Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2012) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2012) |
| Сеник Олексій Ілліч | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 12 серпня 1909 Миролюбівка, Вільнянський район, Запорізька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Помер | 20 травня 1968 (58 років) Сірак'юс, Нью-Йорк, США | |||
| Діяльність | письменник | |||
| | ||||
Оле́кса Се́ник (псевд.: Запорізький і Павло Байда; *12 серпня 1909, Миролюбівка, нині: Запорізької області —†20 травня 1968, Сірак'юс, США) — український письменник, поет, драматург, байкар.
Закінчив Запорізький педагогічний інститут. Емігрував, перебував у Авсбурзі. Емігрував до США, закінчив славістичні студії у Сіракузькому університеті (США). Автор драматичних творів «Марко Отава» (1942), «Швайцарський пашпорт» (1946), «Граніт» (1947), гумористичних «Мати помирила» (1946).
Дитинство і юність Олекси Сеника
Щоб уквітчав чоло смарагд мого вінця, Пройти потрібно від початку до кінця Тернисту путь. Олекса Запорізький
Цей епіграф точно передає життєвий шлях його автора, українського поета і байкаря Олексія Ілліча Сеника (1909—1968 рр.), відомішого під псевдонімом Олекса Запорізький. Олексій Ілліч Сеник народився 12 серпня 1909 року в селі Миролюбівка Вільнянського району Запорізької області у селянській сім'ї. Доля його склалася таким чином, що він майже незнаний у своєму рідному краї. Батька — Іллю Сеника — майже не пам'ятав: той загинув в складі Російської Імператорської Армії під час Першої Світової війни. Дитинство і юність хлопця минули під суворим наглядом діда Трохима та лагідної доброї бабусі, в яких залишився жити після того, як мати вдруге вийшла заміж. Пізніше письменник свідчитиме у своїй коротенькій «Автобіографії»: «Я народився і виростав у селянській сім'ї, де все було підпорядковане неписаному, але твердому морально-етичному кодексові. За найменше переступлення того кодексу я був караний, ніяких поблажок у тім відношенні не було. Ця обставинна ще з дитячих років, мабуть, і виховала у мені почуття обов'язку і дисциплінованості. А барвиста українська природа, серед якої проходили мої дитячі роки, дуже рано розбудила і розвинула в мені естетичне відчуття і нахил до фантазування. Тим-то, коли я почав учитись, я став багато читати творів художньої літератури. Я прочитав майже все з української та російської літератури та дещо із світової. Мені здається, що читання творів красного письменства і було основним фактором у формуванні мого світогляду».
Самостійно підготувавшись до іспитів, п'ятнадцятирічний Олекса вступив до сільськогосподарської школи в Новомиколаївці. Навчався він добре. Особливо легко давалася математика. Тому одразу після закінчення школи юнак їде до Запоріжжя, де вступає до педагогічного інституту на фізико-математичний факультет. Але згодом закоханість у красне письменство бере гору, і Олекса переходить на мовно-літературний факультет, займається у літературному гуртку. Перші вірші Олекси Сеника з'явилися на початку 30-х років у газеті «Червоне Запоріжжя». 1 листопада 1931 року на літературній сторінці ВУСППу і «Молодняка» бачимо його вірш «Комсомольський комбайн», а через місяць серед творів запорізьких аматорів красного письменства надруковано вірш Сеника «Цегельня». Того ж року в Запоріжжі почав виходити журнал «Темпи». Вже в першому випуску вміщено вірш О.Сеника «Колгоспна веснянка». А в 1934 році газета «Червоне Запоріжжя» повідомляє про творчий вечір поета О.Сеника, автора першої книжки «Бої в долині». Після закінчення навчання у 1934 році він викладав на підготовчих курсах Запорізького авіатехнікума.
