1393 r peremiskij yepiskop za zaslugi nadaye selo Yanu Bilomu Dlya latinizaciyi miscevogo ukrayinskogo naselennya v 1432 r peremiskim yepiskopom Yanushem z Lyubenya zasnovana rimo katolicka parafiya Do 1772 r selo vhodilo do Peremishlskoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V 1860 r povz selo prokladena Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga odnak stanciyu nazvali Radimno U 1880 roci selo nalezhalo do Yaroslavskogo povitu Na pivnichnij shid vid sela pri dorozi na Lviv lezhali dva hutori za 1 km mizh Syanom i jogo starim ruslom znahodilis Zagorodi 39 budinkiv i 196 zhiteliv a za 2 km za Syanom na pravomu berezi Zasyannya 18 budinkiv i 105 zhiteliv Zagalom selo narahovuvalo 354 budinki i 1983 zhiteli a na zemlyah filvarku rimo katolickogo peremiskogo yepiskopa 4 budinki i 67 zhiteliv Za virospovidannyam 1249 buli greko katolikami 650 rimo katolikami a 151 yudeyami Misceva greko katolicka gromada nalezhala do parafiyi Radimno Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva gmina Radimno Na 1 sichnya 1939 go v seli z 1600 zhiteliv bulo 1130 ukrayinciv 450 polyakiv 20 yevreyiv misceva greko katolicka gromada nalezhala do parafiyi Radimno Radimnyanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni cholovikiv sela mobilizovano do polskoyi armiyi U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhzhya Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vono nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 za postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR Zasyannya vklyuchene do Lyubachivskogo povitu 17 sichnya 1940 roku teritoriya vvijshla do Lyashkivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Novi okupanti takozh mobilizuvali cholovikiv do Chervonoyi armiyi V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami Za tri roki nimeckoyi okupaciyi vivezeni yevreyi V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu Radyanski okupanti znovu nasilno mobilizuvali cholovikiv u Chervonu armiyu Za Lyublinskoyu ugodoyu vid 9 veresnya 1944 roku selo opinilosya v Polshi Polskim vijskom i bandami civilnih polyakiv pochalis pograbuvannya i vbivstva selyani gurtuvalis v zagoni UPA i viddili samooboroni Ukrayinciv dobrovilno primusovo viselyali v SRSR z livoberezhnoyi chastini sela 326 osib 213 rodin iz Zasyannya 124 ukrayinci 33 rodini Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti vivezennya do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo deportovano na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini V hati viselenih ukrayinciv poseleni polyaki DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 754 171 505 78 Zhinki 760 183 429 148 Razom 1514 354 934 226PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skoloshiv GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Skoloszow z Zagrodami i Zasaniem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 690 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 29 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 23 bereznya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