Сантья́гу — найбільший острів з архіпелагу Кабо-Верде, на якому розташована столиця країни — Прая.
Сантьягу | ||||
---|---|---|---|---|
порт. Ilha de Santiago | ||||
Карта | ||||
Карта острова Сантьяго (Кабо-Верде) | ||||
Географія | ||||
15°04′40″ пн. ш. 23°37′29″ зх. д. / 15.07777777780577644° пн. ш. 23.62472222224977969° зх. д.Координати: 15°04′40″ пн. ш. 23°37′29″ зх. д. / 15.07777777780577644° пн. ш. 23.62472222224977969° зх. д. | ||||
Місцерозташування | Атлантичний океан | |||
Акваторія | Атлантичний океан | |||
Група островів | Сотавенту (острови) | |||
Площа | 991 км² | |||
Довжина | 75 км | |||
Ширина | 27,2 км | |||
Найвища точка | 1394 м | |||
Країна | ||||
Кабо-Верде | ||||
Населення | 272 312 осіб (2010) | |||
Відкрито | 1460 | |||
Першовідкривач | Антоніо да Нолі | |||
Сантьягу Сантьягу (Кабо-Верде) | ||||
Сантьягу у Вікісховищі |
Географія
Його розміри — 50х24 км. Площа становить 991 км². Населення становить приблизно 250 тис. осіб. Найвища точка острова — пік Санту-Антоніу (1392 м).
На острові вирощують тропічні фрукти — банан, папая, манго, фінік, кокос тощо. За рослинне багатство острів Сантьягу часто називають хлібним кошиком архіпелагу Кабо-Верде. Тут, в оточенні евкаліптового лісу, розташований унікальний природний парк з баобабами і драконовими деревами віком кілька сотень років. Тут росте найбільший у світі баобаб. Природний парк розміщений по дорозі з Праї в Таррафал за три кілометри від міста Ассамада.
2015 року вчені, які проводять розкопки на острові Сантьягу, припустили що він зазнав удару мегацунамі 73 тис. років тому, яке було викликане вибуховим виверженням вулкана Фогу, який розміщений на відстані 50 кілометрів від острова. Потужності хвилі додав обвал стінок вулкана. За загальним підрахунками вчених, висота хвилі становила 170 метрів. Маса деяких валунів, викинутих на круті береги Сантьягу під час палеоцунамі, становить понад 700 тонн. Вони лежать на висоті 200 метрів над рівнем моря.
Історія
Перше португальське поселення з'явилось тут 1462 року. Перше поселення було збудоване генуезьким мореплавцем на португальській службі Антоніо да Нолі, який побудував у південній частині острова перше укріплене поселення Рібейра-Гранді (Ribeira Grande) (сучасне місто Сідаде-Велья — порт. Cidade Velha, «старе місто»). Сідаде-Велья став першим містом в світі, побудованим європейцями в тропічних широтах. 1533 року тут з'явився собор і перша католицька парафія. Острів був перевалочним пунктом усіх подорожей з Європи до Африки та Америки. Протягом тривалого часу Сідаде-Велья залишався ключовим морським портом на роздоріжжі Африки, Америки, Європи та Індії, в якому суду поповнювали свої запаси продовольства і прісної води, і слугував перевалочним пунктом для рабів, вивезених з Африки на плантації Південної Америки.
Над містом височить фортеця Св. Філіпа (Fortaleza de São Filipe), яка захищала місто від нападів піратів. Знаменитий сер Френсіс Дрейк безуспішно намагався заволодіти фортецею 1585 року. Поступово навколо Сідаде-Велья на всьому острові Сантьягу виникали нові поселення (São Domingos, Assomada, Tarrafal, Pedra Badejo, Calheta).
16 січня 1832 року острів відвідав корабель «Бігль» з Чарльзом Дарвіном на борту. Дарвін оглянув острів та описав його геологію і рельєф:
З моря околиці Порто-Праї виглядають пустельними. Вулканічний вогонь минулих століть і бурхлива спека тропічного сонця зробили ґрунт у багатьох місцях непридатним для рослинності. Місцевість поступово піднімається пласкими виступами, за якими розкидані то там, то сям конічні пагорби із затупленими вершинами, а на горизонті тягнеться неправильний ланцюг більш високих гір ... |
Столиця держави Кабо-Верде місто Прая (Praia) розташована за 13 км на схід від Сідаде-Велья.
23 жовтня 2005 року в Праї рейсом Лісабон — Прая був урочисто відкритий другий у країні (після острова Саль) міжнародний аеропорт (найбільший міжнародний аеропорт країни), який з'єднав її з європейськими містами.
Населені пункти
- Ассумада
- Кальєта-де-Сан-Мігел
- Канселу
- Педру-Бадеха
- Пікуш
- Прая
- Прая-Баїкшу
- Рібейра-да-Барка
- Рібейра-да-Прата
- Руї-Важ
- Сан-Домінгус
- Сан-Франсішку
- Сідаде-Велья
- Таррафал
- Чан-Бом
Адміністративний поділ
Острів | Муніципалітет | Спільнота |
---|---|---|
Сантьягу | Прая | |
Сан-Домінгус | ||
Санта-Катаріна | ||
Сан-Сальвадор-Мунду | ||
Рібейра-Гранде-де-Сантьягу | ||
Таррафал |
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 22 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 22 березня 2016.
- Навколосвітня подорож Чарлза Дарвіна
Джерела
- Про острів [ 31 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- В Африці виявлено сліди стародавнього суперцунамі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Кабо-Верде. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Santya gu najbilshij ostriv z arhipelagu Kabo Verde na yakomu roztashovana stolicya krayini Praya Santyaguport Ilha de SantiagoKarta Karta ostrova Santyago Kabo Verde Karta ostrova Santyago Kabo Verde Geografiya15 04 40 pn sh 23 37 29 zh d 15 07777777780577644 pn sh 23 62472222224977969 zh d 15 07777777780577644 23 62472222224977969 Koordinati 15 04 40 pn sh 23 37 29 zh d 15 07777777780577644 pn sh 23 62472222224977969 zh d 15 07777777780577644 23 62472222224977969Misceroztashuvannya Atlantichnij okeanAkvatoriya Atlantichnij okeanGrupa ostroviv Sotaventu ostrovi Plosha 991 km Dovzhina 75 kmShirina 27 2 kmNajvisha tochka 1394 mKrayina Kabo VerdeNaselennya 272 312 osib 2010 Vidkrito 1460Pershovidkrivach Antonio da NoliSantyaguSantyagu Kabo Verde Santyagu u VikishovishiGeografiyaJogo rozmiri 50h24 km Plosha stanovit 991 km Naselennya stanovit priblizno 250 tis osib Najvisha tochka ostrova pik Santu Antoniu 1392 m Na ostrovi viroshuyut tropichni frukti banan papaya mango finik kokos tosho Za roslinne bagatstvo ostriv Santyagu chasto nazivayut hlibnim koshikom arhipelagu Kabo Verde Tut v otochenni evkaliptovogo lisu roztashovanij unikalnij prirodnij park z baobabami i drakonovimi derevami vikom kilka soten rokiv Tut roste najbilshij u sviti baobab Prirodnij park rozmishenij po dorozi z Prayi v Tarrafal za tri kilometri vid mista Assamada 2015 roku vcheni yaki provodyat rozkopki na ostrovi Santyagu pripustili sho vin zaznav udaru megacunami 73 tis rokiv tomu yake bulo viklikane vibuhovim viverzhennyam vulkana Fogu yakij rozmishenij na vidstani 50 kilometriv vid ostrova Potuzhnosti hvili dodav obval stinok vulkana Za zagalnim pidrahunkami vchenih visota hvili stanovila 170 metriv Masa deyakih valuniv vikinutih na kruti beregi Santyagu pid chas paleocunami stanovit ponad 700 tonn Voni lezhat na visoti 200 metriv nad rivnem morya IstoriyaPershe portugalske poselennya z yavilos tut 1462 roku Pershe poselennya bulo zbudovane genuezkim moreplavcem na portugalskij sluzhbi Antonio da Noli yakij pobuduvav u pivdennij chastini ostrova pershe ukriplene poselennya Ribejra Grandi Ribeira Grande suchasne misto Sidade Velya port Cidade Velha stare misto Sidade Velya stav pershim mistom v sviti pobudovanim yevropejcyami v tropichnih shirotah 1533 roku tut z yavivsya sobor i persha katolicka parafiya Ostriv buv perevalochnim punktom usih podorozhej z Yevropi do Afriki ta Ameriki Protyagom trivalogo chasu Sidade Velya zalishavsya klyuchovim morskim portom na rozdorizhzhi Afriki Ameriki Yevropi ta Indiyi v yakomu sudu popovnyuvali svoyi zapasi prodovolstva i prisnoyi vodi i sluguvav perevalochnim punktom dlya rabiv vivezenih z Afriki na plantaciyi Pivdennoyi Ameriki Nad mistom visochit fortecya Sv Filipa Fortaleza de Sao Filipe yaka zahishala misto vid napadiv pirativ Znamenitij ser Frensis Drejk bezuspishno namagavsya zavoloditi forteceyu 1585 roku Postupovo navkolo Sidade Velya na vsomu ostrovi Santyagu vinikali novi poselennya Sao Domingos Assomada Tarrafal Pedra Badejo Calheta 16 sichnya 1832 roku ostriv vidvidav korabel Bigl z Charlzom Darvinom na bortu Darvin oglyanuv ostriv ta opisav jogo geologiyu i relyef Z morya okolici Porto Prayi viglyadayut pustelnimi Vulkanichnij vogon minulih stolit i burhliva speka tropichnogo soncya zrobili grunt u bagatoh miscyah nepridatnim dlya roslinnosti Miscevist postupovo pidnimayetsya plaskimi vistupami za yakimi rozkidani to tam to syam konichni pagorbi iz zatuplenimi vershinami a na gorizonti tyagnetsya nepravilnij lancyug bilsh visokih gir Stolicya derzhavi Kabo Verde misto Praya Praia roztashovana za 13 km na shid vid Sidade Velya 23 zhovtnya 2005 roku v Prayi rejsom Lisabon Praya buv urochisto vidkritij drugij u krayini pislya ostrova Sal mizhnarodnij aeroport najbilshij mizhnarodnij aeroport krayini yakij z yednav yiyi z yevropejskimi mistami Naseleni punktiAssumada Kalyeta de San Migel Kanselu Pedru Badeha Pikush Praya Praya Bayikshu Ribejra da Barka Ribejra da Prata Ruyi Vazh San Domingus San Fransishku Sidade Velya Tarrafal Chan BomAdministrativnij podilOstriv Municipalitet SpilnotaSantyagu PrayaSan DomingusSanta KatarinaSan Salvador MunduRibejra Grande de SantyaguTarrafalPrimitki Arhiv originalu za 13 listopada 2015 Procitovano 22 bereznya 2016 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2016 Navkolosvitnya podorozh Charlza DarvinaDzherelaPro ostriv 31 serpnya 2009 u Wayback Machine V Africi viyavleno slidi starodavnogo supercunami 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kabo Verde Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi