Саймон Каллоу

Саймон Філіп Г'ю Каллоу (англ. Simon Callow, 15 червня 1949, Стрітхем, Лондон, Велика Британія) — британський актор, режисер, оповідач і письменник. Він був двічі номінований на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану за ролі у фільмах «Кімната з краєвидом» (1985) та «Чотири весілля та одні похорони» (1994). Він також грав у фільмах «Амадей» (1984), «Ейс Вентура: Коли кличе природа» (1995), «Закоханий Шекспір» (1998) та «Вікторія та Абдул» (2017). Серед його телевізійних робіт — «Шанс на мільйон» (1984) і «Чужинець» (2014).

Саймон Каллоу
Ім'я при народженні	англ. Simon Phillip Hugh Callow
Народився	15 червня 1949(1949-06-15)^[1]^[2]^[…](75 років) або 13 червня 1949(1949-06-13)^[4](75 років) ^d, Ламбет, Великий Лондон, Лондон^[d], Англія, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	актор, характерний актор, актор театру, кіноактор, режисер, письменник, кінорежисер, сценарист, театральний режисер, телеактор
Alma mater	Королівський університет Белфаста, ^d і ^d
Роки діяльності	1973 — тепер. час
IMDb	nm0001003
Нагороди та премії
премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно ^d (2002)
simoncallow.com
Саймон Каллоу у Вікісховищі

Ранні роки

Каллоу народився 15 червня 1949 року в Стрітхемі, південний Лондон, у сім’ї секретарки Івонн Мері (уроджена Гіз) та бізнесмена Ніла Френсіса Каллоу.  Його батько мав французьке походження, а мати мала датське та німецьке походження.  Він був вихований як римо-католик. Каллоу був студентом Лондонської ораторської школи в західному Бромптоні, а потім ненадовго навчався в Королівському університеті Белфаста в Північній Ірландії, де він брав активну участь у визвольному русі геїв. Через рік він залишив диплом, щоб пройти трирічний курс акторської майстерності в Драматичному центрі Лондона .

Кар'єра

Виконуючий обов'язки

Занурення Каллоу в театр почалося після того, як він написав листа від шанувальників серу Лоуренсу Олів’є, художньому керівнику Національного театру, і отримав відповідь із пропозицією приєднатися до їхніх касових співробітників. Спостерігаючи за репетиціями акторів, він зрозумів, що хоче грати.

Каллоу дебютував на сцені в 1973 році, з'явившись у виставі «Три маєтки» в театрі Assembly Rooms в Единбурзі. На початку 1970-х років він приєднався до театральної трупи Gay Sweatshop і зіграв у фільмі Мартіна Шермана, який отримав визнання критиків «Проходячи мимо». У 1977 році він зіграв різні ролі в постановці Joint Stock Theatre Company «Epsom Downs», а в 1979 році він знявся в «Душі білої мурахи» Сну Вілсона в Сохо Полі.

Каллоу з'явився в ролі Верлена в «Повному затемненні» (1982), лорда Фоппінгтона в «Рецидиві» (1983) і головній ролі у «Фаусті» (1988) у Lyric Hammersmith, де він також зняв «Пекельну машину» (з дамою Меггі Сміт ) у 1986 році.  У 1985 році він зіграв Моліну в «Поцілунку жінки-павука» в лондонському театрі Буша.  Він зіграв Моцарта в прем'єрі «Амадея» Пітера Шаффера в Національному театрі (1979), а також з'явився в оригінальній радіопрограмі BBC 1983 року. Пізніше він писав, що «досить рано відкрив для себе Моцарта: опери, симфонії, концерти, духові серенади — усе це було значною частиною мого музичного пейзажу, коли мене попросили зіграти партію композитора в «Амадеї» Пітера Шаффера; можливо, це була одна з причин, чому я отримав роботу».  Він виступав у Національному театрі в ролі Орландо в «Як вам це подобається» (1979) і Фульганціо в «Житті Галілея» (1980).

