Се́рна — річка в Україні, в межах Володимирського та Луцького районів Волинської області. Ліва притока Стиру (басейн Дніпра).
Серна | |
---|---|
Серна в Торчині | |
Витік | Поблизу Юнівки |
Гирло | Стир |
Басейн | басейн Прип'яті |
Країни: | |
Регіон | Волинська область |
Довжина | 34 км |
Площа басейну: | 271 км² |
Притоки: | Праві |
Опис
Довжина 34 км, площа басейну 271 км². Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки 20—40 м. Заплава двобічна, завширшки 100—400 м, подекуди заболочена; є виходи джерел. Річище звивисте, завширшки 2—3 м, завглибшки до 1 м. Похил річки 1,2 м/км.
У заплаві Серни розміщений цінний комплекс, що включає стави, ділянки боліт, луки, чагарники, 15 природних водних джерел. Місце мешкання та розмноження водоплавних та навколоводних птахів, риб, земноводних, ссавців, серед яких трапляються і рідкісні, занесені до Червоної книги України.
Назва
Назва річки могла виникнути через болотистий характеру місцевості, по якій вона протікає. Наприклад, утворитись від слова «сарана», яке означало багно, болото, трясовина.
Річка отримала назву Серна, можливо, від назви тварин, які приходили сюди на водопій, пізніше її почали величати Сарна.
Нині її знову називають Серна. Хоча у кожному населеному пункті, де вона протікає, її називають по різному (Наприклад у Торчині — Сарна).
Імовірно, що назва села Сарнівка отримала свою назву саме від річки Серна (Сарна → Сарнівка). Також село Сирники на старих картах пишеться як Сернікі, як варіант назва теж пішла від назви річки (Серна → Сернікі).
Розташування
Серна бере початок біля села Юнівки, що на захід від смт Торчина. Тече вздовж північно-східний відногів Горохівської височини спершу на схід, далі — на північний схід. Впадає до Стиру на північний захід від смт Рокині.
На березі річки розташовані 16 населених пунктів.
Флора
Фауна
Риби й членистоногі
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- [en]
- [en]
- Lymnaea truncatula
-
-
- [en]
-
- Sigara striata(Вид клопів)
-
-
- [pl]
- [fr]
-
-
-
-
-
-
-
Птахи
- Лунь польовий (Занесений до Червоної книги України)
-
- Лебідь білий (Фото зроблене у Торчині)
-
Ссавці та земноводні
-
- Видра річкова (Занесена до Червоної книги України)
-
-
Охорона природи
У верхів'ї річки Серна (село Юнівка) розташований гідрологічний заказник місцевого значення «Серна», до якого входить сама річка і заплавні луки. Довжина заказника — 4,5 км, ширина бл. 0,5 км. На території заказника розташовані 4 природні джерела. Також у долині річки розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Шепель».
Промисловість
Серна здавна активно використовувалася. На річці в кінці XIX початку XX століть нараховувалося близько десяти водяних млинів (один з них діяв до 70-х років минулого століття в селі Озденіж).
Нині на берегах Серни розміщенні ВАТ «Волиньхолдінг» і «Торчин-м'ясозавод».
Археологічні пам'ятки на берегах Серни
- На східній околиці села, на правому березі Серни — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і лежницької групи ранньозалізного часу. Знайдено бронзову сокиру та тягарці для ткацького верстату. Відкрите розвідкою М. М. Кучинка, Д. Н. Козака і М. Матіюка у 1975 році.
- На східній околиці селища, на південно-східному схилі лівого берега Серни, по обидві сторони шосейної дороги Луцьк — Володимир-Волинський — поселення стжижівської культури розмірами 70х250 м. Пам'ятку виявив відомий волинський краєзнавець Г. О. Гуртовий. У 1965 році на ній провів розкопки М. А. Пелещишин, яким досліджено 180 м² площі. У процесі робіт відкрито овальну у плані землянку і дві господарські ями. Речові матеріали поселення складаються з уламків ліпної кераміки, крем'яних і кістяних знарядь праці та відходів кременеобробного виробництва.
- В східній частині селища, на лівому березі Серни — багатошарове поселення культур свідерської, лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської, давньоруського періоду XI—XII ст.
- На лівому березі Серни в 1966 році знайдено скарб з 915 литовських монет XV—XVI ст.
- В східній околиці Торчина, в урочищі Застрижжя, поруч з городищем, на останці лівого берега Серни заввишки до 10 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культур свідерської, лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської і стжижівської площею до 1 га. Відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- На північно-східній околиці селища, в місці впадіння в Серну її лівостороннього допливу — двошарове поселення городоцько-здовбицької і стжижівської культур. Культурний шар пам'ятки у значній мірі пошкоджений земляними роботами. Поселення відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- За 1 км на південний захід від селища, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Серни заввишки до 8 м над рівнем заплави — поселення стжижівської культури площею до 1 га, відкрите розвідкою Г. О. Гуртового.
- На західній околиці Торчина, за 0,5 км на захід від шосейної дороги, яка веде до села Смолигів — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. Воно розміщене на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега лівостороннього допливу Серни заввишки 4–5 м над рівнем заплави.
- На північно-східній околиці селища, за 100 м на північ від шосейної дороги та за 200 м від автозаправної станції, на схилі мису першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- В урочищі «Хабаловщина», на правому березі Серни — селище давньоруського періоду.
- За 0,4 км на північний захід від села, на лагідному схилі правого берега Серни, заввишки 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- На північно-західній околиці села, на північ від шосейної дороги Луцьк–Володимир-Волинський, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега Серни заввишки 3–4 м над рівнем заплави — селище ХІІ–XIV ст. площею близько 1 га. Уламки гончарного посуду зібрані з території присадибних ділянок.
- На північно-східній околиці села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега Серни, заввишки 2–3 м над рівнем заплави, за 0,2 км на північ від шосейної дороги — селище давньоруського періоду ХІІ–XIV ст. площею 1 га. Фрагменти гончарного посуду зібрані з території людських городів.
- За 0,3 км на північ від села, на лагідному схилі лівого берега Серни, заввишки 4–5 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
- За 0,5 км на північний схід від села, за 0,5 км на південь від лісу, за 0,5 км на південний захід від цвинтаря та за 0,3 км на захід від греблі ставка, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки 4–5 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду Х–ХІІ ст. площею до 3 га.
- За 1 км на північний схід від села, в урочищі «Загребельне» — курган невизначеного часу. Він розташований на території садиби І. Паходи. Насип розміщений на видовжено-овальному мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни. Курган має висоту до 1,5 м і діаметр близько 10 м.
- За 1 км на північний схід від [села в урочищі «Загребельне», поруч із садибою І. Паходи, на схід від цвинтаря — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею 1 га. Воно розміщене на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни, заввишки 6-8 м над рівнем заплави.
- За 1,5 км на північний схід від села та 0,3 км на схід від садиби І. Паходи, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки близько 6 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- За 2 км на північний схід від села, за 0,5 км на південь від корпусів Торчинської сортодільниці, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки до 6 м над рівнем заплави — багатошарове поселення трипільської, тщинецько-комарівської культур та давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 3 га. Від попереднього пункту із заходу поселення відділяє заплава річки завширшки близько 150 м.
- За 2,5 км на північний схід від села, в східній частині колишнього хутора Рудня (тепер вулиця Загребельна), на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки до 6–8 м над рівнем заплави — багатошарова пам'ятка доби пізнього палеоліту, стжижівської, тщинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду ХІІ–XIV ст. площею близько 2,5 га. Речові матеріали зібрані з території присадибних ділянок селян.
- На східній околиці села, на південь від шосейної дороги, на схилі правого берега Серни заввишки 3–4 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- На південно-західній околиці села, на північний захід від тваринницької ферми, на схилі правого берега Серни заввишки 3–4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–XIV ст. площею близько 1 га.
- За 0,4 км на південний захід від села, на схилі правого берега Серни заввишки 3–4 м над рівнем заплави — поселення періоду ХІІ–XIV ст. площею до 2 га.
- За 0,5 км на північний схід від села і за 0,2 км на південь від хутора Валентинів, на невеликому підвищенні розміром 70х200 м серед заплави лівого берега Серни — поселення стжижівської культури. У 1937—1938 рр. розкопки на ньому провів Я. Фітцке і виявив землянки, опис яких, як і більшої частини здобутого матеріалу, відсутній. Роботи на поселенні продовжив у 1965 році М. А. Пелещишин. Він розкопав 290 м² площі і дослідив дві напівземлянки з вогнищами та 8 господарських ям. На території цього поселення виявлено два поховання стжижівської культури. Перше з них відкрите в 1936 році Я. Фітцке. Біля скорченого кістяка знайдено миску і два горщики із шнуровим орнаментом. Друге поховання відкрив у 1965 році М. А. Пелещишин. Воно розташовувалось за 15 м на південний схід від попереднього. На шиї скорченого покійника виявлено підвіску з ікла дикого кабана.
