Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сакен Сейфуллін (каз. Сәкен Сейфуллин; 15 жовтня 1894 — 28 лютого 1939) — казахський поет, письменник, державний діяч, основоположник сучасної казахської літератури. Засновник Союзу письменників Казахстану.
| Сакен Сейфуллін | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 жовтня 1894 або 1894[2] Жанааркинський район, Російська імперія |
| Помер | 25 квітня 1938[1] або 1939[2] Алма-Ата, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | поет, політик |
| Знання мов | казахська |
| Членство | Центральний виконавчий комітет СРСР |
| Жанр | повість[d] і роман |
| Посада | d |
| Партія | КПРС |
| Конфесія | іслам |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Народився 15 жовтня 1894 року в кочовому аулі Акмолинського повіту (нині Карагандинська область).
З 1905 по 1908 роки навчався в російсько-казахській школі при Спаському мідеплавильному заводі. Потім навчався в Акмолинській початковій приходській школі та в Акмолинському трьохкласному міському училищі. Крім цього, у 1912 році Сакен викладає російську мову учням мусульманського медресе.
21 серпня 1913 року Сейфуллін вступає до Омської вчительської семінарії, де навчається разом з .
У 1914 році Сейфуллін став одним із керівників першого культурно-просвітницького товариства казахської молоді «Бірлік» («Єдність») в Омську. У 1914 році виходить збірка його віршів «Өткен күндер» («Минулі дні»).
У 1916 році працює в комісії з перепису майна 12 волостей Акмолинського повіту. Тоді він пише вірш «Волнение», присвячений визвольному руху казахського народу 1916 року.
З першого вересня 1916 року Сейфуллін стає викладачем в Бугулінській школі, в заснуванні якої брав безпосередню участь.
9 березня 1917 року переїхав в Акмолинськ, де написав вірш привітання Лютневій революції «Спешно собрались мы в поход».
У квітні 1917 року Сакен Сейфуллін створив громадсько-політичну та культурну організацію «Жас қазақ» («Молодий казах»). В липні 1917 року Сакен бере участь у виданні газети «Тіршілік» («Життя»).
З вересня Сейфуллін викладає у новій російсько-казахській школі Акмолинська тримісячні педагогічні курси.
Одразу після Жовтневої революції С. Сейфуллін написав вірш «Ану-ка, джигиты!», який вважається першим твором казахської радянської літератури. 27 грудня 1917 року в Акмолинську встановлено радянську владу. Сейфулліна обрано членом президіуму Акмолинськької Ради депутатів та призначено народним комісаром просвіти. У лютому прийнятий до РКП(б). 1 травня 1918 року відбулась прем'єра спектаклю за п'єсою С. Сейфулліна «Бақыт жолына» («По дорозі до щастя»).
4 червня 1918 року до Акмолинська зайшли білогвардійці, а Сейфулліна арештували та 5 січня 1919 року етапували з акмолинської тюрми до Петропавловська. Його помістили у «вагон смерті» , де він провів 47 діб (24 січня — 12 березня). В Омську зумів втекти з колчаковської тюрми (3 квітня) та до липня добрався до рідного аулу. Через два місяці С. Сейфуллін змушений тікати до Ауліє-Ата.
Після входу військ Червоної армії, він повертається до Акмолинська 7 травня 1920 року. Його призначають завідувачем адміністративного відділу ревкому.
На з'їзді Рад 26 липня Сейфулліна обрано членом виконавчого комітету та призначено заступником голови Акмолинського виконавчого комітету Ради народних депутатів, завідує административним відділом, а 12 жовтня обрано членом президіуму Центрального Виконавчого Комітету Киргизької АСРР.
У листопаді був присутнім на VIII з'їзді Рад та слухав доповідь В.І. Леніна про план ГОЕЛРО. У 1921 році — член надзвичайної комісії з приєднання Акмолинської та Семипалатинської областей до Киргизької АСРР.
13 червня 1922 року Сейфулліна призначено зступником народного комісара просвіти республіки та редактором республіканської газети «Еңбекши қазақ» («Трудовий казах») (пізніше називалась «Социалистік Қазақстан»).
Проте уже в грудні 1922 року III з'їздом Киргизької (Казахськой) АСРР РРФСР обраний головою Ради Народних Комісарів республіки (головою уряду Казахстану).
Не дивлячись на свою зайнятість Сакен продовжував писати вірші й у 1922 році вийшла збірка віршів «Асау тұлпар» («Невгамовний скакун»), драма «Қызыл сұңқарлар» («Червоні соколи»).
23—30 грудня 1922 року — делегат X з'їзду Рад РРФСР та Всесоюзного засновного з'їзду Рад СРСР, що проголосили утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, обраний членом ЦВК.
У квітня 1923 року — делегат XII з'їзду РКП(б).
22 листопада президією Киргизького (Казахського) ЦВК (парламенту) на основі рішення XII з'їзду РКП(б) прийнято постанову про ведення діловодства казахською мовою.
Виходять уривки історико-мемуарного роману «Тернистый путь» в журналі «Қызыл Қазақстан» («Червоний Казахстан») та вірш «Ленин».
Після смерті Леніна Сейфуллін вирушив до Москви та очолив казахську делегацію на похоронах. Після цього вийшла його стаття в «Известиях» «В. И. Ленин и пробуждающийся Восток».
7 квітня 1925 року Сакен Сейфуллін призначений керівником академічного центруа при Казнаркомпросі.
Вийшла поема «Совестан».
У травні 1926 року С. Сейфулліна призначено завідувачем істпарту Казкрайкому ВКП(б).
У грудні 1926 року Сакен одружився з Гульбарам Батирбековою.
У 1927 році Сейфулліна призначено ректором Кзил-Ординського інституту народної просвіти. Вийшов альманах «Жыл құсты» («Перша ластівка»), складений із творів казахських письменників під редакцією С. Сейфулліна.
З травня 1928 року — лектор Ташкентського казахського педагогічного інституту, керівник літооб'єднання казахської молоді. З серпня 1929 доцент кафедри казахської літератури Казахського педагогічного інституту.
Сакен починає збір зразківв казахської усної творчості та літератури. У 1932 році видана перша частина його історії казахської літератури як підручник для студентів вузу. У 1931 році — публікація уривків із сатиричного роману «Наш быт».
12 червня 1934 року, за три місяці до відкриття першого з'їзду письменників СРСР, відбувся Перший з'їзд письменників Автономної Казахської Республіки (що входила на той час до Російської Федерації), який об'єднав всіх благонадійних літераторів в Союз радянських письменників Казахстану. Вступне слово сказав засновник Союзу Сакен Сейфуллін. Першим головою було обрано Ільяса Джансугурова.
В серпні-вересні 1934 року Сейфуллін брав участь у роботі Першого Всесоюзного з'їзду радянських письменників.
З вересня 1934 року Сейфуллін — професор Казахського комуністичного інституту журналістики.
У 1935 році видано поему «Социалистан» та повість «Айша». Сакен бере участь в декаді казахської літератури та мистецтва в Москві.
У 1936 році Сейфуллін перший з казахських письменників нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
24 вересня 1937 року арештований НКВС КРСР. Його засудили 25 лютого 1938 року за статтями 58-2, 58-7, 58-8, 58-11 КК РРФСР. Розстріляний 25 квітня 1938 року о 16 годині 40 хвилин як «ворог народу» в одній із тюрем НКВС в Алма-Аті. 21 березня 1957 року реабілітований Військовою Колегією Верховного Суду СРСР за відсутністю складу злочину.
Примітки
- http://e-history.kz/ru/publications/view/770
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/s/seifullin.htm
- Сакен Сейфуллин. Тернистый путь. e-history.kz (рос.). Процитовано 24 вересня 2023.
Джерела
- Сакен Сейфуллин. Тернистый путь (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sejfullin Saken Sejfullin kaz Sәken Sejfullin 15 zhovtnya 1894 28 lyutogo 1939 kazahskij poet pismennik derzhavnij diyach osnovopolozhnik suchasnoyi kazahskoyi literaturi Zasnovnik Soyuzu pismennikiv Kazahstanu Saken SejfullinNarodivsya 15 zhovtnya 1894 1894 10 15 abo 1894 2 Zhanaarkinskij rajon Rosijska imperiyaPomer 25 kvitnya 1938 1938 04 25 1 abo 1939 2 Alma Ata SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist poet politikZnannya mov kazahskaChlenstvo Centralnij vikonavchij komitet SRSRZhanr povist d i romanPosada dPartiya KPRSKonfesiya islamNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 15 zhovtnya 1894 roku v kochovomu auli Akmolinskogo povitu nini Karagandinska oblast Z 1905 po 1908 roki navchavsya v rosijsko kazahskij shkoli pri Spaskomu mideplavilnomu zavodi Potim navchavsya v Akmolinskij pochatkovij prihodskij shkoli ta v Akmolinskomu trohklasnomu miskomu uchilishi Krim cogo u 1912 roci Saken vikladaye rosijsku movu uchnyam musulmanskogo medrese 21 serpnya 1913 roku Sejfullin vstupaye do Omskoyi vchitelskoyi seminariyi de navchayetsya razom z U 1914 roci Sejfullin stav odnim iz kerivnikiv pershogo kulturno prosvitnickogo tovaristva kazahskoyi molodi Birlik Yednist v Omsku U 1914 roci vihodit zbirka jogo virshiv Өtken kүnder Minuli dni U 1916 roci pracyuye v komisiyi z perepisu majna 12 volostej Akmolinskogo povitu Todi vin pishe virsh Volnenie prisvyachenij vizvolnomu ruhu kazahskogo narodu 1916 roku Z pershogo veresnya 1916 roku Sejfullin staye vikladachem v Bugulinskij shkoli v zasnuvanni yakoyi brav bezposerednyu uchast 9 bereznya 1917 roku pereyihav v Akmolinsk de napisav virsh privitannya Lyutnevij revolyuciyi Speshno sobralis my v pohod U kvitni 1917 roku Saken Sejfullin stvoriv gromadsko politichnu ta kulturnu organizaciyu Zhas kazak Molodij kazah V lipni 1917 roku Saken bere uchast u vidanni gazeti Tirshilik Zhittya Z veresnya Sejfullin vikladaye u novij rosijsko kazahskij shkoli Akmolinska trimisyachni pedagogichni kursi Odrazu pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi S Sejfullin napisav virsh Anu ka dzhigity yakij vvazhayetsya pershim tvorom kazahskoyi radyanskoyi literaturi 27 grudnya 1917 roku v Akmolinsku vstanovleno radyansku vladu Sejfullina obrano chlenom prezidiumu Akmolinskkoyi Radi deputativ ta priznacheno narodnim komisarom prosviti U lyutomu prijnyatij do RKP b 1 travnya 1918 roku vidbulas prem yera spektaklyu za p yesoyu S Sejfullina Bakyt zholyna Po dorozi do shastya 4 chervnya 1918 roku do Akmolinska zajshli bilogvardijci a Sejfullina areshtuvali ta 5 sichnya 1919 roku etapuvali z akmolinskoyi tyurmi do Petropavlovska Jogo pomistili u vagon smerti de vin proviv 47 dib 24 sichnya 12 bereznya V Omsku zumiv vtekti z kolchakovskoyi tyurmi 3 kvitnya ta do lipnya dobravsya do ridnogo aulu Cherez dva misyaci S Sejfullin zmushenij tikati do Auliye Ata Pislya vhodu vijsk Chervonoyi armiyi vin povertayetsya do Akmolinska 7 travnya 1920 roku Jogo priznachayut zaviduvachem administrativnogo viddilu revkomu Na z yizdi Rad 26 lipnya Sejfullina obrano chlenom vikonavchogo komitetu ta priznacheno zastupnikom golovi Akmolinskogo vikonavchogo komitetu Radi narodnih deputativ zaviduye administrativnim viddilom a 12 zhovtnya obrano chlenom prezidiumu Centralnogo Vikonavchogo Komitetu Kirgizkoyi ASRR U listopadi buv prisutnim na VIII z yizdi Rad ta sluhav dopovid V I Lenina pro plan GOELRO U 1921 roci chlen nadzvichajnoyi komisiyi z priyednannya Akmolinskoyi ta Semipalatinskoyi oblastej do Kirgizkoyi ASRR 13 chervnya 1922 roku Sejfullina priznacheno zstupnikom narodnogo komisara prosviti respubliki ta redaktorom respublikanskoyi gazeti Enbekshi kazak Trudovij kazah piznishe nazivalas Socialistik Қazakstan Prote uzhe v grudni 1922 roku III z yizdom Kirgizkoyi Kazahskoj ASRR RRFSR obranij golovoyu Radi Narodnih Komisariv respubliki golovoyu uryadu Kazahstanu Ne divlyachis na svoyu zajnyatist Saken prodovzhuvav pisati virshi j u 1922 roci vijshla zbirka virshiv Asau tulpar Nevgamovnij skakun drama Қyzyl sunkarlar Chervoni sokoli 23 30 grudnya 1922 roku delegat X z yizdu Rad RRFSR ta Vsesoyuznogo zasnovnogo z yizdu Rad SRSR sho progolosili utvorennya Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik obranij chlenom CVK U kvitnya 1923 roku delegat XII z yizdu RKP b 22 listopada prezidiyeyu Kirgizkogo Kazahskogo CVK parlamentu na osnovi rishennya XII z yizdu RKP b prijnyato postanovu pro vedennya dilovodstva kazahskoyu movoyu Vihodyat urivki istoriko memuarnogo romanu Ternistyj put v zhurnali Қyzyl Қazakstan Chervonij Kazahstan ta virsh Lenin Pislya smerti Lenina Sejfullin virushiv do Moskvi ta ocholiv kazahsku delegaciyu na pohoronah Pislya cogo vijshla jogo stattya v Izvestiyah V I Lenin i probuzhdayushijsya Vostok 7 kvitnya 1925 roku Saken Sejfullin priznachenij kerivnikom akademichnogo centrua pri Kaznarkomprosi Vijshla poema Sovestan U travni 1926 roku S Sejfullina priznacheno zaviduvachem istpartu Kazkrajkomu VKP b U grudni 1926 roku Saken odruzhivsya z Gulbaram Batirbekovoyu U 1927 roci Sejfullina priznacheno rektorom Kzil Ordinskogo institutu narodnoyi prosviti Vijshov almanah Zhyl kusty Persha lastivka skladenij iz tvoriv kazahskih pismennikiv pid redakciyeyu S Sejfullina Z travnya 1928 roku lektor Tashkentskogo kazahskogo pedagogichnogo institutu kerivnik litoob yednannya kazahskoyi molodi Z serpnya 1929 docent kafedri kazahskoyi literaturi Kazahskogo pedagogichnogo institutu Saken pochinaye zbir zrazkivv kazahskoyi usnoyi tvorchosti ta literaturi U 1932 roci vidana persha chastina jogo istoriyi kazahskoyi literaturi yak pidruchnik dlya studentiv vuzu U 1931 roci publikaciya urivkiv iz satirichnogo romanu Nash byt 12 chervnya 1934 roku za tri misyaci do vidkrittya pershogo z yizdu pismennikiv SRSR vidbuvsya Pershij z yizd pismennikiv Avtonomnoyi Kazahskoyi Respubliki sho vhodila na toj chas do Rosijskoyi Federaciyi yakij ob yednav vsih blagonadijnih literatoriv v Soyuz radyanskih pismennikiv Kazahstanu Vstupne slovo skazav zasnovnik Soyuzu Saken Sejfullin Pershim golovoyu bulo obrano Ilyasa Dzhansugurova V serpni veresni 1934 roku Sejfullin brav uchast u roboti Pershogo Vsesoyuznogo z yizdu radyanskih pismennikiv Z veresnya 1934 roku Sejfullin profesor Kazahskogo komunistichnogo institutu zhurnalistiki U 1935 roci vidano poemu Socialistan ta povist Ajsha Saken bere uchast v dekadi kazahskoyi literaturi ta mistectva v Moskvi U 1936 roci Sejfullin pershij z kazahskih pismennikiv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 24 veresnya 1937 roku areshtovanij NKVS KRSR Jogo zasudili 25 lyutogo 1938 roku za stattyami 58 2 58 7 58 8 58 11 KK RRFSR Rozstrilyanij 25 kvitnya 1938 roku o 16 godini 40 hvilin yak vorog narodu v odnij iz tyurem NKVS v Alma Ati 21 bereznya 1957 roku reabilitovanij Vijskovoyu Kolegiyeyu Verhovnogo Sudu SRSR za vidsutnistyu skladu zlochinu Primitkihttp e history kz ru publications view 770 https www biografiasyvidas com biografia s seifullin htm Saken Sejfullin Ternistyj put e history kz ros Procitovano 24 veresnya 2023 DzherelaSaken Sejfullin Ternistyj put ros