Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Караїмська національна символіка символіка караїмів які проживають в країнах східної Європи Україна Литва Польща Історія

Символи караїмів

Символи караїмів

Караїмська національна символіка — символіка караїмів, які проживають в країнах східної Європи (Україна, Литва, Польща).

Історія

Приблизно 1929 році польською караїмською художницею Лідією Каракаш-Шоле (1896—1943) був створений герб гахана, який незабаром став і символом польсько-литовської караїмської громади. Уже в 1930 році герб був поміщений на вітанні, піднесеному лідерами польських караїмів (С. Шапшалом, Ш. Фірковіча, І. Лобаносом і ін.) Владиславу Рачкевича в зв'язку з його обранням маршалом Сенату Польщі.

У 1987 році Феодосії художником Олександром Худченко спільно з караїмом М. Е. Хафузом був розроблений герб караїмів Криму, який представляє з себе розбитий камінь, на якому зображені сенек, калкан і символ (тамга) феодосійських караїмів — білий кінь (дав-євр. סוס לבן‎ [сус Лаван]; карї. акъ ат. Вперше цей герб був опублікований М. Е. Хафузом 1991 року, а трохи пізніше з'явився на обкладинках Караїмської народної енциклопедії.

image
Герб польсько-литовських караїмів

Герб

Національний герб караїмів має форму геральдичного щита і включає в себе такі елементи: дворогий спис (сенек), щит (калкан), фортечна вежа, традиційне вбрання газзана — головний убір і молитовне покривало таллет. На гербі використовуються національні кольори караїмів — блакитний, на тлі якого знаходиться фортечна вежа, білий, на тлі якого знаходиться зброя — дворогий спис, і жовтий, на тлі якого знаходиться щит.

Герб поміщений над входом кенаси в Тракаї і на шпилі кенаси Вільнюса. У 2008 році сенек, як караїмського символ, був включений в герб литовського містечка Науяместіс. Національний герб використовується в оформленні офіційних сайтів караїмів Литви і Польщі.

image
Національний прапор караїмів

Печатка караїмської кенаси складається з увінчаною головним убором караїмського Гахама пентаграми, в центрі якої знаходиться сенек на тлі калкана (введена гахам С. М. Шапшалом як нова однотипна печать караїмських кенас в 1916 році).

Прапор

Національний прапор Караїмів — прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: синьої, біло та жовтої. Блакитний колір символізує небо, білий — добро, а жовтий — сонце і вогонь.

Гіпотези походження караїмських національних символів

Сенек і калкан — стародавні караїмські символи

Аргументи за:

  • ці символи вирізані на мармуровій плиті над воротами східної вежі Біюк-капу міста-фортеці Чуфут-Кале;
  • на думку С. С. Ельяшевича ці знаки є початковими літерами назви Чуфут-Кале на давньоєврейсій мові: ס"ע «самех» і «Аїн» від дав-євр. סלע עברים‎ дав-євр. סלע עברים‎ «Села Іврім», т. е. «Скеля юдеїв».

Аргументи проти:

  • за часів будівництва Орта-капу караїми складали в місті меншість і мали занадто мало впливу, щоб помістити свій символ на воротах;
  • ці символи просто і грубо вирізані, в той час як караїми були вмілими скульптурами, тому створювані ними написи завжди носили більш майстерний характер, поєднуючись з пишними різьбленням алюзіями на тему Танаху.
  • А. Л. Бертьє-Делагард, Критикуючи С. С. Ельяшевича, відмічав, що назва Чуфут-Кале занадто пізніша і перекладається як фортеця, а не скеля юдеїв.

Сенек і калкан — тамга кримських татар

Аргументи за:

  • слово «сенек» в кримському діалекті караїмської мови позначає дерев'яні вила. В інших діалектах караїмської мови воно не зафіксоване;
  • до другої половини XIX століття аналогічний знак був тамгою татарського села , і, таким чином, дана тамга могла ставитися до роду з ім'ям Кирк, що перегукується з давньою назвою фортеці (Кирк Ор);
  • вилоподібна тамга була знайдена на надгробній плиті з арабським написом зі зруйнованого при будівництві міста мусульманського кладовища;
  • символи на Біюк-капу перенесені з давніх воріт Орта-капу в Чуфут-Кале, побудованих в XIV—XV столітті. Якби це були тамги різних громад, які займали кожна свій район поселення, то навряд чи б вони повторювалися при в'їзді в Нове місто Чуфут-Кале;
  • ці символи нагадували про підпорядкування татарським родам, який зберігав контроль над фортецею навіть після відходу з неї.

Галерея

  • image
    Караїмська кенаса в Тракаї в 1932 і 2002 роках. Місце шестикутної зірки зайняли дворогий спис (сенек), щит (калкан) і фортечна вежа
  • image
    Ювілейна монета 50 литів на честь 600-річчя поселення татар і караїмів в Литві з зображенням караїмського воїна, озброєного сенеком і калканом.
  • image
    Сенек (караїмські вила) як караїмський символ на гербі литовського містечка (2009)

Див. також

Примітки

  1. Mariusz Pawelec. Płomień zgasły przedwcześnie // Awazymyz : pismo Historyczno-Społeczno-Kulturalne Karaimów. — Wrocław, 2011. — Nr 1 (30) (marzec). — S. 14. — ISSN 1733-7585.
  2. Ещё раз о караимском гербе // Известия Духовного управления караимов Республики Крым. — Евпатория, 2019. — № 30 (39) (январь). — С. 24—25.
  3. Хафуз М. Э. Историко-этнографические очерки // Караимы / под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой, Ю. Б. Симченко, В. А. Тишкова. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — Кн. 4. — («Народы и культуры»). — 200 екз. — ISSN 0868-586X.
  4. Лосев Д. А. «След малого, но гордого народа...» Караимская слобода в Феодосии // Крымский альбом : историко-краеведческий и литературно-художественный альманах. — Феодосия; Москва : Издательский дом «Коктебель», 1996. — Вип. 1 (3 липня). — С. 106—107.
  5. Хафуз М. Э. Герб караимов Крыма // Караимские вести. — М., 1995. — № 19 (3 липня). — С. 2.
  6. Полканов Ю. А., Полканова А. Ю. Реликтовые особенности этнокультуры крымских караимов // Крымские караимы. История, территория, этнокультура. Симферополь: Доля, 2005.
  7. Irena Jaroszyńska. Karaimska symbolika w herbie Nowego Miasta // Awazymyz : pismo Historyczno-Społeczno-Kulturalne Karaimów. — Wrocław, 2008. — Nr 2 (19) (wrzesień). — S. 19. — ISSN 1733-7585.
  8. . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
  9. Związek Karaimów Polskich
  10. Сенек ве къалкан тамгъасы//ЭНЦИКЛОПЕДИЯ КРЫМСКИХ КАРАИМОВ
  11. Караимы — коренной народ Крыма
  12. Ельяшевич С. С. Таинственная надпись // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн.3-4 (авг.-сент.). — С. 114.
  13. KIZILOV, Mikhail. Karaites Through the Travelers’ Eyes: Ethnic History, Traditional Culture and Everyday Life of the Crimean Karaites According to the Description of the Travelers — New York: Al-Qirqisani Center for the Promotion of Karaite Studies, 2003. — p. 194. —
  14. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде : Справки о Фуллах. — Известия Таврической учёной архивной комиссии. — Симферополь, 1920. — № 57. — С. 115.
  15. Караимско-русско-польский словарь / Н. А. Баскаков, А. Зайончковский, С. Ш. Шапшал, 1974, С. 499)
  16. Эпиграфические находки // . — 1929. — Т. 3. — С. 185. (с ссылкой на )
  17. . Татарские тамги в Крыму (Материалы научно-этнографической экспедиции по изучению татарской культуры в Крыму, 1925) // Известия Крымского педагогического института. — 1927. — Кн. 1. — С. 41.
