Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Костянтинович Сахно-Устимович (Російська Імперія; 22 листопада 1873 — грудень 1968, Париж) — воєначальник Російської Імператорської армії українського походження, генерал-майор, генеральний хорунжий і начальник особистого конвою гетьмана Петра Скоропадського у війську Української Держави. Учасник Білого руху; на еміграції з 1920, громадський діяч.
| Юрій Сахно-Устимович | |
|---|---|
 Генерал-майор,генерал-хорунжий Армії Української Держави | |
 Фото із щотижневого додатку до газети «Новое Время» № 13955 от 17.01.1915. | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 22 листопада 1873 Російська імперія |
| Смерть | 1968 Париж, Франція |
| Національність | українець |
| Alma Mater | d |
| Військова служба | |
| Рід військ | кавалерія |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії |
  | |
Життєпис
Закінчив 3-й Московський кадетський корпус. Поступив на військову службу 31 серпня 1892. Закінчив Миколаївське кавалерійське училище в 1894. Випущений в лейб-гвардії Гродненського гусарського полку.
8 серпня 1894 отримав звання корнета, з 8 серпня 1898 — поручика, штабс-ротмістра з 6 грудня 1899, з 6 грудня 1903 — ротмістр. Полковник (ст. 06.12.1907). Командир ескадрону того ж полку (2 м 2 міс.). До 23.01.1914 в л-гв. Гродненського гусарського полку. Учасник Першої світової війни. Генерал-майор (пр. 1915 ст. 24.01.1915; за бойові відзнаки).
У 1918 — в армії Української Держави. Начальник Конвою гетьмана Петра Скоропадського. Генеральний хорунжий (пр. 06.06.1918).
14 грудня 1918 після падіння режиму гетьмана Петра Скоропадського в складі офіцерських дружин здався в Києві військам Директорії УНР. Пізніше був вивезений німецькими військами, що залишали Україну, до Німеччини. Учасник Білого руху в складі ЗСПР.
З 9 вересня 1919 в резерві чинів військ Новоросійської області. На 25.03.1920 у Джанкої.
Під час Громадянської війни в Криму командував Окремою кавалерійською бригадою. Брав участь у розгромі катеринославського угруповання Нестора Махно. Евакуювався в Галліполі, потім на еміграції у Франції. У 1934 в Парижі на зборах чинів кавалерійської дивізії читав уривки зі своїх спогадів про дії дивізії в період світової війни. Опублікував спогади «Напередодні Великої війни».
В еміграції — громадський діяч, у 1967 — співробітник журналу «Військова Бувальщина».
Командував
- Командир 8-го гусарського Лубенського полку (23.01.1914 — 18.05.1915).
- Командир 2-ї бригади 8-ї кавалерійської дивізії (1915 — 02.02.1916).
- Командир 1-ї бригади 8-ї кавалерійської дивізії (з 02.02.1916 — 10.07.1916 — ?).
- Командир Окремої кавалерійської бригади під час оборони Криму (з січня 1920).
Твори
- Накануне великой войны: Из воспоминаний командира 8-го гусар. Лубен. полка // Военная Быль, 1965, № 73.
Нагороди
- Орден Святої Анни 3-го ст. (1910)
- Орден Святого Станіслава 2-го ст. (1913)
- Орден Святої Анни 2-го ст. з мечами (23.11.1914)
- Нагороджений Георгіївською зброєю (03.01.1915).
- Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1915)
- Орден Святої Анни 1-й ст. з мечами (19.04.1916)
Примітки
- «Первопоходник», Петроградские уланы в Гражданской войне Полковник Рубцов // № 6 Апрель 1972 г.
- «Военная быль», 1965, № 73.
Джерела
- Волков С. В. Офицеры российской гвардии. М. 2002.
- «Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия. Биобиблиографический справочник» РГВИА, М., 2004.
- Волков С. В. Белое движение. Энциклопедия гражданской войны. СПб., М., 2003. Список полковникам по старшинству на 01.03.1914.
- Список генералам по старшинству. Составлен по 10.07.1916. Петроград, 1916.
- Васильев А. Командиры полков российской гвардейской и армейской кавалерии в период Первой мировой войны // Старый Цейхгауз, 2009, № 3.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки. Київ, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Kostyantinovich Sahno Ustimovich Rosijska Imperiya 22 listopada 1873 gruden 1968 Parizh voyenachalnik Rosijskoyi Imperatorskoyi armiyi ukrayinskogo pohodzhennya general major generalnij horunzhij i nachalnik osobistogo konvoyu getmana Petra Skoropadskogo u vijsku Ukrayinskoyi Derzhavi Uchasnik Bilogo ruhu na emigraciyi z 1920 gromadskij diyach Yurij Sahno Ustimovich General major general horunzhij Armiyi Ukrayinskoyi DerzhaviFoto iz shotizhnevogo dodatku do gazeti Novoe Vremya 13955 ot 17 01 1915 Zagalna informaciyaNarodzhennya22 listopada 1873 1873 11 22 Rosijska imperiyaSmert1968 1968 Parizh FranciyaNacionalnistukrayinecAlma MaterMikolayivske kavalerijske uchilishedVijskova sluzhbaRid vijskkavaleriyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Komanduvav 2 Tvori 3 Nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepisred Zakinchiv 3 j Moskovskij kadetskij korpus Postupiv na vijskovu sluzhbu 31 serpnya 1892 Zakinchiv Mikolayivske kavalerijske uchilishe v 1894 Vipushenij v lejb gvardiyi Grodnenskogo gusarskogo polku 8 serpnya 1894 otrimav zvannya korneta z 8 serpnya 1898 poruchika shtabs rotmistra z 6 grudnya 1899 z 6 grudnya 1903 rotmistr Polkovnik st 06 12 1907 Komandir eskadronu togo zh polku 2 m 2 mis Do 23 01 1914 v l gv Grodnenskogo gusarskogo polku Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni General major pr 1915 st 24 01 1915 za bojovi vidznaki U 1918 v armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Nachalnik Konvoyu getmana Petra Skoropadskogo Generalnij horunzhij pr 06 06 1918 14 grudnya 1918 pislya padinnya rezhimu getmana Petra Skoropadskogo v skladi oficerskih druzhin zdavsya v Kiyevi vijskam Direktoriyi UNR Piznishe buv vivezenij nimeckimi vijskami sho zalishali Ukrayinu do Nimechchini Uchasnik Bilogo ruhu v skladi ZSPR Z 9 veresnya 1919 v rezervi chiniv vijsk Novorosijskoyi oblasti Na 25 03 1920 u Dzhankoyi Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Krimu komanduvav Okremoyu kavalerijskoyu brigadoyu 1 Brav uchast u rozgromi katerinoslavskogo ugrupovannya Nestora Mahno Evakuyuvavsya v Gallipoli potim na emigraciyi u Franciyi U 1934 v Parizhi na zborah chiniv kavalerijskoyi diviziyi chitav urivki zi svoyih spogadiv pro diyi diviziyi v period svitovoyi vijni Opublikuvav spogadi Naperedodni Velikoyi vijni 2 V emigraciyi gromadskij diyach u 1967 spivrobitnik zhurnalu Vijskova Buvalshina Komanduvavred Komandir 8 go gusarskogo Lubenskogo polku 23 01 1914 18 05 1915 Komandir 2 yi brigadi 8 yi kavalerijskoyi diviziyi 1915 02 02 1916 Komandir 1 yi brigadi 8 yi kavalerijskoyi diviziyi z 02 02 1916 10 07 1916 Komandir Okremoyi kavalerijskoyi brigadi pid chas oboroni Krimu z sichnya 1920 Tvorired Nakanune velikoj vojny Iz vospominanij komandira 8 go gusar Luben polka Voennaya Byl 1965 73 Nagorodired Orden Svyatoyi Anni 3 go st 1910 Orden Svyatogo Stanislava 2 go st 1913 Orden Svyatoyi Anni 2 go st z mechami 23 11 1914 Nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 03 01 1915 Orden Svyatogo Stanislava 1 go st 1915 Orden Svyatoyi Anni 1 j st z mechami 19 04 1916 Primitkired Pervopohodnik Petrogradskie ulany v Grazhdanskoj vojne Polkovnik Rubcov 6 Aprel 1972 g Voennaya byl 1965 73 Dzherelared Volkov S V Oficery rossijskoj gvardii M 2002 Voennyj orden svyatogo velikomuchenika i pobedonosca Georgiya Biobibliograficheskij spravochnik RGVIA M 2004 Volkov S V Beloe dvizhenie Enciklopediya grazhdanskoj vojny SPb M 2003 Spisok polkovnikam po starshinstvu na 01 03 1914 Spisok generalam po starshinstvu Sostavlen po 10 07 1916 Petrograd 1916 Vasilev A Komandiry polkov rossijskoj gvardejskoj i armejskoj kavalerii v period Pervoj mirovoj vojny Staryj Cejhgauz 2009 3 Tinchenko Ya Oficerskij korpus armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Kiyiv 2007 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sahno Ustimovich Yurij Kostyantinovich amp oldid 37564416