Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Си́дір Арте́мович Ковпа́к (нар. 13 (25) травня 1887, с. Котельва, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — пом. 11 грудня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — один із керівників українського комуністичного руху опору в роки Другої світової війни, командир Путивльського партизанського загону (пізніше — Сумського партизанського з'єднання, ще пізніше — Першої Української партизанської дивізії), двічі Герой Радянського Союзу (18 травня 1942 й 4 січня 1944), генерал-майор. Член ЦК КП(б)У в 1942—1943 та 1949—1967 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-7-го скликань. Член Верховного Суду УРСР. Заступник Голови Президії Верховної Ради УРСР (1947—1967).
| Сидір Ковпак | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||
| Народження | 25.05.1887.13 с. Котельва, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||||||||||
| Смерть | 11 грудня 1967 Київ, Українська РСР, СРСР | |||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||
| Національність | українець | |||||||||||
| Псевдо | «Коваль» | |||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||
| Приналежність |  Російська імперія →  РРФСР →  УРСР →  СРСР | |||||||||||
| Вид ЗС |  РСЧА | |||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-українська війна Друга світова війна | |||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||||
Російська імперія:
| ||||||||||||
 Ковпак Сидір Артемович у Вікісховищі | ||||||||||||
Біографія
Народився 13 травня (25 травня за н.ст.) в селі Котельва (нині селище міського типу Полтавської області України) в бідній українській селянській родині. Сім'я була багатодітна, 6 синів і 4 дочки.
Строкову службу проходив у російській імператорській армії, у Саратові в Олександрівському полку. Після служби залишився в Росії, працював вантажником.
Учасник Першої світової (службу проходив у ) та Громадянської воєн. Під час Першої світової війни воював на Південно-Західному фронті, учасник Брусиловського прориву. У квітні 1915 року у складі почесної варти його особисто нагородив Микола II Георгіївським хрестом. Загалом його нагороджено Георгіївськими хрестами III і IV ступенів та медалями «За хоробрість» («георгіївськими» медалями) III і IV ступенів.
Доба УНР і мирний час
Член ВКП(б) з 1919 року. У добу національно-визвольних змагань в Україні очолював більшовицький диверсійний загін, що боровся в Україні з військами Гетьмана Павла Скоропадського разом із загонами Пархоменка, потім був бійцем 25-ї Чапаєвської дивізії на Східному фронті, де роззброював козаків, брав участь у боях з російською Добровольчою армією генералів А. І. Денікіна та Врангеля на півдні України.
З липня до листопада 1921 року — військовий комісар м. Великого Токмака, що на Запоріжчині. У 1921—1926 роках — помічник повітового воєнкома, повітовий воєнком, воєнком Павлоградського округу Катеринославської губернії (з 1926 року — Дніпропетровська область України). Одночасно у 1925—1926 роках — голова сільськогосподарської артілі в селі Вербки. З 1926 року — директор Павлоградського військово-кооперативного господарства, в 1930-му став головою сільськогосподарського кооперативу в Путивлі, з 1935 року — завідувачем дорожнього відділу Путивльського райвиконкому, з 1937 року — він голова Путивльського міськвиконкому Сумської області Української РСР.
У 1930-х Ковпак закінчив спецшколу ОДПУ з підготовки організаторів партизанської і підпільної боротьби. Один з викладачів, полковник Ілля Старинов, основоположник мінно-диверсійної справи в Червоній Армії, згадував:
«Склад був найрізноманітніший. Тут одночасно були юнаки і дівчата, і літні чоловіки, непридатні для військової служби… вчилися під псевдонімами. При цьому до командирів партизанських формувань пред'являлися більш високі вимоги, ніж до командирів підрозділів і частин Червоної Армії».
У передвоєнні роки Ковпака мали намір заарештувати як ворога народу. Але, будучи своєчасно попереджений знайомим начальником районного відділу НКВС, зумів сховатися і благополучно дочекався, поки ситуація не поліпшилася для нього.
Друга світова війна
Один з організаторів партизанських загонів в Українській РСР — командир Путивльського загону, а потім — з'єднання партизанських загонів у Сумській області. Також до партизанських загонів був причетний його брат, Семен Артемович.
Початок Німецько-радянської війни застав Сидора Артемовича в 54-річному віці. На той час він був головою Путивльського міськвиконкому Сумської області. 8 вересня 1941 року Ковпак відправив своїх людей у Спадшанський ліс, а сам залишався, поки не побачив як німці в'їжджають в місто, і зник у лісі. До кінця місяця загін складався з 42 осіб, озброєних 36 гвинтівками, 5 автоматами, 8 гранатами. А ще у загону було близько тонни вибухівки, добутої з мінних полів.
Після перших диверсійних акцій ковпаківців німецька адміністрація зробила відповідну акцію — послала угорських солдатів для контроперацій у місцевих селах, які були поблизу партизанських загонів. За добу було винищено 586 селян.
17 жовтня загін Сидора Ковпака злився з загоном Семена Руднєва, який став у новому формуванні комісаром. Саме цей тандем і прославив Путивльський партизанський загін. Багато разів приходили чутки про те, що загони Ковпака знищені, але кожного разу вони виявлялися чутками. Багато, надихнувшись подвигами своїх співгромадян, вступали до лав партизанів.
 | Ніхто не знає, куди ми йдемо, і ніхто не повинен знати, звідки ми прийшли, — говорив С. Ковпак. — Весь народ воює. А ми лише невеликий струмок у грізному потоці народу |  |
Загін зріс до півтори тисячі осіб і став Сумським партизанським з'єднанням. В арсеналі ковпаківців з'явився навіть трофейний танк (корпус танку знаходиться у Спадщанському лісі, неподалік від Музею партизанської слави у Путивлі). Гітлерівці регулярно направляли в ліс сили для придушення партизанів, проте всякий раз зазнавали поразки, залишаючи партизанам трофеї — зброю, амуніцію, одяг, продовольство.
| | «Мій постачальник — Гітлер», — любив повторювати Ковпак | |
Так тривало близько року.
У 1941—1942 роках з'єднання Ковпака здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській і Брянській областях. Наприкінці весни 1942 року партизанському з'єднанню вдалося на короткий термін захопити Путивль, а за літо пройти з успішними боями 6047 км, знищити 12 ешелонів, 25 одиниць бронетехніки і близько 5000 солдатів і офіцерів вермахту. Особлива увага приділялася ковпаківцями підривам залізниць — труднощі з постачанням продовольства, зброї, техніки, припасів ставили німецькі війська у скрутне становище.
9 квітня 1943 року С. А. Ковпаку було присвоєно військове звання «генерал-майор».
3 лютого 1944 року Сумське партизанське з'єднання було перейменоване на 1-шу Українську партизанську дивізію імені двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака під командуванням Петра Вершигори. 15 серпня 1944 року дивізію підпорядковано НКВС УРСР для боротьби з підпільниками ОУН та загонами Української повстанської армії. У листопаді 1944 року наказом Українського штабу партизанського руху дивізію розформовано.
Після Другої світової війни
По завершенні війни жив на державній дачі під Києвом, поруч із поетом Павлом Тичиною.
З 1944 року — член Верховного Суду УРСР. У 1947—1967 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради УРСР. У квітні — грудні 1967 р. — член Президії Верховної Ради УРСР. Помер 11 грудня 1967 року у Києві, похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1; надгробок — граніт, скульптор Флоріан Коцюбинський, архітектор Георгій Урусов; встановлений у 1968 році).
Вшанування пам'яті
У 1973—1976 роках про Ковпака було знято художній фільм «Дума про Ковпака».
За біографією Сидора Ковпака у 2012 році знято документальний фільм «Партизанський генерал».
«Ковпак повинен залишитися в мистецтві й історії України… Кажуть, старий — великий оригінал, тонка, мудра людина, справжній син народу» — Олександр Довженко.
 |  |  |  |
Бюст Сидора Ковпака на Алеї Воїнської слави | Меморіальна дошка Сидору Ковпаку на фасаді будинку по вулиці Липській 12/5 в Києві | Бюст Ковпаку на подвір'ї київської школи № 111 | Поштова марка з портретом Ковпака з нагоди його 100-річчя |
Бібліографія
- Ковпак С. А. От Путивля до Карпат. — М., 1945 / автор літературного тексту — Є. М. Герасимов. (рос.)
- Вершигора П. П. Люди с чистой совестью. — Книга первая. Рейд за Днепр. М., 1946. Книга вторая. Карпатский рейд. М., 1950. (рос.)
- Вершигора П. П. Люди с чистой совестью, 1947—1986. Порівняння одного епізоду в двох виданнях [ 4 Січня 2014 у Wayback Machine.] // Олександр Франчук, 20 сентября 2013. (Опублікував в ukr.politics, в 2004, Петро Багмет [ 5 Січня 2014 у Wayback Machine.])