  18. Герцен А. Г., Могаричев Ю. М. Крепость драгоценностей. Кырк-ор. Чуфут-кале. Симферополь, 1993. [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] [недоступне посилання — історія]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karayimska nacionalna simvolika simvolika karayimiv yaki prozhivayut v krayinah shidnoyi Yevropi Ukrayina Litva Polsha IstoriyaPriblizno 1929 roci polskoyu karayimskoyu hudozhniceyu Lidiyeyu Karakash Shole 1896 1943 buv stvorenij gerb gahana yakij nezabarom stav i simvolom polsko litovskoyi karayimskoyi gromadi Uzhe v 1930 roci gerb buv pomishenij na vitanni pidnesenomu liderami polskih karayimiv S Shapshalom Sh Firkovicha I Lobanosom i in Vladislavu Rachkevicha v zv yazku z jogo obrannyam marshalom Senatu Polshi U 1987 roci Feodosiyi hudozhnikom Oleksandrom Hudchenko spilno z karayimom M E Hafuzom buv rozroblenij gerb karayimiv Krimu yakij predstavlyaye z sebe rozbitij kamin na yakomu zobrazheni senek kalkan i simvol tamga feodosijskih karayimiv bilij kin dav yevr סוס לבן sus Lavan karyi ak at Vpershe cej gerb buv opublikovanij M E Hafuzom 1991 roku a trohi piznishe z yavivsya na obkladinkah Karayimskoyi narodnoyi enciklopediyi Gerb polsko litovskih karayimiv Gerb Nacionalnij gerb karayimiv maye formu geraldichnogo shita i vklyuchaye v sebe taki elementi dvorogij spis senek shit kalkan fortechna vezha tradicijne vbrannya gazzana golovnij ubir i molitovne pokrivalo tallet Na gerbi vikoristovuyutsya nacionalni kolori karayimiv blakitnij na tli yakogo znahoditsya fortechna vezha bilij na tli yakogo znahoditsya zbroya dvorogij spis i zhovtij na tli yakogo znahoditsya shit Gerb pomishenij nad vhodom kenasi v Trakayi i na shpili kenasi Vilnyusa U 2008 roci senek yak karayimskogo simvol buv vklyuchenij v gerb litovskogo mistechka Nauyamestis Nacionalnij gerb vikoristovuyetsya v oformlenni oficijnih sajtiv karayimiv Litvi i Polshi Nacionalnij prapor karayimiv Pechatka karayimskoyi kenasi skladayetsya z uvinchanoyu golovnim uborom karayimskogo Gahama pentagrami v centri yakoyi znahoditsya senek na tli kalkana vvedena gaham S M Shapshalom yak nova odnotipna pechat karayimskih kenas v 1916 roci Prapor Nacionalnij prapor Karayimiv pryamokutne polotnishe z troh rivnovelikih gorizontalnih smug sinoyi bilo ta zhovtoyi Blakitnij kolir simvolizuye nebo bilij dobro a zhovtij sonce i vogon Gipotezi pohodzhennya karayimskih nacionalnih simvolivSenek i kalkan starodavni karayimski simvoli Argumenti za ci simvoli virizani na marmurovij pliti nad vorotami shidnoyi vezhi Biyuk kapu mista forteci Chufut Kale na dumku S S Elyashevicha ci znaki ye pochatkovimi literami nazvi Chufut Kale na davnoyevrejsij movi ס ע sameh i Ayin vid dav yevr סלע עברים dav yevr סלע עברים Sela Ivrim t e Skelya yudeyiv Argumenti proti za chasiv budivnictva Orta kapu karayimi skladali v misti menshist i mali zanadto malo vplivu shob pomistiti svij simvol na vorotah ci simvoli prosto i grubo virizani v toj chas yak karayimi buli vmilimi skulpturami tomu stvoryuvani nimi napisi zavzhdi nosili bilsh majsternij harakter poyednuyuchis z pishnimi rizblennyam alyuziyami na temu Tanahu A L Bertye Delagard Kritikuyuchi S S Elyashevicha vidmichav sho nazva Chufut Kale zanadto piznisha i perekladayetsya yak fortecya a ne skelya yudeyiv Senek i kalkan tamga krimskih tatar Argumenti za slovo senek v krimskomu dialekti karayimskoyi movi poznachaye derev yani vila V inshih dialektah karayimskoyi movi vono ne zafiksovane do drugoyi polovini XIX stolittya analogichnij znak buv tamgoyu tatarskogo sela i takim chinom dana tamga mogla stavitisya do rodu z im yam Kirk sho peregukuyetsya z davnoyu nazvoyu forteci Kirk Or vilopodibna tamga bula znajdena na nadgrobnij pliti z arabskim napisom zi zrujnovanogo pri budivnictvi mista musulmanskogo kladovisha simvoli na Biyuk kapu pereneseni z davnih vorit Orta kapu v Chufut Kale pobudovanih v XIV XV stolitti Yakbi ce buli tamgi riznih gromad yaki zajmali kozhna svij rajon poselennya to navryad chi b voni povtoryuvalisya pri v yizdi v Nove misto Chufut Kale ci simvoli nagaduvali pro pidporyadkuvannya tatarskim rodam yakij zberigav kontrol nad forteceyu navit pislya vidhodu z neyi GalereyaKarayimska kenasa v Trakayi v 1932 i 2002 rokah Misce shestikutnoyi zirki zajnyali dvorogij spis senek shit kalkan i fortechna vezha Yuvilejna moneta 50 litiv na chest 600 richchya poselennya tatar i karayimiv v Litvi z zobrazhennyam karayimskogo voyina ozbroyenogo senekom i kalkanom Senek karayimski vila yak karayimskij simvol na gerbi litovskogo mistechka 2009 Div takozhPrapor karayimivPrimitkiMariusz Pawelec Plomien zgasly przedwczesnie Awazymyz pismo Historyczno Spoleczno Kulturalne Karaimow Wroclaw 2011 Nr 1 30 marzec S 14 ISSN 1733 7585 Eshyo raz o karaimskom gerbe Izvestiya Duhovnogo upravleniya karaimov Respubliki Krym Evpatoriya 2019 30 39 yanvar S 24 25 Hafuz M E Istoriko etnograficheskie ocherki Karaimy pod red M N Guboglo A I Kuznecova L I Missonovoj Yu B Simchenko V A Tishkova M Institut etnologii i antropologii RAN 1993 Kn 4 Narody i kultury 200 ekz ISSN 0868 586X Losev D A Sled malogo no gordogo naroda Karaimskaya sloboda v Feodosii Krymskij albom istoriko kraevedcheskij i literaturno hudozhestvennyj almanah Feodosiya Moskva Izdatelskij dom Koktebel 1996 Vip 1 3 lipnya S 106 107 Hafuz M E Gerb karaimov Kryma Karaimskie vesti M 1995 19 3 lipnya S 2 Polkanov Yu A Polkanova A Yu Reliktovye osobennosti etnokultury krymskih karaimov Krymskie karaimy Istoriya territoriya etnokultura Simferopol Dolya 2005 Irena Jaroszynska Karaimska symbolika w herbie Nowego Miasta Awazymyz pismo Historyczno Spoleczno Kulturalne Karaimow Wroclaw 2008 Nr 2 19 wrzesien S 19 ISSN 1733 7585 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 12 lyutogo 2021 Zwiazek Karaimow Polskich Senek ve kalkan tamgasy ENCIKLOPEDIYa KRYMSKIH KARAIMOV Karaimy korennoj narod Kryma Elyashevich S S Tainstvennaya nadpis Karaimskaya zhizn Moskva 1911 Kn 3 4 avg sent S 114 KIZILOV Mikhail Karaites Through the Travelers Eyes Ethnic History Traditional Culture and Everyday Life of the Crimean Karaites According to the Description of the Travelers New York Al Qirqisani Center for the Promotion of Karaite Studies 2003 p 194 ISBN 0 9700775 6 4 Issledovanie nekotoryh nedoumennyh voprosov srednevekovya v Tavride Spravki o Fullah Izvestiya Tavricheskoj uchyonoj arhivnoj komissii Simferopol 1920 57 S 115 Karaimsko russko polskij slovar N A Baskakov A Zajonchkovskij S Sh Shapshal 1974 S 499 Epigraficheskie nahodki 1929 T 3 S 185 s ssylkoj na Tatarskie tamgi v Krymu Materialy nauchno etnograficheskoj ekspedicii po izucheniyu tatarskoj kultury v Krymu 1925 Izvestiya Krymskogo pedagogicheskogo instituta 1927 Kn 1 S 41 Gercen A G Mogarichev Yu M Krepost dragocennostej Kyrk or Chufut kale Simferopol 1993 2016 03 04 u Wayback Machine nedostupne posilannya istoriya

Дата публікації:
Топ