Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Симфонія 15 ля мажор тв 151 остання симфонія Дмитра Дмитровича Шостаковича написана влітку 1971 році і вперше виконана в

Симфонія № 15 (Шостакович)

Симфонія № 15 (Шостакович)

Симфонія № 15, ля мажор, тв. 151 — остання симфонія Дмитра Дмитровича Шостаковича, написана влітку 1971 році і вперше виконана в Москві 8 січня 1972 року оркестром Держтелерадіо СРСР під керуваням Максима Шостаковича — сина композитора.

Симфонія № 15
КомпозиторШостакович Дмитро Дмитрович
Створено1971[1]
ТональністьЛя мажор[1]
Інструментуваннясимфонічний оркестр[1]
Тривалість45 хв.[1]
Частин4 частина[1]
Прем'єра
Дата8 січня 1972

В музичну тканину цієї симфонії органічно включені цитати з опери «Вільгельм Тель» Дж. Россіні та «Кільце Нібелунгів» Р. Вагнера (так звана «тема року»). Також музичний матеріал деякою мірою перегукується з його попередніми симфоніями (початок симфонії № 1, ритм «теми навали» з симфонії № 7). Такі запозичення можна трактувати як прояв постмодерної парадигми.

Симфонія написана для великого симфонічного оркестру (подвійний склад духових із включенням флейти пікколо та широкої секції ударних). Симфонія складається з 4-х частин загальною тривалістю близько 45 хвилин:

  1. Allegretto
  2. Adagio — Largo (attacca)
  3. Allegretto
  4. Adagio — Allegretto

Оцінки

Почувши її першу виставу, Шостакович зауважив, що він створив «злу симфонію». Прем'єра симфонія викликала овації публіки; серед його шанувальників була його подруга Марієтта Шагінян, яка після першого виступу зробила над ним хресний знак і вигукнула: «Ви не повинні говорити, Дмитре Дмитровичу, що Вам погано. Вам добре, тому що ви зробили нас щасливими!»Тихон Хренніков оцінив симфонію як одну із «найглибших» Шостаковича, додавши, що вона «сповнена оптимізмом [і] вірою в невичерпну силу людини». Перша частина отримала особливу похвалу від Нормана Кей в Англії, який назвав його «тур-де-силою концентрації, саморозпуску та музичної економіки». На думку Еріка Розберрі інструментальні тембри симфонії та використання пассакалії свідчать про вплив пізніх опер Бенджаміна Бріттена.Євген Мравінський, який керував ленінградською прем'єрою симфонії, відчував себе «пригніченим» під час вивчення партитури, сказавши дружині, що продовжуватиме повертатися до цієї «автобіографічної» симфонії до «кінця своїх днів».

Використання Шостаковичем цитат та алюзій на різні твори, зроблені ним самим та іншими композиторами, викликало припущення з моменту його прем'єри. Спочатку він описав першу частину як «дитинство, просто магазин іграшок під безхмарним небом» але пізніше застерігав слухачів від того, щоб приймати «це визначення занадто точно». Композитор не розкривав причину широкого використання музичних цитат. За словами Максима Шостаковича, його батько закликав його не відкривати оркестру на першій репетиції, що в першій частині буде цитата з Россіні: «Я хочу побачити їх обличчя, коли вони дійдуть до цього місця».

Максим Шостакович зазначав, що для нього симфонія відображає «великі філософські проблеми життєвого циклу людини». Пізніше він порівняв твір із «камерною симфонією», яка описувала людське життя через «в'язницю існування». Інший диригент, Курт Зандерлінг, який представив симфонії у Східній Німеччині, вважав, що музика стосується самотності та смерті, і що жодна інша робота Шостаковича не здається йому такою «радикально жахливою і жорстокою».Альфред Шнітке, власна музика якого зазнала глибокого впливу Шостаковича вважав, що П'ятнадцята симфонія була «перехрестям у часі», де «минуле вступає в нові стосунки з сучасністю, і, як привид батька Гамлета, втручається в реальність музики і фактично її формує». Для Олександра Івашкіна незвичне тоді використання цитат Шостаковичем означало усвідомлення неможливості скласти «чисту» симфонію, цитати створили мережу власних кореспонденцій на вершині «традиційного скелета симфонії».

П'ятнадцята симфонія Шостаковича також справила вплив поза музикою. Режисер Девід Лінч вважав, що симфонія вплинула на його фільм «Синій оксамит» (1986): «Я написав сценарій за Шостаковичем: № 15 ля мажор. Я просто продовжував грати ту саму її частину, знову і знову». Під час зйомок Лінч розміщував колонки на знімальному майданчику та вмикав запис симфонії, щоб передати настрій, якого він прагнув. Пізніше він попросив Анджело Бадаламенті скласти партитуру для фільму в дусі Шостаковича.

Записи

Оркестр Диригент Лейбл Рік запису Формат
Симфонічний оркестр Московської філармонії Кирило Кондрашин Мелодія 1974 CD
Академічний симфонічний оркестр СРСР Максим Шостакович Мелодія LP тільки
Лондонський симфонічний оркестр Максим Шостакович CD
Празький симфонічний оркестр Максим Шостакович Supraphon CD
Клівлендський оркестр Курт Зандерлінг Erato Records CD
Курт Зандерлінг Eterna Music 1978 CD
Берлінський філармонічний оркестр Курт Зандерлінг Berlin Classics CD
Гетеборзький симфонічний оркестр Нееме Ярві Deutsche Grammophon CD
Філадельфійський оркестр Юджин Орманді 1972 CD
Симфонічний оркестр Цинциннаті CD
Лондонський симфонічний оркестр Маріс Янсонс CD
Лондонський філармонічний оркестр Бернард Хайтінк Decca Records CD
Чиказький симфонічний оркестр Decca Records CD
Монреальський симфонічний оркестр Decca Records CD
Лондонський симфонічний оркестр Мстислав Ростропович 1989 CD
Королівський філармонічний оркестр Володимир Ашкеназі Decca Records 1990 CD
, Кельн Дмитро Китаєнко Capriccio CD
Angelok1 CD
Рудольф Баршай Brilliant Classics CD
Симфонічний оркестр Чехословацького радіо CD
ACOUSENCE CD

Примітки

  1. Wise Music Classical — Wise Music Classical.
    d:Track:Q116854197d:Track:Q116854188
  2. Fairclough, 2019
  3. Glikman, 2001
  4. Fay, 2000
  5. Kay, Norman (1972). . Tempo (100): 38. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  6. (1995). Fanning, David (ред.). Shostakovich Studies. Cambridge: Cambridge University Press. с. 250. ISBN .
  7. Mravinskaya, Alya (January 2003). Remembering Shostakovich: An Interview With Madame Mravinsky, Part 2. DSCH Journal: 9.
  8. Prieto, 2013
  9. Lake, Trevor (Summer 1995). Shostakovich and the Press: Great Britain. DSCH Journal (3): 28.
  10. Shostakovich, Dmitri (1981). Grigoryev, L.; Platek, Ya. (ред.). Dmitry Shostakovich: About Himself and his Times. Moscow: Progress Publishers. с. 316. I myself have said that the first movement is a bit like something taking place in a toyshop. But it would be wrong to take this definition too precisely.
  11. Albert, John-Michael (Winter 1995). Notes by Maxim. DSCH Journal (4): 24—25.
  12. Blokker/Dearling, 1979
  13. Maxim, 1995
  14. Sanderling, Kurt (Winter 1996). DSCH Interview: Kurt Sanderling. DSCH Journal (6): 14.
  15. Webb, John (March 1989). . Tempo (182): 19. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  16. (1995). Fanning, David (ред.). Shostakovich Studies. Cambridge: Cambridge University Press. с. 254. ISBN .
  17. (2002). Ivashkin, Alexander (ред.). A Schnittke Reader. Bloomington, IN: Indiana University Press. с. 60. ISBN . And here I have in mind not the unbroken thread of continuity linking all his works, but the reprises, the self-quotations, the returns to the thematic imagery and material of his earlier works which are so characteristic of the composer, and how he rethinks them and develops them in a new way. String Quartets Nos. 8 and 14, and Symphony No. 15, are, in their way, the most distinctive crossroads in time, where the past enters into new relationships with the present, and, like the ghost of Hamlet’s father, intrudes into the reality of the music and actually forms it.
  18. Ivashkin, 1995
  19. . . Page 135.
  20. Mysteries of Love: The Making of Blue Velvet, Blue Velvet Special Edition DVD documentary, [2002]
  21. Chion, Michael (1995). Blue Velvet. British Film Institute, London: 89.
  22. C. H. Loh (July 2006). Review in DSCH Journal No. 25 (PDF). James Arts. Архів (PDF) оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Simfoniya 15 lya mazhor tv 151 ostannya simfoniya Dmitra Dmitrovicha Shostakovicha napisana vlitku 1971 roci i vpershe vikonana v Moskvi 8 sichnya 1972 roku orkestrom Derzhteleradio SRSR pid keruvanyam Maksima Shostakovicha sina kompozitora Simfoniya 15KompozitorShostakovich Dmitro DmitrovichStvoreno1971 1 TonalnistLya mazhor 1 Instrumentuvannyasimfonichnij orkestr 1 Trivalist45 hv 1 Chastin4 chastina 1 Prem yeraData8 sichnya 1972 V muzichnu tkaninu ciyeyi simfoniyi organichno vklyucheni citati z operi Vilgelm Tel Dzh Rossini ta Kilce Nibelungiv R Vagnera tak zvana tema roku Takozh muzichnij material deyakoyu miroyu peregukuyetsya z jogo poperednimi simfoniyami pochatok simfoniyi 1 ritm temi navali z simfoniyi 7 Taki zapozichennya mozhna traktuvati yak proyav postmodernoyi paradigmi Simfoniya napisana dlya velikogo simfonichnogo orkestru podvijnij sklad duhovih iz vklyuchennyam flejti pikkolo ta shirokoyi sekciyi udarnih Simfoniya skladayetsya z 4 h chastin zagalnoyu trivalistyu blizko 45 hvilin Allegretto Adagio Largo attacca Allegretto Adagio AllegrettoOcinkiPochuvshi yiyi pershu vistavu Shostakovich zauvazhiv sho vin stvoriv zlu simfoniyu Prem yera simfoniya viklikala ovaciyi publiki sered jogo shanuvalnikiv bula jogo podruga Mariyetta Shaginyan yaka pislya pershogo vistupu zrobila nad nim hresnij znak i viguknula Vi ne povinni govoriti Dmitre Dmitrovichu sho Vam pogano Vam dobre tomu sho vi zrobili nas shaslivimi Tihon Hrennikov ociniv simfoniyu yak odnu iz najglibshih Shostakovicha dodavshi sho vona spovnena optimizmom i viroyu v nevicherpnu silu lyudini Persha chastina otrimala osoblivu pohvalu vid Normana Kej v Angliyi yakij nazvav jogo tur de siloyu koncentraciyi samorozpusku ta muzichnoyi ekonomiki Na dumku Erika Rozberri instrumentalni tembri simfoniyi ta vikoristannya passakaliyi svidchat pro vpliv piznih oper Bendzhamina Brittena Yevgen Mravinskij yakij keruvav leningradskoyu prem yeroyu simfoniyi vidchuvav sebe prignichenim pid chas vivchennya partituri skazavshi druzhini sho prodovzhuvatime povertatisya do ciyeyi avtobiografichnoyi simfoniyi do kincya svoyih dniv Vikoristannya Shostakovichem citat ta alyuzij na rizni tvori zrobleni nim samim ta inshimi kompozitorami viklikalo pripushennya z momentu jogo prem yeri Spochatku vin opisav pershu chastinu yak ditinstvo prosto magazin igrashok pid bezhmarnim nebom ale piznishe zasterigav sluhachiv vid togo shob prijmati ce viznachennya zanadto tochno Kompozitor ne rozkrivav prichinu shirokogo vikoristannya muzichnih citat Za slovami Maksima Shostakovicha jogo batko zaklikav jogo ne vidkrivati orkestru na pershij repeticiyi sho v pershij chastini bude citata z Rossini Ya hochu pobachiti yih oblichchya koli voni dijdut do cogo miscya Maksim Shostakovich zaznachav sho dlya nogo simfoniya vidobrazhaye veliki filosofski problemi zhittyevogo ciklu lyudini Piznishe vin porivnyav tvir iz kamernoyu simfoniyeyu yaka opisuvala lyudske zhittya cherez v yaznicyu isnuvannya Inshij dirigent Kurt Zanderling yakij predstaviv simfoniyi u Shidnij Nimechchini vvazhav sho muzika stosuyetsya samotnosti ta smerti i sho zhodna insha robota Shostakovicha ne zdayetsya jomu takoyu radikalno zhahlivoyu i zhorstokoyu Alfred Shnitke vlasna muzika yakogo zaznala glibokogo vplivu Shostakovicha vvazhav sho P yatnadcyata simfoniya bula perehrestyam u chasi de minule vstupaye v novi stosunki z suchasnistyu i yak privid batka Gamleta vtruchayetsya v realnist muziki i faktichno yiyi formuye Dlya Oleksandra Ivashkina nezvichne todi vikoristannya citat Shostakovichem oznachalo usvidomlennya nemozhlivosti sklasti chistu simfoniyu citati stvorili merezhu vlasnih korespondencij na vershini tradicijnogo skeleta simfoniyi P yatnadcyata simfoniya Shostakovicha takozh spravila vpliv poza muzikoyu Rezhiser Devid Linch vvazhav sho simfoniya vplinula na jogo film Sinij oksamit 1986 Ya napisav scenarij za Shostakovichem 15 lya mazhor Ya prosto prodovzhuvav grati tu samu yiyi chastinu znovu i znovu Pid chas zjomok Linch rozmishuvav kolonki na znimalnomu majdanchiku ta vmikav zapis simfoniyi shob peredati nastrij yakogo vin pragnuv Piznishe vin poprosiv Andzhelo Badalamenti sklasti partituru dlya filmu v dusi Shostakovicha ZapisiOrkestr Dirigent Lejbl Rik zapisu FormatSimfonichnij orkestr Moskovskoyi filarmoniyi Kirilo Kondrashin Melodiya 1974 CDAkademichnij simfonichnij orkestr SRSR Maksim Shostakovich Melodiya LP tilkiLondonskij simfonichnij orkestr Maksim Shostakovich CDPrazkij simfonichnij orkestr Maksim Shostakovich Supraphon CDKlivlendskij orkestr Kurt Zanderling Erato Records CDKurt Zanderling Eterna Music 1978 CDBerlinskij filarmonichnij orkestr Kurt Zanderling Berlin Classics CDGeteborzkij simfonichnij orkestr Neeme Yarvi Deutsche Grammophon CDFiladelfijskij orkestr Yudzhin Ormandi 1972 CDSimfonichnij orkestr Cincinnati CDLondonskij simfonichnij orkestr Maris Yansons CDLondonskij filarmonichnij orkestr Bernard Hajtink Decca Records CDChikazkij simfonichnij orkestr Decca Records CDMonrealskij simfonichnij orkestr Decca Records CDLondonskij simfonichnij orkestr Mstislav Rostropovich 1989 CDKorolivskij filarmonichnij orkestr Volodimir Ashkenazi Decca Records 1990 CD Keln Dmitro Kitayenko Capriccio CDAngelok1 CDRudolf Barshaj Brilliant Classics CDSimfonichnij orkestr Chehoslovackogo radio CDACOUSENCE CDPrimitkiWise Music Classical Wise Music Classical d Track Q116854197d Track Q116854188 Fairclough 2019 Glikman 2001 Fay 2000 Kay Norman 1972 Tempo 100 38 Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 10 sichnya 2021 1995 Fanning David red Shostakovich Studies Cambridge Cambridge University Press s 250 ISBN 0521452392 Mravinskaya Alya January 2003 Remembering Shostakovich An Interview With Madame Mravinsky Part 2 DSCH Journal 9 Prieto 2013 Lake Trevor Summer 1995 Shostakovich and the Press Great Britain DSCH Journal 3 28 Shostakovich Dmitri 1981 Grigoryev L Platek Ya red Dmitry Shostakovich About Himself and his Times Moscow Progress Publishers s 316 I myself have said that the first movement is a bit like something taking place in a toyshop But it would be wrong to take this definition too precisely Albert John Michael Winter 1995 Notes by Maxim DSCH Journal 4 24 25 Blokker Dearling 1979 Maxim 1995 Sanderling Kurt Winter 1996 DSCH Interview Kurt Sanderling DSCH Journal 6 14 Webb John March 1989 Tempo 182 19 Arhiv originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 11 sichnya 2021 1995 Fanning David red Shostakovich Studies Cambridge Cambridge University Press s 254 ISBN 0521452392 2002 Ivashkin Alexander red A Schnittke Reader Bloomington IN Indiana University Press s 60 ISBN 0253338182 And here I have in mind not the unbroken thread of continuity linking all his works but the reprises the self quotations the returns to the thematic imagery and material of his earlier works which are so characteristic of the composer and how he rethinks them and develops them in a new way String Quartets Nos 8 and 14 and Symphony No 15 are in their way the most distinctive crossroads in time where the past enters into new relationships with the present and like the ghost of Hamlet s father intrudes into the reality of the music and actually forms it Ivashkin 1995 ISBN 0 571 22018 5 Page 135 Mysteries of Love The Making of Blue Velvet Blue Velvet Special Edition DVD documentary 2002 Chion Michael 1995 Blue Velvet British Film Institute London 89 C H Loh July 2006 Review in DSCH Journal No 25 PDF James Arts Arhiv PDF originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2010

Дата публікації:
Топ