- На південний захід від села, на лівому березі Серни — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, відкрите розвідкою М. А. Пелещишина у 1965 році.
- За 1 км на північний захід від села і за 0,5 км від хутора Валентинів, який об'єднаний із селом Усичі, на ділянці лівого берега Серни заввишки 2–3 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- За 0,7 км на північний захід від села і за 0,3 км на південний захід від колишнього хутора Валентинів, на видовженому мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки до 2 м над рівнем заплави — поселення тщинецько-комарівської культури площею до 1 га.
- В західній частині села, поблизу сільської церкви, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега Серни заввишки 3–4 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 1,5 га.
- За 0,3 км на північний захід від села, на північ від церкви, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки до 2 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га.
- На північно-східній околиці села, поруч з греблею ставу, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Серни заввишки 8–10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
- За 0,3 км на північний схід від села і в цьому ж напрямку від церкви, в місці впадіння в Серну її лівостороннього допливу — безіменного струмка, на лівому березі річки заввишки 2–3 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XI—XIII ст. площею до 1 га.
- За 1 км на північний схід від села і на схід від хутора Валентинів, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки 6–7 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 2 га.
- За 1,5 км на північний схід від села та за 0,5 км на схід від хутора Валентинів, на південному схилі мису першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки 6–8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, тщинецько-комарівської, вельбарської і лежницької групи ранньозалізного часу.
- Пам'ятка національного значення городище давньоруського часу ХІ-ХІІІ ст. Розташоване на північній околиці села, в урочищі «Вал», на високому мисі правого берега Серни, над заболоченою низовиною. Городище розміром 140х160 м, укріплене валом висотою 5-6 м і ровом завглибшки 6 м і завширшки 22 м. Незважаючи на мисовую схему організації оборони, це городище за планом ідентичне таким пам'ятникам, як Острожець, Посників, Одеради. Майданчик має з двох сторін прямолінійні контури (з північного сходу і південного сходу), а з останніх — округлий контур. В'їзд розташований з північного сходу і є проривом у валу, а перед ним — земляну перемичку впоперек рову. Культурний шар на городищі належить до XI—XIII ст. Контрольні шурфи і зачистка торців валу П. О. Раппопортовим показали, що вал був насипаний на чистому материковому ґрунті і, отже, належить до часу створення поселення, тобто до XI ст. Поруч — давньоруське селище. Обстеження городища і селища в кінці XIX ст. провів В. Б. Антонович, в 1933 р. — О. М. Цинкаловський, в 1955 р. — Є. І. Тимофеєв, в 1960 р. — Павло Раппопорт. Шурфи були закладені М. М. Кучінком в 1975 році. У 2006 році. розвідкою О. Є. Златогорського на селищі були виявлені фрагменти скляного шлаку.
- Поселення стжижівської культури епохи бронзи. Розташоване на південний захід від села, на схилі лівого берега Серни площею близько 100х200 м
- Курган давньоруського часу під назвою «Могила Переляниці». Розташований за 0,3 км на північний захід від городища, на правому березі Серни. Заввишки 2,8 м, діаметром 12 м. Розкопаний у 1975 році М. М. Кучінком. Під ним було виявлено перепалені кістки, вуглики та дрібні фрагменти гончарної кераміки.
- Двошарове поселення тщинецько-комарівської культури епохи бронзи і давньоруського часу. Розташоване за 2,5 км на південний захід від села, в урочищі «Замістя», на західному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни, в місці впадіння в неї безіменного потічка.
- Багатошарове поселення епохи бронзи (стжижівської, тщинецько-комарівської культури) і давньоруського часу. Розташоване за 2 км на захід від села, на рівній ділянці мису лівого берега першої надзаплавної тераси Серни, за 0,5 км на південь від польової дороги та за 0,7 км на південний захід від мосту через річку.
- Поселення стжижівської культури епохи бронзи. Розташоване за 1,5 км на південний захід від села, на правому високому березі Серни, відкрите у 1965 році М. А. Пелещишиним.
- За 2 км на південь від села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки до 8 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.
