Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Свен Дельбланк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Sven Delblanc | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Свен Герман Аксель Дельбланк | |||
| Народився | 26 травня 1931 , Манітоба, Канада | |||
| Помер | 15 грудня 1992 (61 рік) Суннерста біля Уппсали ·злоякісна пухлина | |||
| Поховання | d[1] | |||
| Громадянство |  Швеція | |||
| Національність | швед | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург, критик і літературознавець | |||
| Alma mater | Університет Уппсала | |||
| Заклад | Університет Уппсала | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | 1962–1992 | |||
| Жанр | роман, оповідання, стаття, п'єса | |||
| Magnum opus | Ряса пастора | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Свен Дельбланк у Вікісховищі | ||||
Свен Ге́рман А́ксель Дельбла́нк (швед. Sven Herman Axel Delblanc, нар. 26 травня 1931, Сван-Ривер, Манітоба, Канада — 15 грудня 1992, Суннерста, біля Уппсали) — шведський прозаїк, драматург, критик і літературознавець.
Біографія
Свен Дельбланк народився третьою дитиною в емігрантській сім'ї фермера Сіґфріда Акселя Германа Дельбланка, яка мешкала в Канаді з 1928 по 1934 роки. Далі Свен разом із батьками та двома старшими сестрами жив у садибі «Мельна Евре» (Mölna Övre), на захід від , поблизу . У 1942 році подружжя розпалося, й 1946 року Сіґрід повернувся до Канади. Його батько, Фрідріх Германн Дельбланк, працював друкарем у Стокгольмі, а народився в Лейпцигу, що в Саксонії. Дід по матері Свена Дельбланка був родом із Вессе, що у Вермланді, а бабуся по матері походила з Норвегії. Ще в XIV столітті Дельбланки жили на півдні Франції, поблизу Ле-Пюї-ан-Веле. Один із цього роду дезертирував за правління Наполеона І, під час Наполеонівських воєн, і опинився в Німеччині.
У 1944 році Свен разом із матір'ю переїжджає до Седертельє, а з травня по вересень 1947 року він гостює у батька в Канаді. У 1952-му, відбувши військову службу й склавши іспит, Свен вступає до Уппсальського університету, де вивчає історію літератури. 1955 року він одружується з Крістіною Екеґорд, у подружжя згодом народилися діти — донька Анна (1960) і син Фредрік (1967). Упродовж 1958–1964 років Свен Дельбланк пише літературно-критичні статті в газеті Arbetarbladet. 1959 року він складає ліценційний іспит з історії літератури й починає викладати. У 1962 році Дельбланк дебютує з романом «Рак-самітник», згодом його п'єси ставлять на радіо. 1965 він захищає докторську працю «Честь і пам'ять» — розвідку про шведську літературу XVIII століття — й далі викладає історію літератури на посаді доцента в Уппсальському університеті. У 1968–1969 роках він був запрошеним професором у Каліфорнійському університеті в Берклі. Написав низку літературознавчих праць. З початку 1970-х Дельбланк став письменником-професіоналом. Перш ніж 1971 року поїхати до Ірану, він під керівництвом Гассана Азранґа наполегливо вивчав перську мову та культуру. У 1976-му його вибрали почесним членом братства Седерманланду-Неріке в Уппсалі. У 1987–1989 Дельбланк працював редактором видання Den Svenska Litteraturen I–V разом із . У цій капітальній історії шведської літератури він сам написав багато статей, зокрема про Шерн'єльма, Стріндберга, , Гейденстама, Карлфельдта, Франса Бенґтссона і Яльмара Бергмана. За все своє життя Свен Дельбланк одержав сімнадцять різних літературних нагород.