Каллоу з'явився разом із Саїдом Джаффрі в британському телевізійному драматичному серіалі 1994 року «Маленькі Наполеони», граючи інтриганського консервативного радника в місцевому уряді. У 1996 році Келлоу зняв три музичні п’єси «Кантабіле» («Поїздка на роботу» , «Помста офіціанта» , «Ріцеркаре № 4»), написаних його другом Стівеном Олівером. Ricercare № 4 був замовлений Каллоу спеціально для Cantabile. Він озвучив хитрого і зрадливого Вольфганга в Shoebox Zoo. У 2004 році він з'явився в епізоді Comic Relief Little Britainна благодійність. У 2006 році він написав матеріал для програми BBC1 This Week , в якому нарікав на відсутність персонажів у сучасній політиці. Він грав роль графа Фоско, лиходія з роману Вілкі Коллінза «Жінка в білому», у фільмі (1997) і на сцені (2005, у мюзиклі Ендрю Ллойда Веббера у Вест-Енді).

Саймон Каллоу
Каллоу в 2009 році
Каллоу в 2009 році
Ім'я при народженні	англ. Simon Phillip Hugh Callow
Інші імена	англ. Simon Callow
Народився	15 червня, 1949 (73 роки) Стрітхем, Лондон, Англія
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	актор, характерний актор, актор театру, кіноактор, режисер, письменник, кінорежисер, сценарист, театральний режисер, телеактор
Alma mater	Королівський університет Белфаста, ^d і ^d
Роки діяльності	1973-дотепер
Чоловік	Себастьян Фокс(2016-)
Провідні ролі	Арман Дюкен
IMDb	nm0001003
Нагороди та премії
Двічі номінований на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану
simoncallow.com
Саймон Каллоу у Вікісховищі

У 2016 році Каллоу зіграв головну роль у трисерійній оригінальній комедії «Бунтар».

У 2022 році він приєднався до акторського складу британського відродження фільму Коула Портера «Все буває», замінивши Гері Вілмота в ролі Еліші Вітні. Виробництво завершить тур у Великій Британії, перш ніж завершити показом у Barbican Center.  З 11 липня по 3 серпня 2008 року Каллоу з'явився на Стратфордському Шекспірівському фестивалі в Канаді у виставі There Reigns Love, виконанні сонетів Вільяма Шекспіра.  Того ж року він з’явився на Единбурзькому фестивалі, виконавши «Доктора Меріґолд» і «Містер Чопс» Чарльза Діккенса в адаптації та постановці Патріка Гарленда; повторюючи їх з грудня 2009 року по січень 2010 року в Riverside Studios і в турі в 2011 році.

У лютому 2008 року він зіграв психіатра в постановці «Equus» Пітера Шаффера, яку поставив Чичестерський фестивальний театр.

У період з березня по серпень 2009 року він грав Поццо в постановці Шона Матіаса «В очікуванні Ґодо» Семюеля Беккета з Ієном Маккелленом у ролі Естрагона, Патріком Стюартом у ролі Володимира та Рональдом Пікапом у ролі Лакі. Постановка гастролювала Британією перед показом у Королівському театрі Хеймаркет у Лондоні.

З червня по листопад 2010 року він брав участь у національному турі нової п’єси одного актора «Шекспір: Людина зі Стратфорда», написаної Джонатаном Бейтом, режисером Томом Кернсом і постановкою театральної групи Ambassador. П’єса була перейменована під назву «Бути Шекспіром» у зв’язку з її дебютом у Вест-Енді на Trafalgar Studios, де відбулася її прем’єра 15 червня 2011 року. Її було відновлено в тому ж театрі в березні 2012 року, перед показом у Нью-Йорку та Чикаго. У березні 2014 року він повернувся до Вест-Енду, цього разу в театрі Гарольда Пінтера.

У жовтні 2014 року Келлоу з'явився в комедійному скетчі, створеному для Channel 4 The Feeling Nuts Comedy Night, щоб привернути увагу до раку яєчок. Того ж року він зіграв повторювану роль вигаданого герцога Сандрінгемського в телевізійному серіалі Starz «Чужинець».

Фільми

Він вперше знявся в кіно в 1984 році в ролі Шиканедера в фільмі «Амадей». Наступного року він з'явився в ролі преподобного містера Біба у фільмі «Кімната з краєвидом» . Його перша телевізійна роль була в епізоді Carry On Laughing «Orgy and Bess» у 1975 році, але її вирізали з остаточної версії. Він знявся в кількох серіалах ситуаційної комедії Channel 4 «Шанс на мільйон» у ролі Тома Ченса, ексцентричної особистості, з якою регулярно траплялися випадковості. Подібні ролі та роль у фільмі «Чотири весілля та одні похорони» принесли йому широку аудиторію.  Каллоу зіграв Плінія Старшого в дитячому драматичному серіалі CBBC 2007 року. Римські таємниці в епізоді «Таємниці Везувію». Він зіграв Армана Дюкена у міні-серіалі «Соколине око» на .

Режисура

Келлоу також режисерував п’єси та писав: його «Бути актором» (1984) був критикою театру, де домінували режисери, на додаток до автобіографічних розділів, що стосувалися його ранньої кар’єри актора. У 1992 році він поставив п'єсу «Тіні» Шармана Макдональда та мюзикл «Моя прекрасна леді» з костюмами, розробленими Джаспером Конраном. У 1995 році він поставив сценічну версію класичного французького фільму Les Enfants du Paradis для Королівської Шекспірівської компанії.

Серед оперних постановок, здійснених Каллоу, — «Così fan tutte» у Люцерні, Die Fledermaus для шотландської опери в 1988 році, Il tritico для Broomhill Trust, Кент у серпні 1995 року, «Консул» Менотті в Holland Park Opera, Лондон у 1999 та Le roi malgré lui Шабріє в Grange Park Opera у 2003. Він також режисерував Кармен Джонс у Old Vic, Лондон у 1991, з Вільгельменією Фернандес у головній ролі.

Однією з найвідоміших книг Келлоу є «Любов куди вона падає», аналіз його 11-річних стосунків із Пеггі Рамзі (1908–1991), видатним британським театральним агентом у 1960-1980-х роках. Він також багато писав про Чарльза Діккенса, якого він грав кілька разів: у моноспектаклі «Таємниця Чарльза Діккенса» Пітера Екройда; у фільмах Ганс Крістіан Андерсен: Моє життя як казка та Різдвяна пісня: Фільм ;і кілька разів на телебаченні, включаючи «Аудиєнцію з Чарльзом Діккенсом» (BBC, 1996) і «The Unquiet Dead», епізод 2005 року на BBC науково-фантастичний серіал Доктор Хто. Він повернувся до «Доктора Хто» у фіналі сезону 2011 року, знову взявши на себе роль Діккенса.

У грудні 2004 року він був ведучим різдвяного шоу London Gay Men's Chorus ,Make the Yuletide Gay у Barbican Center у Лондоні. Зараз він є одним із меценатів Лондонської студії Михайла Чехова. У липні 2006 року Лондонська ораторська школа Schola оголосила Каллоу одним із своїх нових патронів. У листопаді 2007 року він погрожував піти у відставку через суперечки навколо Terrence Higgins Trust (благодійна організація боротьби зі СНІДом, патроном якої також є Каллоу). Іншими покровителями католицького хору є принцеса Майкл Кентська та провідний шотландський композитор Джеймс Макміллан . Він повторив свою роль Вольфганга в Shoebox Zooа також озвучив дикого й прагнучого до дії Мисливця.

Автор

Келлоу написав біографії Оскара Уайльда, Чарльза Лоутона, Орсона Уеллса та Річарда Вагнера . Він також написав антологію уривків Шекспіра «Шекспір ​​про кохання» та брав участь у серії «Актори про Шекспіра» Кембриджа .

Відданий класичній музиці, він публікував статті в Gramophone.

Розповідь

Келлоу був читачем The Twits and The Witches в колекції аудіокниг Puffin Roald Dahl ( ISBN  978-0-140-92255-4 ) і створив аудіоверсії кількох скорочених книг П. Г. Вудхауса, які включають, серед іншого, вигадані персонаж Дживс . Серед них « Дуже добре», «Дживс» і «Тітки не джентльмени». Каллоу є читачем видання аудіокниги Вільяма Е. Уоллеса «Мікеланджело, Божий архітектор», опублікованого Princeton University Press.  Каллоу розповідав аудіокнигу Роберта Феглза 2006 переклад "Енеїди" Вергілія. У листопаді 2009 року лейбл Hyperion Records випустив «Mini Stories» — запис гуртом Caput Ensemble, у якому Хафліді Халлгрімссон створив сюрреалістичну поезію Даниїла Хармса, за участю Каллоу як оповідача.

Особисте життя

У 2007 році журнал The Independent зайняв 28 місце в списку найвпливовіших чоловіків і жінок Великобританії. У 1999 році він був призначений командором ордена Британської імперії (CBE) за заслуги в акторській діяльності. Він був одним із перших акторів, які публічно оголосили про свою гомосексуальність, зробивши це у своїй книзі «Бути актором» 1984 року.