- Ковпак С. А. Из дневника партизанских походов. — М., 1964. (рос.)
- Ковпак С. А. Воспоминания, очерки, статьи / сост. и предисл. В. А. Замлинского. — К.: Политиздат Украины, 1987. — 388 с. (рос.)
- [1] [ 14 Липня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- «О присвоении звания Героя Советского Союза т. т. Ковпаку С. А., Копенкину И. И., Сабурову А. Н., Фёдорову А. Ф., особо отличившимся в партизанской борьбе в тылу против немецких захватчиков» от 18 мая 1942 года [ 10 Листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 5 июня (№ 20 (179)). — С. 1.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О награждении Героев Советского Союза Ковпака Сидора Артемьевича и Фёдорова Александра Фёдоровича второй медалью „Золотая звезда“» от 4 января 1944 года [ 7 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
- 1-ша Українська партизанська дивізія ім. двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака (Сумське партизанське з'єднання). (Командири С. Ковпак, П. Вершигора) (1941—1944)
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Войцехівська, І. (1995). Історія України в особах: ХІХ—ХХ ст. Україна. с. 479. ISBN .
Посилання
- Т. В. Заболотна. Ковпак Сидір Артемович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 391. — .
- А. В. Кентій. Ковпак Сидір Артемович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- «Человек „Никто“ — Ковпак» — В. Батшев. Партизанщина: мифы и реалии. -«Лебедь», Бостон, N518 [ 5 Листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література та джерела
- Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 100, 266.
- Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 200.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovpak Si dir Arte movich Kovpa k nar 13 25 travnya 1887 18870525 s Kotelva Ohtirskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiya pom 11 grudnya 1967 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR odin iz kerivnikiv ukrayinskogo komunistichnogo ruhu oporu v roki Drugoyi svitovoyi vijni komandir Putivlskogo partizanskogo zagonu piznishe Sumskogo partizanskogo z yednannya she piznishe Pershoyi Ukrayinskoyi partizanskoyi diviziyi dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 18 travnya 1942 j 4 sichnya 1944 general major Chlen CK KP b U v 1942 1943 ta 1949 1967 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 7 go sklikan Chlen Verhovnogo Sudu URSR Zastupnik Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1947 1967 Sidir Kovpak General majorZagalna informaciyaNarodzhennya25 05 1887 13 s Kotelva Ohtirskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert11 grudnya 1967 1967 12 11 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheNacionalnistukrayinecPsevdo Koval Vijskova sluzhbaPrinalezhnistRosijska imperiya RRFSR URSR SRSRVid ZS RSChAVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko ukrayinska vijna Druga svitova vijnaNagorodi ta vidznakiRosijska imperiya Georgiyivskij hrest 3 stupenyaGeorgiyivskij hrest 4 stupenya Kovpak Sidir Artemovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 13 travnya 25 travnya za n st v seli Kotelva nini selishe miskogo tipu Poltavskoyi oblasti Ukrayini v bidnij ukrayinskij selyanskij rodini Sim ya bula bagatoditna 6 siniv i 4 dochki Strokovu sluzhbu prohodiv u rosijskij imperatorskij armiyi u Saratovi v Oleksandrivskomu polku Pislya sluzhbi zalishivsya v Rosiyi pracyuvav vantazhnikom Uchasnik Pershoyi svitovoyi sluzhbu prohodiv u ta Gromadyanskoyi voyen Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni voyuvav na Pivdenno Zahidnomu fronti uchasnik Brusilovskogo prorivu U kvitni 1915 roku u skladi pochesnoyi varti jogo osobisto nagorodiv Mikola II Georgiyivskim hrestom Zagalom jogo nagorodzheno Georgiyivskimi hrestami III i IV stupeniv ta medalyami Za horobrist georgiyivskimi medalyami III i IV stupeniv Doba UNR i mirnij chas Chlen VKP b z 1919 roku U dobu nacionalno vizvolnih zmagan v Ukrayini ocholyuvav