Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Севільський цирульник» (італ. Il Barbiere di Siviglia) — опера на 2 дії італійського композитора Джоаккіно Россіні . Лібрето за П'єра Бомарше.
| Опера «Севільський цирульник» | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Il barbiere di Siviglia[1] | ||||
 | ||||
| Композитор | Джоаккіно Россіні[2] | |||
| Автор лібрето | d[2] | |||
| Мова лібрето | італійська | |||
| Джерело сюжету | Севільський цирюльник[2] | |||
| Жанр | опера буффа і опера[1] | |||
| Кількість дій | 2 Дія (театр)[1] | |||
| Рік створення | 1816 | |||
| Перша постановка | 20 лютого 1816[2][1] | |||
| Місце першої постановки | Театр Арджентіна | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Севільський цирульник у Вікісховищі | ||||
Історія створення
«Севільський цирульник» — не оригінальна назва цієї опери, хоча її написано саме за однойменною п'єсою Бомарше. Спочатку опера називалася «Альмавіва, або даремна обережність» («Almaviva, ossia l'inutile precauzione»). Россіні дав своєму творові таку назву тому, що опера «Севільський цирульник, або даремна обережність» вже була написана — її автором був Джованні Паїзієлло, і вона була давно популярна на оперній сцені. Крім Паїзієлло, до того часу на сюжет «Севільського цирульника» опери написали Л. Бенда (1782), І. Шульц (1786), Н. Ізуар (1797) та інші.
Россіні у 1816 році зобов'язався написати нову оперу до карнавалу для Театру Аржентіно в Римі. Однак цензура забороняла всі лібрето, які були запропоновані композитором. Залишалося зовсім мало часу до карнавалу, і тоді було вирішено використати дозволену цензурою тему. Так виникла думка про «Севільського цирульника». Россіні звернувся до Паізієлло за дозволом, і той люб'язно погодився, не сумніваючись у провалі опери молодого композитора. Нове лібрето написав Ч. Стербіні. Россіні написав музику надзвичайно швидко, використавши деякі матеріали з своїх попередніх творів, композитор впорався зі створенням опери за 13 днів.
Прем'єра відбулася в Римі 20 лютого 1816 року. Постановка пройшла невдало, оскільки була фактично зірвана шанувальниками Паїзієлло (або клакерами). Наступні виконання опери, що відбулися того ж тижня, пройшли набагато успішніше, хоча початковий провал якийсь час ще гальмував ріст популярності опери.
Дійові особи
| Партія | Голос | Виконавець на прем'єрі 20 лютого 1816 Диригент: Джоакіно Россіні |
|---|---|---|
| Граф Альмавіва | Тенор | |
| , цирульник | Баритон | |
| Бартоло, доктор медицини, опікун Розіни | Бас або баритон | |
| Розіна, його вихованка | Колоратурне мецо-сопрано | |
| Базиліо, її вчитель музики | Бас | Дзенобіо Вітареллі |
| Берта, економка доктора Бартоло | мецо-сопрано | Елізабетта Луасле |
| Фіорелло, слуга графа Альмавіви | Бас | Паоло Бьяджеллі |
| Нотаріус, солдати, музиканти | без партій | |
Увертюра
Сучасна увертюра насправді не була в опері від початку. Перша увертюра являла собою попурі іспанських мелодій, проте після першого виконання її партитура загубилася за нез'ясованих обставин. Тоді композитор використав написану ним на 7 років раніше увертюру до опери «Дивний випадок» («L'Equivoco stravagante»), нині забутої, яка органічно вписалася в «Севільського цирульника».
Сюжет
Дія відбувається у XVIII столітті в Севільї.
Дія 1
Сцена 1. На одній з вулиць Севільї зібралися музиканти, щоб акомпанувати молодому графу Альмавіва, який саме співає серенаду своїй коханій Розін («Ессо ridente in cielo»). Але всі старання марні — Розіною суворо опікується старий доктор Бартоло. Роздратований граф зі своїм слугою Фіорелло відпускають музикантів.
З'являється бадьорий і радісній цирульник Фігаро (каватина «Largo al factotum»). Граф, із сумою грошей у руках, кличе Фігаро до себе на допомогу, щоб влаштувати своє одруження з Розіною, і вони починають розробляти план дій. Але їх обговорення перериває доктор Бартоло, що саме вийшов із дому — він бурмоче про те, що сам сьогодні ж має намір одружитися з Розін. Це чують граф і Фігаро.
Тепер обидва змовники вирішують діяти швидко. Користуючись відсутністю Бартоло, Альмавіва знову заводить серенаду і цього разу представляє себе як Ліндор (мелодія цієї належить Вінченцо Белліні). Розіна відповідає йому прихильно з балкона і раптом швидко віддаляється, почувши чиїсь кроки у себе в апартаментах. Винахідливий Фігаро тут же придумує, як вчинити: Альмавіва переодягнеться солдатом і наче п'яний увійде до дому зі словами, що його полк розташовано в місті і він буде жити тут. Ця ідея подобається графу, і сцена завершується веселим дуетом, в якому закоханий граф висловлює свою радість з приводу перспективи успіху всієї затії, а цирульник радіє успіху проєкту, що вже приносить заробіток.
Сцена 2. Будинок доктора Бартоло. Розіна співає свою знамениту колоратурну арію «Una voce poco fa». У ній Розіна вперше признається в своїй любові до невідомого виконавця серенад Ліндору, потім клянеться назавжди належати йому, незважаючи її опікуна, з яким вона зуміє впоратися. Після арії вона недовго, але щиро розмовляє з Фігаро, цирульником, і менш щиро — з доктором Бартоло. Наступна велика арія знана як «La calunnia» («Наклеп») — хвала наклепу або злісній плітці.
Дон Базиліо, вчитель музики, повідомляє своєму старому другові доктору Бартоло, що в місто прибув граф Альмавіва і що він є таємним коханцем Розіни. Граф Альмавіва обурений. Тим часом Фігаро розповідає Розіні, що бідний хлопець на ім'я Ліндор закоханий у неї і що було б добре з її боку написати йому листа. Розіна вже написала листа, і вона вручає його Фігаро, щоб той передав його цьому юнакові. Далі Розіна намагається спрямувати на хибний шлях свого старого опікуна, говорячи йому всякі нісенітниці. Він все це бачить і розуміє.
Доведений до сказу цим зазіханням на його гідність, доктор Бартоло співає третю велику арію в цій сцені («A un dottor della mia sorte»). З таким професіоналом, як він, говорить доктор, неможливо так поводитися, і він наказує Розіні сидіти під замком у своїй кімнаті.
Незабаром після цього входить граф Альмавіва, згідно з планом переодягнений солдатом кавалерії і зображає з себе п'яного; він заявляє, що розквартирований в будинку лікаря. Протести лікаря не допомагають: явно п'яний солдат не приймає ніяких доказів волі від доктора і загрожує йому шпагою, викрикує і лається — але при всьому цьому йому вдається по секрету дати Розіні знати, що він — Ліндор. Все перетворюється на жахливу метушню, у міру того, як один за одним до цього всього приєднуються служниця Берта, цирульник Фігаро і вчитель музики Базиліо. Через шум, в будинок вривається міська варта. Удаваний солдат майже арештований, але йому вдається виявити перед офіцером своє справжнє звання. Перша дія закінчується блискучим дев'ятиголосним хором, у якому кожен учасник визнає, що вся ситуація зовсім божевільна.
Дія 2
Картина 1. З початком другої дії загальна плутанина навіть ще більше посилюється. Граф Альмавіва з'являється в будинку доктора Бартоло в новому обличчі — вчителя музики: у чорній мантії і професорському капелюсі сімнадцятого століття. Він говорить, що з'явився замінити дона Базиліо, який захворів, і наполягає дати урок музики Розіні (Пісня «L'Inutile precauzione»). Доктору Бартоло не подобається ця «сучасна музика», він співає старомодний сентиментальний романс.
Секундою пізніше з'являється Фігаро з тазиком для гоління; він наполягає на тому, щоб поголити доктора. І поки обличчя лікаря в мильній піні, закохані роблять приготування для втечі сьогодні ж увечері. Але тут приходить дон Базиліо. Звичайно ж, він зовсім не хворий, але в чарівному квінтеті кожен переконує його в тому, що у нього гарячка, і він, непомітно отримавши від графа важкий гаманець (аргумент!), вирушає додому «лікуватися». Всі ці незвичайні дії збуджують у доктора підозри, і в кінці ще одного чудового концертного номера він всіх проганяє з дому. Тоді, за контрастом, звучить дотепна маленька пісенька Берти, служниці, яка розмірковує про дурість всіх тих старців, які на старості років збираються одружитися.