Арешт і повернення з Сибіру
2 квітня 1935 року був заарештований і (звинувачений в участі у контрреволюційному заколоті), (де й коли він відбувався в Запоріжжі?). Та не було нічого і в зародку схожого на «контрреволюційний заколот»! Олексу заарештували лише за те, що він був свідомим українцем, патріотом свого краю і народу) і запроторюють на три роки в Сибір. Повернувся він з каторги до рідного міста як із того світу. Повернувся наче чужим до чужого міста. Про це пізніше писатиме в поемі «Повернення». Лише через 20 років Постановою Президії Верховного Суду УРСР вирок О.Сенику буде скасовано. Справедливість буде відновлено — звичайно, в умовах тодішнього СРСРу, але… Підірване здоров'я Олексі Іллічу вже ніхто не поверне — сибірська каторга і зведе його в передчасну могилу ранню.
Повернувшись із табору, Олекса довго й безуспішно оббивав пороги різних установ — на роботу його ніде не брали. Не прописували (а без прописки яка робота?). Не було де жити (часто ночував на вокзалі чи в сквері на лавочці), колишні друзі од нього сахалися, як од прокаженого. Але, на щастя, не всі. (Бо не всі навіть у тих жахливих умовах тремтіли за власну шкуру!). Та й відмовлялися тоді не лише від приятелів — що там приятелі! Рідних батьків зрікалися! Але… На щастя, не всі. Один з його друзів-земляків — Грицько Мартиненко, який на той час займав відповідальну посаду, допоміг йому влаштуватися вчителем у Запоріжжі. І навіть — згодом — у відділі народної освіти. Ризикнув і, слава Богу, зійшло. Олекса Сеник був надійно прилаштований, мав де жити і з чого жити. Почав займатися літературною працею. Життя ніби потроху налагоджувалося, аж тут — війна.
Літературна діяльність в роки Другої Світової війни
Невдовзі гітлерівці окупували Запоріжжя — Олекса Сеник опинився без роботи і, взагалі без будь-якої перспективи. Бідував і голодував страшенно. Навіть житло втратив, кочував по знайомих. Єдиною віддушиною, як і раніше, залишалася творчість. Попри все — писав. І навіть тоді — сам не відаючи як, — написав п'єсу «Марко Отава» (до того драматургічних творів він не писав). Почув, що в Дніпродзержинську на Дніпропетровщині за німецької влади запрацював театр. Це вже була хоч якась, примарна, але — надія. Поткнувся туди зі своїм драматургічним творінням. І раптом театр п'єсу прийняв — неймовірно! В Дніпродзержинську Олекса Ілліч одружується з Надією Жилко і в липні 1942 року в нього народжується дочка Наталка. Народження дочки ще більше надихає його на творчість.
Початкуючий драматург землі під ногами не відчував — що там бідування-голодування, часом і старцювання та побирання — п'єсу прийняли! Репетиції промайнули швидко і невдовзі п'єса вигулькнула на кону! І мала великий успіх. Повний аншлаг! Люди голодуючи, продавали картоплю, аби придбати квиток. Успіх наростав, але… Вже після третьої вистави німці оговталися і п'єсу заборонили. (Добре, що хоч його та акторів не піддали репресіям, на які вони були дуже швидкі!) Та п'єса, що тричі побачила у Дніпродзержинську світло рампи і не принесла ані копійки автору (та він на гонорар і не претендував) і стала однією з причин, що згодом змусять драматурга евакуюватися на захід. Причин було кілька. По-перше, Олекса Сеник, відмучившись у Сибіру, вже не сприймав «совітську» дійсність, на власній шкурі відчувши всю її «справедливість» (та й розумів що за такої влади йому ніде буде докласти рук), а по-друге… За один лише факт постановки п'єси в окупованому німцями Дніпродзержинську (незважаючи навіть на те, що окупанти її заборонили) вже за радянськими мірками тягнув на кримінал, тож вдруге Сибіру йому не минути, а по-третє… Ще більший кримінал ховався у викривальному пафосі п'єси — вона була про Голодомор 1933 року в Україні, організований більшовицькою Москвою. А цього… Цього йому «совіти» ніколи не пробачать, тож «вишка» гарантована. Тема голодомору у всі роки більшовицького панування була суворо-пресуворо заборонена! Та його жінка Надія з малою Наталкою змушені залишитися в Дніпродзержинську. А Олексій ніби то зник безвісти. Після звільнення міста чекісти шукають Олексія Ілліча, намагаються розправилася з жінкою ворогу народу, а дитину забрати в дитячий будинок. Надія вимушена відректися від чоловіка ради спасіння доньки. Бідуючи вдвох вони пережили ці випробування. Надія також була вчителькою та працювала в будинку малюка, що дало їм змогу вижити. Але зі страху перед совєтами вона ніколи не розповідала доньці ким був її батько. Тільки вже в дев'яностих роках набагато пізніше після смерті Олекси Ілііча Наталка дізналася про те, ким був її батько.
Життя і творчість поета за кордоном
Олексій Ілліч Сеник — після всіх злигоднів і жорстоких пригод — опинився в Німеччині, в таборі для переміщених осіб, м. Аугсбург.
Згодом він одружується з дівчиною з України Надією Коваль і переїздить до Бразилії (1949—1961). Там він продовжує написання байок. Ще у Бразилії випускає збірник «Нові байки», які роблять йому ім'я. «Будь благословенна Куритиба (місто у Бразилії, де проживали Сеники — В. Ш.), що подарувала світові найкращого сучасного українського байкаря!» — пише Ярослав Славутич в листі від 29 вересня 1953 року до Сеника (Олекса Запорізький). І все ж, незважаючи на підірване здоров'я, посилено працював. Ще перебуваючи в Бразилії, в 1959 році видав другу авторську збірку «Нові байки». що складалася із 101 байки, гарною, а її автор, писалося далі, «зайняв визначне місце» на байкарській ниві.
1961 року О. І. Сеник дістався до США, де прожив 7 років. Скрізь терплячи нестатки, але постійно працюючи над удосконаленням своєї поетичної майстерності. Навчався у Сіракузькому університеті. Добре вчився. Написав дипломну роботу на українську тему: «Поетична творчість Василя Барки». Дуже добре захистив її. Здобув ступінь магістра. Та не міг він так скоро знайти працю — не вистачило в нього на це сили, уміння, та й був він, очевидно, вже хворий, бо якось збайдужів до всього…" Зрештою, побутові проблеми якось почали вирішуватися, до праці Олекса Ілліч став при Сіракузькому університеті… Помер байкар від невиліковуваної хвороби (пістряк, сиріч онкологія) на п'ятдесят восьмому році свого короткого життя, після тяжкої операції, що так і не порятувала його. Поховано байкаря на Бавнд-Бруку, де тоді ховали багато відомих на еміграції українців. І зосталися його байки.
Творчий доробок
Сеник Олексій Ілліч автор драматичних творів «Марко Отава» (1942), «Швайцарський пашпорт» (1946), «Граніт» (1947), гумористичних «Мати помирила» (1946).
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2012 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2012 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Senik Primitki Senik Oleksij IllichNarodivsya12 serpnya 1909 1909 08 12 Mirolyubivka Vilnyanskij rajon Zaporizka oblast Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaPomer20 travnya 1968 1968 05 20 58 rokiv Sirak yus Nyu Jork SShADiyalnistpismennik Ole ksa Se nik psevd Zaporizkij i Pavlo Bajda 12 serpnya 1909 19090812 Mirolyubivka nini Zaporizkoyi oblasti 20 travnya 1968 Sirak yus SShA ukrayinskij pismennik poet dramaturg bajkar Zakinchiv Zaporizkij pedagogichnij institut Emigruvav perebuvav u Avsburzi Emigruvav do SShA zakinchiv slavistichni studiyi u Sirakuzkomu universiteti SShA Avtor dramatichnih tvoriv Marko Otava 1942 Shvajcarskij pashport 1946 Granit 1947 gumoristichnih Mati pomirila 1946 Zmist 1 Ditinstvo i yunist Oleksi Senika 2 Aresht i povernennya z Sibiru 3 Literaturna diyalnist v roki Drugoyi Svitovoyi vijni 4 Zhittya i tvorchist poeta za kordonom 4 1 Tvorchij dorobok 5 DzherelaDitinstvo i yunist Oleksi Senikared Shob ukvitchav cholo smaragd mogo vincya Projti potribno vid pochatku do kincya Ternistu put Oleksa Zaporizkij Cej epigraf tochno peredaye zhittyevij shlyah jogo avtora ukrayinskogo poeta i bajkarya Oleksiya Illicha Senika 1909 1968 rr vidomishogo pid psevdonimom Oleksa Zaporizkij Oleksij Illich Senik narodivsya 12 serpnya 1909 roku v seli Mirolyubivka Vilnyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti u selyanskij sim yi Dolya jogo sklalasya takim chinom sho vin majzhe neznanij u svoyemu ridnomu krayi Batka Illyu Senika majzhe ne pam yatav toj zaginuv v skladi Rosijskoyi Imperatorskoyi Armiyi pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Ditinstvo i yunist hlopcya minuli pid suvorim naglyadom dida Trohima ta lagidnoyi dobroyi babusi v yakih zalishivsya zhiti pislya togo yak mati vdruge vijshla zamizh Piznishe pismennik svidchitime u svoyij korotenkij Avtobiografiyi Ya narodivsya i virostav u selyanskij sim yi de vse bulo pidporyadkovane nepisanomu ale tverdomu moralno etichnomu kodeksovi Za najmenshe perestuplennya togo kodeksu ya buv karanij niyakih poblazhok u tim vidnoshenni ne bulo Cya obstavinna she z dityachih rokiv mabut i vihovala u meni pochuttya obov yazku i disciplinovanosti A barvista ukrayinska priroda sered yakoyi prohodili moyi dityachi roki duzhe rano rozbudila i rozvinula v meni estetichne vidchuttya i nahil do fantazuvannya Tim to koli ya pochav uchitis ya stav bagato chitati tvoriv hudozhnoyi literaturi Ya prochitav majzhe vse z ukrayinskoyi ta rosijskoyi literaturi ta desho iz svitovoyi Meni zdayetsya sho chitannya tvoriv krasnogo pismenstva i bulo osnovnim faktorom u formuvanni mogo svitoglyadu Samostijno pidgotuvavshis do ispitiv p yatnadcyatirichnij Oleksa vstupiv do silskogospodarskoyi shkoli v Novomikolayivci Navchavsya vin dobre Osoblivo legko davalasya matematika Tomu odrazu pislya zakinchennya shkoli yunak yide do Zaporizhzhya de vstupaye do pedagogichnogo institutu na fiziko matematichnij fakultet Ale zgodom zakohanist u krasne pismenstvo bere goru i Oleksa perehodit na movno literaturnij fakultet zajmayetsya u literaturnomu gurtku Pershi virshi Oleksi Senika z yavilisya na pochatku 30 h rokiv u gazeti Chervone Zaporizhzhya 1 listopada 1931 roku na literaturnij storinci VUSPPu i Molodnyaka bachimo jogo virsh Komsomolskij kombajn a cherez misyac sered tvoriv zaporizkih amatoriv krasnogo pismenstva nadrukovano virsh Senika Cegelnya Togo zh roku v Zaporizhzhi pochav vihoditi zhurnal Tempi Vzhe v pershomu vipusku vmisheno virsh O Senika Kolgospna vesnyanka A v 1934 roci gazeta Chervone Zaporizhzhya povidomlyaye pro tvorchij vechir poeta O Senika avtora pershoyi knizhki Boyi v dolini Pislya zakinchennya navchannya u 1934 roci vin vikladav na pidgotovchih kursah Zaporizkogo aviatehnikuma Aresht i povernennya z Sibirured 2 kvitnya 1935 roku buv zaareshtovanij i zvinuvachenij v uchasti u kontrrevolyucijnomu zakoloti de j koli vin vidbuvavsya v Zaporizhzhi Ta ne bulo nichogo i v zarodku shozhogo na kontrrevolyucijnij zakolot Oleksu zaareshtuvali lishe za te sho vin buv svidomim ukrayincem patriotom svogo krayu i narodu i zaprotoryuyut na tri roki v Sibir Povernuvsya vin z katorgi do ridnogo mista yak iz togo svitu Povernuvsya nache chuzhim do chuzhogo mista Pro ce piznishe pisatime v poemi Povernennya Lishe cherez 20 rokiv Postanovoyu Prezidiyi Verhovnogo Sudu URSR virok O Seniku bude skasovano Spravedlivist bude vidnovleno zvichajno v umovah todishnogo SRSRu ale Pidirvane zdorov ya Oleksi Illichu vzhe nihto ne poverne sibirska katorga i zvede jogo v peredchasnu mogilu rannyu Povernuvshis iz taboru Oleksa dovgo j bezuspishno obbivav porogi riznih ustanov na robotu jogo nide ne brali Ne propisuvali a bez propiski yaka robota Ne bulo de zhiti chasto nochuvav na vokzali chi v skveri na lavochci kolishni druzi od nogo sahalisya yak od prokazhenogo Ale na shastya ne vsi Bo ne vsi navit u tih zhahlivih umovah tremtili za vlasnu shkuru Ta j vidmovlyalisya todi ne lishe vid priyateliv sho tam priyateli Ridnih batkiv zrikalisya Ale Na shastya ne vsi Odin z jogo druziv zemlyakiv Gricko Martinenko yakij na toj chas zajmav vidpovidalnu posadu dopomig jomu vlashtuvatisya vchitelem u Zaporizhzhi I navit zgodom u viddili narodnoyi osviti Riziknuv i slava Bogu zijshlo Oleksa Senik buv nadijno prilashtovanij mav de zhiti i z chogo zhiti Pochav zajmatisya literaturnoyu praceyu Zhittya nibi potrohu nalagodzhuvalosya azh tut vijna Literaturna diyalnist v roki Drugoyi Svitovoyi vijnired Nevdovzi gitlerivci okupuvali Zaporizhzhya Oleksa Senik opinivsya bez roboti i vzagali bez bud yakoyi perspektivi Biduvav i goloduvav strashenno Navit zhitlo vtrativ kochuvav po znajomih Yedinoyu viddushinoyu yak i ranishe zalishalasya tvorchist Popri vse pisav I navit todi sam ne vidayuchi yak napisav p yesu Marko Otava do togo dramaturgichnih tvoriv vin ne pisav Pochuv sho v Dniprodzerzhinsku na Dnipropetrovshini za nimeckoyi vladi zapracyuvav teatr Ce vzhe bula hoch yakas primarna ale nadiya Potknuvsya tudi zi svoyim dramaturgichnim tvorinnyam I raptom teatr p yesu prijnyav nejmovirno V Dniprodzerzhinsku Oleksa Illich odruzhuyetsya z Nadiyeyu Zhilko i v lipni 1942 roku v nogo narodzhuyetsya dochka Natalka Narodzhennya dochki she bilshe nadihaye jogo na tvorchist Pochatkuyuchij dramaturg zemli pid nogami ne vidchuvav sho tam biduvannya goloduvannya chasom i starcyuvannya ta pobirannya p yesu prijnyali Repeticiyi promajnuli shvidko i nevdovzi p yesa vigulknula na konu I mala velikij uspih Povnij anshlag Lyudi goloduyuchi prodavali kartoplyu abi pridbati kvitok Uspih narostav ale Vzhe pislya tretoyi vistavi nimci ogovtalisya i p yesu zaboronili Dobre sho hoch jogo ta aktoriv ne piddali represiyam na yaki voni buli duzhe shvidki Ta p yesa sho trichi pobachila u Dniprodzerzhinsku svitlo rampi i ne prinesla ani kopijki avtoru ta vin na gonorar i ne pretenduvav i stala odniyeyu z prichin sho zgodom zmusyat dramaturga evakuyuvatisya na zahid Prichin bulo kilka Po pershe Oleksa Senik vidmuchivshis u Sibiru vzhe ne sprijmav sovitsku dijsnist na vlasnij shkuri vidchuvshi vsyu yiyi spravedlivist ta j rozumiv sho za takoyi vladi jomu nide bude doklasti ruk a po druge Za odin lishe fakt postanovki p yesi v okupovanomu nimcyami Dniprodzerzhinsku nezvazhayuchi navit na te sho okupanti yiyi zaboronili vzhe za radyanskimi mirkami tyagnuv na kriminal tozh vdruge Sibiru jomu ne minuti a po tretye She bilshij kriminal hovavsya u vikrivalnomu pafosi p yesi vona bula pro Golodomor 1933 roku v Ukrayini organizovanij bilshovickoyu Moskvoyu A cogo Cogo jomu soviti nikoli ne probachat tozh vishka garantovana Tema golodomoru u vsi roki bilshovickogo panuvannya bula suvoro presuvoro zaboronena Ta jogo zhinka Nadiya z maloyu Natalkoyu zmusheni zalishitisya v Dniprodzerzhinsku A Oleksij nibi to znik bezvisti Pislya zvilnennya mista chekisti shukayut Oleksiya Illicha namagayutsya rozpravilasya z zhinkoyu vorogu narodu a ditinu zabrati v dityachij budinok Nadiya vimushena vidrektisya vid cholovika radi spasinnya donki Biduyuchi vdvoh voni perezhili ci viprobuvannya Nadiya takozh bula vchitelkoyu ta pracyuvala v budinku malyuka sho dalo yim zmogu vizhiti Ale zi strahu pered sovyetami vona nikoli ne rozpovidala donci kim buv yiyi batko Tilki vzhe v dev yanostih rokah nabagato piznishe pislya smerti Oleksi Iliicha Natalka diznalasya pro te kim buv yiyi batko Zhittya i tvorchist poeta za kordonomred Oleksij Illich Senik pislya vsih zligodniv i zhorstokih prigod opinivsya v Nimechchini v tabori dlya peremishenih osib m Augsburg Zgodom vin odruzhuyetsya z divchinoyu z Ukrayini Nadiyeyu Koval i pereyizdit do Braziliyi 1949 1961 Tam vin prodovzhuye napisannya bajok She u Braziliyi vipuskaye zbirnik Novi bajki yaki roblyat jomu im ya Bud blagoslovenna Kuritiba misto u Braziliyi de prozhivali Seniki V Sh sho podaruvala svitovi najkrashogo suchasnogo ukrayinskogo bajkarya pishe Yaroslav Slavutich v listi vid 29 veresnya 1953 roku do Senika Oleksa Zaporizkij I vse zh nezvazhayuchi na pidirvane zdorov ya posileno pracyuvav She perebuvayuchi v Braziliyi v 1959 roci vidav drugu avtorsku zbirku Novi bajki sho skladalasya iz 101 bajki garnoyu a yiyi avtor pisalosya dali zajnyav viznachne misce na bajkarskij nivi 1961 roku O I Senik distavsya do SShA de prozhiv 7 rokiv Skriz terplyachi nestatki ale postijno pracyuyuchi nad udoskonalennyam svoyeyi poetichnoyi majsternosti Navchavsya u Sirakuzkomu universiteti Dobre vchivsya Napisav diplomnu robotu na ukrayinsku temu Poetichna tvorchist Vasilya Barki Duzhe dobre zahistiv yiyi Zdobuv stupin magistra Ta ne mig vin tak skoro znajti pracyu ne vistachilo v nogo na ce sili uminnya ta j buv vin ochevidno vzhe hvorij bo yakos zbajduzhiv do vsogo Zreshtoyu pobutovi problemi yakos pochali virishuvatisya do praci Oleksa Illich stav pri Sirakuzkomu universiteti Pomer bajkar vid nevilikovuvanoyi hvorobi pistryak sirich onkologiya na p yatdesyat vosmomu roci svogo korotkogo zhittya pislya tyazhkoyi operaciyi sho tak i ne poryatuvala jogo Pohovano bajkarya na Bavnd Bruku de todi hovali bagato vidomih na emigraciyi ukrayinciv I zostalisya jogo bajki Tvorchij dorobokred Senik Oleksij Illich avtor dramatichnih tvoriv Marko Otava 1942 Shvajcarskij pashport 1946 Granit 1947 gumoristichnih Mati pomirila 1946 Dzherelared Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Senik Oleksij Illich