Середньофранцузька мова (фр. Le moyen français) — перший стандартизований галло-романський , що умовно охоплює період між 1350—1611 роками. Дана періодизація запроваджена в наш час і є до певної міри умовною.
Середньофранцузька мова | |
Попередник | Давньофранцузька мова |
---|---|
Наступник | d |
Час/дата початку | 1350 |
Час/дата закінчення | 1611 |
Має граматичний рід | жін.[d] і d |
Абетка | латинське письмо |
Кількість носіїв мови | 0 осіб (2022) |
Код мови Вікімедіа | frm[1] |
Історія
Середньофранцузька мова стала основою сучасної французької мови, від якої відрізняється насамперед етимологічною орфографією, в якій підкреслюються латинські або псевдолатинські та, меншою мірою, фонетикою. Морфологія середньофранцузької мови була фактично ідентичною до сучасної мови. Це відрізняло середньофранцузьку від старофранцузької мови, в якій зберігалася відмінкова система народної латини. Так Називний відмінок (Rectus) та Знахідний відмінок (Obliquus) більше не розрізнялися.
середньофранцузької мови тривала (наприклад, у сполученнях -oi, — ille, — eau), але вона вже не була радикальною і не перешкоджала взаєморозумінню між мовцями.
Латина залишалася мовою освіти, науки, адміністрації та права. 1539 року ця ситуація змінилася після прийняття указу Вілле-Котре, в якому Франциск I проголосив французьку єдиною мовою духовного та юридичного життя. Проте єдиної французької мови на той час ще не існувало: на півдні розмовляли окситанськими діалектами, а півночі — діалектними варіантами французької.
Французькі військові походи до Італії та присутність італійців при французькому дворі призвели до контакту французької мови з італійським гуманізмом. З італійської мови в цей час було запозичено чимало слів, пов'язаних з військовою сферою (alarme, cavalier, espion, infanterie, camp, canon, soldat) та мистецтвом (arcade, architrave, balcon, corridor, sonnet).
Зовсім небагато слів було запозичено з іспанської (casque), німецької (reître). З'явилася незначна кількість запозичень, пов'язаних з Відкриттям Америки (cacao, hamac, maïs).
Через вплив англо-нормандської мови, яка була одним зі старофранцузьких діалектів, в англійську мову потрапили слова французького походження. Згодом через війни та торговельні зносини з англійської мови до французької повернулися назад деякі англійські слова романського походження.
Загалом у лексиці відбулися зміни в значенні та вживанні багатьох слів старофранцузької мови.
Орфографія та пунктуація залишалися ненормованими. З розвитком друкарства зросла важливість вироблення ждиної орфографії. Набули поширення різні пропозиції щодо правил орфографії, зокрема 1550 року запропонував варіант фонетичного правопису з використанням нових діакритичних знаків.
У цей же час з'явилися перші французькі граматики, а 1539 року був опублікований французько-латинський словник Робера Етьєна.
Найвідомішими французькими авторами, які послуговувалися середньофранцузькою мовою, вважаються Франсуа Війон, Франсуа Рабле, Клеман Маро, Мішель де Монтень, П'єр Ронсар, поети Плеяди та Ліонської школи.
Утвердження та прославляння французької мови знайшло своє відображення в маніфесті Жоашена дю Белле Deffence et illustration de la langue francoyse, в якому автор наголошував, що французька є важливою літературною мовою.
Велика увага до класичних текстів проявилася в численних запозиченнях з греки і латини, що в свою чергу сприяло появі великої кількості неологізмів.
Приклад
Поданий нижче уривок із «Пантагрюеля» (1532) Франсуа Рабле демонструє відмінності між середньофранцузькою та сучасною французькою мовами.
Середньофранцузька мова | Сучасна французька мова |
---|---|
Ce ne sera Chose inutile ne oysifve, de vous remembrez la premiere source et origine dont nous est nay le bon Pantagruel: car je voy que tous Bons historiographes ainsi ont traicté leurs Chronicques, non seulement des Grecz, des Arabes et Ethnicques, mais aussi les auteurs de la Saincte Escripture, comme monsieigneur sainct Luc mesement, et sainct Matthieu. | Il ne sera pas inutile ni oiseux de vous remettre en mémoire la première source et origine d'où nous est né le bon Pantagruel: car je vois que tous les Bons historiographes ont ainsi organisé leurs chroniques, non seulment les Grecs, Arabes et païens, mais aussi les auteurs de l’Écriture Sainte, comme Monseigneur saint Luc surtout et saint Matthieu |
Примітки
- Wikidata Toolkit
- Двомовне видання середньофранцузькою та сучасною французькою мовами, Pantagruel, édition Bilingue, Pocket, Paris 1998, початок Розділу I, с. 30 та 31.
Література
- Larousse dictionnaire du moyen français, Paris, Larousse, 1992.
- Henri Bonnard, Notions de style, de versificiation et d'histoire de la langue française., Paris, SUDEL, 1953.
- Walther von Wartburg, Évolution et structure de la langue française, Berne, Suisse, Francke A.G., 1946.
- , Le Moyen français (XIVe et XVe s.), Presses universitaires de France, coll. « Que sais-je ? », Paris, 1990 .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednofrancuzka mova fr Le moyen francais pershij standartizovanij gallo romanskij sho umovno ohoplyuye period mizh 1350 1611 rokami Dana periodizaciya zaprovadzhena v nash chas i ye do pevnoyi miri umovnoyu Serednofrancuzka mova PoperednikDavnofrancuzka mova Nastupnikd Chas data pochatku1350 Chas data zakinchennya1611 Maye gramatichnij ridzhin d i d Abetkalatinske pismo Kilkist nosiyiv movi0 osib 2022 Kod movi Vikimediafrm 1 IstoriyaSerednofrancuzka mova stala osnovoyu suchasnoyi francuzkoyi movi vid yakoyi vidriznyayetsya nasampered etimologichnoyu orfografiyeyu v yakij pidkreslyuyutsya latinski abo psevdolatinski ta menshoyu miroyu fonetikoyu Morfologiya serednofrancuzkoyi movi bula faktichno identichnoyu do suchasnoyi movi Ce vidriznyalo serednofrancuzku vid starofrancuzkoyi movi v yakij zberigalasya vidminkova sistema narodnoyi latini Tak Nazivnij vidminok Rectus ta Znahidnij vidminok Obliquus bilshe ne rozriznyalisya serednofrancuzkoyi movi trivala napriklad u spoluchennyah oi ille eau ale vona vzhe ne bula radikalnoyu i ne pereshkodzhala vzayemorozuminnyu mizh movcyami Latina zalishalasya movoyu osviti nauki administraciyi ta prava 1539 roku cya situaciya zminilasya pislya prijnyattya ukazu Ville Kotre v yakomu Francisk I progolosiv francuzku yedinoyu movoyu duhovnogo ta yuridichnogo zhittya Prote yedinoyi francuzkoyi movi na toj chas she ne isnuvalo na pivdni rozmovlyali oksitanskimi dialektami a pivnochi dialektnimi variantami francuzkoyi Francuzki vijskovi pohodi do Italiyi ta prisutnist italijciv pri francuzkomu dvori prizveli do kontaktu francuzkoyi movi z italijskim gumanizmom Z italijskoyi movi v cej chas bulo zapozicheno chimalo sliv pov yazanih z vijskovoyu sferoyu alarme cavalier espion infanterie camp canon soldat ta mistectvom arcade architrave balcon corridor sonnet Zovsim nebagato sliv bulo zapozicheno z ispanskoyi casque nimeckoyi reitre Z yavilasya neznachna kilkist zapozichen pov yazanih z Vidkrittyam Ameriki cacao hamac mais Cherez vpliv anglo normandskoyi movi yaka bula odnim zi starofrancuzkih dialektiv v anglijsku movu potrapili slova francuzkogo pohodzhennya Zgodom cherez vijni ta torgovelni znosini z anglijskoyi movi do francuzkoyi povernulisya nazad deyaki anglijski slova romanskogo pohodzhennya Zagalom u leksici vidbulisya zmini v znachenni ta vzhivanni bagatoh sliv starofrancuzkoyi movi Orfografiya ta punktuaciya zalishalisya nenormovanimi Z rozvitkom drukarstva zrosla vazhlivist viroblennya zhdinoyi orfografiyi Nabuli poshirennya rizni propoziciyi shodo pravil orfografiyi zokrema 1550 roku zaproponuvav variant fonetichnogo pravopisu z vikoristannyam novih diakritichnih znakiv U cej zhe chas z yavilisya pershi francuzki gramatiki a 1539 roku buv opublikovanij francuzko latinskij slovnik Robera Etyena Najvidomishimi francuzkimi avtorami yaki poslugovuvalisya serednofrancuzkoyu movoyu vvazhayutsya Fransua Vijon Fransua Rable Kleman Maro Mishel de Monten P yer Ronsar poeti Pleyadi ta Lionskoyi shkoli Utverdzhennya ta proslavlyannya francuzkoyi movi znajshlo svoye vidobrazhennya v manifesti Zhoashena dyu Belle Deffence et illustration de la langue francoyse v yakomu avtor nagoloshuvav sho francuzka ye vazhlivoyu literaturnoyu movoyu Velika uvaga do klasichnih tekstiv proyavilasya v chislennih zapozichennyah z greki i latini sho v svoyu chergu spriyalo poyavi velikoyi kilkosti neologizmiv PrikladPodanij nizhche urivok iz Pantagryuelya 1532 Fransua Rable demonstruye vidminnosti mizh serednofrancuzkoyu ta suchasnoyu francuzkoyu movami Serednofrancuzka mova Suchasna francuzka mova Ce ne sera Chose inutile ne oysifve de vous remembrez la premiere source et origine dont nous est nay le bon Pantagruel car je voy que tous Bons historiographes ainsi ont traicte leurs Chronicques non seulement des Grecz des Arabes et Ethnicques mais aussi les auteurs de la Saincte Escripture comme monsieigneur sainct Luc mesement et sainct Matthieu Il ne sera pas inutile ni oiseux de vous remettre en memoire la premiere source et origine d ou nous est ne le bon Pantagruel car je vois que tous les Bons historiographes ont ainsi organise leurs chroniques non seulment les Grecs Arabes et paiens mais aussi les auteurs de l Ecriture Sainte comme Monseigneur saint Luc surtout et saint MatthieuPrimitkiWikidata Toolkit d Track Q23927677 Dvomovne vidannya serednofrancuzkoyu ta suchasnoyu francuzkoyu movami Pantagruel edition Bilingue Pocket Paris 1998 pochatok Rozdilu I s 30 ta 31 LiteraturaLarousse dictionnaire du moyen francais Paris Larousse 1992 Henri Bonnard Notions de style de versificiation et d histoire de la langue francaise Paris SUDEL 1953 Walther von Wartburg Evolution et structure de la langue francaise Berne Suisse Francke A G 1946 Le Moyen francais XIVe et XVe s Presses universitaires de France coll Que sais je Paris 1990 ISBN 2 13 042813 4