Сейм (значення)

Сейм або сойм (пол. sejm) — назва шляхетських зборів, а згодом — представницького органу влади взагалі, зокрема законодавчих органів у Великому князівстві Литовському і Руському та Речі Посполитій, Карпатській Україні (1939), Польській республіці (1945–1990), Литві та Латвії (після 1920 р.); нижня палата парламенту в Польській республіці у 1921–1939 рр. та після 1990 р.; в Австро-Угорщині існували крайові сейми Королівства Галичини та Володимирії та Герцогстві Буковина.

Слова «сейм», «сойм» походять від прасл. *sъjьmъ/*sǫjьmъ, утвореного від прийменника *sъn («зі») і дієслова *jьmǫ («беру», «йму»), буквально — «зібрання», «збори». Схожу етимологію має також і староцерк.-слов. съньмъ, «сонм» і снемъ, «снем» (від прасл. *sъnьmъ — фонетичного варіанта *sъjьmъ/*sǫjьmъ).

Сучасні

• Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща.
• Сейм Латвії (латис. Saeima) — парламент Латвії;
• Сейм Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos Seimas) — парламент Литви;
• Сейм Фінляндії (Едускунта) — парламент Великого князівства Фінляндського, згодом — незалежної Фінляндії.

Історичні

• Сейм Королівства Польського — парламент Польського королівства до Люблінської унії, коли він був об'єднаний з сеймом ВКЛ у сейм Речі Посполитої;
• Сейм Великого Князівства Литовського — парламент Великого князівства Литовського;
• Сейм Речі Посполитої (пол. Sejm walny) — парламент Речі Посполитої з 15 по 18 століття;
• Чотирирічний сейм — сейм, зібраний 6 жовтня 1788 року у Варшаві, що мав на меті всеохопне реформування Речі Посполитої і повернення їй статусу суверенної держави.
• Віленський сейм (пол. Sejm Wileński, Sejm Litwy Środkowej) — представницький орган населення Серединної Литви;
• Буковинський сейм — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Герцогство Буковина у 1861–1918 роках;
• Галицький сейм (сойм) — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії у 1861–1918 роках; теж планована назва майбутнього парламенту ЗУНР.
• Красноставський сейм 1447 — з'їзд польських магнатів у Красноставі, який оформив взаємовідносини між Королівством Польським і Великим князівством Литовським після обрання на польський престол Казимира IV.
• Сойм Карпатської України — законодавчий орган автономного Закарпаття у 1939 році;
• Великий Вільнюський сейм (лит. Didysis Vilniaus Seimas) — з'їзд представників литовського національного руху у Вільно 4—5 грудня 1905 року;

Іноді в історичній літературі назву «сейм» застосовують також до чеського снема, рейхстага Священної Римської імперії та угорських Державних зборів (Országgyűlés).

Проекти минулого

•  — пропонована назва нереалізованого парламенту Української Держави.

Топонім

• Сейм — річка, ліва, найбільша притока Десни;
• Сейм — адміністративний центр Сеймської сільради Мантуровського району Курської області
•  — річка в Сахалінській області

Інше

• (Sovetia Esperantista Junulara Movado) — радянський есперанто-рух у 1962—1978 та 1990—2000 роках.

Див. також

• Сеймик

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
2. Державний Сейм (Сойм) Української Держави / І. Б. Усенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007

Посилання

• Сейм [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
• Сойм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1794. — 1000 екз.