Садове́ — село Коропецької селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. До 1946 називалося Новосілка Коропецька. До Садового приєднано хутір Кізя; у зв'язку з переселенням мешканців хутір Пужники (колишнє село Пужники) виведений з облікових даних.
село Садове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Коропецька селищна громада |
Облікова картка | Садове |
Основні дані | |
Засноване | 1768 |
Населення | 191 |
Територія | 1.580 км² |
Густота населення | 178.48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48370 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°58′39″ пн. ш. 25°12′12″ сх. д. / 48.97750° пн. ш. 25.20333° сх. д.Координати: 48°58′39″ пн. ш. 25°12′12″ сх. д. / 48.97750° пн. ш. 25.20333° сх. д. |
Відстань до районного центру | 16 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції | 21 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48370, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт Коропець, вул. Марка Каганця, 10 |
Карта | |
Садове | |
Садове | |
Мапа | |
Садове у Вікісховищі |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Коропецької селищної громади.
Населення — 191 особа (2015).
Історія
XVIII століття
Село було засноване близько 1724 року польськими шляхтичами. Заселення Новосілки Коропецької тривало до XVIII ст.
Осіле на цій території дворянство мало сплачувати щорічну оренду за землю. Були випадки, коли родина не платила оренду і її виселяли із села, а на залишеному нею місці, влаштовували людей із сусіднього селища Коропець.
У 1772 році Новосілка Коропецька потрапила до складу Австро-Угорської імперії. У 1788 році війтом Новосілки Коропецької був Пйотр Токарський.
XIX століття
У 1819 р. у Новосілці було 37 номерів будинків. Кожна сім'я мала, в середньому, 6-7 земельних ділянок.
У той час буковий ліс, що оточував село із заходу, та велике пасовище, яке називалося «толока» (назва збереглася і до наших днів), були у власності польських шляхтичів роду Потоцьких, а пізніше — Мисловських. Війтом села тоді був Францішек Малітовський.
Близько 1810 року в Новосілці вздовж дороги, яка прилягає до «гостинця» (пол. Gościniec — шосе; назва збереглася й до наших днів) поселилися сім'ї українців з роду Гладких, Собків, Скрипник, Мацьків, Майданських та Поперечних.
У 1831 р. у селі спалахнула епідемія холери.
Оскільки Новосілка Коропецька входила до складу Австрійської імперії, то місцеві мешканці також брали участь у австро-італо-французькій (1859 рік) та австро-пруській (1866 рік) війнах.
У 1860—1870 рр. відбувся тимчасовий наплив до села ремісників із усієї Галичини, а також колишніх солдатів, що дислокувалися в Бучачі. Вони прожили в Новосілці в середньому 2-5 років, після чого повернулися на батьківщину. На той час село налічувало близько 70 номерів будинків.
У 1872 році до села прибув Ігнатій Кшижановський, який був вчителем, і створив у Новосілці осередок польського гімнастичного товариства «Сокіл».
У 1880 році Новосілка Коропецька увійшла до складу Бучацького повіту.
У 1881 році війтом села був обраний Ян Пйотровський. Він був відставним кавалеристом австро-угорської армії. На той час, коли обіймав посаду голови села, Пйотровський був заможною людиною, що дало йому можливість впливати на місцеву політику в повіті.
XX століття
У 1900 році війт села Ян Пйотровський вирішив подбати про виховання молоді. Він найняв на роботу декількох вчителів: Чичоцького, Гриневецьку, Кшижановську та Шімчукова. Однак, ці вчителі не виправдали покладених на них сподівань. У 1906 році було збудовано цегляну школу, якою опікувалися три монахині Ордену францисканців. Найважливішу роль у вихованні молоді відіграла сестра Аполонія Вандович, вона навчала дітей у школі з 1 вересня 1906 року.
- Новосілчани у Першій світовій війні
Багато новосілчан брали участь у Першій світовій війні, зокрема, у складі 58-го Галицького піхотного полку, 95 та
77 піхотних полків, 8 кавалерійської дивізії, 11 польової артилерійської бригади, 20 та 36 піхотних полків національної оборони. Усі ці війська входили до складу 11-ї австро-угорської армії. Вони воювали з Росією, Італією (в битві при Ізонцо) та в Сербії.
У 1918 році багато новосілчан повернулися до своїх домівок через Угорщину, але також були випадки, коли з італійського полону вони потрапляли до першого польського корпусу, що формувався на заході під командуванням генерала Юзефа Галлера.
Поранені у Першій світовій війні солдати з Новосілки: Іван Гладкий (1872 року народження, служив у 20-му полку ландвер; ув'язнений у Рязані), Юзеф Мілевський (1892 року народження, служив у 20-му полку ландвер; ув'язнений у Петропавловську), Стефан Звоєвський (1894 року народження, служив у 77-му піхотному полку австро-угорської армії), Юзеф Пйотровський (1872 року народження, служив у 20-му полку ландвер; ув'язнений у Нижньому Новгороді), Юзеф Базан, 1896 року народження, служив у 95-му піхотному полку австро-угорської армії, керував важкими кулеметами).