Картина 2. У цей момент оркестр звуками зображає бурю, яка бушує за вікном, а також вказує на те, що пройшов якийсь час (музика для цього епізоду запозичена Россіні з його власної опери «La pietra del paragone» — «Пробний камінь»). Через вікно в кімнату проникає спочатку Фігаро, а за ним граф, загорнутий у плащ. Вони готові до втечі. Але спочатку, однак, їм належить переконати Розіну в тому, що їхні наміри благородні, оскільки досі вона не знає, що Ліндор і граф Альмавіва — це одна й та ж особа. Незабаром вони всі готові і співають Терцет втечі «Zitti, zitti» («Тихіше, тихіше»), коли раптом виявляється, що драбини немає! Пізніше з'ясовується, що прибрав її доктор Бартоло, коли вирушав влаштовувати всі справи свого весілля з Розіною.
І ось, коли з'явились Базиліо і нотаріус, за якими послав доктор Бартоло, граф підкуповує їх, щоб вони зареєстрували його шлюб з Розіною. Базиліо він пропонує перстень; в іншому випадку — дві кулі зі свого пістолета. Поспішна церемонія ледве закінчилася, як повертається доктор Бартоло у супроводі офіцера і солдатів. І тут усе з'ясовується. Доктор навіть певною мірою упокорюється такому результату, коли граф запевняє його, що не потребує посаг Розіни і той може залишити його собі. Комедія закінчується, як і повинна закінчуватися комедія, загальним примиренням.
Постановки
Прем'єра опери відбулася 20 лютого 1816 у Театрі Арджентіна, Рим (граф Альмавіва — Мануель Гарсіа-старший; Розіна — Джорджі-Рігетті, Фігаро — Замбоні, Дон Базіліо — Вітареллі, Бартоло — Боттичеллі, ооформленні ).
Прем'єра опери в США відбулась в Нью-Йорку 29 листопада 1825 року.
У Київському оперному театрі опера вперше була поставлена у 1927 і до 2010-х років ставилась в українському перекладі Олекси Варрави і Максима Рильського. 2019 року головний режисер Національної опери Анатолій Солов'яненко відмовився від українського перекладу, від того часу на київській сцені опера ставиться мовою оригіналу. Так само тривалий час «Севільський цирульник» в українському перекладі ставився в оперній студії НМАУ у постановці Дмитра Гнатюка.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Mesa F. Opera: an encyclopedia of world premieres and significant performances, singers, composers, librettists, arias and conductors, 1597-2000 — Jefferson: McFarland & Company, 2007. —
- Словарь опер, впервые поставленных или изданных в дореволюционной России
- Краткий музыкальный словарь. Севильский цирюльник[недоступне посилання з травня 2019]
- А. А. Хохловкина. Западно-европейская опера. М., 1962
- Henry Edward Krehbiel, «Chapter 1», A Book of Operas: Their Histories, Their Plots and Their Music, New York, The Macmillan Company, 1909
- .opera.com.ua (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - М. Стріха: Максим Рильський – перекладач оперних лібрето. musicinukrainian.wordpress.com. оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- . ukrinform.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 18 серпня 2019.
- Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- Віват, Маестро!. day.kyiv.ua. Газета «День». оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
Посилання
- переклад Максима Рильського (текст)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevilskij cirulnik ital Il Barbiere di Siviglia opera na 2 diyi italijskogo kompozitora Dzhoakkino Rossini Libreto za P yera Bomarshe Opera Sevilskij cirulnik ital Il barbiere di Siviglia 1 KompozitorDzhoakkino Rossini 2 Avtor libretod 2 Mova libretoitalijskaDzherelo syuzhetuSevilskij ciryulnik 2 Zhanropera buffa i opera 1 Kilkist dij2 Diya teatr 1 Rik stvorennya1816Persha postanovka20 lyutogo 1816 2 1 Misce pershoyi postanovkiTeatr ArdzhentinaInformaciya u Vikidanih Sevilskij cirulnik u VikishovishiIstoriya stvorennyaDzhoakkino Rossini Sevilskij cirulnik ne originalna nazva ciyeyi operi hocha yiyi napisano same za odnojmennoyu p yesoyu Bomarshe Spochatku opera nazivalasya Almaviva abo daremna oberezhnist Almaviva ossia l inutile precauzione Rossini dav svoyemu tvorovi taku nazvu tomu sho opera Sevilskij cirulnik abo daremna oberezhnist vzhe bula napisana yiyi avtorom buv Dzhovanni Payiziyello i vona bula davno populyarna na opernij sceni Krim Payiziyello do togo chasu na syuzhet Sevilskogo cirulnika operi napisali L Benda 1782 I Shulc 1786 N Izuar 1797 ta inshi Rossini u 1816 roci zobov yazavsya napisati novu operu do karnavalu dlya Teatru Arzhentino v Rimi Odnak cenzura zaboronyala vsi libreto yaki buli zaproponovani kompozitorom Zalishalosya zovsim malo chasu do karnavalu i todi bulo virisheno vikoristati dozvolenu cenzuroyu temu Tak vinikla dumka pro Sevilskogo cirulnika Rossini zvernuvsya do Paiziyello za dozvolom i toj lyub yazno pogodivsya ne sumnivayuchis u provali operi molodogo kompozitora Nove libreto napisav Ch Sterbini Rossini napisav muziku nadzvichajno shvidko vikoristavshi deyaki materiali z svoyih poperednih tvoriv kompozitor vporavsya zi stvorennyam operi za 13 dniv Prem yera vidbulasya v Rimi 20 lyutogo 1816 roku Postanovka projshla nevdalo oskilki bula faktichno zirvana shanuvalnikami Payiziyello abo klakerami Nastupni vikonannya operi sho vidbulisya togo zh tizhnya projshli nabagato uspishnishe hocha pochatkovij proval yakijs chas she galmuvav rist populyarnosti operi Dijovi osobiPartiya Golos Vikonavec na prem yeri 20 lyutogo 1816 Dirigent Dzhoakino RossiniGraf Almaviva Tenor cirulnik BaritonBartolo doktor medicini opikun Rozini Bas abo baritonRozina jogo vihovanka Koloraturne meco sopranoBazilio yiyi vchitel muziki Bas Dzenobio VitarelliBerta ekonomka doktora Bartolo meco soprano Elizabetta LuasleFiorello sluga grafa Almavivi Bas Paolo ByadzhelliNotarius soldati muzikanti bez partijUvertyuraSuchasna uvertyura naspravdi ne bula v operi vid pochatku Persha uvertyura yavlyala soboyu popuri ispanskih melodij prote pislya pershogo vikonannya yiyi partitura zagubilasya za nez yasovanih obstavin Todi kompozitor vikoristav napisanu nim na 7 rokiv ranishe uvertyuru do operi Divnij vipadok L Equivoco stravagante nini zabutoyi yaka organichno vpisalasya v Sevilskogo cirulnika SyuzhetDiya vidbuvayetsya u XVIII stolitti v Sevilyi Diya 1 Scena 1 Na odnij z vulic Sevilyi zibralisya muzikanti shob akompanuvati molodomu grafu Almaviva yakij same spivaye serenadu svoyij kohanij Rozin Esso ridente in cielo Ale vsi starannya marni Rozinoyu suvoro opikuyetsya starij doktor Bartolo Rozdratovanij graf zi svoyim slugoyu Fiorello vidpuskayut muzikantiv Figaro Skulptura Zhana Ami Z yavlyayetsya badorij i radisnij cirulnik Figaro kavatina Largo al factotum Graf iz sumoyu groshej u rukah kliche Figaro do sebe na dopomogu shob vlashtuvati svoye odruzhennya z Rozinoyu i voni pochinayut rozroblyati plan dij Ale yih obgovorennya pererivaye doktor Bartolo sho same vijshov