Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ше́пель — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 455 осіб.
| село Шепель | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Громада | Луцька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1097 |
| Населення | 455 |
| Площа | 1,16 км² |
| Густота населення | 392,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45620 |
| Телефонний код | +380 3322 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°47′08″ пн. ш. 25°07′24″ сх. д. / 50.78556° пн. ш. 25.12333° сх. д.Координати: 50°47′08″ пн. ш. 25°07′24″ сх. д. / 50.78556° пн. ш. 25.12333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 208 м |
| Водойми | Серна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45620, с. Шепель |
| Карта | |
  Шепель | |
 Шепель | |
| Мапа | |
| | |
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 478 осіб, з яких 216 чоловіків та 262 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 449 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,92 % |
| російська | 3,08 % |
Релігія
У лютому 2019 року релігійна громада села звернулася до Управління єпархії з проханням зарахувати їх до Православної церкви України. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл підписав відповідне розпорядження. Парафія вийшла з Московського патріархату всупереч позиції настоятеля.
Через це настоятель Свято-Успенського храму УПЦ МП протоієрей Микола Іллюк був вимушений звернутись до суду.
Археологічні пам'ятки
На території села та його околицях відомі наступні пам'ятки археології:
- Пам'ятка національного значення городище давньоруського часу ХІ-ХІІІ ст. Розташоване на північній околиці села, в урочищі «Вал», на високому мисі правого берега Серни, над заболоченою низовиною. Городище розміром 140×160 м, укріплене валом висотою 5-6 м і ровом глибиною 6 м і шириною 22 м. Незважаючи на мисовую схему організації оборони, городище це за планом ідентичне таким пам'ятникам, як Острожець, Посників, Одеради. Майданчик має з двох сторін прямолінійні контури (з північного сходу і південного сходу), а з останніх — округлий контур. В'їзд розташований з північного сходу і є проривом у валу, а перед ним — земляну перемичку впоперек рову. Культурний шар на городищі належить до XI—XIII ст. Контрольні шурфи і зачистка торців валу П. О. Раппопортовим показали, що вал був насипаний на чистому материковому ґрунті і належить, таким чином, до часу створення поселення, тобто до XI ст. Поруч — давньоруське селище. Обстеження городища і селища в кінці XIX ст. провів В. Б. Антонович, в 1933 р. — О. М. Цинкаловський, в 1955 р. — Є. І. Тимофеєв, в 1960 р. — Павло Раппопорт. Шурфи були закладені М. М. Кучінком в 1975 р. У 2006 р. розвідкою О. Є. Златогорського на селищі були виявлені фрагменти скляного шлаку.
- Поселення стжижівської культури епохи бронзи. Розташоване на південний захід від села, на схилі лівого берега Серни площею близько 100×200 м
- Стоянка доби фінального палеоліту. Розташована на північній околиці села, поблизу городища. Виявлена М. М. Кучінком у 1975 р., який зібрав крем'яні відщепи та зуб мамонта.
- Поселення давньоруського часу. Розташоване на північній околиці села, поблизу городища.
- Курган епохи бронзи тщинецько-комарівської культури. Розташований поблизу села, в урочищі «Корчунок». Розкопаний. Під ним були два скорчені кістяки з бронзовими прикрасами.
- Курган давньоруського часу під назвою «Могила Переляниці». Розташований за 0,3 км на північний захід від городища, на правому березі Серни. Висотою 2,8 м, діаметром 12 м. Розкопаний в 1975 р. М. М. Кучінком. Під ним було виявлено перепалені кістки, вуглики та дрібні фрагменти гончарної кераміки.
- Двошарове поселення тщинецько-комарівської культури епохи бронзи і давньоруського часу. Розташоване за 2,5 км на південний захід від села, в урочищі «Замістя», на західному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Серни, в місці впадіння в неї безіменного потічка.
- Багатошарове поселення епохи бронзи (стжижівської, тщинецько-комарівської культури) і давньоруського часу. Розташоване за 2 км на захід від села, на рівній ділянці мису лівого берега першої надзаплавної тераси Серни, за 0,5 км на південь від польової дороги та за 0,7 км на південний захід від мосту через річку.
- Поселення стжижівської культури епохи бронзи. Розташоване за 1,5 км на південний захід від села, на правому високому березі Серни, відкрите у 1965 р. М. А. Пелещишиним.
Пам'ятки архітектури
- Свято-Успенська церква, побудована у 1780 році. Дерев'яна, трьохдільна, з барабаном над центральним об'ємом, посадженим на низькому восьмерику і увінчаним ліхтарем з банею. У XIX ст. до бабинця був прибудований нартекс, а до нього поперечний прямокутний об'єм, над яким влаштована висока шатрова дзвіниця, що подавила масивну приземисту центральну баню. Входи до церкви влаштовані з півдня та півночі. З південного боку до апсиди прибудоване квадратне у плані приміщення з входом зі сходу. Первісно типова для півдня Волині трьохдільна церква після перебудов XIX ст. набрала вигляду, характерного для офіційного напрямку в культовій архітектурі з типовими за композицією розташування дзвіниці з західної боку та луковичною формою бань. В інтер'єрі пам'ятки зберігся живопис XVII ст., різьблене оздоблення XVIII ст.
Історія
Вперше Шепель в літописі згадується під 1097 р. В 1541 р. князь луцький Лев Свидригайло надав Шепель Бернатові Ольгердові. В 1836 р. власником Шепеля був Божидар-Підгороденський, фільварок якого розташовувався на городищі. Під час першої світової війни поблизу церкви розташовувався бліндаж генерала О. Брусилова, а за радянські часи на території городища розмістили тракторну бригаду.
Уродженці
- Палюх Олександр Михайлович (1994—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 27 липня 2018.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . Конкурент. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
- . Конкурент. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
Література
- Гуртовий Г. Шеполь — град землі Волинської // Минуле і сучасне Волині: Літописні міста і середньовічна культура. Матеріали VIII Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 1998. — С.59-61.
- Кучинко М. М., Матиюк Н. Г. Работы на Волыни // Археологические открытия 1975 года. — М., 1976. — С.350.
- Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X—XIV вв. // Сборник: Материалы и исследования по археологии СССР, № 140, под ред. Н. Н. Воронина, Л., 1967. — С.54, 55, 122, 180, 188, 189, 198, 225.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник. — Вінніпег, 1986. — Т.2. — С.536-537.
- Шепе́ль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.455
Посилання
- Погода в селі Шепель [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Результати Шепельської експедиції [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Шепель: археологи дослідили давній шинок [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Дерев'яні храми України, Шепель [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shepel She pel selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 455 osib selo Shepel Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Gromada Lucka miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1097 Naselennya 455 Plosha 1 16 km Gustota naselennya 392 24 osib km Poshtovij indeks 45620 Telefonnij kod 380 3322 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 47 08 pn sh 25 07 24 sh d 50 78556 pn sh 25 12333 sh d 50 78556 25 12333 Koordinati 50 47 08 pn sh 25 07 24 sh d 50 78556 pn sh 25 12333 sh d 50 78556 25 12333 Serednya visota nad rivnem morya 208 m Vodojmi Serna Misceva vlada Adresa radi 45620 s Shepel Karta Shepel Shepel Mapa Shepel u VikishovishiNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 478 osib z yakih 216 cholovikiv ta 262 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 449 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 92 rosijska 3 08 Religiya U lyutomu 2019 roku religijna gromada sela zvernulasya do Upravlinnya yeparhiyi z prohannyam zarahuvati yih do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Mitropolit Luckij i Volinskij Mihayil pidpisav vidpovidne rozporyadzhennya Parafiya vijshla z Moskovskogo patriarhatu vsuperech poziciyi nastoyatelya Cherez ce nastoyatel Svyato Uspenskogo hramu UPC MP protoiyerej Mikola Illyuk buv vimushenij zvernutis do sudu Arheologichni pam yatkiNa teritoriyi sela ta jogo okolicyah vidomi nastupni pam yatki arheologiyi Davnoruske gorodishe Pam yatka nacionalnogo znachennya gorodishe davnoruskogo chasu HI HIII st Roztashovane na pivnichnij okolici sela v urochishi Val na visokomu misi pravogo berega Serni nad zabolochenoyu nizovinoyu Gorodishe rozmirom 140 160 m ukriplene valom visotoyu 5 6 m i rovom glibinoyu 6 m i shirinoyu 22 m Nezvazhayuchi na misovuyu shemu organizaciyi oboroni gorodishe ce za planom identichne takim pam yatnikam yak Ostrozhec Posnikiv Oderadi Majdanchik maye z dvoh storin pryamolinijni konturi z pivnichnogo shodu i pivdennogo shodu a z ostannih okruglij kontur V yizd roztashovanij z pivnichnogo shodu i ye prorivom u valu a pered nim zemlyanu peremichku vpoperek rovu Kulturnij shar na gorodishi nalezhit do XI XIII st Kontrolni shurfi i zachistka torciv valu P O Rappoportovim pokazali sho val buv nasipanij na chistomu materikovomu grunti i nalezhit takim chinom do chasu stvorennya poselennya tobto do XI st Poruch davnoruske selishe Obstezhennya gorodisha i selisha v kinci XIX st proviv V B Antonovich v 1933 r O M Cinkalovskij v 1955 r Ye I Timofeyev v 1960 r Pavlo Rappoport Shurfi buli zakladeni M M Kuchinkom v 1975 r U 2006 r rozvidkoyu O Ye Zlatogorskogo na selishi buli viyavleni fragmenti sklyanogo shlaku Poselennya stzhizhivskoyi kulturi epohi bronzi Roztashovane na pivdennij zahid vid sela na shili livogo berega Serni plosheyu blizko 100 200 m Stoyanka dobi finalnogo paleolitu Stoyanka dobi finalnogo paleolitu Roztashovana na pivnichnij okolici sela poblizu gorodisha Viyavlena M M Kuchinkom u 1975 r yakij zibrav krem yani vidshepi ta zub mamonta Poselennya davnoruskogo chasu Roztashovane na pivnichnij okolici sela poblizu gorodisha Kurgan epohi bronzi tshinecko komarivskoyi kulturi Roztashovanij poblizu sela v urochishi Korchunok Rozkopanij Pid nim buli dva skorcheni kistyaki z bronzovimi prikrasami Kurgan davnoruskogo chasu pid nazvoyu Mogila Perelyanici Roztashovanij za 0 3 km na pivnichnij zahid vid gorodisha na pravomu berezi Serni Visotoyu 2 8 m diametrom 12 m Rozkopanij v 1975 r M M Kuchinkom Pid nim bulo viyavleno perepaleni kistki vugliki ta dribni fragmenti goncharnoyi keramiki Dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi epohi bronzi i davnoruskogo chasu Roztashovane za 2 5 km na pivdennij zahid vid sela v urochishi Zamistya na zahidnomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Serni v misci vpadinnya v neyi bezimennogo potichka Bagatosharove poselennya epohi bronzi stzhizhivskoyi tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo chasu Roztashovane za 2 km na zahid vid sela na rivnij dilyanci misu livogo berega pershoyi nadzaplavnoyi terasi Serni za 0 5 km na pivden vid polovoyi dorogi ta za 0 7 km na pivdennij zahid vid mostu cherez richku Poselennya stzhizhivskoyi kulturi epohi bronzi Roztashovane za 1 5 km na pivdennij zahid vid sela na pravomu visokomu berezi Serni vidkrite u 1965 r M A Peleshishinim Pam yatki arhitekturiSvyato Uspenska cerkva 1780 Svyato Uspenska cerkva pobudovana u 1780 roci Derev yana trohdilna z barabanom nad centralnim ob yemom posadzhenim na nizkomu vosmeriku i uvinchanim lihtarem z baneyu U XIX st do babincya buv pribudovanij narteks a do nogo poperechnij pryamokutnij ob yem nad yakim vlashtovana visoka shatrova dzvinicya sho podavila masivnu prizemistu centralnu banyu Vhodi do cerkvi vlashtovani z pivdnya ta pivnochi Z pivdennogo boku do apsidi pribudovane kvadratne u plani primishennya z vhodom zi shodu Pervisno tipova dlya pivdnya Volini trohdilna cerkva pislya perebudov XIX st nabrala viglyadu harakternogo dlya oficijnogo napryamku v kultovij arhitekturi z tipovimi za kompoziciyeyu roztashuvannya dzvinici z zahidnoyi boku ta lukovichnoyu formoyu ban V inter yeri pam yatki zberigsya zhivopis XVII st rizblene ozdoblennya XVIII st IstoriyaVpershe Shepel v litopisi zgaduyetsya pid 1097 r V 1541 r knyaz luckij Lev Svidrigajlo nadav Shepel Bernatovi Olgerdovi V 1836 r vlasnikom Shepelya buv Bozhidar Pidgorodenskij filvarok yakogo roztashovuvavsya na gorodishi Pid chas pershoyi svitovoyi vijni poblizu cerkvi roztashovuvavsya blindazh generala O Brusilova a za radyanski chasi na teritoriyi gorodisha rozmistili traktornu brigadu UrodzhenciPalyuh Oleksandr Mihajlovich 1994 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhShepel zakaznik Primitki Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2018 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Konkurent Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Konkurent Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 LiteraturaGurtovij G Shepol grad zemli Volinskoyi Minule i suchasne Volini Litopisni mista i serednovichna kultura Materiali VIII Volinskoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Luck 1998 S 59 61 Kuchinko M M Matiyuk N G Raboty na Volyni Arheologicheskie otkrytiya 1975 goda M 1976 S 350 Rappoport P A Voennoe zodchestvo zapadnorusskih zemel X XIV vv Sbornik Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR 140 pod red N N Voronina L 1967 S 54 55 122 180 188 189 198 225 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik Vinnipeg 1986 T 2 S 536 537 Shepe l Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 455PosilannyaPogoda v seli Shepel 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Rezultati Shepelskoyi ekspediciyi 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Shepel arheologi doslidili davnij shinok 28 sichnya 2018 u Wayback Machine Derev yani hrami Ukrayini Shepel 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi