Сидик Мухамеджанов (каз. Сыдық Мұхамеджанов; 5 вересня 1924 — 3 лютого 1991) — казахський, радянський композитор. Народний артист СРСР (1990).
Сидик Мухамеджанов | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 5 вересня 1924 |
Місце народження | Шетський район, Карагандинська область, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР |
Дата смерті | 3 лютого 1991 (66 років) |
Місце смерті | Алмати, Казахська РСР, СРСР |
Поховання | Кенсайське кладовище |
Громадянство | СРСР |
Професії | композитор |
Освіта | Казахська національна консерваторія імені Курмангази |
Жанри | опера |
Нагороди |
Біографія
Народився 5 вересня (за іншими джерелами — 5 серпня) 1924 року в урочищі Улькенбулак (Велике Джерело) (нині — у Шетському районі, Карагандинська область, Казахстан). Походить з підроду Карсон роду Каракесек племені Аргин.
У 1950 році закінчив теоретико-композиторське відділення Алматинського музичного училища ім. П. Чайковського (нині Алматинський музичний коледж імені П. І. Чайковського), у 1957 році — композиторське відділення Казахської консерваторії ім. Курмангази (за класом Є. Г. Брусиловського).
У роки навчання у консерваторії, з 1953 року був музичним редактором (пізніше художнім керівником) Казахського радіо.
У 1960 — 1962 роках — голова правління Спілки композиторів Казахстану.
У 1964 — 1968 роках — директор і художній керівник Казахської державної філармонії ім. Джамбула, у 1969 — 1972 роках — директор Казахського державного академічного театру опери та балету ім. Абая.
Його сонати для скрипки та фортепіано, п'єси, кюї, написані для оркестру народних інструментів, а також поеми для камерних оркестрів стали взірцем всебічного розвитку, високої художності творів казахської інструментальної, оркестрової камерної музики.
Помер 3 лютого 1991 року в Алмати. Похований на Кенсайському цвинтарі.
Сім'я
- Діти: донька — Ляйля Мухамеджанова, музикознавець, член Спілки композиторів РК; донька — Ляззат Мухамеджанова; син — Мурат Мухамеджанов, художник; донька — Гульжан Мухамеджанова, піаністка.
- Онуки — Ахан Мухамеджанов, Ашим Унайбеков, скрипаль, композитор.
Нагороди та звання
- Заслужений діяч мистецтв Казахської РСР (1961)
- Народний артист Казахської РСР (1967)
- Народний артист СРСР (1990)
- Державна премія Казахської РСР (1974)
- Орден Жовтневої Революції (1971)
- Орден Дружби народів (1984)
- Орден «Знак Пошани» (1959)
Творчість
Список творів
Опери:
- «Айсулу» (1964, друга редакція − 1979, до 25-річчя освоєння цілинних земель, лібрето К. Шангитбаєва)
- «Дівчина-загадка» («Жұмбақ қыз», 1971, за поемою С. Сейфулліна «Кокшетау»)
- «Ахан сере — Актокты» (1982, лібрето Г. Мусрепова)
- «Абай и Айгерим» (радіоопера) (на основі власних 20 романсів на вірші А. Кунанбаєва, лібрето автора)
Ораторії:
- «Голос століть» («Гасырлар уны») (1960, текст К. Шангитбаєва)
Концерти:
- для голосу з оркестром (1959)
- для скрипки з оркестром (1975)
- для домбри з оркестром (1985)
- для кобиза з оркестром (1988)
Вокально-симфонічні твори:
- «Поема про Леніна» (1962)
- «Кантата про Леніна» (1964)
- кантата «Табігат»
Для оркестру:
- 4 симфонії, зокрема «Буря» (1968, присв. 100-річчю з дня народження В. І. Ленина)
- симфонічний кюй «Дархан дала» (1987)
Для оркестру казахських народних інструментів:
- симфонічний кюй «Батьківщина радості» («Шаттык Отаны») (1951)
Для хору a capella:
- кантата «Пори року» (1975, на вірші А. Кунанбаєва)
Інше:
- музика до спектаклей драматичного театру, зокрема: «Алдар-Косе» Ш. Хусаінова (1952), «Ботагоз» за С. Мукановим (1957), «Рабига» Ж. Аймауитова (1959), «Ох уж ці дівчата!» «Беу, кыздар-ай» К. Байсеїтова та К. Шангитбаєва (1960), «Сауле» Т. Ахтанова (1961) та інші
- пісні та романси — цикл пісень на слова Абая Кунанбаєва («Жарқ етпес қара көңілім не қылса да» — «Навіки моя душа не розквітне», «Өзгеге көңілім тоярсың» — «Усім насититись може душа», «Ғашықтың тілі — тілсіз тіл» — «Безмовна мова кохання»), «Вальс весни», «Берізка з таємницею», «Моя Венера» («Шолпаным»), «Хитається степ цілинний», патріотичні: «Жаркырайды Темиртаудын оттары» («Сяють вогні Теміртау»), «Пісня праці», «Марш молодості» та інші.
Композиторська фільмографія
- 1955 — «Мати і син» (короткометражний)
- 1958 — «Ми з Семиріччя» (спільно з М. Крюковим)
- 1961 — «Якби кожен з нас»
- 1962 — "Перехрестя "
- 1964 — «Безбородий ошуканець»
- 1965 — «Мрія моя»
- 1972 — «Лісова балада»
- 1975 — «У підніжжя Найзатас»
- 1976 — «Третя сторона медалі»
- Актор
- 1967 — «За нами Москва» — епізод
Примітки
- МУХАМЕДЖАНОВ в энциклопедии музыки. оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- К. М. Бекмағамбетов, Ж. Н. Шөженов. Арғын. Қаракесек. Кәрсөн. Аралбай руының шежіресі:. — Қарағанды : Арко, 2010. — 771 p. — .
- . Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- Казахская ССР: краткая энциклопедия / Гл. ред. Р. Н. Нургалиев. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1991. — Т. 4: Язык. Литература. Фольклор. Искусство. Архитектура. — С. 163—164. — 31 300 екз. — .
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 10 лютого 2011.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sidik Muhamedzhanov kaz Sydyk Muhamedzhanov 5 veresnya 1924 1924veresnya05 3 lyutogo 1991 kazahskij radyanskij kompozitor Narodnij artist SRSR 1990 Sidik MuhamedzhanovOsnovna informaciyaData narodzhennya5 veresnya 1924 1924 09 05 Misce narodzhennyaShetskij rajon Karagandinska oblast Kazakska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika RSFRR SRSRData smerti3 lyutogo 1991 1991 02 03 66 rokiv Misce smertiAlmati Kazahska RSR SRSRPohovannyaKensajske kladovisheGromadyanstvoSRSRProfesiyikompozitorOsvitaKazahska nacionalna konservatoriya imeni KurmangaziZhanrioperaNagorodiBiografiyaNarodivsya 5 veresnya za inshimi dzherelami 5 serpnya 1924 roku v urochishi Ulkenbulak Velike Dzherelo nini u Shetskomu rajoni Karagandinska oblast Kazahstan Pohodit z pidrodu Karson rodu Karakesek plemeni Argin U 1950 roci zakinchiv teoretiko kompozitorske viddilennya Almatinskogo muzichnogo uchilisha im P Chajkovskogo nini Almatinskij muzichnij koledzh imeni P I Chajkovskogo u 1957 roci kompozitorske viddilennya Kazahskoyi konservatoriyi im Kurmangazi za klasom Ye G Brusilovskogo U roki navchannya u konservatoriyi z 1953 roku buv muzichnim redaktorom piznishe hudozhnim kerivnikom Kazahskogo radio U 1960 1962 rokah golova pravlinnya Spilki kompozitoriv Kazahstanu U 1964 1968 rokah direktor i hudozhnij kerivnik Kazahskoyi derzhavnoyi filarmoniyi im Dzhambula u 1969 1972 rokah direktor Kazahskogo derzhavnogo akademichnogo teatru operi ta baletu im Abaya Jogo sonati dlya skripki ta fortepiano p yesi kyuyi napisani dlya orkestru narodnih instrumentiv a takozh poemi dlya kamernih orkestriv stali vzircem vsebichnogo rozvitku visokoyi hudozhnosti tvoriv kazahskoyi instrumentalnoyi orkestrovoyi kamernoyi muziki Chlen KPRS z 1961 roku Pomer 3 lyutogo 1991 roku v Almati Pohovanij na Kensajskomu cvintari Sim ya Diti donka Lyajlya Muhamedzhanova muzikoznavec chlen Spilki kompozitoriv RK donka Lyazzat Muhamedzhanova sin Murat Muhamedzhanov hudozhnik donka Gulzhan Muhamedzhanova pianistka Onuki Ahan Muhamedzhanov Ashim Unajbekov skripal kompozitor Nagorodi ta zvannyaZasluzhenij diyach mistectv Kazahskoyi RSR 1961 Narodnij artist Kazahskoyi RSR 1967 Narodnij artist SRSR 1990 Derzhavna premiya Kazahskoyi RSR 1974 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 Orden Druzhbi narodiv 1984 Orden Znak Poshani 1959 TvorchistSpisok tvoriv Operi Ajsulu 1964 druga redakciya 1979 do 25 richchya osvoyennya cilinnih zemel libreto K Shangitbayeva Divchina zagadka Zhumbak kyz 1971 za poemoyu S Sejfullina Kokshetau Ahan sere Aktokty 1982 libreto G Musrepova Abaj i Ajgerim radioopera na osnovi vlasnih 20 romansiv na virshi A Kunanbayeva libreto avtora Oratoriyi Golos stolit Gasyrlar uny 1960 tekst K Shangitbayeva Koncerti dlya golosu z orkestrom 1959 dlya skripki z orkestrom 1975 dlya dombri z orkestrom 1985 dlya kobiza z orkestrom 1988 Vokalno simfonichni tvori Poema pro Lenina 1962 Kantata pro Lenina 1964 kantata Tabigat Dlya orkestru 4 simfoniyi zokrema Burya 1968 prisv 100 richchyu z dnya narodzhennya V I Lenina simfonichnij kyuj Darhan dala 1987 Dlya orkestru kazahskih narodnih instrumentiv simfonichnij kyuj Batkivshina radosti Shattyk Otany 1951 Dlya horu a capella kantata Pori roku 1975 na virshi A Kunanbayeva Inshe muzika do spektaklej dramatichnogo teatru zokrema Aldar Kose Sh Husainova 1952 Botagoz za S Mukanovim 1957 Rabiga Zh Ajmauitova 1959 Oh uzh ci divchata Beu kyzdar aj K Bajseyitova ta K Shangitbayeva 1960 Saule T Ahtanova 1961 ta inshi pisni ta romansi cikl pisen na slova Abaya Kunanbayeva Zhark etpes kara konilim ne kylsa da Naviki moya dusha ne rozkvitne Өzgege konilim toyarsyn Usim nasititis mozhe dusha Ғashyktyn tili tilsiz til Bezmovna mova kohannya Vals vesni Berizka z tayemniceyu Moya Venera Sholpanym Hitayetsya step cilinnij patriotichni Zharkyrajdy Temirtaudyn ottary Syayut vogni Temirtau Pisnya praci Marsh molodosti ta inshi Kompozitorska filmografiya 1955 Mati i sin korotkometrazhnij 1958 Mi z Semirichchya spilno z M Kryukovim 1961 Yakbi kozhen z nas 1962 Perehrestya 1964 Bezborodij oshukanec 1965 Mriya moya 1972 Lisova balada 1975 U pidnizhzhya Najzatas 1976 Tretya storona medali Aktor1967 Za nami Moskva epizodPrimitkiMUHAMEDZhANOV v enciklopedii muzyki originalu za 16 zhovtnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 K M Bekmagambetov Zh N Shozhenov Argyn Қarakesek Kәrson Aralbaj ruynyn shezhiresi Қaragandy Arko 2010 771 p ISBN 978 601 7376 12 3 Arhiv originalu za 25 lipnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 Kazahskaya SSR kratkaya enciklopediya Gl red R N Nurgaliev Alma Ata Gl red Kazahskoj sovetskoj enciklopedii 1991 T 4 Yazyk Literatura Folklor Iskusstvo Arhitektura S 163 164 31 300 ekz ISBN 5 89800 023 2 Arhiv originalu za 7 listopada 2010 Procitovano 10 lyutogo 2011 Posilannya