Пам'ятки
- Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Коропецька ясенина та Лісові культури модрини європейської.
- Споруджено пам'ятник першій жінці, удостоєній найвищої військової нагороди Польщі — Хреста військової доблесті, Герою Радянського Союзу Анєлі Кшивонь (1979 р., скульптор В. Садовник).
Релігія
У Садовому є храм Різдва Пресвятої Богородиці Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви.
Дана релігійна споруда (у минулому костел святого Йосипа Опікуна) була зведена в 1908—1911 роках на пожертви графині та належала Римо-Католицькій Церкві. Освячення костелу відбулося 7 травня 1911 року священником о. Дзюбаном із містечка Бариша. Невдовзі після освячення костелу його відвідав архиєпископ Юзеф Більчевський.
З приходом окупаційної радянської влади на захід України, костел перетворили на склад мінеральних добрив.
Після здобуття Україною незалежності, костел перейшов у власність УГКЦ та був реставрований в 1992 році.
У храмі зберігається різьблена статуя святого Антонія Падевського, яка вціліла після пожежі в костелі святого Антонія в сусідньому селі Пужниках.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
Відомі люди
У Садовому (хутір; колишнє село, населене майже виключно поляками Пужники) народилася Анєля Кшивонь — Герой Радянського Союзу.
Примітки
- Паспорт Коропецької селищної громади.
- Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Świętego Antoniego w Pużnikach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 509 il. — S. 229. — . (пол.)
- Кубійович В. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 424.
Література
- Д. Грицина, В. Уніят. Садове // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 221. — .
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Nowosiółka Koropiecka (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 277. (пол.). — S. 277. (пол.)
- Сторінка села Садове з польської Вікіпедії [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Sadove U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novosilka Sadove selo Koropeckoyi selishnoyi gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pivdni rajonu Do 1946 nazivalosya Novosilka Koropecka Do Sadovogo priyednano hutir Kizya u zv yazku z pereselennyam meshkanciv hutir Puzhniki kolishnye selo Puzhniki vivedenij z oblikovih danih selo Sadove Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Koropecka selishna gromada Oblikova kartka Sadove Osnovni dani Zasnovane 1768 Naselennya 191 Teritoriya 1 580 km Gustota naselennya 178 48 osib km Poshtovij indeks 48370 Telefonnij kod 380 3555 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 58 39 pn sh 25 12 12 sh d 48 97750 pn sh 25 20333 sh d 48 97750 25 20333 Koordinati 48 58 39 pn sh 25 12 12 sh d 48 97750 pn sh 25 20333 sh d 48 97750 25 20333 Vidstan do rajonnogo centru 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Buchach Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 21 km Misceva vlada Adresa radi 48370 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Koropec vul Marka Kagancya 10 Karta Sadove Sadove Mapa Sadove u Vikishovishi Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Silska vulicya Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Koropeckoyi selishnoyi gromadi Naselennya 191 osoba 2015 IstoriyaXVIII stolittya Selo bulo zasnovane blizko 1724 roku polskimi shlyahtichami Zaselennya Novosilki Koropeckoyi trivalo do XVIII st Osile na cij teritoriyi dvoryanstvo malo splachuvati shorichnu orendu za zemlyu Buli vipadki koli rodina ne platila orendu i yiyi viselyali iz sela a na zalishenomu neyu misci vlashtovuvali lyudej iz susidnogo selisha Koropec U 1772 roci Novosilka Koropecka potrapila do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi U 1788 roci vijtom Novosilki Koropeckoyi buv Pjotr Tokarskij XIX stolittya U 1819 r u Novosilci bulo 37 nomeriv budinkiv Kozhna sim ya mala v serednomu 6 7 zemelnih dilyanok U toj chas bukovij lis sho otochuvav selo iz zahodu ta velike pasovishe yake nazivalosya toloka nazva zbereglasya i do nashih dniv buli u vlasnosti polskih shlyahtichiv rodu Potockih a piznishe Mislovskih Vijtom sela todi buv Francishek Malitovskij Blizko 1810 roku v Novosilci vzdovzh dorogi yaka prilyagaye do gostincya pol Gosciniec shose nazva zbereglasya j do nashih dniv poselilisya sim yi ukrayinciv z rodu Gladkih Sobkiv Skripnik Mackiv Majdanskih ta Poperechnih U 1831 r u seli spalahnula epidemiya holeri Oskilki Novosilka Koropecka vhodila do skladu Avstrijskoyi imperiyi to miscevi meshkanci takozh brali uchast u avstro italo francuzkij 1859 rik ta avstro pruskij 1866 rik vijnah U 1860 1870 rr vidbuvsya timchasovij napliv do sela remisnikiv iz usiyeyi Galichini a takozh kolishnih soldativ sho dislokuvalisya v Buchachi Voni prozhili v Novosilci v serednomu 2 5 rokiv pislya chogo povernulisya na batkivshinu Na toj chas selo nalichuvalo blizko 70 nomeriv budinkiv U 1872 roci do sela pribuv Ignatij Kshizhanovskij yakij buv vchitelem i stvoriv u Novosilci oseredok polskogo gimnastichnogo tovaristva Sokil U 1880 roci Novosilka Koropecka uvijshla do skladu Buchackogo povitu U 1881 roci vijtom sela buv obranij Yan Pjotrovskij Vin buv vidstavnim kavaleristom avstro ugorskoyi armiyi Na toj chas koli obijmav posadu golovi sela Pjotrovskij buv zamozhnoyu lyudinoyu sho dalo jomu mozhlivist vplivati na miscevu politiku v poviti XX stolittya U 1900 roci vijt sela Yan Pjotrovskij virishiv podbati pro vihovannya molodi Vin najnyav na robotu dekilkoh vchiteliv Chichockogo Grinevecku Kshizhanovsku ta Shimchukova Odnak ci vchiteli ne vipravdali pokladenih na nih spodivan U 1906 roci bulo zbudovano ceglyanu shkolu yakoyu opikuvalisya tri monahini Ordenu franciskanciv Najvazhlivishu rol u vihovanni molodi vidigrala sestra Apoloniya Vandovich vona navchala ditej u shkoli z 1 veresnya 1906 roku Novosilchani u Pershij svitovij vijni Bagato novosilchan brali uchast u Pershij svitovij vijni zokrema u skladi 58 go Galickogo pihotnogo polku 95 ta 77 pihotnih polkiv 8 kavalerijskoyi diviziyi 11 polovoyi artilerijskoyi brigadi 20 ta 36 pihotnih polkiv nacionalnoyi oboroni Usi ci vijska vhodili do skladu 11 yi avstro ugorskoyi armiyi Voni voyuvali z Rosiyeyu Italiyeyu v bitvi pri Izonco ta v Serbiyi U 1918 roci bagato novosilchan povernulisya do svoyih domivok cherez Ugorshinu ale takozh buli vipadki koli z italijskogo polonu voni potraplyali do pershogo polskogo korpusu sho formuvavsya na zahodi pid komanduvannyam generala Yuzefa Gallera Poraneni u Pershij svitovij vijni soldati z Novosilki Ivan Gladkij 1872 roku narodzhennya sluzhiv u 20 mu polku landver uv yaznenij u Ryazani Yuzef Milevskij 1892 roku narodzhennya sluzhiv u 20 mu polku landver uv yaznenij u Petropavlovsku Stefan Zvoyevskij 1894 roku narodzhennya sluzhiv u 77 mu pihotnomu polku avstro ugorskoyi armiyi Yuzef Pjotrovskij 1872 roku narodzhennya sluzhiv u 20 mu polku landver uv yaznenij u Nizhnomu Novgorodi Yuzef Bazan 1896 roku narodzhennya sluzhiv u 95 mu pihotnomu polku avstro ugorskoyi armiyi keruvav vazhkimi kulemetami Pam yatkiBotanichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Koropecka yasenina ta Lisovi kulturi modrini yevropejskoyi Sporudzheno pam yatnik pershij zhinci udostoyenij najvishoyi vijskovoyi nagorodi Polshi Hresta vijskovoyi doblesti Geroyu Radyanskogo Soyuzu Anyeli Kshivon 1979 r skulptor V Sadovnik ReligiyaU Sadovomu ye hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Buchackoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Dana religijna sporuda u minulomu kostel svyatogo Josipa Opikuna bula zvedena v 1908 1911 rokah na pozhertvi grafini ta nalezhala Rimo Katolickij Cerkvi Osvyachennya kostelu vidbulosya 7 travnya 1911 roku svyashennikom o Dzyubanom iz mistechka Barisha Nevdovzi pislya osvyachennya kostelu jogo vidvidav arhiyepiskop Yuzef Bilchevskij Z prihodom okupacijnoyi radyanskoyi vladi na zahid Ukrayini kostel peretvorili na sklad mineralnih dobriv Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti kostel perejshov u vlasnist UGKC ta buv restavrovanij v 1992 roci U hrami zberigayetsya rizblena statuya svyatogo Antoniya Padevskogo yaka vcilila pislya pozhezhi v kosteli svyatogo Antoniya v susidnomu seli Puzhnikah Socialna sferaPracyuyut ZOSh 1 stupenya klub biblioteka FAP torgovelnij zaklad Vidomi lyudiU Sadovomu hutir kolishnye selo naselene majzhe viklyuchno polyakami Puzhniki narodilasya Anyelya Kshivon Geroj Radyanskogo Soyuzu PrimitkiPasport Koropeckoyi selishnoyi gromadi Zaucha T Kosciol parafialny p w Swietego Antoniego w Puznikach Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 18 509 il S 229 ISBN 978 83 89273 79 6 pol Kubijovich V Statistika Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 424 LiteraturaD Gricina V Uniyat Sadove Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 221 ISBN 978 966 528 279 2 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Nowosiolka Koropiecka 4 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 277 pol S 277 pol Storinka sela Sadove z polskoyi Vikipediyi 1 Portal Ternopilshina