Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свято-Миколаївська церква — православний храм у Чернівцях, побудований у 1930-тих роках, пам'ятка архітектури місцевого значення. Побудований в румунському стилі , використовується парафіянами Української Православної Церкви, Україна
| Свято-Миколаївська церква | |
|---|---|
 Головний фасад собору | |
| 48°17′27″ пн. ш. 25°56′37″ сх. д. / 48.29083° пн. ш. 25.94361° сх. д.Координати: 48°17′27″ пн. ш. 25°56′37″ сх. д. / 48.29083° пн. ш. 25.94361° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна,  Чернівці |
| Архітектор | Спроектували: Вальтер Штюбхен-Кірхнер, Йозеф Ленер та Вірджил Іонеску. Внесли зміни: Радижевський, Вірджил Іонеску та Олександр Іванов |
| Початок будівництва | 1927 |
| Кінець будівництва | 1939 |
| Стиль | неоромінеск |
| Належність | Українська православна церква |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | м. Чернівці, вул. Руська, 35 |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Свято-Миколаївська церква (Чернівці) (Україна) | |
 Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі | |
Загальна характеристика
Собор Святого Миколая був побудований в Чернівцях у румунський період Буковини (1919–1940).
Він уособлює на Буковині православну румунську національну традицію — побудований в румунському стилі .
На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви.
Храм збудовано за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества: православного Успенського архієрейського собору у румунському місті Куртя-де-Арджеш — місця останнього спочинку румунських королів.
Собор Святого Миколая — єдина православна церква Чернівців, у якій не переривалося богослужіння.
Собор відкритий для відвідування з 6.00 до 22.00 без вихідних.
Історія побудови
Миколаївський собор почали будувати у 1927 році, коли Буковинська митрополія активно взялась за розбудову православних храмів в зрумунізованих Чернівцях.
Власне крім самої Миколаївської церкви, в ті часи були збудовані Троїцька церква на вулиці Золочівській, храм Петра і Павла на вулиці Сторожинецькій, та Петропавлівський храм у передмісті Чернівців .
При таких активних та амбітних архітектурних планах митрополія змушена була навіть створити спеціальний відділ, що займався проектуванням церков.
Миколаївську церкву спроектували архітектори Вальтер Штюбхен-Кірхнер (нім. Walter Stübchen-Kirchner), Йозеф Ленер (нім. Josef Lehner) та Вірджил Іонеску.
Як і в випадку з будівництвом вірменського храму, при побудові Миколаївської церкви виникли фінансові труднощі, через що процес було призупинено на 10 років і відновлено вже аж у 1937-му. Тоді ж проект будівництва зазнав деяких змін, внесених архітекторами Радижевським, Іонеску та Олександром Івановим — головним архітектором Буковинської митрополії.
Процес побудови йшов значно швидше і був завершений за два роки (1939).
Основні будівельні роботи вела місцева фірма «Граніт».
Після цього було оголошено конкурс на виготовлення іконостасу, в якому перемогли бухарестський художник Пауль Молда (іконописець) та скульптор Григорій Думітреску-Ловендаль, який виконав роботи по дереву.
Тринадцять вітражів виконав ще один житель Бухареста, художник Кірович, а каркаси для них спорудив чернівчанин Вільгельм Свідерський.
Огорожу виконав теж чернівчанин — Олександр Манковський, за проектом архітектора Вірджила Іонеску.
З Трансильванії прибули до церкви два дзвони: вагою в 948 та 592 кілограми. Виготовила їх фірма Фрідріха Хеніга. Голосові зв'язки храму вперше дали себе почути 2 листопада 1938 року в дзвіниці, яка будувалася під керівництвом чернівчанина Теодора Огоновського.
Звести храм потрібно було на досить обмеженій земельній ділянці, щільно оточеній міською забудовою, поблизу трьох інших храмів (дерев'яна Миколаївська церква, Вірменська церква Святих Апостолів Петра і Павла, греко-католицький Успенський собор). Інша проблема була з орієнтацією. Головний вхід проектантам хотілося зробити на одну з найважливіших артерій Чернівців — вулицю Руську. Та такий поворот змусив би зорієнтувати вівтар на північ, що суперечило церковним канонам, за якими він має бути звернений на схід.
Рішення прийняли нестандартне, як і багато що у цьому храмі: головний вхід таки зробили на вулицю Руську, а вівтар орієнтували на схід, як і годилося (він праворуч від входу).
У плані церква є хрестова: на сході та заході є п'ятикутні апсиди.
Головний вхід має характерний для Румунії відкритий притвор — ґанок з колонами та аркадою. Схожа аркада є і в інтер'єрі церкви.
Функціонування храму в радянський і пострадянський період
Цьому собору випало бути одним із небагатьох чернівецьких храмів, який за радянської влади не закрили, і де не переривалась церковна служба.
Завдяки цьому всередині зберігся самобутній інтер'єр буковинської церкви першої половини XX ст., зокрема старовинний різний іконостас та вітражі під банями.
Також вціліли мощі Святих мучеників, ікони, бронзове панікадило, підсвічники та інше церковне начиння.
Собор продовжує нормально функціонувати і в наші дні.
Поруч знаходиться духовна консисторія Буковинської єпархії (резиденція буковинського митрополита УПЦ МП).
Головну увага туристів прикута до незвичної форми перекручених бань малих куполів.
Легенда
За легендою, майстри, що будували церкву, ніяк не могли завершити будівництво. Все що за день побудують, те до ранку розвалиться. Якось старший майстер побачив сон, що потрібно принести жертву і тоді вони взможуть добудувати церкву. Вирішили майстри, що чия жінка першою принесе обід, ту й замурують у стіну храму. Першою обід принесла дружина старшого майстра. Він її неначе жартома попросив стати до стіні — мовляв, зараз ми тебе замуруємо. Вона підтримала гру, а її замурували по-справжньому. Почала жінка кричати, а вже було пізно. Стиснувши зуби, будували майстри аж до ночі — і завершили будову. На ранок побачили, що церква не розвалилася, а ось куполи її перекручені, неначе від болю та мук.
Світлини
-
Свято-Миколаївський собор -
![image]()
Бані Свято-Миколаївського собору -
![image]()
Свято-Миколаївський собор -
![image]()
Вигляд зворотньої сторони -
![image]()
Загальний вигляд
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свято-Миколаївська церква (Чернівці) |
- Свято-Миколаївська церква УПЦ [ 17 січня 2014 у Wayback Machine.]
- [http://wikimapia.org/15045235/uk/Свято-Миколаївський-кафедральний-собор-УПЦ Свято-Миколаївський кафедральний собор Української Православної Церкви. Чернівці,Україна.
[ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА церква УПЦ [ 17 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Живий журнал. Миколаївський кафедральний собор
- Храми і церкви [ 11 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- П'яна церква [ 18 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyato Mikolayivska cerkva pravoslavnij hram u Chernivcyah pobudovanij u 1930 tih rokah pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Pobudovanij v rumunskomu stili vikoristovuyetsya parafiyanami Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi UkrayinaSvyato Mikolayivska cerkvaGolovnij fasad soboru48 17 27 pn sh 25 56 37 sh d 48 29083 pn sh 25 94361 sh d 48 29083 25 94361 Koordinati 48 17 27 pn sh 25 56 37 sh d 48 29083 pn sh 25 94361 sh d 48 29083 25 94361Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina ChernivciArhitektorSproektuvali Valter Shtyubhen Kirhner Jozef Lener ta Virdzhil Ionesku Vnesli zmini Radizhevskij Virdzhil Ionesku ta Oleksandr IvanovPochatok budivnictva1927Kinec budivnictva1939StilneoromineskNalezhnistUkrayinska pravoslavna cerkvaStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresam Chernivci vul Ruska 35EponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecSvyato Mikolayivska cerkva Chernivci Ukrayina Svyato Mikolayivska cerkva u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mikolayivskij sobor Zagalna harakteristikaSobor Svyatogo Mikolaya buv pobudovanij v Chernivcyah u rumunskij period Bukovini 1919 1940 Vin uosoblyuye na Bukovini pravoslavnu rumunsku nacionalnu tradiciyu pobudovanij v rumunskomu stili Na zv yazok iz rumunskoyu kultovoyu arhitekturoyu vkazuyut originalni krucheni bani cerkvi Hram zbudovano za zrazkom odnogo iz shedevriv rumunskogo serednovichnogo zodchestva pravoslavnogo Uspenskogo arhiyerejskogo soboru u rumunskomu misti Kurtya de Ardzhesh miscya ostannogo spochinku rumunskih koroliv Sobor Svyatogo Mikolaya yedina pravoslavna cerkva Chernivciv u yakij ne pererivalosya bogosluzhinnya Sobor vidkritij dlya vidviduvannya z 6 00 do 22 00 bez vihidnih Istoriya pobudoviMikolayivskij sobor pochali buduvati u 1927 roci koli Bukovinska mitropoliya aktivno vzyalas za rozbudovu pravoslavnih hramiv v zrumunizovanih Chernivcyah Vlasne krim samoyi Mikolayivskoyi cerkvi v ti chasi buli zbudovani Troyicka cerkva na vulici Zolochivskij hram Petra i Pavla na vulici Storozhineckij ta Petropavlivskij hram u peredmisti Chernivciv Pri takih aktivnih ta ambitnih arhitekturnih planah mitropoliya zmushena bula navit stvoriti specialnij viddil sho zajmavsya proektuvannyam cerkov Mikolayivsku cerkvu sproektuvali arhitektori Valter Shtyubhen Kirhner nim Walter Stubchen Kirchner Jozef Lener nim Josef Lehner ta Virdzhil Ionesku Yak i v vipadku z budivnictvom virmenskogo hramu pri pobudovi Mikolayivskoyi cerkvi vinikli finansovi trudnoshi cherez sho proces bulo prizupineno na 10 rokiv i vidnovleno vzhe azh u 1937 mu Todi zh proekt budivnictva zaznav deyakih zmin vnesenih arhitektorami Radizhevskim Ionesku ta Oleksandrom Ivanovim golovnim arhitektorom Bukovinskoyi mitropoliyi Proces pobudovi jshov znachno shvidshe i buv zavershenij za dva roki 1939 Osnovni budivelni roboti vela misceva firma Granit Pislya cogo bulo ogolosheno konkurs na vigotovlennya ikonostasu v yakomu peremogli buharestskij hudozhnik Paul Molda ikonopisec ta skulptor Grigorij Dumitresku Lovendal yakij vikonav roboti po derevu Trinadcyat vitrazhiv vikonav she odin zhitel Buharesta hudozhnik Kirovich a karkasi dlya nih sporudiv chernivchanin Vilgelm Sviderskij Ogorozhu vikonav tezh chernivchanin Oleksandr Mankovskij za proektom arhitektora Virdzhila Ionesku Z Transilvaniyi pribuli do cerkvi dva dzvoni vagoyu v 948 ta 592 kilogrami Vigotovila yih firma Fridriha Heniga Golosovi zv yazki hramu vpershe dali sebe pochuti 2 listopada 1938 roku v dzvinici yaka buduvalasya pid kerivnictvom chernivchanina Teodora Ogonovskogo Zvesti hram potribno bulo na dosit obmezhenij zemelnij dilyanci shilno otochenij miskoyu zabudovoyu poblizu troh inshih hramiv derev yana Mikolayivska cerkva Virmenska cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla greko katolickij Uspenskij sobor Insha problema bula z oriyentaciyeyu Golovnij vhid proektantam hotilosya zrobiti na odnu z najvazhlivishih arterij Chernivciv vulicyu Rusku Ta takij povorot zmusiv bi zoriyentuvati vivtar na pivnich sho superechilo cerkovnim kanonam za yakimi vin maye buti zvernenij na shid Rishennya prijnyali nestandartne yak i bagato sho u comu hrami golovnij vhid taki zrobili na vulicyu Rusku a vivtar oriyentuvali na shid yak i godilosya vin pravoruch vid vhodu U plani cerkva ye hrestova na shodi ta zahodi ye p yatikutni apsidi Golovnij vhid maye harakternij dlya Rumuniyi vidkritij pritvor ganok z kolonami ta arkadoyu Shozha arkada ye i v inter yeri cerkvi Hram buv osvyachenij 6 grudnya 1939 roku Funkcionuvannya hramu v radyanskij i postradyanskij periodComu soboru vipalo buti odnim iz nebagatoh cherniveckih hramiv yakij za radyanskoyi vladi ne zakrili i de ne pererivalas cerkovna sluzhba Zavdyaki comu vseredini zberigsya samobutnij inter yer bukovinskoyi cerkvi pershoyi polovini XX st zokrema starovinnij riznij ikonostas ta vitrazhi pid banyami Takozh vcilili moshi Svyatih muchenikiv ikoni bronzove panikadilo pidsvichniki ta inshe cerkovne nachinnya Sobor prodovzhuye normalno funkcionuvati i v nashi dni Poruch znahoditsya duhovna konsistoriya Bukovinskoyi yeparhiyi rezidenciya bukovinskogo mitropolita UPC MP Golovnu uvaga turistiv prikuta do nezvichnoyi formi perekruchenih ban malih kupoliv LegendaZa legendoyu majstri sho buduvali cerkvu niyak ne mogli zavershiti budivnictvo Vse sho za den pobuduyut te do ranku rozvalitsya Yakos starshij majster pobachiv son sho potribno prinesti zhertvu i todi voni vzmozhut dobuduvati cerkvu Virishili majstri sho chiya zhinka pershoyu prinese obid tu j zamuruyut u stinu hramu Pershoyu obid prinesla druzhina starshogo majstra Vin yiyi nenache zhartoma poprosiv stati do stini movlyav zaraz mi tebe zamuruyemo Vona pidtrimala gru a yiyi zamuruvali po spravzhnomu Pochala zhinka krichati a vzhe bulo pizno Stisnuvshi zubi buduvali majstri azh do nochi i zavershili budovu Na ranok pobachili sho cerkva ne rozvalilasya a os kupoli yiyi perekrucheni nenache vid bolyu ta muk SvitliniSvyato Mikolayivskij sobor Bani Svyato Mikolayivskogo soboru Svyato Mikolayivskij sobor Viglyad zvorotnoyi storoni Zagalnij viglyadDiv takozhHrami ChernivcivDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svyato Mikolayivska cerkva Chernivci Svyato Mikolayivska cerkva UPC 17 sichnya 2014 u Wayback Machine http wikimapia org 15045235 uk Svyato Mikolayivskij kafedralnij sobor UPC Svyato Mikolayivskij kafedralnij sobor Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Chernivci Ukrayina 8 grudnya 2015 u Wayback Machine SVYaTO MIKOLAYiVSKA cerkva UPC 17 sichnya 2014 u Wayback Machine Zhivij zhurnal Mikolayivskij kafedralnij sobor Hrami i cerkvi 11 serpnya 2013 u Wayback Machine P yana cerkva 18 lipnya 2014 u Wayback Machine