Наприкінці 1990 року письменник дізнався, що в нього задавнений рак кісток і жити залишилося дуже мало. Тоді ж він вирішив видати «Колос життя», написаний головно в 1988 році, але «надто болючий, годі було його опублікувати». Дельбланк написав також «Останнє слово» — книжку з 55 щоденниковими записами, в яких автор зображає перебіг своєї хвороби й роздумує про смерть. За рік-два, що залишилися жити, Дельбланк створив також «Остюки», продовження «Колоса життя», яке вийшло у світ посмертно, в 1993 році. Друкував цей твір вказівним пальцем лівої руки, бо праву руку уразила хвороба. В останньому розділі цієї книжки, закінченої в червні 1992-го, автор зазначив:
Не дуже важить те, чи хочу я ще писати. Але цей вказівний палець може створити цілий світ. Оригінальний текст (швед.)Det betyder ju mindre om jag ännu vill skriva. Med ett pekfinger kan man skapa en värld.
Встиг іще написати телеспектакль «Подорож додому», який поставили на Шведському телебаченні цього ж року.
Перед смертю Лебланка ходили чутки, що це він анонімно писав під псевдонімом Бу Балдерсон.
Свена Дельбланка поховали на кладовищі Гаммарбю в Уппсалі, за кілька кілометрів від кварталу Суннерста, де письменник проживав в останні роки.
Творчість
Проза Дельбланка переважно притчового характеру. Йому належать цикл автобіографічних романів про придумане містечко Гедебю (насправді ж ішлося про Ваґнгерад) перед війною, під час і після Другої світової війни. Це «Пам'ять», «Кам'яний птах», «Зимовий барліг» і «Міська брама». За мотивами цих творів у 1978 році знято популярний телевізійний серіал «Жителі Гедебю» (Hedebyborna). Дід по матері письменника Аксель Нурдфельт — проповідник, що збожеволів, став прообразом Самуїла в романному циклі: «Книга Самуїла», «Самуїлові дочки», «Ніч у Єрусалимі», «Земля Ханаанська» й «Марія на самоті».
Твори
- Eremitkräftan (1962) — «Рак-самітник»
- Robotbas (1963) — «Ракетна база», п'єса
- Prästkappan (1963) — «Ряса пастора», історичний роман
- Ariadne och påfågeln (1964) — «Аріадна і павич», п'єса
- Homunculus (1965) — «Гомункулус»
- Ära och minne (1965) (doktorsavhandling) — «Честь і пам'ять» (докторська дисертація)
- Göm dig i livets trä (1965) — «Не ховайся в дереві життя», п'єса
- Nattresa (1967) — «Нічна подорож»
- Åsnebrygga (1969) — «Тексти з поясненнями»
- Åminne (1970) — «Пам'ять», автобіографічний роман
- Zahak. Persiska brev (1971) — «Загак. Перський лист», дорожні записки
- Trampa vatten (1972) — «По воді ходити»
- Teatern brinner (1973) — «Театр горить»
- Stenfågel (1973) — «Кам'яний птах», автобіографічний роман
- Primavera (1973) — «Прімавера»
- Vinteride (1974) — «Зимовий барліг», автобіографічний роман
- Kastrater (1975) — «Кастрати», історичний роман
- Stadsporten (1976) — «Міська брама», автобіографічний роман
- Grottmannen (1977) — «Печерна людина»
- Morgonstjärnan (1977) — «Ранішня зоря», телеспектакль
- * Kastrater (1977) — «Кастрати», історична п'єса за мотивами однойменного роману
- Gunnar Emmanuel: en tidlös berättelse (1978) — «Ґуннар Еммануель: оповідь поза часом»
- Gröna vintern (1978) — «Зелена зима»
- Frans G Bengtsson (1978) — «Франс Ґ. Бенґтссон»
- Den arme Richard (1978) (melodram i två akter) — «Бідний Ріхард», мелодрама у двох актах
- Kära farmor (1979) — «Любий дідусь»
- Ung man på havet (1979) — «Молодик на морі»
- Stormhatten: Tre Strindbergsstudier (1979) — «Циліндр: три розвідки про Стріндберга»
- Speranza (1980) — «Сперанца», історичний роман
- Treklöver (1980) — «Трійця» (про Яльмара Бергмана, і )
- Samuels bok (1981) — «Книга Самуїла»
- Samuels döttrar (1982) — «Самуїлові дочки»
- Senecas död (1982) — «Смерть Сенеки», п'єса
- Jerusalems natt (1983) — «Ніч у Єрусалимі», історичний роман
- Minnen från Kanada (1984) — «Спогади про Канаду»
- Kanaans land (1984) — «Земля Ханаанська»
- Maria ensam (1985) — «Марія на самоті»
- Fågelfrö (1986) — «Пташиний зародок»
- Moria land (1987) — «Країна Морія», антиутопія
- Den svenska litteraturen (1987-90) — «Шведська література», 7 том, редагував разом із Ларсом Леннротом
- Änkan (1988) — «Вдова»
- Damiens (1988) — «Дам'єнс»
- Sörmland i minnet (1989), med Reinhold Ljunggrens konst. — «Сермланд у споминах», спільно з митцем Рейнгольдом Юнґреном
- Ifigenia (1990) — «Іфігенія», міфологічний роман
- Ragnar Johansson (1991) — «Раґнар Юганссон»
- Oanat — osett (1991), en överblick av Reinhold Ljunggrens bildvärld. — «Несподіване — небачене», огляд мистецького світу Рейнгольда Юнґрена
- Livets ax (1991) — «Колос життя», мемуари
- Slutord (1991) — «Останнє слово»
- Homerisk hemkomst: Två essäer om Iliaden och Odysséen (1992) — «Прибуття Гомера на батьківщину: два есеї про „Іліаду“ і „Одіссею“»
- Hemresa (1993) — «Подорож додому», телеспектакль
- Agnar (1993) — «Остюки»
- Kära Alice! (1995), ed. Lars Helander — «Люба Алісо!», видав Ларс Геландер
- Broder Ville, Käre snälle Sven (2006), ed. Lars Ahlbom, Inger Nettervik — «Брате Вілле, милий Свене», 26 листів, що написали один одному Вільгельм Муберг і Свен Дельбланк. Видали Ларс Альбом і Інґер Неттервік
Сценарії телесеріалів
- Lekar i kvinnohagen (1968) — «Забава в „класики“»
- Hedebyborna (1978) — «Жителі Гедебю»
- Prästkappan (1986) — «Ряса пастора»
- Kära farmor (1990) — «Любий дідусь»
- Maskeraden (1992) — «Маскарад»
- Hemresa (1993) — «Подорож додому»
Нагороди
- Літературна премія газети «Афтонбладет», 1965
- , 1970 (За «Пам'ять»)
- Літературна премія газети «Свенска даґбладет», 1970
- , 1970
- , 1971
- Премія Сікстена Геймана, 1974
- , 1981 (За «Книгу Самуїла»)
- Премія Сіґне Екблад-Ельд
- Літературна премія Північної Ради, 1982 (за «Книгу Самуїла»)
- Літературна премія мережі книготоргівлі Лундеквіста, 1984
- , 1985
- Пілотська премія, 1986
- Премія Челльґрена, 1989
- Премія Litteris et Artibus, 1990
- , 1991 (за «Колос життя»)
- , 1991 (за «Колос життя»)
- Премія Ґерарда Бонніра, 1992
Почесті
- У Ваґнгераді центральну площу містечка названо Гедебюторґет — дослівно «майдан містечка Гедебю». Під цією назвою Дельбланк описав свій рідний Ваґнгерад
- У Ваґнгераді на площі Гедебюторґет поставили пам'ятник Дельбланку за мотивами його роману «Пам'ять»
- Засновано Товариство Свена Дельбланка
Лінки
- Сайт Товариства Свена Дельбланка [ 27 серпня 2006 у Wayback Machine.] (швед.), (англ.)
- На сайті IMDB [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- http://www.svenskagravar.se/gravsatt/44019279 — Svenskagravar.se.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 15 січня 2013.
- Delblanc, Sven (1992). Livets ax (andra upplagan). Stockholm: Albert Bonniers förlag. Sid. 12 och 33.
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 4 березня 2015.
