Пустеля Сечура (Перуанська пустеля) — пустеля, розташована на західному узбережжі Перу, в північно-західній частині Південної Америки. Згідно з визначенням Всесвітнього фонду дикої природи, займає прибережну смугу між Андами і Тихим океаном більшої частини Перу та півночі Чилі (від провінції на південь до пустелі Атакама), тягнучись углиб материка на 20—100 км та займаючи площу 188 735 км². Проте перуанські джерела зазвичай обмежують пустелю північно-західною частиною країни, фактично залишаючи південні пустелі Перу без назви, посилаючись на все узбережжя виключно як чала або коста.
Сечура | ||||
| ||||
5°59′46″ пд. ш. 80°27′02″ зх. д. / 5.9963055555833780° пд. ш. 80.450555555583775913° зх. д.Координати: 5°59′46″ пд. ш. 80°27′02″ зх. д. / 5.9963055555833780° пд. ш. 80.450555555583775913° зх. д. | ||||
Країна | Перу[1] | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Регіон П'юра Ламбаєке | |||
Система | Чала | |||
Тип | пустеля[1] і d | |||
| ||||
Сечура Сечура (Перу) | ||||
Сечура у Вікісховищі |
Ґрунти пустелі піщані й кам'янисті. Тут знаходиться одне з найбільших у світі родовищ фосфатів, що містить також рідкісноземельні елементи і метали.
Клімат
Пустеля Сечура належить до екстраарідних пустель, пасатна інверсія на східному краю могутнього субтропічного антициклона, що регулярно виникає в даному регіоні, утрудняє перенесення вологи вгору, що є причиною дуже малої кількості опадів (20—50 мм на рік). Дощі випадають раз на декілька років, що не дивно, враховуючи близькість пустелі Атакама — найсухішого місця на планеті.
Сечура — найпрохолодніша зі всіх пустель, середньорічна температура тут становить 22 °C. Холодні прибережні води і стійкі південно-західні вітри знижують температуру повітря на узбережжі та обумовлюють її постійність. Улітку (з грудня по березень) на її території тепло і сонячно, середня температура перевищує 24 °C. Узимку (з червня по вересень) прохолодно і хмарно, температура змінюється від 16 °C вночі до 24 °C вдень. Узимку з моря утворюються негусті тумани (товщина шару — 300—400 м), які підіймаються на висоти 700—1000 м, надаючи тінь і прохолоду та захищаючи землю від надмірного випаровування. Поверхневі води з самої пустелі майже повністю відсутні. Для пустелі характерні часті і сильні вітри, які переміщають на значні відстані маси піску.
Історія
Численні річки, що перетинають пустелю, відвіку були центрами цивілізацій, таких як культура Наска, відома завдяки велетенським малюнкам — геогліфам Наски; Мочика, яка процвітала на рибальстві, вирощування морських свинок, гарбузів і арахісу. Їх послідовник, культура Сікан (приблизно 800—1300 роки) відома своєю золотою металургією. Іригаційне землеробство по берегах річок використовується і нині.
Пустеля отримала свою назву від міста . У 1728 році місто знищило цунамі і його перенесли на нове місце.
Явище Ель-Ніньйо іноді викликає в регіоні повені. У 1998 році повінню залило прибережну частину пустелі. У результаті на сухому безплідному ґрунті тимчасово утворилося друге за величиною в Перу озеро (довжина 145 км, ширина 30 км, глибина 3 м).
Посилання
- GEOnet Names Server — 2018.
- Стаття в журналі National Geographic: El Nico/La Nica
Ресурси Інтернету
- Пустеля Сечура на сайті WWF
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pustelya Sechura Peruanska pustelya pustelya roztashovana na zahidnomu uzberezhzhi Peru v pivnichno zahidnij chastini Pivdennoyi Ameriki Zgidno z viznachennyam Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi zajmaye priberezhnu smugu mizh Andami i Tihim okeanom bilshoyi chastini Peru ta pivnochi Chili vid provinciyi na pivden do pusteli Atakama tyagnuchis uglib materika na 20 100 km ta zajmayuchi ploshu 188 735 km Prote peruanski dzherela zazvichaj obmezhuyut pustelyu pivnichno zahidnoyu chastinoyu krayini faktichno zalishayuchi pivdenni pusteli Peru bez nazvi posilayuchis na vse uzberezhzhya viklyuchno yak chala abo kosta Sechura5 59 46 pd sh 80 27 02 zh d 5 9963055555833780 pd sh 80 450555555583775913 zh d 5 9963055555833780 80 450555555583775913 Koordinati 5 59 46 pd sh 80 27 02 zh d 5 9963055555833780 pd sh 80 450555555583775913 zh d 5 9963055555833780 80 450555555583775913Krayina Peru 1 Region Region P yura LambayekeSistema ChalaTip pustelya 1 i dSechuraSechura Peru Sechura u Vikishovishi Grunti pusteli pishani j kam yanisti Tut znahoditsya odne z najbilshih u sviti rodovish fosfativ sho mistit takozh ridkisnozemelni elementi i metali KlimatPustelya Sechura nalezhit do ekstraaridnih pustel pasatna inversiya na shidnomu krayu mogutnogo subtropichnogo anticiklona sho regulyarno vinikaye v danomu regioni utrudnyaye perenesennya vologi vgoru sho ye prichinoyu duzhe maloyi kilkosti opadiv 20 50 mm na rik Doshi vipadayut raz na dekilka rokiv sho ne divno vrahovuyuchi blizkist pusteli Atakama najsuhishogo miscya na planeti Sechura najproholodnisha zi vsih pustel serednorichna temperatura tut stanovit 22 C Holodni priberezhni vodi i stijki pivdenno zahidni vitri znizhuyut temperaturu povitrya na uzberezhzhi ta obumovlyuyut yiyi postijnist Ulitku z grudnya po berezen na yiyi teritoriyi teplo i sonyachno serednya temperatura perevishuye 24 C Uzimku z chervnya po veresen proholodno i hmarno temperatura zminyuyetsya vid 16 C vnochi do 24 C vden Uzimku z morya utvoryuyutsya negusti tumani tovshina sharu 300 400 m yaki pidijmayutsya na visoti 700 1000 m nadayuchi tin i proholodu ta zahishayuchi zemlyu vid nadmirnogo viparovuvannya Poverhnevi vodi z samoyi pusteli majzhe povnistyu vidsutni Dlya pusteli harakterni chasti i silni vitri yaki peremishayut na znachni vidstani masi pisku IstoriyaChislenni richki sho peretinayut pustelyu vidviku buli centrami civilizacij takih yak kultura Naska vidoma zavdyaki veletenskim malyunkam geoglifam Naski Mochika yaka procvitala na ribalstvi viroshuvannya morskih svinok garbuziv i arahisu Yih poslidovnik kultura Sikan priblizno 800 1300 roki vidoma svoyeyu zolotoyu metalurgiyeyu Irigacijne zemlerobstvo po beregah richok vikoristovuyetsya i nini Pustelya otrimala svoyu nazvu vid mista U 1728 roci misto znishilo cunami i jogo perenesli na nove misce Yavishe El Ninjo inodi viklikaye v regioni poveni U 1998 roci povinnyu zalilo priberezhnu chastinu pusteli U rezultati na suhomu bezplidnomu grunti timchasovo utvorilosya druge za velichinoyu v Peru ozero dovzhina 145 km shirina 30 km glibina 3 m PosilannyaGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Stattya v zhurnali National Geographic El Nico La NicaResursi InternetuPustelya Sechura na sajti WWF