- В південній частині села, на прилеглій до тваринницької ферми території, на рівній ділянці першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки до 8–10 м над рівнем заплави — селище періоду ХІ–XIV ст. площею до 1 га.
- В північно-західній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни заввишки 8–10 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
- В північно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Серни заввишки до 10 м над рівнем заплави — двошарове поселення тщинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–XV ст.
- За 1 км на північний схід від села, на рівній ділянці першої надзаплавної тераси правого берега Серни, заввишки 6–8 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 2 га.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 504 (Сірна)
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 73. — (№ 1135).
Примітки
- Болото
- Зі слів Г. О. Гуртового
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Serna znachennya Se rna richka v Ukrayini v mezhah Volodimirskogo ta Luckogo rajoniv Volinskoyi oblasti Liva pritoka Stiru basejn Dnipra SernaSerna v TorchiniVitikPoblizu YunivkiGirloStirBasejnbasejn Prip yatiKrayini Ukrayina Volinska oblast Volodimirskij rajon Luckij rajonRegionVolinska oblastDovzhina34 kmPlosha basejnu 271 km Pritoki PraviOpisDovzhina 34 km plosha basejnu 271 km Dolina koritopodibna zavshirshki do 3 km zavglibshki 20 40 m Zaplava dvobichna zavshirshki 100 400 m podekudi zabolochena ye vihodi dzherel Richishe zviviste zavshirshki 2 3 m zavglibshki do 1 m Pohil richki 1 2 m km U zaplavi Serni rozmishenij cinnij kompleks sho vklyuchaye stavi dilyanki bolit luki chagarniki 15 prirodnih vodnih dzherel Misce meshkannya ta rozmnozhennya vodoplavnih ta navkolovodnih ptahiv rib zemnovodnih ssavciv sered yakih traplyayutsya i ridkisni zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini NazvaNazva richki mogla viniknuti cherez bolotistij harakteru miscevosti po yakij vona protikaye Napriklad utvoritis vid slova sarana yake oznachalo bagno boloto tryasovina Richka otrimala nazvu Serna mozhlivo vid nazvi tvarin yaki prihodili syudi na vodopij piznishe yiyi pochali velichati Sarna Nini yiyi znovu nazivayut Serna Hocha u kozhnomu naselenomu punkti de vona protikaye yiyi nazivayut po riznomu Napriklad u Torchini Sarna Imovirno sho nazva sela Sarnivka otrimala svoyu nazvu same vid richki Serna Sarna Sarnivka Takozh selo Sirniki na starih kartah pishetsya yak Serniki yak variant nazva tezh pishla vid nazvi richki Serna Serniki RoztashuvannyaSerna bere pochatok bilya sela Yunivki sho na zahid vid smt Torchina Teche vzdovzh pivnichno shidnij vidnogiv Gorohivskoyi visochini spershu na shid dali na pivnichnij shid Vpadaye do Stiru na pivnichnij zahid vid smt Rokini Na berezi richki roztashovani 16 naselenih punktiv FloraVodyana liliya Ocheret zvichajnij Rogiz Rogoza Ryaska Spirogira Verba bila Bereza Foto zroblene u Torchini FaunaRibi j chlenistonogi Karas zvichajnij Zolotij Karas sriblyastij Shuka Korop zvichajnij Krasnopirka Okun zvichajnij Plitka Verhovodka Jorzh Rak shirokopalij en en Lymnaea truncatula Stavkovik zvichajnij Bezzubka en Maloshetinkovi chervi Sigara striata Vid klopiv Odonata Hrebtoplav zvichajnij pl fr Strilka chudova Nepa cinerea Hydrometra stagnorum Sialis lutaria Komar zvichajnij Aeschna grandis Plavunec oblyamovanij Ptahi Lun polovij Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Leleka bilij Lebid bilij Foto zroblene u Torchini Krizhen Foto zroblene u Torchini Ssavci ta zemnovodni Bober Vidra richkova Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Stavkova zhaba Zhaba ozernaOhorona prirodiU verhiv yi richki Serna selo Yunivka roztashovanij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Serna do yakogo vhodit sama richka i zaplavni luki Dovzhina zakaznika 4 5 km shirina bl 0 5 km Na teritoriyi zakaznika roztashovani 4 prirodni dzherela Takozh u dolini richki roztashovanij zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Shepel PromislovistSerna zdavna aktivno vikoristovuvalasya Na richci v kinci XIX pochatku XX stolit narahovuvalosya blizko desyati vodyanih mliniv odin z nih diyav do 70 h rokiv minulogo stolittya v seli Ozdenizh Nini na beregah Serni rozmishenni VAT Volinholding i Torchin m yasozavod Arheologichni pam yatki na beregah SerniSmoligiv Na shidnij okolici sela na pravomu berezi Serni dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i lezhnickoyi grupi rannozaliznogo chasu Znajdeno bronzovu sokiru ta tyagarci dlya tkackogo verstatu Vidkrite rozvidkoyu M M Kuchinka D N Kozaka i M Matiyuka u 1975 roci Torchin Gurtovij Grigorij Oleksandrovich Na shidnij okolici selisha na pivdenno shidnomu shili livogo berega Serni po obidvi storoni shosejnoyi dorogi Luck Volodimir Volinskij poselennya stzhizhivskoyi kulturi rozmirami 70h250 m Pam yatku viyaviv vidomij volinskij krayeznavec G O Gurtovij U 1965 roci na nij proviv rozkopki M A Peleshishin yakim doslidzheno 180 m ploshi U procesi robit vidkrito ovalnu u plani zemlyanku i dvi gospodarski yami Rechovi materiali poselennya skladayutsya z ulamkiv lipnoyi keramiki krem yanih i kistyanih znaryad praci ta vidhodiv kremeneobrobnogo virobnictva V shidnij chastini selisha na livomu berezi Serni bagatosharove poselennya kultur sviderskoyi linijno strichkovoyi keramiki volino lyublinskoyi davnoruskogo periodu XI XII st Na livomu berezi Serni v 1966 roci znajdeno skarb z 915 litovskih monet XV XVI st V shidnij okolici Torchina v urochishi Zastrizhzhya poruch z gorodishem na ostanci livogo berega Serni zavvishki do 10 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya kultur sviderskoyi linijno strichkovoyi keramiki volino lyublinskoyi i stzhizhivskoyi plosheyu do 1 ga Vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Na pivnichno shidnij okolici selisha v misci vpadinnya v Sernu yiyi livostoronnogo doplivu dvosharove poselennya gorodocko zdovbickoyi i stzhizhivskoyi kultur Kulturnij shar pam yatki u znachnij miri poshkodzhenij zemlyanimi robotami Poselennya vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Za 1 km na pivdennij zahid vid selisha na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki do 8 m nad rivnem zaplavi poselennya stzhizhivskoyi kulturi plosheyu do 1 ga vidkrite rozvidkoyu G O Gurtovogo Na zahidnij okolici Torchina za 0 5 km na zahid vid shosejnoyi dorogi yaka vede do sela Smoligiv selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu blizko 1 ga Vono rozmishene na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega livostoronnogo doplivu Serni zavvishki 4 5 m nad rivnem zaplavi Na pivnichno shidnij okolici selisha za 100 m na pivnich vid shosejnoyi dorogi ta za 200 m vid avtozapravnoyi stanciyi na shili misu pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki 4 5 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Buyani V urochishi Habalovshina na pravomu berezi Serni selishe davnoruskogo periodu Za 0 4 km na pivnichnij zahid vid sela na lagidnomu shili pravogo berega Serni zavvishki 4 5 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Na pivnichno zahidnij okolici sela na pivnich vid shosejnoyi dorogi Luck Volodimir Volinskij na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki 3 4 m nad rivnem zaplavi selishe HII XIV st plosheyu blizko 1 ga Ulamki goncharnogo posudu zibrani z teritoriyi prisadibnih dilyanok Na pivnichno shidnij okolici sela na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki 2 3 m nad rivnem zaplavi za 0 2 km na pivnich vid shosejnoyi dorogi selishe davnoruskogo periodu HII XIV st plosheyu 1 ga Fragmenti goncharnogo posudu zibrani z teritoriyi lyudskih gorodiv Za 0 3 km na pivnich vid sela na lagidnomu shili livogo berega Serni zavvishki 4 5 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga Za 0 5 km na pivnichnij shid vid sela za 0 5 km na pivden vid lisu za 0 5 km na pivdennij zahid vid cvintarya ta za 0 3 km na zahid vid grebli stavka na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki 4 5 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu H HII st plosheyu do 3 ga Za 1 km na pivnichnij shid vid sela v urochishi Zagrebelne kurgan neviznachenogo chasu Vin roztashovanij na teritoriyi sadibi I Pahodi Nasip rozmishenij na vidovzheno ovalnomu misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni Kurgan maye visotu do 1 5 m i diametr blizko 10 m Za 1 km na pivnichnij shid vid sela v urochishi Zagrebelne poruch iz sadiboyu I Pahodi na shid vid cvintarya selishe davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu 1 ga Vono rozmishene na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki 6 8 m nad rivnem zaplavi Za 1 5 km na pivnichnij shid vid sela ta 0 3 km na shid vid sadibi I Pahodi na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki blizko 6 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Za 2 km na pivnichnij shid vid sela za 0 5 km na pivden vid korpusiv Torchinskoyi sortodilnici na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki do 6 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya tripilskoyi tshinecko komarivskoyi kultur ta davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu blizko 3 ga Vid poperednogo punktu iz zahodu poselennya viddilyaye zaplava richki zavshirshki blizko 150 m Za 2 5 km na pivnichnij shid vid sela v shidnij chastini kolishnogo hutora Rudnya teper vulicya Zagrebelna na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki do 6 8 m nad rivnem zaplavi bagatosharova pam yatka dobi piznogo paleolitu stzhizhivskoyi tshinecko komarivskoyi velbarskoyi kultur i davnoruskogo periodu HII XIV st plosheyu blizko 2 5 ga Rechovi materiali zibrani z teritoriyi prisadibnih dilyanok selyan Na shidnij okolici sela na pivden vid shosejnoyi dorogi na shili pravogo berega Serni zavvishki 3 4 m nad rivnem zaplavi poselennya periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Na pivdenno zahidnij okolici sela na pivnichnij zahid vid tvarinnickoyi fermi na shili pravogo berega Serni zavvishki 3 4 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i periodu HII XIV st plosheyu blizko 1 ga Za 0 4 km na pivdennij zahid vid sela na shili pravogo berega Serni zavvishki 3 4 m nad rivnem zaplavi poselennya periodu HII XIV st plosheyu do 2 ga Usichi Peleshishin Mikola Andrijovich Za 0 5 km na pivnichnij shid vid sela i za 0 2 km na pivden vid hutora Valentiniv na nevelikomu pidvishenni rozmirom 70h200 m sered zaplavi livogo berega Serni poselennya stzhizhivskoyi kulturi U 1937 1938 rr rozkopki na nomu proviv Ya Fitcke i viyaviv zemlyanki opis yakih yak i bilshoyi chastini zdobutogo materialu vidsutnij Roboti na poselenni prodovzhiv u 1965 roci M A Peleshishin Vin rozkopav 290 m ploshi i doslidiv dvi napivzemlyanki z vognishami ta 8 gospodarskih yam Na teritoriyi cogo poselennya viyavleno dva pohovannya stzhizhivskoyi kulturi Pershe z nih vidkrite v 1936 roci Ya Fitcke Bilya skorchenogo kistyaka znajdeno misku i dva gorshiki iz shnurovim ornamentom Druge pohovannya vidkriv u 1965 roci M A Peleshishin Vono roztashovuvalos za 15 m na pivdennij shid vid poperednogo Na shiyi skorchenogo pokijnika viyavleno pidvisku z ikla dikogo kabana Na pivdennij zahid vid sela na livomu berezi Serni poselennya kulturi linijno strichkovoyi keramiki vidkrite rozvidkoyu M A Peleshishina u 1965 roci Za 1 km na pivnichnij zahid vid sela i za 0 5 km vid hutora Valentiniv yakij ob yednanij iz selom Usichi na dilyanci livogo berega Serni zavvishki 2 3 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Za 0 7 km na pivnichnij zahid vid sela i za 0 3 km na pivdennij zahid vid kolishnogo hutora Valentiniv na vidovzhenomu misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki do 2 m nad rivnem zaplavi poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi plosheyu do 1 ga V zahidnij chastini sela poblizu silskoyi cerkvi na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki 3 4 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 1 5 ga Za 0 3 km na pivnichnij zahid vid sela na pivnich vid cerkvi na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki do 2 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu blizko 1 ga Na pivnichno shidnij okolici sela poruch z grebleyu stavu na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki 8 10 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga Za 0 3 km na pivnichnij shid vid sela i v comu zh napryamku vid cerkvi v misci vpadinnya v Sernu yiyi livostoronnogo doplivu bezimennogo strumka na livomu berezi richki zavvishki 2 3 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu XI XIII st plosheyu do 1 ga Za 1 km na pivnichnij shid vid sela i na shid vid hutora Valentiniv na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki 6 7 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga Za 1 5 km na pivnichnij shid vid sela ta za 0 5 km na shid vid hutora Valentiniv na pivdennomu shili misu pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki 6 8 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya kultur linijno strichkovoyi keramiki tshinecko komarivskoyi velbarskoyi i lezhnickoyi grupi rannozaliznogo chasu Shepel Cinkalovskij Oleksandr Mikolajovich Pam yatka nacionalnogo znachennya gorodishe davnoruskogo chasu HI HIII st Roztashovane na pivnichnij okolici sela v urochishi Val na visokomu misi pravogo berega Serni nad zabolochenoyu nizovinoyu Gorodishe rozmirom 140h160 m ukriplene valom visotoyu 5 6 m i rovom zavglibshki 6 m i zavshirshki 22 m Nezvazhayuchi na misovuyu shemu organizaciyi oboroni ce gorodishe za planom identichne takim pam yatnikam yak Ostrozhec Posnikiv Oderadi Majdanchik maye z dvoh storin pryamolinijni konturi z pivnichnogo shodu i pivdennogo shodu a z ostannih okruglij kontur V yizd roztashovanij z pivnichnogo shodu i ye prorivom u valu a pered nim zemlyanu peremichku vpoperek rovu Kulturnij shar na gorodishi nalezhit do XI XIII st Kontrolni shurfi i zachistka torciv valu P O Rappoportovim pokazali sho val buv nasipanij na chistomu materikovomu grunti i otzhe nalezhit do chasu stvorennya poselennya tobto do XI st Poruch davnoruske selishe Obstezhennya gorodisha i selisha v kinci XIX st proviv V B Antonovich v 1933 r O M Cinkalovskij v 1955 r Ye I Timofeyev v 1960 r Pavlo Rappoport Shurfi buli zakladeni M M Kuchinkom v 1975 roci U 2006 roci rozvidkoyu O Ye Zlatogorskogo na selishi buli viyavleni fragmenti sklyanogo shlaku Poselennya stzhizhivskoyi kulturi epohi bronzi Roztashovane na pivdennij zahid vid sela na shili livogo berega Serni plosheyu blizko 100h200 m Kurgan davnoruskogo chasu pid nazvoyu Mogila Perelyanici Roztashovanij za 0 3 km na pivnichnij zahid vid gorodisha na pravomu berezi Serni Zavvishki 2 8 m diametrom 12 m Rozkopanij u 1975 roci M M Kuchinkom Pid nim bulo viyavleno perepaleni kistki vugliki ta dribni fragmenti goncharnoyi keramiki Dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi epohi bronzi i davnoruskogo chasu Roztashovane za 2 5 km na pivdennij zahid vid sela v urochishi Zamistya na zahidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni v misci vpadinnya v neyi bezimennogo potichka Bagatosharove poselennya epohi bronzi stzhizhivskoyi tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo chasu Roztashovane za 2 km na zahid vid sela na rivnij dilyanci misu livogo berega pershoyi nadzaplavnoyi terasi Serni za 0 5 km na pivden vid polovoyi dorogi ta za 0 7 km na pivdennij zahid vid mostu cherez richku Poselennya stzhizhivskoyi kulturi epohi bronzi Roztashovane za 1 5 km na pivdennij zahid vid sela na pravomu visokomu berezi Serni vidkrite u 1965 roci M A Peleshishinim Zabolotci Za 2 km na pivden vid sela na lagidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki do 8 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 1 ga V pivdennij chastini sela na prileglij do tvarinnickoyi fermi teritoriyi na rivnij dilyanci pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki do 8 10 m nad rivnem zaplavi selishe periodu HI XIV st plosheyu do 1 ga V pivnichno zahidnij chastini sela na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni zavvishki 8 10 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga V pivnichno shidnij chastini sela na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki do 10 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu HI XV st Za 1 km na pivnichnij shid vid sela na rivnij dilyanci pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Serni zavvishki 6 8 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu do 2 ga DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 504 Sirna Katalog richok Ukrayini K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 73 1135 PrimitkiBoloto Zi sliv G O Gurtovogo