bilshovickij diversijnij zagin sho borovsya v Ukrayini z vijskami Getmana Pavla Skoropadskogo razom iz zagonami Parhomenka potim buv bijcem 25 yi Chapayevskoyi diviziyi na Shidnomu fronti de rozzbroyuvav kozakiv brav uchast u boyah z rosijskoyu Dobrovolchoyu armiyeyu generaliv A I Denikina ta Vrangelya na pivdni Ukrayini Z lipnya do listopada 1921 roku vijskovij komisar m Velikogo Tokmaka sho na Zaporizhchini U 1921 1926 rokah pomichnik povitovogo voyenkoma povitovij voyenkom voyenkom Pavlogradskogo okrugu Katerinoslavskoyi guberniyi z 1926 roku Dnipropetrovska oblast Ukrayini Odnochasno u 1925 1926 rokah golova silskogospodarskoyi artili v seli Verbki Z 1926 roku direktor Pavlogradskogo vijskovo kooperativnogo gospodarstva v 1930 mu stav golovoyu silskogospodarskogo kooperativu v Putivli z 1935 roku zaviduvachem dorozhnogo viddilu Putivlskogo rajvikonkomu z 1937 roku vin golova Putivlskogo miskvikonkomu Sumskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR U 1930 h Kovpak zakinchiv specshkolu ODPU z pidgotovki organizatoriv partizanskoyi i pidpilnoyi borotbi Odin z vikladachiv polkovnik Illya Starinov osnovopolozhnik minno diversijnoyi spravi v Chervonij Armiyi zgaduvav Sklad buv najriznomanitnishij Tut odnochasno buli yunaki i divchata i litni choloviki nepridatni dlya vijskovoyi sluzhbi vchilisya pid psevdonimami Pri comu do komandiriv partizanskih formuvan pred yavlyalisya bilsh visoki vimogi nizh do komandiriv pidrozdiliv i chastin Chervonoyi Armiyi U peredvoyenni roki Kovpaka mali namir zaareshtuvati yak voroga narodu Ale buduchi svoyechasno poperedzhenij znajomim nachalnikom rajonnogo viddilu NKVS zumiv shovatisya i blagopoluchno dochekavsya poki situaciya ne polipshilasya dlya nogo Druga svitova vijna Odin z organizatoriv partizanskih zagoniv v Ukrayinskij RSR komandir Putivlskogo zagonu a potim z yednannya partizanskih zagoniv u Sumskij oblasti Takozh do partizanskih zagoniv buv prichetnij jogo brat Semen Artemovich Pochatok Nimecko radyanskoyi vijni zastav Sidora Artemovicha v 54 richnomu vici Na toj chas vin buv golovoyu Putivlskogo miskvikonkomu Sumskoyi oblasti 8 veresnya 1941 roku Kovpak vidpraviv svoyih lyudej u Spadshanskij lis a sam zalishavsya poki ne pobachiv yak nimci v yizhdzhayut v misto i znik u lisi Do kincya misyacya zagin skladavsya z 42 osib ozbroyenih 36 gvintivkami 5 avtomatami 8 granatami A she u zagonu bulo blizko tonni vibuhivki dobutoyi z minnih poliv Pislya pershih diversijnih akcij kovpakivciv nimecka administraciya zrobila vidpovidnu akciyu poslala ugorskih soldativ dlya kontroperacij u miscevih selah yaki buli poblizu partizanskih zagoniv Za dobu bulo vinisheno 586 selyan 17 zhovtnya zagin Sidora Kovpaka zlivsya z zagonom Semena Rudnyeva yakij stav u novomu formuvanni komisarom Same cej tandem i proslaviv Putivlskij partizanskij zagin Bagato raziv prihodili chutki pro te sho zagoni Kovpaka znisheni ale kozhnogo razu voni viyavlyalisya chutkami Bagato nadihnuvshis podvigami svoyih spivgromadyan vstupali do lav partizaniv Nihto ne znaye kudi mi jdemo i nihto ne povinen znati zvidki mi prijshli govoriv S Kovpak Ves narod voyuye A mi lishe nevelikij strumok u griznomu potoci narodu Zagin zris do pivtori tisyachi osib i stav Sumskim partizanskim z yednannyam V arsenali kovpakivciv z yavivsya navit trofejnij tank korpus tanku znahoditsya u Spadshanskomu lisi nepodalik vid Muzeyu partizanskoyi slavi u Putivli Gitlerivci regulyarno napravlyali v lis sili dlya pridushennya partizaniv prote vsyakij raz zaznavali porazki zalishayuchi partizanam trofeyi zbroyu amuniciyu odyag prodovolstvo Mij postachalnik Gitler lyubiv povtoryuvati Kovpak Tak trivalo blizko roku U 1941 1942 rokah z yednannya Kovpaka zdijsnilo rejdi v tilu voroga po Sumskij Kurskij Orlovskij i Bryanskij oblastyah Naprikinci vesni 1942 roku partizanskomu z yednannyu vdalosya na korotkij termin zahopiti Putivl a za lito projti z uspishnimi boyami 6047 km znishiti 12 esheloniv 25 odinic bronetehniki i blizko 5000 soldativ i oficeriv vermahtu Osobliva uvaga pridilyalasya kovpakivcyami pidrivam zaliznic trudnoshi z postachannyam prodovolstva zbroyi tehniki pripasiv stavili nimecki vijska u skrutne stanovishe 9 kvitnya 1943 roku S A Kovpaku bulo prisvoyeno vijskove zvannya general major 3 lyutogo 1944 roku Sumske partizanske z yednannya bulo perejmenovane na 1 shu Ukrayinsku partizansku diviziyu imeni dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu S A Kovpaka pid komanduvannyam Petra Vershigori 15 serpnya 1944 roku diviziyu pidporyadkovano NKVS URSR dlya borotbi z pidpilnikami OUN ta zagonami Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi U listopadi 1944 roku nakazom Ukrayinskogo shtabu partizanskogo ruhu diviziyu rozformovano Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Po zavershenni vijni zhiv na derzhavnij dachi pid Kiyevom poruch iz poetom Pavlom Tichinoyu Z 1944 roku chlen Verhovnogo Sudu URSR U 1947 1967 rokah zastupnik Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR U kvitni grudni 1967 r chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pomer 11 grudnya 1967 roku u Kiyevi pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 1 nadgrobok granit skulptor Florian Kocyubinskij arhitektor Georgij Urusov vstanovlenij u 1968 roci Vshanuvannya pam yatiU 1973 1976 rokah pro Kovpaka bulo znyato hudozhnij film Duma pro Kovpaka Za biografiyeyu Sidora Kovpaka u 2012 roci znyato dokumentalnij film Partizanskij general Kovpak povinen zalishitisya v mistectvi j istoriyi Ukrayini Kazhut starij velikij original tonka mudra lyudina spravzhnij sin narodu Oleksandr Dovzhenko Byust Sidora Kovpaka na Aleyi Voyinskoyi slavi Memorialna doshka Sidoru Kovpaku na fasadi budinku po vulici Lipskij 12 5 v Kiyevi Byust Kovpaku na podvir yi kiyivskoyi shkoli 111 Poshtova marka z portretom Kovpaka z nagodi jogo 100 richchyaBibliografiyaKovpak S A Ot Putivlya do Karpat M 1945 avtor literaturnogo tekstu Ye M Gerasimov ros Vershigora P P Lyudi s chistoj sovestyu Kniga pervaya Rejd za Dnepr M 1946 Kniga vtoraya Karpatskij rejd M 1950 ros Vershigora P P Lyudi s chistoj sovestyu 1947 1986 Porivnyannya odnogo epizodu v dvoh vidannyah 4 Sichnya 2014 u Wayback Machine Oleksandr Franchuk 20 sentyabrya 2013 Opublikuvav v ukr politics v 2004 Petro Bagmet 5 Sichnya 2014 u Wayback Machine Kovpak S A Iz dnevnika partizanskih pohodov M 1964 ros Kovpak S A Vospominaniya ocherki stati sost i predisl V A Zamlinskogo K Politizdat Ukrainy 1987 388 s ros 1 14 Lipnya 2014 u Wayback Machine Primitki O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza t t Kovpaku S A Kopenkinu I I Saburovu A N Fyodorovu A F osobo otlichivshimsya v partizanskoj borbe v tylu protiv nemeckih zahvatchikov ot 18 maya 1942 goda 10 Listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1942 5 iyunya 20 179 S 1 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O nagrazhdenii Geroev Sovetskogo Soyuza Kovpaka Sidora Artemevicha i Fyodorova Aleksandra Fyodorovicha vtoroj medalyu Zolotaya zvezda ot 4 yanvarya 1944 goda 7 Grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 13 yanvarya 2 262 S 1 1 sha Ukrayinska partizanska diviziya im dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu S A Kovpaka Sumske partizanske z yednannya Komandiri S Kovpak P Vershigora 1941 1944 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Vojcehivska I 1995 Istoriya Ukrayini v osobah HIH HH st Ukrayina s 479 ISBN 5 319 00882 1 PosilannyaT V Zabolotna Kovpak Sidir Artemovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 391 ISBN 978 966 00 0692 8 A V Kentij Kovpak Sidir Artemovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Chelovek Nikto Kovpak V Batshev Partizanshina mify i realii Lebed Boston N518 5 Listopada 2013 u Wayback Machine ros Literatura ta dzherelaZhadko V O Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 100 266 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 200