Найсвяті́ше Се́рце Ісу́са (лат. Sacratissimum Cor Jesu) — у католицькій церкві особливий культ, що зʼявився уСередньовіччі. Свято Найсвятішого Серця Ісуса відзначається в першу п'ятницю після свята Тіла і Крові Христових.
Найсвятіше Серце Ісуса | |
---|---|
Найсвятіше Серце Ісуса Христа | |
Шанується | Римо-католицька церква, Англіканська церква, Лютеранська церква |
Прославлений | Папа Пій IV, Папа Лев XIII |
У лику | католицький святий[d] |
День пам'яті | 19 днів після П'ятдесятниці (п'ятниця) |
Атрибути | Палаюче закривавлене серце, увінчане хрестом і терням. |
Медіафайли на Вікісховищі |
Назва
- Найсвяті́ше Се́рце Ісу́са
- Пресвяте́ Се́рце Ісу́са
- Се́рце Ісу́са, Се́рце Ісу́сове
Передісторія
Перші свідчення вшановування Серця Ісуса, як символу любові до людей, виявляються не раніше XI століття, зокрема, згадування про нього є в працях Ансельма Кентерберійського і Бернарда Клервоського. Шанування Серця Ісуса стало одним з аспектів уваги, що підсилювалася в Середньовіччі, до Страстей Христових. У XIII–XIV століттях Пресвяте Серце згадується в черниць із містичним досвідом Гертруди Гельфтської і Мехтільди Магдебурзької. Наприкінці XVI століття традицію шанування Серця Ісуса прийняв Франциск Салезький, заснований ним орден візитанток згодом став центром культу Святого Серця.
Хоча шанування Серця Ісуса було поширено в Середні Віки, воно залишалося приватною традицією й не було ні офіційно схвалене Церквою, ні введене в .
Розвиток культу
У XVII столітті головна роль у розвитку й поступовому визнанні культу Святого Серця належить і Маргариті Марії Алякок. Святий Іван Ед розібрав витоки цього культу у своїх роботах і написав наслідування меси зі спогадом Святого Серця, що було схвалене декількома французькими єпископами, але не отримало широкого розповсюдження. В одкровеннях черниці Марії Алякок (1647—1690), за її словами, Ісус забажав, щоб Його Серце вшановувалося. Наприкінці XVII — на початку XVIII століття поширенням культу Святого Серця займалися переважно єзуїти. Уже при житті Марії Алякок єзуїти оцінили значення культу Серця Ісуса як засобу до зміцнення й поширення свого впливу й виступили його ревними поборниками, використовуючи різні поняття, що з'єднуються зі словом «серце». Наприклад, єзуїт Галліфе повідомляв майже одночасно в різних містах: у Римі — що йдеться про небесну любов, у Парижі — що предмет обожнювання становить саме Серце Христове, без усяких метафор.
Якщо в рік знищення Нантського едикту (1685) Марія Алякок присвятила перший вівтар пресвятому Серцю Христа, то вже через 40 років Франція нараховувала 248 присвячених йому братств (confréries du Sacré-Cœur). Для підтримки культу єзуїти поширювали різні брошури, символічні картини тощо..
У 1794 році, коли єзуїтський орден офіційно вважався скасованим, було засновано «Товариство Пресвятого Серця Ісуса» (Société du Sacré-Cœur), під іменем якого діяли єзуїти; згодом товариство йменувалося (від імені італійця , італ. Niccolo Paccanari, лат. Nicolas Paccanari; 1786—1811)..
Ствердження
Свято Святого Серця було затверджено папою Климентом XIII в 1765 році, але дозвіл був даний для окремих братств, загальноцерковне свято було встановлено тільки в 1856 році папою Пієм IX. Пій VI висловився проти рішення церковного собору в Пістої (1786), що намагався розрізняти символічне серце від дійсного. Деякі єпископи XVIII століття бачили в останньому головне значення культу
Під час Вандейської війни роялісти носили зображення Пресвятого Серця на грудях, як амулет. У 1873 році в каплиці, спорудженій на честь Алякок у Паре-ле-Моньяль, Франція була врочисто присвячена Найсвятішому Серцю Ісуса Христа. В 1899 році папа Лев XIII присвятив Найсвятішому Серцю Ісуса весь Всесвіт.
Після реформи Другого Ватиканського собору свято Святого Серця отримало найвищий ранг свят — Торжества.
Примітки
- «Серце Ісуса» // Католицька енциклопедія. Т. 4. М.: 2012, с. 719—722.
- Серце Пресвяте Ісуса Христа // ЭСБЕ (рос.)
Див. також
Джерела
- Bainvel, Jean. Devotion to the Sacred Heart of Jesus // The Catholic Encyclopedia. Vol. 7. New York: Robert Appleton Company, 1910.
- Сердце Пресвятое Иисуса Христа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Серця Ісусового (Христового) культ // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Найсвятіше Серце Ісуса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Najsvyati she Se rce Isu sa lat Sacratissimum Cor Jesu u katolickij cerkvi osoblivij kult sho zʼyavivsya uSerednovichchi Svyato Najsvyatishogo Sercya Isusa vidznachayetsya v pershu p yatnicyu pislya svyata Tila i Krovi Hristovih Najsvyatishe Serce IsusaNajsvyatishe Serce Isusa HristaShanuyetsyaRimo katolicka cerkva Anglikanska cerkva Lyuteranska cerkvaProslavlenijPapa Pij IV Papa Lev XIIIU likukatolickij svyatij d Den pam yati19 dniv pislya P yatdesyatnici p yatnicya AtributiPalayuche zakrivavlene serce uvinchane hrestom i ternyam Mediafajli na VikishovishiNazvaNajsvyati she Se rce Isu sa Presvyate Se rce Isu sa Se rce Isu sa Se rce Isu sovePeredistoriyaPershi svidchennya vshanovuvannya Sercya Isusa yak simvolu lyubovi do lyudej viyavlyayutsya ne ranishe XI stolittya zokrema zgaduvannya pro nogo ye v pracyah Anselma Kenterberijskogo i Bernarda Klervoskogo Shanuvannya Sercya Isusa stalo odnim z aspektiv uvagi sho pidsilyuvalasya v Serednovichchi do Strastej Hristovih U XIII XIV stolittyah Presvyate Serce zgaduyetsya v chernic iz mistichnim dosvidom Gertrudi Gelftskoyi i Mehtildi Magdeburzkoyi Naprikinci XVI stolittya tradiciyu shanuvannya Sercya Isusa prijnyav Francisk Salezkij zasnovanij nim orden vizitantok zgodom stav centrom kultu Svyatogo Sercya Hocha shanuvannya Sercya Isusa bulo poshireno v Seredni Viki vono zalishalosya privatnoyu tradiciyeyu j ne bulo ni oficijno shvalene Cerkvoyu ni vvedene v Rozvitok kultuU XVII stolitti golovna rol u rozvitku j postupovomu viznanni kultu Svyatogo Sercya nalezhit i Margariti Mariyi Alyakok Svyatij Ivan Ed rozibrav vitoki cogo kultu u svoyih robotah i napisav nasliduvannya mesi zi spogadom Svyatogo Sercya sho bulo shvalene dekilkoma francuzkimi yepiskopami ale ne otrimalo shirokogo rozpovsyudzhennya V odkrovennyah chernici Mariyi Alyakok 1647 1690 za yiyi slovami Isus zabazhav shob Jogo Serce vshanovuvalosya Naprikinci XVII na pochatku XVIII stolittya poshirennyam kultu Svyatogo Sercya zajmalisya perevazhno yezuyiti Uzhe pri zhitti Mariyi Alyakok yezuyiti ocinili znachennya kultu Sercya Isusa yak zasobu do zmicnennya j poshirennya svogo vplivu j vistupili jogo revnimi pobornikami vikoristovuyuchi rizni ponyattya sho z yednuyutsya zi slovom serce Napriklad yezuyit Gallife povidomlyav majzhe odnochasno v riznih mistah u Rimi sho jdetsya pro nebesnu lyubov u Parizhi sho predmet obozhnyuvannya stanovit same Serce Hristove bez usyakih metafor Yaksho v rik znishennya Nantskogo ediktu 1685 Mariya Alyakok prisvyatila pershij vivtar presvyatomu Sercyu Hrista to vzhe cherez 40 rokiv Franciya narahovuvala 248 prisvyachenih jomu bratstv confreries du Sacre Cœur Dlya pidtrimki kultu yezuyiti poshiryuvali rizni broshuri simvolichni kartini tosho U 1794 roci koli yezuyitskij orden oficijno vvazhavsya skasovanim bulo zasnovano Tovaristvo Presvyatogo Sercya Isusa Societe du Sacre Cœur pid imenem yakogo diyali yezuyiti zgodom tovaristvo jmenuvalosya vid imeni italijcya ital Niccolo Paccanari lat Nicolas Paccanari 1786 1811 StverdzhennyaSvyato Svyatogo Sercya bulo zatverdzheno papoyu Klimentom XIII v 1765 roci ale dozvil buv danij dlya okremih bratstv zagalnocerkovne svyato bulo vstanovleno tilki v 1856 roci papoyu Piyem IX Pij VI vislovivsya proti rishennya cerkovnogo soboru v Pistoyi 1786 sho namagavsya rozriznyati simvolichne serce vid dijsnogo Deyaki yepiskopi XVIII stolittya bachili v ostannomu golovne znachennya kultu Pid chas Vandejskoyi vijni royalisti nosili zobrazhennya Presvyatogo Sercya na grudyah yak amulet U 1873 roci v kaplici sporudzhenij na chest Alyakok u Pare le Monyal Franciya bula vrochisto prisvyachena Najsvyatishomu Sercyu Isusa Hrista V 1899 roci papa Lev XIII prisvyativ Najsvyatishomu Sercyu Isusa ves Vsesvit Pislya reformi Drugogo Vatikanskogo soboru svyato Svyatogo Sercya otrimalo najvishij rang svyat Torzhestva Primitki Serce Isusa Katolicka enciklopediya T 4 M 2012 s 719 722 Serce Presvyate Isusa Hrista ESBE ros Div takozhSvyato Najsvyatishogo Sercya Isusa Najsvyatishe im ya IsusaDzherelaBainvel Jean Devotion to the Sacred Heart of Jesus The Catholic Encyclopedia Vol 7 New York Robert Appleton Company 1910 Serdce Presvyatoe Iisusa Hrista Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaSercya Isusovogo Hristovogo kult Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Najsvyatishe Serce Isusa