Сеттатірат (лаос. ເສດຖາທິຣາດ; 24 січня 1534–1571) — вісімнадцятий правитель королівства Лансанг.
Сеттатірат лаос. ພະເຈົ້າໄຊຍະເສດຖາທິຣາດ | ||
| ||
---|---|---|
1548 — 1571 | ||
Попередник: | Потісарат I | |
Наступник: | Сен Сулінта | |
Народження: | 24 січня 1534 Луанґпхабанґ, Лаос | |
Смерть: | 1571 Аттапи, Лаос | |
Країна: | Лаос | |
Батько: | Потісарат I | |
Діти: | Кео Кумане |
Починаючи з 1560-их років і до самої своєї смерті Сеттатірат успішно протистояв військовим кампаніям з боку бірманського полководця Баїннауна, який до того часу вже завоював Чіангмай (1558) та Аюттхаю (1564). Всередині своєї країни король переймався поширенням буддизму, зокрема зводив храми та монументальні статуї, зокрема Ват Сієнгтхонг у Луанґпхабанґу, Пхакео, Ват Онгтемагавіган і Тхатлуанґ у В'єнтьяні.
Біографія
Був сином короля Потісарата I. 1546 року після смерті свого діда, Кетклао, який не лишив спадкоємців, Сеттатірат був коронований як новий володар держави Ланна. 1548 року новий король зробив своєю столицею місто Чіангсаен. Водночас чіангмайська фракція зберегла значний вплив при дворі. На той момент значно посилилось протистояння між Бірмою та Аюттхаєю.
Після смерті короля Потісарата місцева знать розділилась на дві фракції, одна з яких підтримувала принца Тхахеуа, інша ж підтримувала принца Ланчанга, матір'ю якого була аюттхайська принцеса. Поки Сеттатірат був ще у Чіангмаї, принци почали ділити країну між собою. Довідавшись про це, Сеттатірат швидко повернувся до Лансангу, облишивши справи Ланни на королеву Чірапрапху. З собою король узяв статую Смарагдового Будди (нині вважається одним із символів Таїланду). Зважаючи на тривалу відсутність Сеттатірата, знать Ланни почала шукати іншого кандидата на тайський престол.
Повернувшись на батьківщину, Сеттатірат узяв під контроль принца Тхахеуа та відрядив свого генерала для підкорення принца Ланчанга. Останній зазнав поразки та втік до Тхакхека, де його заарештував місцевий намісник та відправив до табору генерала. Придворних, які підтримували Ланчанга, було страчено, втім сам принц отримав королівське помилування, після чого він отримав посаду губернатора Сеанмуангу.
1553 року король Сеттатірат відрядив армію, щоб відвоювати Ланну з-під влади Мекуті, втім лаоське військо зазнало поразки. 1555 року Сеттатірат удався до чергової спроби відвоювати Ланну та зумів захопити Чіангсаєн. 1558 року Ланну захопив бірманський полководець Баїннаун. Король Мекуті здав Чіанг Май без бою, але зберіг свій трон як васал Бірми в умовах військової окупації.
1560 року король Сеттатірат переніс офіційну столицю з Луанґпхабанґа до В'єнтьяна, що залишався столицею впродовж наступних понад 250 років. Перенесення столиці супроводжувалось масштабним будівництвом: було зміцнено міські стіни; зведено новий королівський палац та храм Пхакео, в якому розмістили Смарагдового Будду; оновлено Тхат-Луанг, що нині є одним з національних символів Лаосу.
1563 року між Лансангом та Аюттхаєю було укладено союзний договір, однак союз розпався через дії короля Аюттхаї . У розпал вторгнення бірманців до північної Аюттхаї 1564 року король спробував відновити альянс із Лансангом. Однак, тому союзу не судилось відбутись, здебільшого через суперництво між Чаккрапхатом і Таммарачатіратом, які боролись за владу в Аюттхаї. Зрештою Чаккрапхат був змушений визнати себе васалом Баїннауна.
Після завоювання Аюттхаї бірманці повернули на північ, щоб захопити Ланну. Коли Чіанг Май здався, більшість його жителів утекли до В'єнтьяна. Втім 1565 року війська Баїннауна захопили і В'єнтьян. Тоді король організував партизанські загони у сільській місцевості, які здійснювали напади на окремі бірманські загони. Зіштовхнувшись із хворобами та нестачею провіанту, а також виснажений постійними партизанськими атаками, того ж 1565 року Баїннаун відступив, залишивши Лансанг єдиним незалежним з усіх тайських королівств.
1567 року король Магінтратірат звернувся до Сеттатірата з пропозицією спільного повстання проти Бірми. План передбачав сухопутне вторгнення Лансангу за підтримки аюттхайського флоту, спільні сили мали взяти під контроль річку Нан. Мага Чаккрапхат зміг повернутись до Аюттхаї, скориставшись дрібними заворушеннями в шанських землях.
Об'єднані сили спробували захопити Пхітсанулок, однак, усвідомивши, що місто надто укріплене, Сеттатірат відмовився від атаки. Відступаючи до В'єнтьяна він влаштовував засідки та зумів розбити армії п'ятьох бірманських генералів. Згодом, відчувши слабкість Чаккрапхата, Сеттатірат знову вдався до атаки на Пхітсанулок і захопив місто, втім не на довго.
У відповідь на постання 1568 року король Баїннаун відрядив значні сили для вторгнення до Аюттхаї. На початку наступного року, коли бірманська армія дісталась столиці, з В'єнтьяна на допомогу вирушили сили Лансангу. Однак бірманці розраховували на те, що прибуде підкріплення, й Сеттатірат потрапив у засідку. Після дводенного протистояння війська Сеттатірата зазнали поразки та були змушені відступити до В'єнтьяна.
Після того бірманці зосередились на взятті міста Аюттхая. В той же час король Сеттатірат, діставшись В'єнтьяна, наказав готуватись до негайної евакуації. Бірманцям знадобилось близько двох тижнів, щоб узяти Аюттхаю, чого вистачило Сеттатірату для підготовки до ведення тривалої партизанської війни. Бірманська армія підступила до В'єнтьяна та легко захопила слабко захищену столицю. Втім, як і 1565 року, Сеттатірат почав партизанську кампанію, керуючи зі своєї бази на річці Нан, на північний схід від В'єнтьяна. 1570 року Баїннаун відступив, а Сеттатірат удався до контратаки, взявши понад 30 000 бірманців у полон та захопивши 100 слонів і 2 300 одиниць слонової кістки.
1571 року Аюттхая та Ланна були бірманськими васалами. Двічі відбивши напади Баїннауна, Сеттатірат вирушив на південь, організувавши кампанію проти Кхмерської імперії. Перемога над кхмерами значно зміцнила б Лансанг, надавши йому вихід до моря й торгових шляхів, а головне — до європейської вогнепальної зброї, що з початку XVI століття все частіше використовувалась у тогочасних війнах. Кхмерські хроніки зафіксували, що лансанзька армія вдиралась до меж імперії 1571 та 1572 року. Під час другого вторгнення тамтешній володар Баром Рачеа I був убитий на слоновій дуелі. Однак потім кхмери зібрались та дали відсіч Сеттатірату, й той мусив відступити.
1571 року в результаті змови впливових придворних, які мали особисті образи на Сеттатірата, 37-річного короля було вбито на південному кордоні Лансангу.
Оскільки спадкоємець Сеттатірата, принц Кео Кумане був ще дитиною, новим королем себе проголосив Сен Сулінта, дід Кео Кумане по матері. Це стало початком чергового періоду турбулентності в лаоській історії, що призвело до остаточного завоювання королівства Баїннауном 1574 року, а Кео Кумане був вивезений до Бірми. Постійні суперечки за владу між представниками знаті, часи безвладдя в державі призвели до зростання заворушень серед населення.
За умов хаосу в країні місцеві жителі й частина знаті постійно намагались повернути Кео Кумане на престол. Зрештою, 1590 року, їм це вдалось, коли той досягнув повноліття, а бірманський володар Нандабаїн дозволив йому повернутись до Лансангу. 1593 року було проголошено відновлення незалежності від Бірми, хоч напади з її боку на кордони володінь Кео Кумане тривали впродовж усього його правління.
Загалом мирних періодів у Лаосі в ті часи було вкрай мало, допоки 1638 року трон не зайняв король Сурінья Вонґса.
Примітки
- Wyatt, 1995, с. 120–122.
- Simms, 1999, с. 71–73.
- Stuart-Fox, 1998, с. 78.
- Simms, 1999, с. 73.
- Stuart-Fox, 2006, с. 61–72.
- Wyatt, 2003, с. 80.
- Wyatt, 2003, с. 81.
- Simms, 1999, с. 73–75.
- Stuart-Fox, 1998, с. 81–82.
- Simms, 1999, с. 78–79.
- Wyatt, 2003, с. 82.
- Simms, 1999, с. 79–81.
Література
- Wyatt, David K.; Wichienkeeo, Aroonrut, ред. (1995). The Chiang Mai Chronicle. Silkworm Books. ISBN .
- Simms, Peter and Sanda (1999). The Kingdoms of Laos: Six Hundred Years of History. Curzon Press. ISBN .
- Stuart-Fox, Martin (1998). The Lao Kingdom of Lan Xang: Rise and Decline. White Lotus Press. ISBN .
- Stuart-Fox, Martin (2006). Naga Cities of the Mekong: A Guide to the Temples, Legends, and History of Laos. Media Masters. ISBN .
- Wyatt, David K. (2003). Thailand: A Short History. Yale University Press. ISBN .
- Kala, U (1720). Maha Yazawin Gyi (Burmese) . Т. 2 (вид. 2006, 4th printing). Yangon: Ya-Pyei Publishing.
- Harvey, G. E. (1925). History of Burma: From the Earliest Times to 10 March 1824. London: Frank Cass & Co. Ltd.
- Lorrillard, Michel (1999) "La Succession de Setthathirat: réappréciation d'une période de l'histoire du Lan Xang, " Aseanie 4 December 1999, pp. 44–64.
- Phothisane, Souneth. (1996). The Nidan Khun Borom: Annotated Translation and Analysis,
- Wyatt, David K., Thailand: A Short History, New Haven (Yale University Press), 2003
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Settatirat Settatirat laos ເສດຖາທ ຣາດ 24 sichnya 1534 1571 visimnadcyatij pravitel korolivstva Lansang Settatirat laos ພະເຈ າໄຊຍະເສດຖາທ ຣາດ 18 j Korol Lansangu 1548 1571 Poperednik Potisarat I Nastupnik Sen Sulinta Narodzhennya 24 sichnya 1534 1534 01 24 Luangphabang LaosSmert 1571 Attapi LaosKrayina LaosBatko Potisarat IDiti Keo Kumane Pochinayuchi z 1560 ih rokiv i do samoyi svoyeyi smerti Settatirat uspishno protistoyav vijskovim kampaniyam z boku birmanskogo polkovodcya Bayinnauna yakij do togo chasu vzhe zavoyuvav Chiangmaj 1558 ta Ayutthayu 1564 Vseredini svoyeyi krayini korol perejmavsya poshirennyam buddizmu zokrema zvodiv hrami ta monumentalni statuyi zokrema Vat Siyengthong u Luangphabangu Phakeo Vat Ongtemagavigan i Thatluang u V yentyani BiografiyaBuv sinom korolya Potisarata I 1546 roku pislya smerti svogo dida Ketklao yakij ne lishiv spadkoyemciv Settatirat buv koronovanij yak novij volodar derzhavi Lanna 1548 roku novij korol zrobiv svoyeyu stoliceyu misto Chiangsaen Vodnochas chiangmajska frakciya zberegla znachnij vpliv pri dvori Na toj moment znachno posililos protistoyannya mizh Birmoyu ta Ayutthayeyu Pislya smerti korolya Potisarata misceva znat rozdililas na dvi frakciyi odna z yakih pidtrimuvala princa Thaheua insha zh pidtrimuvala princa Lanchanga matir yu yakogo bula ayutthajska princesa Poki Settatirat buv she u Chiangmayi princi pochali diliti krayinu mizh soboyu Dovidavshis pro ce Settatirat shvidko povernuvsya do Lansangu oblishivshi spravi Lanni na korolevu Chirapraphu Z soboyu korol uzyav statuyu Smaragdovogo Buddi nini vvazhayetsya odnim iz simvoliv Tayilandu Zvazhayuchi na trivalu vidsutnist Settatirata znat Lanni pochala shukati inshogo kandidata na tajskij prestol Povernuvshis na batkivshinu Settatirat uzyav pid kontrol princa Thaheua ta vidryadiv svogo generala dlya pidkorennya princa Lanchanga Ostannij zaznav porazki ta vtik do Thakheka de jogo zaareshtuvav miscevij namisnik ta vidpraviv do taboru generala Pridvornih yaki pidtrimuvali Lanchanga bulo stracheno vtim sam princ otrimav korolivske pomiluvannya pislya chogo vin otrimav posadu gubernatora Seanmuangu 1553 roku korol Settatirat vidryadiv armiyu shob vidvoyuvati Lannu z pid vladi Mekuti vtim laoske vijsko zaznalo porazki 1555 roku Settatirat udavsya do chergovoyi sprobi vidvoyuvati Lannu ta zumiv zahopiti Chiangsayen 1558 roku Lannu zahopiv birmanskij polkovodec Bayinnaun Korol Mekuti zdav Chiang Maj bez boyu ale zberig svij tron yak vasal Birmi v umovah vijskovoyi okupaciyi 1560 roku korol Settatirat perenis oficijnu stolicyu z Luangphabanga do V yentyana sho zalishavsya stoliceyu vprodovzh nastupnih ponad 250 rokiv Perenesennya stolici suprovodzhuvalos masshtabnim budivnictvom bulo zmicneno miski stini zvedeno novij korolivskij palac ta hram Phakeo v yakomu rozmistili Smaragdovogo Buddu onovleno That Luang sho nini ye odnim z nacionalnih simvoliv Laosu 1563 roku mizh Lansangom ta Ayutthayeyu bulo ukladeno soyuznij dogovir odnak soyuz rozpavsya cherez diyi korolya Ayutthayi U rozpal vtorgnennya birmanciv do pivnichnoyi Ayutthayi 1564 roku korol sprobuvav vidnoviti alyans iz Lansangom Odnak tomu soyuzu ne sudilos vidbutis zdebilshogo cherez supernictvo mizh Chakkraphatom i Tammarachatiratom yaki borolis za vladu v Ayutthayi Zreshtoyu Chakkraphat buv zmushenij viznati sebe vasalom Bayinnauna Pislya zavoyuvannya Ayutthayi birmanci povernuli na pivnich shob zahopiti Lannu Koli Chiang Maj zdavsya bilshist jogo zhiteliv utekli do V yentyana Vtim 1565 roku vijska Bayinnauna zahopili i V yentyan Todi korol organizuvav partizanski zagoni u silskij miscevosti yaki zdijsnyuvali napadi na okremi birmanski zagoni Zishtovhnuvshis iz hvorobami ta nestacheyu proviantu a takozh visnazhenij postijnimi partizanskimi atakami togo zh 1565 roku Bayinnaun vidstupiv zalishivshi Lansang yedinim nezalezhnim z usih tajskih korolivstv 1567 roku korol Magintratirat zvernuvsya do Settatirata z propoziciyeyu spilnogo povstannya proti Birmi Plan peredbachav suhoputne vtorgnennya Lansangu za pidtrimki ayutthajskogo flotu spilni sili mali vzyati pid kontrol richku Nan Maga Chakkraphat zmig povernutis do Ayutthayi skoristavshis dribnimi zavorushennyami v shanskih zemlyah Ob yednani sili sprobuvali zahopiti Phitsanulok odnak usvidomivshi sho misto nadto ukriplene Settatirat vidmovivsya vid ataki Vidstupayuchi do V yentyana vin vlashtovuvav zasidki ta zumiv rozbiti armiyi p yatoh birmanskih generaliv Zgodom vidchuvshi slabkist Chakkraphata Settatirat znovu vdavsya do ataki na Phitsanulok i zahopiv misto vtim ne na dovgo U vidpovid na postannya 1568 roku korol Bayinnaun vidryadiv znachni sili dlya vtorgnennya do Ayutthayi Na pochatku nastupnogo roku koli birmanska armiya distalas stolici z V yentyana na dopomogu virushili sili Lansangu Odnak birmanci rozrahovuvali na te sho pribude pidkriplennya j Settatirat potrapiv u zasidku Pislya dvodennogo protistoyannya vijska Settatirata zaznali porazki ta buli zmusheni vidstupiti do V yentyana Pislya togo birmanci zoseredilis na vzyatti mista Ayutthaya V toj zhe chas korol Settatirat distavshis V yentyana nakazav gotuvatis do negajnoyi evakuaciyi Birmancyam znadobilos blizko dvoh tizhniv shob uzyati Ayutthayu chogo vistachilo Settatiratu dlya pidgotovki do vedennya trivaloyi partizanskoyi vijni Birmanska armiya pidstupila do V yentyana ta legko zahopila slabko zahishenu stolicyu Vtim yak i 1565 roku Settatirat pochav partizansku kampaniyu keruyuchi zi svoyeyi bazi na richci Nan na pivnichnij shid vid V yentyana 1570 roku Bayinnaun vidstupiv a Settatirat udavsya do kontrataki vzyavshi ponad 30 000 birmanciv u polon ta zahopivshi 100 sloniv i 2 300 odinic slonovoyi kistki 1571 roku Ayutthaya ta Lanna buli birmanskimi vasalami Dvichi vidbivshi napadi Bayinnauna Settatirat virushiv na pivden organizuvavshi kampaniyu proti Khmerskoyi imperiyi Peremoga nad khmerami znachno zmicnila b Lansang nadavshi jomu vihid do morya j torgovih shlyahiv a golovne do yevropejskoyi vognepalnoyi zbroyi sho z pochatku XVI stolittya vse chastishe vikoristovuvalas u togochasnih vijnah Khmerski hroniki zafiksuvali sho lansanzka armiya vdiralas do mezh imperiyi 1571 ta 1572 roku Pid chas drugogo vtorgnennya tamteshnij volodar Barom Rachea I buv ubitij na slonovij dueli Odnak potim khmeri zibralis ta dali vidsich Settatiratu j toj musiv vidstupiti 1571 roku v rezultati zmovi vplivovih pridvornih yaki mali osobisti obrazi na Settatirata 37 richnogo korolya bulo vbito na pivdennomu kordoni Lansangu Oskilki spadkoyemec Settatirata princ Keo Kumane buv she ditinoyu novim korolem sebe progolosiv Sen Sulinta did Keo Kumane po materi Ce stalo pochatkom chergovogo periodu turbulentnosti v laoskij istoriyi sho prizvelo do ostatochnogo zavoyuvannya korolivstva Bayinnaunom 1574 roku a Keo Kumane buv vivezenij do Birmi Postijni superechki za vladu mizh predstavnikami znati chasi bezvladdya v derzhavi prizveli do zrostannya zavorushen sered naselennya Za umov haosu v krayini miscevi zhiteli j chastina znati postijno namagalis povernuti Keo Kumane na prestol Zreshtoyu 1590 roku yim ce vdalos koli toj dosyagnuv povnolittya a birmanskij volodar Nandabayin dozvoliv jomu povernutis do Lansangu 1593 roku bulo progolosheno vidnovlennya nezalezhnosti vid Birmi hoch napadi z yiyi boku na kordoni volodin Keo Kumane trivali vprodovzh usogo jogo pravlinnya Zagalom mirnih periodiv u Laosi v ti chasi bulo vkraj malo dopoki 1638 roku tron ne zajnyav korol Surinya Vongsa PrimitkiWyatt 1995 s 120 122 Simms 1999 s 71 73 Stuart Fox 1998 s 78 Simms 1999 s 73 Stuart Fox 2006 s 61 72 Wyatt 2003 s 80 Wyatt 2003 s 81 Simms 1999 s 73 75 Stuart Fox 1998 s 81 82 Simms 1999 s 78 79 Wyatt 2003 s 82 Simms 1999 s 79 81 LiteraturaWyatt David K Wichienkeeo Aroonrut red 1995 The Chiang Mai Chronicle Silkworm Books ISBN 974 7100 62 2 Simms Peter and Sanda 1999 The Kingdoms of Laos Six Hundred Years of History Curzon Press ISBN 0 7007 1531 2 Stuart Fox Martin 1998 The Lao Kingdom of Lan Xang Rise and Decline White Lotus Press ISBN 974 8434 33 8 Stuart Fox Martin 2006 Naga Cities of the Mekong A Guide to the Temples Legends and History of Laos Media Masters ISBN 978 981 05 5923 6 Wyatt David K 2003 Thailand A Short History Yale University Press ISBN 0 300 08475 7 Kala U 1720 Maha Yazawin Gyi Burmese T 2 vid 2006 4th printing Yangon Ya Pyei Publishing Harvey G E 1925 History of Burma From the Earliest Times to 10 March 1824 London Frank Cass amp Co Ltd Lorrillard Michel 1999 La Succession de Setthathirat reappreciation d une periode de l histoire du Lan Xang Aseanie 4 December 1999 pp 44 64 Phothisane Souneth 1996 The Nidan Khun Borom Annotated Translation and Analysis Wyatt David K Thailand A Short History New Haven Yale University Press 2003