iz domu vin burmoche pro te sho sam sogodni zh maye namir odruzhitisya z Rozin Ce chuyut graf i Figaro Teper obidva zmovniki virishuyut diyati shvidko Koristuyuchis vidsutnistyu Bartolo Almaviva znovu zavodit serenadu i cogo razu predstavlyaye sebe yak Lindor melodiya ciyeyi nalezhit Vinchenco Bellini Rozina vidpovidaye jomu prihilno z balkona i raptom shvidko viddalyayetsya pochuvshi chiyis kroki u sebe v apartamentah Vinahidlivij Figaro tut zhe pridumuye yak vchiniti Almaviva pereodyagnetsya soldatom i nache p yanij uvijde do domu zi slovami sho jogo polk roztashovano v misti i vin bude zhiti tut Cya ideya podobayetsya grafu i scena zavershuyetsya veselim duetom v yakomu zakohanij graf vislovlyuye svoyu radist z privodu perspektivi uspihu vsiyeyi zatiyi a cirulnik radiye uspihu proyektu sho vzhe prinosit zarobitok M Karakash v roli Figaro 1913 Scena 2 Budinok doktora Bartolo Rozina spivaye svoyu znamenitu koloraturnu ariyu Una voce poco fa U nij Rozina vpershe priznayetsya v svoyij lyubovi do nevidomogo vikonavcya serenad Lindoru potim klyanetsya nazavzhdi nalezhati jomu nezvazhayuchi yiyi opikuna z yakim vona zumiye vporatisya Pislya ariyi vona nedovgo ale shiro rozmovlyaye z Figaro cirulnikom i mensh shiro z doktorom Bartolo Nastupna velika ariya znana yak La calunnia Naklep hvala naklepu abo zlisnij plitci Don Bazilio vchitel muziki povidomlyaye svoyemu staromu drugovi doktoru Bartolo sho v misto pribuv graf Almaviva i sho vin ye tayemnim kohancem Rozini Graf Almaviva oburenij Tim chasom Figaro rozpovidaye Rozini sho bidnij hlopec na im ya Lindor zakohanij u neyi i sho bulo b dobre z yiyi boku napisati jomu lista Rozina vzhe napisala lista i vona vruchaye jogo Figaro shob toj peredav jogo comu yunakovi Dali Rozina namagayetsya spryamuvati na hibnij shlyah svogo starogo opikuna govoryachi jomu vsyaki nisenitnici Vin vse ce bachit i rozumiye Dovedenij do skazu cim zazihannyam na jogo gidnist doktor Bartolo spivaye tretyu veliku ariyu v cij sceni A un dottor della mia sorte Z takim profesionalom yak vin govorit doktor nemozhlivo tak povoditisya i vin nakazuye Rozini siditi pid zamkom u svoyij kimnati Nezabarom pislya cogo vhodit graf Almaviva zgidno z planom pereodyagnenij soldatom kavaleriyi i zobrazhaye z sebe p yanogo vin zayavlyaye sho rozkvartirovanij v budinku likarya Protesti likarya ne dopomagayut yavno p yanij soldat ne prijmaye niyakih dokaziv voli vid doktora i zagrozhuye jomu shpagoyu vikrikuye i layetsya ale pri vsomu comu jomu vdayetsya po sekretu dati Rozini znati sho vin Lindor Vse peretvoryuyetsya na zhahlivu metushnyu u miru togo yak odin za odnim do cogo vsogo priyednuyutsya sluzhnicya Berta cirulnik Figaro i vchitel muziki Bazilio Cherez shum v budinok vrivayetsya miska varta Udavanij soldat majzhe areshtovanij ale jomu vdayetsya viyaviti pered oficerom svoye spravzhnye zvannya Persha diya zakinchuyetsya bliskuchim dev yatigolosnim horom u yakomu kozhen uchasnik viznaye sho vsya situaciya zovsim bozhevilna Diya 2 Nelli Melba u roli Rozini Kartina 1 Z pochatkom drugoyi diyi zagalna plutanina navit she bilshe posilyuyetsya Graf Almaviva z yavlyayetsya v budinku doktora Bartolo v novomu oblichchi vchitelya muziki u chornij mantiyi i profesorskomu kapelyusi simnadcyatogo stolittya Vin govorit sho z yavivsya zaminiti dona Bazilio yakij zahvoriv i napolyagaye dati urok muziki Rozini Pisnya L Inutile precauzione Doktoru Bartolo ne podobayetsya cya suchasna muzika vin spivaye staromodnij sentimentalnij romans Sekundoyu piznishe z yavlyayetsya Figaro z tazikom dlya golinnya vin napolyagaye na tomu shob pogoliti doktora I poki oblichchya likarya v milnij pini zakohani roblyat prigotuvannya dlya vtechi sogodni zh uvecheri Ale tut prihodit don Bazilio Zvichajno zh vin zovsim ne hvorij ale v charivnomu kvinteti kozhen perekonuye jogo v tomu sho u nogo garyachka i vin nepomitno otrimavshi vid grafa vazhkij gamanec argument virushaye dodomu likuvatisya Vsi ci nezvichajni diyi zbudzhuyut u doktora pidozri i v kinci she odnogo chudovogo koncertnogo nomera vin vsih proganyaye z domu Todi za kontrastom zvuchit dotepna malenka pisenka Berti sluzhnici yaka rozmirkovuye pro durist vsih tih starciv yaki na starosti rokiv zbirayutsya odruzhitisya Kartina 2 U cej moment orkestr zvukami zobrazhaye buryu yaka bushuye za viknom a takozh vkazuye na te sho projshov yakijs chas muzika dlya cogo epizodu zapozichena Rossini z jogo vlasnoyi operi La pietra del paragone Probnij kamin Cherez vikno v kimnatu pronikaye spochatku Figaro a za nim graf zagornutij u plash Voni gotovi do vtechi Ale spochatku odnak yim nalezhit perekonati Rozinu v tomu sho yihni namiri blagorodni oskilki dosi vona ne znaye sho Lindor i graf Almaviva ce odna j ta zh osoba Nezabarom voni vsi gotovi i spivayut Tercet vtechi Zitti zitti Tihishe tihishe koli raptom viyavlyayetsya sho drabini nemaye Piznishe z yasovuyetsya sho pribrav yiyi doktor Bartolo koli virushav vlashtovuvati vsi spravi svogo vesillya z Rozinoyu I os koli z yavilis Bazilio i notarius za yakimi poslav doktor Bartolo graf pidkupovuye yih shob voni zareyestruvali jogo shlyub z Rozinoyu Bazilio vin proponuye persten v inshomu vipadku dvi kuli zi svogo pistoleta Pospishna ceremoniya ledve zakinchilasya yak povertayetsya doktor Bartolo u suprovodi oficera i soldativ I tut use z yasovuyetsya Doktor navit pevnoyu miroyu upokoryuyetsya takomu rezultatu koli graf zapevnyaye jogo sho ne potrebuye posag Rozini i toj mozhe zalishiti jogo sobi Komediya zakinchuyetsya yak i povinna zakinchuvatisya komediya zagalnim primirennyam PostanovkiPrem yera operi vidbulasya 20 lyutogo 1816 u Teatri Ardzhentina Rim graf Almaviva Manuel Garsia starshij Rozina Dzhordzhi Rigetti Figaro Zamboni Don Bazilio Vitarelli Bartolo Bottichelli ooformlenni Prem yera operi v SShA vidbulas v Nyu Jorku 29 listopada 1825 roku U Kiyivskomu opernomu teatri opera vpershe bula postavlena u 1927 i do 2010 h rokiv stavilas v ukrayinskomu perekladi Oleksi Varravi i Maksima Rilskogo 2019 roku golovnij rezhiser Nacionalnoyi operi Anatolij Solov yanenko vidmovivsya vid ukrayinskogo perekladu vid togo chasu na kiyivskij sceni opera stavitsya movoyu originalu Tak samo trivalij chas Sevilskij cirulnik v ukrayinskomu perekladi stavivsya v opernij studiyi NMAU u postanovci Dmitra Gnatyuka PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Mesa F Opera an encyclopedia of world premieres and significant performances singers composers librettists arias and conductors 1597 2000 Jefferson McFarland amp Company 2007 ISBN 978 0 7864 0959 4 d Track Q19923798d Track Q3303647d Track Q19923804d Track Q2029233 Slovar oper vpervye postavlennyh ili izdannyh v dorevolyucionnoj Rossii Kratkij muzykalnyj slovar Sevilskij ciryulnik nedostupne posilannya z travnya 2019 A A Hohlovkina Zapadno evropejskaya opera M 1962 Henry Edward Krehbiel Chapter 1 A Book of Operas Their Histories Their Plots and Their Music New York The Macmillan Company 1909 opera com ua PDF Arhiv originalu PDF za 18 serpnya 2019 Procitovano 18 serpnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka M Striha Maksim Rilskij perekladach opernih libreto musicinukrainian wordpress com originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 ukrinform ua Arhiv originalu za 18 serpnya 2019 Procitovano 18 serpnya 2019 Ukrayina proshayetsya z vidatnim spivakom ukrinform ua originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 18 grudnya 2019 Vivat Maestro day kyiv ua Gazeta Den originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 18 grudnya 2019 Posilannyapereklad Maksima Rilskogo tekst