Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапожников Сапо жников Васи ль Васи льович 9 грудня 1861 Перм 11 серпн

Сапожников Василь Васильович

Сапожников Василь Васильович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапожников.

Сапо́жников Васи́ль Васи́льович (9 грудня 1861, Перм — 11 серпня 1924, Томськ) — російський ботанік та географ, мандрівник, міністр народної освіти в уряді Колчака (1918—1919).

Василь Васильович Сапожников
image
Народився9 грудня 1861(1861-12-09)
Перм
Помер11 серпня 1924(1924-08-11) (62 роки)
Томськ
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьботанік, геолог, географ, мандрівник, викладач університету, політик
Alma materМосковський університет
Галузьботаніка, географія
ЗакладТомський університет
Науковий ступіньдоктор природничих наук
Науковий керівникТімірязєв К. А.
Відомі учніd
ПартіяКонституційно-демократична партія
Відомий завдяки:дослідник природи Сибіру і Центральної Азії
Нагороди
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
image Сапожников Василь Васильович у Вікісховищі

З життєпису

Закінчив Пермську гімназію, в 1884 році — природничий відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Залишився при вузі для професорського навчання. Магістр ботаніки (1890), доктор ботаніки (1896). Викладав природничу історію в Александровському училищі та хімію в Алексеєвському училищі, читав лекції з фізіолог рослин на Луб'янських жіночих курсах. З 1890 року — приват-доцент Московського університету. В 1891-92 роках працював в Німеччині та Швейцарії, з 1893 року викладав в Томському університеті. Спочатку екстраординарний професор, з 1901 року — ординарний, з 1916 — заслужений ординарний. В 1906-09 та 1917-18 роках — ректор Томського університету, викладав в Томському політесі.

Організував наукові експедиції до Алтаю, Семиріччя, Саянів та Монгольського Алтаю. Зібрав величезний гербарій, вивчав зледеніння, відкрив льодовики, визначав висоту вершин. Автор праць з фізіології рослин та географічній характеристиці природи Алтаю та Семиріччя. На його честь було названо 2 піка в горах Тянь-Шаню, а також льодовик Південного Алтаю. Під час експедицій багато фотографував, його колекція склала приблизно 10 тисяч світлин. В 1895 році досліджував Катунський та Берельський льодовики, в 1897, 1898 та 1899 роках — річку Катунь та гірські хребти Алтаю. В 1901 році знову відвідав Алтай, поклав початки систематичним спостереженням за льодовиками. В 1902 році здійснив подорож по Семиріччю — досліджував Тянь-Шань, Джунгарський Алатау. Зібрав великий гербарій, колекції ссавців, плазунів, птахів, риб та комах. В 1904 році здійснив другу подорож в Семиріччя. В 1905, 1906, 1908 та 1909 роках відвідав Монгольський Алтай. В 1912-14 роках повернувся до вивчення Семиріччя. 1916 року здійснив подорож по турецькій Вірменії, вивчав Вірменське нагір'я.

Праці

  • К вопросу о геотропизме. // Труды Московского университета, 1885
  • Образование углеводов в листьях. М., 1890
  • Белки и углеводы зеленых листьев как продукты ассимиляции. // Труды Общества естествоиспытателей и врачей. 1894
  • По Алтаю // Известия Томского университета
  • Катунь и его истоки // Известия Томского университета. (Работа удостоена медали им. Н. М. Пржевальского, 1900)
  • Очерки Семиречья. Часть I. Джунгарские степи, Иссык-Куль и Тянь-Шань. // Известия Томского университета. 1904
  • Очерки Семиречья. Часть II. Джунгарский Алатау. // Известия Томского университета. 1906
  • Монгольский Алтай в истоках Иртыша и Кобдо. 1911 (Работа удостоена медали им. П. П. Семёнова-Тянь-Шанского, 1911)
  • Пути по Русскому Алтаю. 1913
  • Растительность Зайсанского уезда (в соавторстве с Б. Шишкиным)
  • Растительность Турецкой Армении
  • По Алтаю. М., Географгиз. 1947

Посилання

  • Біографія на www.rulex.ru [ 10 липня 2011 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sapozhnikov Sapo zhnikov Vasi l Vasi lovich 9 grudnya 1861 Perm 11 serpnya 1924 Tomsk rosijskij botanik ta geograf mandrivnik ministr narodnoyi osviti v uryadi Kolchaka 1918 1919 Vasil Vasilovich SapozhnikovNarodivsya9 grudnya 1861 1861 12 09 PermPomer11 serpnya 1924 1924 08 11 62 roki TomskKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistbotanik geolog geograf mandrivnik vikladach universitetu politikAlma materMoskovskij universitetGaluzbotanika geografiyaZakladTomskij universitetNaukovij stupindoktor prirodnichih naukNaukovij kerivnikTimiryazyev K A Vidomi uchnidPartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaVidomij zavdyaki doslidnik prirodi Sibiru i Centralnoyi AziyiNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Sapozhnikov Vasil Vasilovich u VikishovishiZ zhittyepisuZakinchiv Permsku gimnaziyu v 1884 roci prirodnichij viddil fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Zalishivsya pri vuzi dlya profesorskogo navchannya Magistr botaniki 1890 doktor botaniki 1896 Vikladav prirodnichu istoriyu v Aleksandrovskomu uchilishi ta himiyu v Alekseyevskomu uchilishi chitav lekciyi z fiziolog roslin na Lub yanskih zhinochih kursah Z 1890 roku privat docent Moskovskogo universitetu V 1891 92 rokah pracyuvav v Nimechchini ta Shvejcariyi z 1893 roku vikladav v Tomskomu universiteti Spochatku ekstraordinarnij profesor z 1901 roku ordinarnij z 1916 zasluzhenij ordinarnij V 1906 09 ta 1917 18 rokah rektor Tomskogo universitetu vikladav v Tomskomu politesi Organizuvav naukovi ekspediciyi do Altayu Semirichchya Sayaniv ta Mongolskogo Altayu Zibrav velicheznij gerbarij vivchav zledeninnya vidkriv lodoviki viznachav visotu vershin Avtor prac z fiziologiyi roslin ta geografichnij harakteristici prirodi Altayu ta Semirichchya Na jogo chest bulo nazvano 2 pika v gorah Tyan Shanyu a takozh lodovik Pivdennogo Altayu Pid chas ekspedicij bagato fotografuvav jogo kolekciya sklala priblizno 10 tisyach svitlin V 1895 roci doslidzhuvav Katunskij ta Berelskij lodoviki v 1897 1898 ta 1899 rokah richku Katun ta girski hrebti Altayu V 1901 roci znovu vidvidav Altaj poklav pochatki sistematichnim sposterezhennyam za lodovikami V 1902 roci zdijsniv podorozh po Semirichchyu doslidzhuvav Tyan Shan Dzhungarskij Alatau Zibrav velikij gerbarij kolekciyi ssavciv plazuniv ptahiv rib ta komah V 1904 roci zdijsniv drugu podorozh v Semirichchya V 1905 1906 1908 ta 1909 rokah vidvidav Mongolskij Altaj V 1912 14 rokah povernuvsya do vivchennya Semirichchya 1916 roku zdijsniv podorozh po tureckij Virmeniyi vivchav Virmenske nagir ya PraciK voprosu o geotropizme Trudy Moskovskogo universiteta 1885 Obrazovanie uglevodov v listyah M 1890 Belki i uglevody zelenyh listev kak produkty assimilyacii Trudy Obshestva estestvoispytatelej i vrachej 1894 Po Altayu Izvestiya Tomskogo universiteta Katun i ego istoki Izvestiya Tomskogo universiteta Rabota udostoena medali im N M Przhevalskogo 1900 Ocherki Semirechya Chast I Dzhungarskie stepi Issyk Kul i Tyan Shan Izvestiya Tomskogo universiteta 1904 Ocherki Semirechya Chast II Dzhungarskij Alatau Izvestiya Tomskogo universiteta 1906 Mongolskij Altaj v istokah Irtysha i Kobdo 1911 Rabota udostoena medali im P P Semyonova Tyan Shanskogo 1911 Puti po Russkomu Altayu 1913 Rastitelnost Zajsanskogo uezda v soavtorstve s B Shishkinym Rastitelnost Tureckoj Armenii Po Altayu M Geografgiz 1947PosilannyaBiografiya na www rulex ru 10 lipnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