Салентини (лат. Salentini, Sallentini; грец. Σαλεντῖνοι) — стародавній італьський народ, що мешкав на півдні Апенінського півострова поруч з япігами та мессапами в Апулії та Калабрії. Пліній також називає їх Долатами (Dolates cognomine Sallentini). Ім'я народу збереглось у назві місцевості Салентина (Саленто).
За Страбоном їх вважали потомками критських колоністів. Також він пише що всю Мессапію (Япігію) місцеві мешканці ділять на землі калабрів і землі салентинів в околицях Япігійського мису (теперішня місцевість Салентина — провінція Лечче, майже вся провінція Бриндізі і частина провінції Таранто).
Лівій, розповідаючи про італійські походи грецького воєначальника , згадує салентинське місто Турії (Thuriae, в деяких джерелах перекладається також як «Фурії»; точно не локалізоване), спочатку завойоване Клеонімом, але потім відбите і відбудоване римським консулом Марком Емілієм Павлом.
У Пірровій Війні салентини разом з іншими народами Великої Греції виступають проти Риму — у Тріумфальних Фастах ім'я салентинів згадується серед назв народів, за перемогу над якими Луцій Емілій Барбула був удостоєний тріумфу.
267 р. до н. е. римський консул Марк Атілій Регул розбиває умбрійців і салентинів та захоплює Брундізій, за що теж отримує тріумф.
Останній тріумф над салентинами відсвяткували римські консули Децим Юній Пера і Нумерій Фабій Піктор, розбивши їх разом з союзними їм мессапами 266 р. до н. е. З підкоренням салентинів Рим завершує встановлення своєї влади над всією Італією.
Примітки
- Dictionary of Greek and Roman Geography, illustrated by numerous engravings on wood. William Smith, LLD. London. Walton and Maberly, Upper Gower Street and Ivy Lane, Paternoster Row; John Murray, Albemarle Street. 1854.(англ.)
- Пліній Старший, Природнича Історія 3,113;(лат.)
Джерела
- Страбон, Географія 6,3(англ.)
- Тіт Лівій, Ab urbe condita X, 2
- «Періохи», Ex libro XV, 7(англ.)
- Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. Ф. Любкер. 1914.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salentini lat Salentini Sallentini grec Salentῖnoi starodavnij italskij narod sho meshkav na pivdni Apeninskogo pivostrova poruch z yapigami ta messapami v Apuliyi ta Kalabriyi Plinij takozh nazivaye yih Dolatami Dolates cognomine Sallentini Im ya narodu zbereglos u nazvi miscevosti Salentina Salento Za Strabonom yih vvazhali potomkami kritskih kolonistiv Takozh vin pishe sho vsyu Messapiyu Yapigiyu miscevi meshkanci dilyat na zemli kalabriv i zemli salentiniv v okolicyah Yapigijskogo misu teperishnya miscevist Salentina provinciya Lechche majzhe vsya provinciya Brindizi i chastina provinciyi Taranto Livij rozpovidayuchi pro italijski pohodi greckogo voyenachalnika zgaduye salentinske misto Turiyi Thuriae v deyakih dzherelah perekladayetsya takozh yak Furiyi tochno ne lokalizovane spochatku zavojovane Kleonimom ale potim vidbite i vidbudovane rimskim konsulom Markom Emiliyem Pavlom U Pirrovij Vijni salentini razom z inshimi narodami Velikoyi Greciyi vistupayut proti Rimu u Triumfalnih Fastah im ya salentiniv zgaduyetsya sered nazv narodiv za peremogu nad yakimi Lucij Emilij Barbula buv udostoyenij triumfu 267 r do n e rimskij konsul Mark Atilij Regul rozbivaye umbrijciv i salentiniv ta zahoplyuye Brundizij za sho tezh otrimuye triumf Ostannij triumf nad salentinami vidsvyatkuvali rimski konsuli Decim Yunij Pera i Numerij Fabij Piktor rozbivshi yih razom z soyuznimi yim messapami 266 r do n e Z pidkorennyam salentiniv Rim zavershuye vstanovlennya svoyeyi vladi nad vsiyeyu Italiyeyu PrimitkiDictionary of Greek and Roman Geography illustrated by numerous engravings on wood William Smith LLD London Walton and Maberly Upper Gower Street and Ivy Lane Paternoster Row John Murray Albemarle Street 1854 angl Plinij Starshij Prirodnicha Istoriya 3 113 lat DzherelaStrabon Geografiya 6 3 angl Tit Livij Ab urbe condita X 2 Periohi Ex libro XV 7 angl Realnyj slovar klassicheskih drevnostej Pod redakciej J Geffkena E Cibarta Tojbner F Lyubker 1914 ros