- Delblanc, Sven (1994). Agnar. Stockholm: Bonnierförlagen. Sid. 178.
 | Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Sven DelblankSven DelblancIm ya pri narodzhenniSven German Aksel DelblankNarodivsya26 travnya 1931 1931 05 26 Manitoba KanadaPomer15 grudnya 1992 1992 12 15 61 rik Sunnersta bilya Uppsali zloyakisna puhlinaPohovannyad 1 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistprozayik dramaturg kritik i literaturoznavecAlma materUniversitet UppsalaZakladUniversitet UppsalaMova tvorivshvedskaRoki aktivnosti1962 1992Zhanrroman opovidannya stattya p yesaMagnum opusRyasa pastoraNagorodiliteraturna premiya Pivnichnoyi Radi 1982 d 1991 literaturna premiya gazeti Aftonbladet 1965 d 1991 d 1981 premiya Signe Ekblad Eld 1981 premiya Chellgrena 1989 Q31889548 Sven Delblank u VikishovishiMistechko Vagngerad u yakomu viris Sven Delblank Sven Ge rman A ksel Delbla nk shved Sven Herman Axel Delblanc nar 26 travnya 1931 19310526 Svan River Manitoba Kanada 15 grudnya 1992 Sunnersta bilya Uppsali shvedskij prozayik dramaturg kritik i literaturoznavec BiografiyaSven Delblank narodivsya tretoyu ditinoyu v emigrantskij sim yi fermera Sigfrida Akselya Germana Delblanka yaka meshkala v Kanadi z 1928 po 1934 roki Dali Sven razom iz batkami ta dvoma starshimi sestrami zhiv u sadibi Melna Evre Molna Ovre na zahid vid poblizu U 1942 roci podruzhzhya rozpalosya j 1946 roku Sigrid povernuvsya do Kanadi Jogo batko Fridrih Germann Delblank pracyuvav drukarem u Stokgolmi a narodivsya v Lejpcigu sho v Saksoniyi Did po materi Svena Delblanka buv rodom iz Vesse sho u Vermlandi a babusya po materi pohodila z Norvegiyi She v XIV stolitti Delblanki zhili na pivdni Franciyi poblizu Le Pyuyi an Vele Odin iz cogo rodu dezertiruvav za pravlinnya Napoleona I pid chas Napoleonivskih voyen i opinivsya v Nimechchini U 1944 roci Sven razom iz matir yu pereyizhdzhaye do Sedertelye a z travnya po veresen 1947 roku vin gostyuye u batka v Kanadi U 1952 mu vidbuvshi vijskovu sluzhbu j sklavshi ispit Sven vstupaye do Uppsalskogo universitetu de vivchaye istoriyu literaturi 1955 roku vin odruzhuyetsya z Kristinoyu Ekegord u podruzhzhya zgodom narodilisya diti donka Anna 1960 i sin Fredrik 1967 Uprodovzh 1958 1964 rokiv Sven Delblank pishe literaturno kritichni statti v gazeti Arbetarbladet 1959 roku vin skladaye licencijnij ispit z istoriyi literaturi j pochinaye vikladati U 1962 roci Delblank debyutuye z romanom Rak samitnik zgodom jogo p yesi stavlyat na radio 1965 vin zahishaye doktorsku pracyu Chest i pam yat rozvidku pro shvedsku literaturu XVIII stolittya j dali vikladaye istoriyu literaturi na posadi docenta v Uppsalskomu universiteti U 1968 1969 rokah vin buv zaproshenim profesorom u Kalifornijskomu universiteti v Berkli Napisav nizku literaturoznavchih prac Z pochatku 1970 h Delblank stav pismennikom profesionalom Persh nizh 1971 roku poyihati do Iranu vin pid kerivnictvom Gassana Azranga napoleglivo vivchav persku movu ta kulturu U 1976 mu jogo vibrali pochesnim chlenom bratstva Sedermanlandu Nerike v Uppsali U 1987 1989 Delblank pracyuvav redaktorom vidannya Den Svenska Litteraturen I V razom iz U cij kapitalnij istoriyi shvedskoyi literaturi vin sam napisav bagato statej zokrema pro Shern yelma Strindberga Gejdenstama Karlfeldta Fransa Bengtssona i Yalmara Bergmana Za vse svoye zhittya Sven Delblank oderzhav simnadcyat riznih literaturnih nagorod Naprikinci 1990 roku pismennik diznavsya sho v nogo zadavnenij rak kistok i zhiti zalishilosya duzhe malo Todi zh vin virishiv vidati Kolos zhittya napisanij golovno v 1988 roci ale nadto bolyuchij godi bulo jogo opublikuvati Delblank napisav takozh Ostannye slovo knizhku z 55 shodennikovimi zapisami v yakih avtor zobrazhaye perebig svoyeyi hvorobi j rozdumuye pro smert Za rik dva sho zalishilisya zhiti Delblank stvoriv takozh Ostyuki prodovzhennya Kolosa zhittya yake vijshlo u svit posmertno v 1993 roci Drukuvav cej tvir vkazivnim palcem livoyi ruki bo pravu ruku urazila hvoroba V ostannomu rozdili ciyeyi knizhki zakinchenoyi v chervni 1992 go avtor zaznachiv Ne duzhe vazhit te chi hochu ya she pisati Ale cej vkazivnij palec mozhe stvoriti cilij svit Originalnij tekst shved Det betyder ju mindre om jag annu vill skriva Med ett pekfinger kan man skapa en varld Vstig ishe napisati telespektakl Podorozh dodomu yakij postavili na Shvedskomu telebachenni cogo zh roku Pered smertyu Leblanka hodili chutki sho ce vin anonimno pisav pid psevdonimom Bu Balderson Svena Delblanka pohovali na kladovishi Gammarbyu v Uppsali za kilka kilometriv vid kvartalu Sunnersta de pismennik prozhivav v ostanni roki TvorchistProza Delblanka perevazhno pritchovogo harakteru Jomu nalezhat cikl avtobiografichnih romaniv pro pridumane mistechko Gedebyu naspravdi zh ishlosya pro Vagngerad pered vijnoyu pid chas i pislya Drugoyi svitovoyi vijni Ce Pam yat Kam yanij ptah Zimovij barlig i Miska brama Za motivami cih tvoriv u 1978 roci znyato populyarnij televizijnij serial Zhiteli Gedebyu Hedebyborna Did po materi pismennika Aksel Nurdfelt propovidnik sho zbozhevoliv stav proobrazom Samuyila v romannomu cikli Kniga Samuyila Samuyilovi dochki Nich u Yerusalimi Zemlya Hanaanska j Mariya na samoti TvoriEremitkraftan 1962 Rak samitnik Robotbas 1963 Raketna baza p yesa Prastkappan 1963 Ryasa pastora istorichnij roman Ariadne och pafageln 1964 Ariadna i pavich p yesa Homunculus 1965 Gomunkulus Ara och minne 1965 doktorsavhandling Chest i pam yat doktorska disertaciya Gom dig i livets tra 1965 Ne hovajsya v derevi zhittya p yesa Nattresa 1967 Nichna podorozh Asnebrygga 1969 Teksti z poyasnennyami Aminne 1970 Pam yat avtobiografichnij roman Zahak Persiska brev 1971 Zagak Perskij list dorozhni zapiski Trampa vatten 1972 Po vodi hoditi Teatern brinner 1973 Teatr gorit Stenfagel 1973 Kam yanij ptah avtobiografichnij roman Primavera 1973 Primavera Vinteride 1974 Zimovij barlig avtobiografichnij roman Kastrater 1975 Kastrati istorichnij roman Stadsporten 1976 Miska brama avtobiografichnij roman Grottmannen 1977 Pecherna lyudina Morgonstjarnan 1977 Ranishnya zorya telespektakl Kastrater 1977 Kastrati istorichna p yesa za motivami odnojmennogo romanu Gunnar Emmanuel en tidlos berattelse 1978 Gunnar Emmanuel opovid poza chasom Grona vintern 1978 Zelena zima Frans G Bengtsson 1978 Frans G Bengtsson Den arme Richard 1978 melodram i tva akter Bidnij Rihard melodrama u dvoh aktah Kara farmor 1979 Lyubij didus Ung man pa havet 1979 Molodik na mori Stormhatten Tre Strindbergsstudier 1979 Cilindr tri rozvidki pro Strindberga Speranza 1980 Speranca istorichnij roman Treklover 1980 Trijcya pro Yalmara Bergmana i Samuels bok 1981 Kniga Samuyila Samuels dottrar 1982 Samuyilovi dochki Senecas dod 1982 Smert Seneki p yesa Jerusalems natt 1983 Nich u Yerusalimi istorichnij roman Minnen fran Kanada 1984 Spogadi pro Kanadu Kanaans land 1984 Zemlya Hanaanska Maria ensam 1985 Mariya na samoti Fagelfro 1986 Ptashinij zarodok Moria land 1987 Krayina Moriya antiutopiya Den svenska litteraturen 1987 90 Shvedska literatura 7 tom redaguvav razom iz Larsom Lennrotom Ankan 1988 Vdova Damiens 1988 Dam yens Sormland i minnet 1989 med Reinhold Ljunggrens konst Sermland u spominah spilno z mitcem Rejngoldom Yungrenom Ifigenia 1990 Ifigeniya mifologichnij roman Ragnar Johansson 1991 Ragnar Yugansson Oanat osett 1991 en overblick av Reinhold Ljunggrens bildvarld Nespodivane nebachene oglyad misteckogo svitu Rejngolda Yungrena Livets ax 1991 Kolos zhittya memuari Slutord 1991 Ostannye slovo Homerisk hemkomst Tva essaer om Iliaden och Odysseen 1992 Pributtya Gomera na batkivshinu dva eseyi pro Iliadu i Odisseyu Hemresa 1993 Podorozh dodomu telespektakl Agnar 1993 Ostyuki Kara Alice 1995 ed Lars Helander Lyuba Aliso vidav Lars Gelander Broder Ville Kare snalle Sven 2006 ed Lars Ahlbom Inger Nettervik Brate Ville milij Svene 26 listiv sho napisali odin odnomu Vilgelm Muberg i Sven Delblank Vidali Lars Albom i Inger NettervikScenariyi teleserialivLekar i kvinnohagen 1968 Zabava v klasiki Hedebyborna 1978 Zhiteli Gedebyu Prastkappan 1986 Ryasa pastora Kara farmor 1990 Lyubij didus Maskeraden 1992 Maskarad Hemresa 1993 Podorozh dodomu NagorodiLiteraturna premiya gazeti Aftonbladet 1965 1970 Za Pam yat Literaturna premiya gazeti Svenska dagbladet 1970 1970 1971 Premiya Sikstena Gejmana 1974 1981 Za Knigu Samuyila Premiya Signe Ekblad Eld Literaturna premiya Pivnichnoyi Radi 1982 za Knigu Samuyila Literaturna premiya merezhi knigotorgivli Lundekvista 1984 1985 Pilotska premiya 1986 Premiya Chellgrena 1989 Premiya Litteris et Artibus 1990 1991 za Kolos zhittya 1991 za Kolos zhittya Premiya Gerarda Bonnira 1992PochestiU Vagngeradi centralnu ploshu mistechka nazvano Gedebyutorget doslivno majdan mistechka Gedebyu Pid ciyeyu nazvoyu Delblank opisav svij ridnij Vagngerad U Vagngeradi na ploshi Gedebyutorget postavili pam yatnik Delblanku za motivami jogo romanu Pam yat Zasnovano Tovaristvo Svena DelblankaLinkiSajt Tovaristva Svena Delblanka 27 serpnya 2006 u Wayback Machine shved angl Na sajti IMDB 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitkihttp www svenskagravar se gravsatt 44019279 Svenskagravar se d Track Q26699962 Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 15 sichnya 2013 Delblanc Sven 1992 Livets ax andra upplagan Stockholm Albert Bonniers forlag Sid 12 och 33 ISBN 91 0 055508 8 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 4 bereznya 2015 Delblanc Sven 1994 Agnar Stockholm Bonnierforlagen Sid 178 ISBN 91 43 00044 4 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi