Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Си́ка (сиканці, власна назва ата-сика, індонез. Suku Sika) — народ в Індонезії, в центрально-східній частині острова Флорес; в адміністративному плані це округ Сика (індонез. Kabupaten Sikka) провінції Східна Південно-Східна Нуса. Західними сусідами сика є ліо, східними — ларантуки.
| Сика | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 175 тис. (1995) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Східна Південно-Східна Нуса |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | ламахолот, ліо, енде |
| Мова | сика, індонезійська |
| Релігія | християнство, традиційні вірування |
Поділяються на власне сика (сика-крове) та гірських сика (власна назва ата-танаай). Перші живуть у центральних районах області, північному та південному узбережжях, другі — на сході. Матеріальна культура горян зберегла більше традиційних елементів, тоді як на заході під впливом християнства вона набула європейських рис.
Мова, релігія
Говорять мовою сика (сара-сика), яка належить до флорес-лембатської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов. Має три основні діалекти: сика-натар на південному узбережжі, сара-крове в центральних районах і сара-танаай на сході.
За релігією більшість сиканців є християнами (католики), гірські сика на сході зберігають традиційні вірування (культ предків, аграрні культи). Поширення християнства відбувалося завдяки активній діяльності католицької місії, починаючи з XVII ст. Традиційні вірування певною мірою інтегрувалися в християнські обряди.
Гірські сика все ще вірять в існування верховного бога Ніан-Тана-Леро-Вулан. Всесвіт, за їх переконаннями, поділяються на землю (асоціюється із жінкою) та небосхил (асоціюється з чоловіком). Вони шанують духів предків, вірять в існування злих та небезпечних духів ніту-ноанг, що живуть у лісі. Є спеціалісти з проведення релігійних церемоній та ритуалів. Вони здатні викликати духів предків і просити у них допомоги в реальному житті.
Історія
Сика належать до автохтонного населення острова Флорес.
За місцевою традицією, першим правителем Сики (Сика-Натар на південному узбережжі) й засновником її династії був моанг (дон) Алесу Хіменес да Сілва (Alésu Ximenes da Silva), португалець за походженням. У документах 1613 року Сика фігурує як одна з християнських держав регіону. В залежності від Сики перебували раджі Ніти та Кангае. 1929 року, вже за голландського правління, Ніта та Кангає були об'єднані з Сикою, було утворене єдине державне утворення, що мало статус автономної області (daerah swapraja); столиця була перенесена до Маумере (індонез. Maumere), сучасного адміністративного центра округу Сика.
1952 року помер останній представник династії Хіменес да Сілва, і через кілька років Сика стала частиною сучасної Республіки Індонезія.
Господарство
Традиційно сиканці займалися підсічно-вогневим землеробством, ці технології все ще зберігаються на сході та заході округу Сика. У центральних районах з помітно вищою щільністю населення тепер обробляють постійні поля, на заході узбережжя із застосування методів іригації. Вирощують рис, кукурудзу, маніок, а також просо, сорго, солодку картоплю; основні товарні культури — кокосова пальма та арахіс.
У прибережних селах населення, на додаток до землеробства, займається рибальством, але комерційне рибальство ведуть бутонські, макасарські та китайські рибалки. Тримають велику рогату худобу, кіз, свиней, коней, качок, курей.
Розвинені ткацтво і плетення. Багато жінок носять красиві саронги з місцевих тканин, виготовлених за традиційною технологією ікат.
Серед гірських сика продовжують практикуватися мисливство та збиральництво. Також у своїх зовнішніх контактах вони більше орієнтуються на населення східного Флоресу, ніж на населення центральних районів Сики.
Поселення
Гірські села невеличкі, розташовані на крутих схилах гір, мають кільцеве планування. По центру розташовувався майдан з храмом та родовими святинями у вигляді мегалітів. Прибережні села мають лінійне планування, розташовуються вздовж гірських хребтів, доріг, річок або морського узбережжя. Кожен рід мав у селі власний квартал.
Традиційні хати прямокутні в плані, мають каркасно-стовпову конструкцію, стоять на палях на висоті 1 м або більше над землею. Такі хати все більше витісняються хатами, що стоять безпосередньо на землі або на бетонному фундаменті. Часто хата з подвір'ям буває оточена невисокою кам'яною стіною.
Під час сільськогосподарського сезону селяни зводять на віддалених полях тимчасові хижі.
Побут
Одяг горян складається з пов'язки на стегнах у чоловіків і спідниці у жінок. У прибережних районах носять каїн (шматок полотна, що обгортає тіло у вигляді спідниці) та кофтину або сорочку.
Їжа переважно рослинна: каші з рису та кукурудзи з гострими приправами, фрукти, соки. Рибу та м'ясо їдять на свята.
Суспільство
Сика поділяються на великі патрилінійні екстериторіальні, не-екзогамні групи куат або куат-вунгунг, що ведуть своє походження від спільного предка. У гірських сика суспільство поділяється на екзогамні групи лепо, належність до яких визначається за материнською лінією.
Шлюб моногамний. Молодий має сплатити за наречену викуп, що складається з «чоловічих товарів» (коні, прикраси зі слонової кістки, золота та срібла, готівкові гроші). Натомість сім'я нареченої дарує «жіночі товари» (тканини, свині, рис, хатні речі та посуд). Вінчання в церкві відбувається протягом наступних декількох років, в деяких випадках лише після народження першої дитини.
Сиканське суспільство складалося зі шляхетної верстви (ata mo'ang), пов'язаної з раджами Сики, Ніти та Кангае, простих вільних людей (ata riwung) та класу рабів (ata maha), що складався з боржників та військовополонених.
До 1950-х років Сика поділялася на 16 округів, у кожен з яких раджа призначав свого чиновника з титулом капітан. Округи поділялися на села, очолювані сільськими головами кепала-кампунг. Зберігалося традиційне землеволодіння, згідно якого всі права на землі сільської громади належали тана-пуангу («володар землі»), нащадку засновника села. Існувала традиційна ворожнеча між тана-пуангом і раджею та його представниками.
Гірські сика на сході ніколи не мали свого раджі. У місцевих громадах існувала діархія, коли світська влада належала жінкам, які очолювали місцеві лепо, а ритуальні функції та контакти з іншими групами здійснювали чоловіки.
Правосуддя у Сиці здійснював раджа та його представники.
Примітки
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
Джерела
- А. А. Бернова. Сикка. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 481-482. (рос.)
- David Levinson (ed.). Encyclopedia of world cultures. V. 5 East and Southeast Asia, Paul Hockings (vol. ed.), New York: G.K. Hall & Company, 1993, , pp. 19-26: Ata Sikka, Ata Tana 'Ai (англ.)
- Sikka. Flores Tourism (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Si ka sikanci vlasna nazva ata sika indonez Suku Sika narod v Indoneziyi v centralno shidnij chastini ostrova Flores v administrativnomu plani ce okrug Sika indonez Kabupaten Sikka provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa Zahidnimi susidami sika ye lio shidnimi larantuki SikaKilkist175 tis 1995 Areal Indoneziya provinciya Shidna Pivdenno Shidna NusaRasapivdenni mongoloyidiBlizki do lamaholot lio endeMovasika indonezijskaReligiyahristiyanstvo tradicijni viruvannya Mapa roztashuvannya okrugu Sika Podilyayutsya na vlasne sika sika krove ta girskih sika vlasna nazva ata tanaaj Pershi zhivut u centralnih rajonah oblasti pivnichnomu ta pivdennomu uzberezhzhyah drugi na shodi Materialna kultura goryan zberegla bilshe tradicijnih elementiv todi yak na zahodi pid vplivom hristiyanstva vona nabula yevropejskih ris Mova religiyaGovoryat movoyu sika sara sika yaka nalezhit do flores lembatskoyi grupi centralno shidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Maye tri osnovni dialekti sika natar na pivdennomu uzberezhzhi sara krove v centralnih rajonah i sara tanaaj na shodi Za religiyeyu bilshist sikanciv ye hristiyanami katoliki girski sika na shodi zberigayut tradicijni viruvannya kult predkiv agrarni kulti Poshirennya hristiyanstva vidbuvalosya zavdyaki aktivnij diyalnosti katolickoyi misiyi pochinayuchi z XVII st Tradicijni viruvannya pevnoyu miroyu integruvalisya v hristiyanski obryadi Girski sika vse she viryat v isnuvannya verhovnogo boga Nian Tana Lero Vulan Vsesvit za yih perekonannyami podilyayutsya na zemlyu asociyuyetsya iz zhinkoyu ta neboshil asociyuyetsya z cholovikom Voni shanuyut duhiv predkiv viryat v isnuvannya zlih ta nebezpechnih duhiv nitu noang sho zhivut u lisi Ye specialisti z provedennya religijnih ceremonij ta ritualiv Voni zdatni viklikati duhiv predkiv i prositi u nih dopomogi v realnomu zhitti IstoriyaDon Zhozef Tomas Himenes da Silva ostannij radzha Siki Sika nalezhat do avtohtonnogo naselennya ostrova Flores Za miscevoyu tradiciyeyu pershim pravitelem Siki Sika Natar na pivdennomu uzberezhzhi j zasnovnikom yiyi dinastiyi buv moang don Alesu Himenes da Silva Alesu Ximenes da Silva portugalec za pohodzhennyam U dokumentah 1613 roku Sika figuruye yak odna z hristiyanskih derzhav regionu V zalezhnosti vid Siki perebuvali radzhi Niti ta Kangae 1929 roku vzhe za gollandskogo pravlinnya Nita ta Kangaye buli ob yednani z Sikoyu bulo utvorene yedine derzhavne utvorennya sho malo status avtonomnoyi oblasti daerah swapraja stolicya bula perenesena do Maumere indonez Maumere suchasnogo administrativnogo centra okrugu Sika 1952 roku pomer ostannij predstavnik dinastiyi Himenes da Silva i cherez kilka rokiv Sika stala chastinoyu suchasnoyi Respubliki Indoneziya GospodarstvoSikanska zhinka za vigotovlennyam tkanini za tehnologiyeyu ikat Tradicijno sikanci zajmalisya pidsichno vognevim zemlerobstvom ci tehnologiyi vse she zberigayutsya na shodi ta zahodi okrugu Sika U centralnih rajonah z pomitno vishoyu shilnistyu naselennya teper obroblyayut postijni polya na zahodi uzberezhzhya iz zastosuvannya metodiv irigaciyi Viroshuyut ris kukurudzu maniok a takozh proso sorgo solodku kartoplyu osnovni tovarni kulturi kokosova palma ta arahis U priberezhnih selah naselennya na dodatok do zemlerobstva zajmayetsya ribalstvom ale komercijne ribalstvo vedut butonski makasarski ta kitajski ribalki Trimayut veliku rogatu hudobu kiz svinej konej kachok kurej Rozvineni tkactvo i pletennya Bagato zhinok nosyat krasivi sarongi z miscevih tkanin vigotovlenih za tradicijnoyu tehnologiyeyu ikat Sered girskih sika prodovzhuyut praktikuvatisya mislivstvo ta zbiralnictvo Takozh u svoyih zovnishnih kontaktah voni bilshe oriyentuyutsya na naselennya shidnogo Floresu nizh na naselennya centralnih rajoniv Siki PoselennyaSikanski selyani pracyuyut u poli Girski sela nevelichki roztashovani na krutih shilah gir mayut kilceve planuvannya Po centru roztashovuvavsya majdan z hramom ta rodovimi svyatinyami u viglyadi megalitiv Priberezhni sela mayut linijne planuvannya roztashovuyutsya vzdovzh girskih hrebtiv dorig richok abo morskogo uzberezhzhya Kozhen rid mav u seli vlasnij kvartal Tradicijni hati pryamokutni v plani mayut karkasno stovpovu konstrukciyu stoyat na palyah na visoti 1 m abo bilshe nad zemleyu Taki hati vse bilshe vitisnyayutsya hatami sho stoyat bezposeredno na zemli abo na betonnomu fundamenti Chasto hata z podvir yam buvaye otochena nevisokoyu kam yanoyu stinoyu Pid chas silskogospodarskogo sezonu selyani zvodyat na viddalenih polyah timchasovi hizhi PobutOdyag goryan skladayetsya z pov yazki na stegnah u cholovikiv i spidnici u zhinok U priberezhnih rajonah nosyat kayin shmatok polotna sho obgortaye tilo u viglyadi spidnici ta koftinu abo sorochku Yizha perevazhno roslinna kashi z risu ta kukurudzi z gostrimi pripravami frukti soki Ribu ta m yaso yidyat na svyata SuspilstvoSika podilyayutsya na veliki patrilinijni eksteritorialni ne ekzogamni grupi kuat abo kuat vungung sho vedut svoye pohodzhennya vid spilnogo predka U girskih sika suspilstvo podilyayetsya na ekzogamni grupi lepo nalezhnist do yakih viznachayetsya za materinskoyu liniyeyu Shlyub monogamnij Molodij maye splatiti za narechenu vikup sho skladayetsya z cholovichih tovariv koni prikrasi zi slonovoyi kistki zolota ta sribla gotivkovi groshi Natomist sim ya narechenoyi daruye zhinochi tovari tkanini svini ris hatni rechi ta posud Vinchannya v cerkvi vidbuvayetsya protyagom nastupnih dekilkoh rokiv v deyakih vipadkah lishe pislya narodzhennya pershoyi ditini Sikanske suspilstvo skladalosya zi shlyahetnoyi verstvi ata mo ang pov yazanoyi z radzhami Siki Niti ta Kangae prostih vilnih lyudej ata riwung ta klasu rabiv ata maha sho skladavsya z borzhnikiv ta vijskovopolonenih Do 1950 h rokiv Sika podilyalasya na 16 okrugiv u kozhen z yakih radzha priznachav svogo chinovnika z titulom kapitan Okrugi podilyalisya na sela ocholyuvani silskimi golovami kepala kampung Zberigalosya tradicijne zemlevolodinnya zgidno yakogo vsi prava na zemli silskoyi gromadi nalezhali tana puangu volodar zemli nashadku zasnovnika sela Isnuvala tradicijna vorozhnecha mizh tana puangom i radzheyu ta jogo predstavnikami Girski sika na shodi nikoli ne mali svogo radzhi U miscevih gromadah isnuvala diarhiya koli svitska vlada nalezhala zhinkam yaki ocholyuvali miscevi lepo a ritualni funkciyi ta kontakti z inshimi grupami zdijsnyuvali choloviki Pravosuddya u Sici zdijsnyuvav radzha ta jogo predstavniki PrimitkiSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl DzherelaA A Bernova Sikka Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 481 482 ISBN 5 85270 155 6 ros David Levinson ed Encyclopedia of world cultures V 5 East and Southeast Asia Paul Hockings vol ed New York G K Hall amp Company 1993 ISBN 0 8161 1814 0 pp 19 26 Ata Sikka Ata Tana Ai angl Sikka Flores Tourism angl