Він одружився з Себастьяном Фоксом у червні 2016 року.

В інтерв'ю Каллоу заявив:

Я насправді не активіст, хоча я знаю, що є деякі політичні дії, які можна зробити, які справді змінюють ситуацію, і я вважаю, що моє відкриття як гея було, мабуть, однією з найцінніших речей, які я зробив у своєму житті. Я не думаю, що жоден актор робив це добровільно, і я думаю, що це допомогло змінити культуру.

У серпні 2014 року Келлоу був одним із 200 громадських діячів, які підписали лист до The Guardian, у якому висловили надію, що Шотландія проголосує за те, щоб залишитися частиною Сполученого Королівства на вересневому референдумі з цього питання.

Вибрана фільмографія

Фільми

Рік	Назва	Роль	Примітки
1984 рік	Амадей	Емануель Шиканедер / Папаген	У прем'єрній постановці Каллоу виконав роль Моцарта
1985 рік	Добрий батько	Марк Варда
1985 рік	Кімната з краєвидом	Преподобний містер Бібі	Номінація – Кінопремія BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану
1987 рік	Моріс	Містер Дюсі
1988 рік	Маніфест	Начальник поліції Хант
1990 рік	Листівки з Краю	Саймон Асквіт
1990 рік	Містер і місіс Брідж	Доктор Алекс Зауер
1991 рік	Балада про сумне кафе		Номінований режисер – Золотий Берлінський Ведмідь
1992 рік	Говард Енд	Викладач музики та змісту	Камео
1992 рік	М'який верх з жорстким плечем	Едді Чердовскі
1994 рік	Чотири весілля і один похорон	Гарет	Номінація – Кінопремія BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану
1994 рік	Вуличний боєць	Офіційний АН
1995 рік	Англія, моя Англія	Карл II
1995 рік	Перемога	Zangiacomo
1995 рік	Джефферсона в Парижі	Річард Косвей
1995 рік	Ейс Вентура: Коли кличе природа	Вінсент Кедбі	Головний антагоніст
1996 рік	Джеймс і гігантський персик	Містер Коник	Голос
1998 рік	Червона туніка	Капітан Ферфакс
1998 рік	Спальні та коридори	Кіт
1998 рік	Закоханий Шекспір	Сер Едмунд Тінлі	Премія Гільдії кіноакторів за найкращу роль акторів у фільмі
1999 рік	Навколо світу за 80 днів	Філес Фогг	Голос
1999 рік	Сміття
1999 рік	Ноттінг Хілл	Самого себе	незазначена роль у фільмі
2001 рік	Нічия земля	Полковник М'який
2001 рік	Різдвяна пісня: фільм	Ебенізер Скрудж
2002 рік	Громові штани	Сер Джон Осгуд
2002 рік	Merci Docteur Rey	Боб
2003 рік	Яскраві молоді речі	Король Анатолії
2004 рік	Георгій і Дракон	Король Едгар
2004 рік	Привид Опери	Андре
2005 рік	Ганчіркова казка	Товстун Рурк
2005 рік	Цивілізація Максвелла Брайта	Містер Врот
2005 рік	Боб дворецький	Містер Батлер
2006 рік	Сабіна	Євген Блейлер
2007 рік	Хімічне весілля	Професор Хаддо / Алістер Кроулі
2007 рік	Арн - тамплієр	Батько Генрі
2011 рік	Без звичайних дрібниць	Гай Візерспун
2012 рік	Діяння Годфруа	Годфрі
2014 рік	Чарівник: Дивовижне життя та творчість Орсона Уеллса	Себе
2016 рік	Золоті роки	Ройстон
2016 рік	Будинок віце-короля	Сиріл Редкліфф
2016 рік	Mindhorn	Себе	Камео
2017 рік	Хемпстед	Суддя
2017 рік	Вікторія і Абдул	Джакомо Пуччіні
2017 рік	Людина, яка винайшла Різдво	Джон Ліч
2018 рік	Блакитна Ігуана	Дядько Мартін
TBA	День зарплати		Пост-продакшн
TBA	Здивував Оксфорд

Телебачення

Рік	Назва	Роль	Примітки
1975 рік	Приєднайтеся!	Воллі
1976 рік	Суїні	Детектив сержант
1981 рік	Людина долі	Наполеон
1981 рік	Монолог WHAuden	WHAuden
1984 рік	Шанс на мільйон	Том Ченс
1985 рік	Честь, прибуток і задоволення	Гендель	Телевізійний фільм
1986 рік	Мертва голова	Хьюго Сільвер
1986 рік	Девід Копперфілд	Містер Мікобер
1987 рік	Інспектор Морзе	Теодор Кемп	Серія: «Язик Росомахи»
1990 рік	Old flames	Натаніель Куас
1993 рік	Фатальна жінка	Вікарій Ронні
1994 рік	Маленькі Наполеони	Едвард Фезерс
1996 рік	Аудиєнція з Чарльзом Діккенсом	Чарльз Діккенс
1995 рік	Тайний проїзд	Майор Оуенс
1997 рік	Жінка в білому	Граф Фоско
1998 рік	Випробування та відплата II	Руперт Холлідей
2000 рік	Таємниця Чарльза Діккенса	Чарльз Діккенс	Телевізійний фільм
2001 рік	Не їжте сусідів	Лисиця та ведмідь
2002 рік	NOVA: Битва Галілея за небеса	Галілей	Документальний фільм
2003 рік	Ангели в Америці	Попередній предок Уолтера 2	міні-серіал
2004 рік	Зоопарк взуттєвої коробки	Кінь мисливець на вовка Вольфганг	Серіал, 12 серій
2004 рік	Агата Крісті Марпл	Полковник Теренс Мелчетт	Епізод: «Тіло в бібліотеці»
2005 рік	Рим	Публій Сервілій	Епізод: "Егерія"
2005,2011	Лікар,який	Чарльз Діккенс	Епізоди: «The Unquiet Dead», «The Wedding of River Song»
2006 рік	Вбивства в Мідсомері	Доктор Річард Веллоу	Епізод: «Мертві листи»
2006 рік	Класичні напрямки	Оповідач
2007 рік	Римські таємниці	Пліній Старший	Епізоди: «Таємниці Везувію»
2007 рік	Компанія	Елігу
2007 рік	Як гей-секс змінив світ	він сам
2007 рік	Трик або задоволення	себе	1 епізод
2008 рік	Містер Чоловіче шоу	Оповідач
2009 рік	Льюїс	Вернон Окс	Епізод: "Counter Culture Blues"
2009 рік	Пригоди Сари Джейн	Дерево Блатерін	Озвучений епізод: "Подарунок"
2011 рік	Це Джинсі	Трекер	Епізод: "Іменний черв'як"
2011 рік	Popstar до Operastar	себе
2011 рік	Школа мрії Джеймі	себе
2013 рік	Пуаро Агати Крісті	Доктор Генріх Лутц	Епізод: "Подвиги Геркулеса"
2014-2016 роки	Іноземець	Герцог Сандрінгемський	5 серій в 1 і 2 сезонах
2014 рік	Плебс	Віктор	Епізод: "Кандидат"
2014 рік	Вечір комедійного почуття	себе
2015 рік	Суботній вечір Ant & Dec на винос	Гість у шоу "Кінець шоу"	12 сезон, 2 серія
2016 рік	Галавант	Едвін Чудовий	Епізод: "Найкращий у світі поцілунок"
2016 року	Повстанець	Генрі Палмер	Головний персонаж
2016 рік	Життя року з Браяном Перном	Беннет Сент-Джон	3 сезон, 3 серія
2017 рік	Георг ІІІ: Геній божевільного короля	Георг ІІІ	Голос; Документальний фільм BBC про Георга ІІІ
2017 рік	Вбивства в Мідсомері	Вернон де Гартог	Епізод: "Прокляття дев'ятого "
2018 рік	Смерть у раю	Ларрі Саут	7 сезон, 3 серія
2018 рік	Колядка	Оповідач/Актор	ВВС4
2018 рік	Мертва кімната	Обрі Джадд	ВВС4
2021 рік	Соколине око	Арман Дюкен ІІІ	Епізод: "Ніколи не зустрічай своїх героїв"
2021-2023 роки	Відьмак	Кодрінгер	2 епізоди
2022 рік	Всередині №9	Дік	Сезон 8, серія 1 "Кістки святого Миколая"
2023 рік	Прибиральник	Пан Абахассін	Епізод: "Клоун"

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119400057 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Internet Broadway Database — 2000.
   d:Track:Q31964
4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312

Зовнішні посилання

https://en.wikipedia.org/wiki/Simon_Callow