Сави́нці — село в Україні, у Ярмолинецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 813 осіб.
село Савинці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Хмельницький район | ||||
Громада | Ярмолинецька селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 813 | ||||
Площа | 3,74 км² | ||||
Густота населення | 217,38 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32156 | ||||
Телефонний код | +380 3853 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°05′17″ пн. ш. 26°47′21″ сх. д. / 49.08806° пн. ш. 26.78917° сх. д.Координати: 49°05′17″ пн. ш. 26°47′21″ сх. д. / 49.08806° пн. ш. 26.78917° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 331 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14 | ||||
Карта | |||||
Савинці | |||||
Савинці | |||||
Мапа | |||||
Розташування
Савинці розташовані на межі з Дунаєвецьким районом, за 14 км від районного центру Ярмолинці та за 10 км від залізничної станції Дунаївці . Лежать у верхів'ї річки Студениця , яка бере початок із джерел біля сусіднього із Савинцями села Косогірка (теж Ярмолинецького району).
У часи Російської імперії Савинці, як зазначив, роблячи їхній опис Юхим Сіцінський, лежали у північно-східному кутку Кам'янецького повіту Подільської губернії.
Історія
Савинці відомі з першої половини XVI століття. 1542 року в селі нараховувалося 2 плуги, 1565 року тут було вже 6 плугів. Належав маєток Ярмолинському та Міщовському. У 1578–1583 роках були частини, що належали Ярмолинським, Чолганським і Потоцькій. Хоча поселення було спустошене ворогами (ймовірно, татарами), але залишилося 6 плугів, або ланів.
У XVII столітті частина Савинців належала Ярмолінським. У другій половині цього століття поселення знову було спустошене під час козацьких війн, тож 1661 року тут не було жодного заселення.
У XVIII столітті Савинці належали Потоцьким, які, намагаючись підняти добробут поселення, виклопотали йому право іменуватися містечком. На початку XVIII століття Потоцькі сприяли будівництву в Савинцях оборонного замку, який 4 червня 1703 року було зруйновано. Це сталося внаслідок успішних дій селянсько-козацьких загонів під проводом Шпака (Федора Білоцького). Вони розбили під Савинцями польсько-шляхетське військо, яке очолював (пол. Jan Zygmunt Szeping), а далі оволоділи замком в Ярмолинцях .
На місці руїн замку коштом дідича Міхала Францішека Потоцького 1759 року було збудовано палац. 2 червня 1767 року під час Радомської конфедерації в містечку дідич Теодор Потоцький при допомозі козаків змусив підписатись під вимогами конфедератів 188 осіб. 16 листопада 1781 року в цьому палаці ночував останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський, коли повертався з Кам'янця-Подільського. Оскільки господар палацу був відсутній, короля гостинно приймав галицький каштелян . На пам'ять про перебування в Савинцях С. А. Понятовського на стіні палацу було встановлено пам'ятну дошку з відповідним написом .
Маєток (входив до складу Брацлавського повіту) належав Теодору Потоцькому; якийсь час тут проживав його син Адам (1776—1812) — полковник війська польського. 1820 року Савинцями володіла вдова Теодора Потоцького Кордуля з Коморовских Потоцька (у її володінні тут було 585 душ кріпаків чоловічої статі). Потім цей маєток дістався внучці Теодора Потоцького графині Адаміні Камєньській (доньці Адама Потоцького та Маріанни з Ростворовських, дружині полковника Миколая Камєньського; померла 1884 року). 1850 року Адаміна Камінська продала Савинці Косецьким.
Народне училище Міністерства народної освіти, відкрите 1885 року в селі, мало до 90 учнів. Раніше, від 1861 року, в Савинцях була церковна школа.
1889 року «Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країв» зазначив, що ще кілька років тому в Савинцях був добрий оркестр із місцевих селян, який зостався з часів Потоцьких.
Як засвідчує «Пам'ятна книжка Подільської губернії на 1911 рік», у Савинцях тоді діяли два сільські училища. У першому з них учителями працювали Ганна Варфоломіївна Янченко та Римма Тимофіївна Товстицька, у другому — Йосип Йосипович Ястрембський. Законовчителем в обох училищах був священик Михайло Григорович Крижановський.
26 березня 1944 р. Савинці визволено від німецько-фашистської окупації.
Подільські повстанці
Удосвіта 1 вересня 1922 року в село прибуло більше сотні повстанців Подільської групи під проводом полковника Якова Гальчевського. Вони майже два роки успішно боролися з більшовиками, але під їх тиском були змушені відступати до Польщі.
У Савинцях повстанці провели один день. «Тут селяни нас прийняли щиро-сердешно. Заховані в садках і стодолах, перебули ми так до вечора», — згадував Яків Гальчевський.
Після цього повстанці вирушили через Чемерівці до прикордонного на той час Гусятина.
Символіка
Герб
Щит скошений чотиридільно. У першій лазуровій частині, дамаскованій плетеною нитяною решіткою, золоте сонце з шістнадцятьма променями. У другій і третій золотих протиобернені чорні рала. У четвертій червоній, дамаскованій плетеною нитяною решіткою, три золотих безанти, два і один. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний червоною мурованою короною. Унизу картуша напис "САВИНЦІ".
Прапор
Квадратне полотнище поділене діагонально на чотири частини. На верхній синій візерунок з плетеної нитяної решітки, на якому жовте сонце з шістнадцятьма променями. На жовтих древковій і вільній чорні протиобернені рала. На нижній червоний візерунок з плетеної нитяної решітки, на якому три жовтих круга, два і один.
Пояснення символіки
Дамаскування означає давні ткацькі промисли, що існували в селі, рала – землеробство. Безанти – стилізовані монети, що означають проведення в селі ярмарків. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.
Церква у XVI—XIX століттях
Церква в Савинцях була вже в XVI столітті, оскільки в податкових списках за 1578—1583 роки згадується піп.
У XVIII столітті в Савинцях була дерев'яна греко-католицька церква в ім'я святої Параскеви, невідомо коли збудована. 1746 року при цьому храмі було 100 парафіян. Близько 1783 року будівля церкви згоріла. Пізніше місце, де вона стояла, відвели під садибу псаломщика.
Власник Савинців Т. Потоцький 1783 року заклав в іншому місці цегляну церкву. 1787 року будівництво ще не закінчилося, церкву вивели тільки до склепінь. Цей храм, незабаром закінчений, не приєднали до православ'я при загальному приєднанні до нього подільських греко-католиків. Церкву святої Параскеви захопив власник села і перетворив її на «придворний» костел. Замість забраного храму в Савинцях для православних селян збудували невеличку дерев'яну церкву в ім'я святого Іоанна Предтечі. Але місцеві парафіяни та священик стали домагатися, щоб їм повернули церкву святої Параскеви, захоплену поміщиком. Тільки 1841 року, за розпорядженням уряду, цю церкву повернули. Вона стала православною парафіяльною, але вже не в ім'я святої Параскеви, а в ім'я святого Миколая Чудотворця. Предтеченську же церкву розібрали (вона стояла там, де згодом розмістилася садиба священика). 1867 року на рахунок скарбниці звели кам'яну дзвіницю.
До парафії Свято-Миколаївської церкви села Савинці входило сусіднє містечко Фрампіль (нині село Косогірка Ярмолинецького району) та три савинецькі фільварки-ферми. За даними, опублікованими 1895 року Юхимом Сіцінським, парафіян у Савинцях було 789 чоловіків і 766 жінок, а у Фрамполі — 270 чоловіків і 249 жінок. Католиків же було 160 чоловіків і 144 жінки. 1898 року Фрампіль відійшов до парафії села Куяви (нині Соснівка Ярмолинецького району), яка 1897 року знову стала самостійною парафією.
Священики
Священиками в Савинцях були:
- у 1721—1748 роках — Іоанн Гарасимович, рукопокладений 1721 року внаслідок презенти трембовельського старости Михайла Потоцького; був солобковським деканом;
- у 1748—1776 роках — Іоанн Кавзинський, або Каушинський; йому при вступі на парафію власник Савинців Михайло Потоцький видав ерекцію на церковні землі (30 днів оранки та 30 косарів);
- у 1776—1787 роках — Симеон Каушинський;
- від 1802 року — Яків Колтуновський;
- від 1814 року — Василь Білостоцький;
- від 1825 року — Михайло Голубович;
- від 1828 року — Ілія Думанський; про нього та його сім'ю детально розповіла Ольга Приходько в родинній хроніці «Прадід Ілія»;
- від 1861 року — Афанасій Пршемецький (зять попереднього священика).
Савинці в образотворчому мистецтві
У Савинцях побував художник Наполеон Орда. 1871—1873 роками датуються два його малюнки олівцем, підмальовані аквареллю, на яких зображено палац Косецьких у селі: вигляд із боку дороги та вигляд із боку саду.
Відомі уродженці
- народився підприємець , який спеціалізується на випіканні хліба в Кам'янці-Подільському. Один із сортів хліба, що випікається на його підприємствах, він назвав «Савинецьким» — на честь рідного села .
- Гуменний Іван Володимирович — директор Бучацького радгоспу-технікуму
- Дев'ятова Софія Іванівна — радянська робітниця, Герой Соціалістичної Праці
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ, 1971. — С. 672.
- Савинцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 503.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К. : Головна редакція УРЕ, 1971. — С. 642.
- Szczygielski W. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 177–368 (пол.) S. 213
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. 10. — Warszawa, 1889. — S. 348.
- Zacharewicz Z. Potocki Adam (1776—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — 1983. — S. 749. (пол.)
- Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Составил В. В. Филимонов. — Каменец-Подольск, 1911. — С. 85. (рос.)
- . tsdea.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 6 травня 2016.
- Куявы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 405.
- Головешко Олена. Хочу сильну Україну! [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Подолянин. — 2010. — 24 вересня.
Джерела
- Будзей О. Тут навіть король ночував // Подолянин. — 2011. — 11 листопада. — С. 8.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 642, 672.
- Sawińce (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 347. (пол.). — S. 347–348. (пол.)
- Савинцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 503—504. (рос.)
- Савинцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 408. (рос.)
Посилання
- Погода в селі Савинці
- Палац у Савинцях на образах Наполеона Орди
- Снігур Олександр. На перехресті двох доріг Господь Ярмолинці зберіг[недоступне посилання з липня 2019] // Голос Поділля
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Savinci Savi nci selo v Ukrayini u Yarmolineckij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 813 osib selo Savinci Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Yarmolinecka selishna gromada Osnovni dani Naselennya 813 Plosha 3 74 km Gustota naselennya 217 38 osib km Poshtovij indeks 32156 Telefonnij kod 380 3853 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 05 17 pn sh 26 47 21 sh d 49 08806 pn sh 26 78917 sh d 49 08806 26 78917 Koordinati 49 05 17 pn sh 26 47 21 sh d 49 08806 pn sh 26 78917 sh d 49 08806 26 78917 Serednya visota nad rivnem morya 331 m Misceva vlada Adresa radi 32100 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Yarmolinci pl 600 richchya Yarmolinec 14 Karta Savinci Savinci MapaRoztashuvannyaSavinci roztashovani na mezhi z Dunayeveckim rajonom za 14 km vid rajonnogo centru Yarmolinci ta za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Dunayivci Lezhat u verhiv yi richki Studenicya yaka bere pochatok iz dzherel bilya susidnogo iz Savincyami sela Kosogirka tezh Yarmolineckogo rajonu U chasi Rosijskoyi imperiyi Savinci yak zaznachiv roblyachi yihnij opis Yuhim Sicinskij lezhali u pivnichno shidnomu kutku Kam yaneckogo povitu Podilskoyi guberniyi IstoriyaSavinci vidomi z pershoyi polovini XVI stolittya 1542 roku v seli narahovuvalosya 2 plugi 1565 roku tut bulo vzhe 6 plugiv Nalezhav mayetok Yarmolinskomu ta Mishovskomu U 1578 1583 rokah buli chastini sho nalezhali Yarmolinskim Cholganskim i Potockij Hocha poselennya bulo spustoshene vorogami jmovirno tatarami ale zalishilosya 6 plugiv abo laniv U XVII stolitti chastina Savinciv nalezhala Yarmolinskim U drugij polovini cogo stolittya poselennya znovu bulo spustoshene pid chas kozackih vijn tozh 1661 roku tut ne bulo zhodnogo zaselennya U XVIII stolitti Savinci nalezhali Potockim yaki namagayuchis pidnyati dobrobut poselennya viklopotali jomu pravo imenuvatisya mistechkom Na pochatku XVIII stolittya Potocki spriyali budivnictvu v Savincyah oboronnogo zamku yakij 4 chervnya 1703 roku bulo zrujnovano Ce stalosya vnaslidok uspishnih dij selyansko kozackih zagoniv pid provodom Shpaka Fedora Bilockogo Voni rozbili pid Savincyami polsko shlyahetske vijsko yake ocholyuvav pol Jan Zygmunt Szeping a dali ovolodili zamkom v Yarmolincyah Na misci ruyin zamku koshtom didicha Mihala Francisheka Potockogo 1759 roku bulo zbudovano palac 2 chervnya 1767 roku pid chas Radomskoyi konfederaciyi v mistechku didich Teodor Potockij pri dopomozi kozakiv zmusiv pidpisatis pid vimogami konfederativ 188 osib 16 listopada 1781 roku v comu palaci nochuvav ostannij korol Rechi Pospolitoyi Stanislav Avgust Ponyatovskij koli povertavsya z Kam yancya Podilskogo Oskilki gospodar palacu buv vidsutnij korolya gostinno prijmav galickij kashtelyan Na pam yat pro perebuvannya v Savincyah S A Ponyatovskogo na stini palacu bulo vstanovleno pam yatnu doshku z vidpovidnim napisom Mayetok vhodiv do skladu Braclavskogo povitu nalezhav Teodoru Potockomu yakijs chas tut prozhivav jogo sin Adam 1776 1812 polkovnik vijska polskogo 1820 roku Savincyami volodila vdova Teodora Potockogo Kordulya z Komorovskih Potocka u yiyi volodinni tut bulo 585 dush kripakiv cholovichoyi stati Potim cej mayetok distavsya vnuchci Teodora Potockogo grafini Adamini Kamyenskij donci Adama Potockogo ta Marianni z Rostvorovskih druzhini polkovnika Mikolaya Kamyenskogo pomerla 1884 roku 1850 roku Adamina Kaminska prodala Savinci Koseckim Narodne uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti vidkrite 1885 roku v seli malo do 90 uchniv Ranishe vid 1861 roku v Savincyah bula cerkovna shkola 1889 roku Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayiv zaznachiv sho she kilka rokiv tomu v Savincyah buv dobrij orkestr iz miscevih selyan yakij zostavsya z chasiv Potockih Yak zasvidchuye Pam yatna knizhka Podilskoyi guberniyi na 1911 rik u Savincyah todi diyali dva silski uchilisha U pershomu z nih uchitelyami pracyuvali Ganna Varfolomiyivna Yanchenko ta Rimma Timofiyivna Tovsticka u drugomu Josip Josipovich Yastrembskij Zakonovchitelem v oboh uchilishah buv svyashenik Mihajlo Grigorovich Krizhanovskij 26 bereznya 1944 r Savinci vizvoleno vid nimecko fashistskoyi okupaciyi Podilski povstanci Udosvita 1 veresnya 1922 roku v selo pribulo bilshe sotni povstanciv Podilskoyi grupi pid provodom polkovnika Yakova Galchevskogo Voni majzhe dva roki uspishno borolisya z bilshovikami ale pid yih tiskom buli zmusheni vidstupati do Polshi U Savincyah povstanci proveli odin den Tut selyani nas prijnyali shiro serdeshno Zahovani v sadkah i stodolah perebuli mi tak do vechora zgaduvav Yakiv Galchevskij Pislya cogo povstanci virushili cherez Chemerivci do prikordonnogo na toj chas Gusyatina SimvolikaGerb Shit skoshenij chotiridilno U pershij lazurovij chastini damaskovanij pletenoyu nityanoyu reshitkoyu zolote sonce z shistnadcyatma promenyami U drugij i tretij zolotih protioberneni chorni rala U chetvertij chervonij damaskovanij pletenoyu nityanoyu reshitkoyu tri zolotih bezanti dva i odin Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij chervonoyu murovanoyu koronoyu Unizu kartusha napis SAVINCI Prapor Kvadratne polotnishe podilene diagonalno na chotiri chastini Na verhnij sinij vizerunok z pletenoyi nityanoyi reshitki na yakomu zhovte sonce z shistnadcyatma promenyami Na zhovtih drevkovij i vilnij chorni protioberneni rala Na nizhnij chervonij vizerunok z pletenoyi nityanoyi reshitki na yakomu tri zhovtih kruga dva i odin Poyasnennya simvoliki Damaskuvannya oznachaye davni tkacki promisli sho isnuvali v seli rala zemlerobstvo Bezanti stilizovani moneti sho oznachayut provedennya v seli yarmarkiv Na prapori povtoryuyutsya kolori i figuri gerba Cerkva u XVI XIX stolittyahCerkva v Savincyah bula vzhe v XVI stolitti oskilki v podatkovih spiskah za 1578 1583 roki zgaduyetsya pip U XVIII stolitti v Savincyah bula derev yana greko katolicka cerkva v im ya svyatoyi Paraskevi nevidomo koli zbudovana 1746 roku pri comu hrami bulo 100 parafiyan Blizko 1783 roku budivlya cerkvi zgorila Piznishe misce de vona stoyala vidveli pid sadibu psalomshika Vlasnik Savinciv T Potockij 1783 roku zaklav v inshomu misci ceglyanu cerkvu 1787 roku budivnictvo she ne zakinchilosya cerkvu viveli tilki do sklepin Cej hram nezabarom zakinchenij ne priyednali do pravoslav ya pri zagalnomu priyednanni do nogo podilskih greko katolikiv Cerkvu svyatoyi Paraskevi zahopiv vlasnik sela i peretvoriv yiyi na pridvornij kostel Zamist zabranogo hramu v Savincyah dlya pravoslavnih selyan zbuduvali nevelichku derev yanu cerkvu v im ya svyatogo Ioanna Predtechi Ale miscevi parafiyani ta svyashenik stali domagatisya shob yim povernuli cerkvu svyatoyi Paraskevi zahoplenu pomishikom Tilki 1841 roku za rozporyadzhennyam uryadu cyu cerkvu povernuli Vona stala pravoslavnoyu parafiyalnoyu ale vzhe ne v im ya svyatoyi Paraskevi a v im ya svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Predtechensku zhe cerkvu rozibrali vona stoyala tam de zgodom rozmistilasya sadiba svyashenika 1867 roku na rahunok skarbnici zveli kam yanu dzvinicyu Do parafiyi Svyato Mikolayivskoyi cerkvi sela Savinci vhodilo susidnye mistechko Frampil nini selo Kosogirka Yarmolineckogo rajonu ta tri savinecki filvarki fermi Za danimi opublikovanimi 1895 roku Yuhimom Sicinskim parafiyan u Savincyah bulo 789 cholovikiv i 766 zhinok a u Frampoli 270 cholovikiv i 249 zhinok Katolikiv zhe bulo 160 cholovikiv i 144 zhinki 1898 roku Frampil vidijshov do parafiyi sela Kuyavi nini Sosnivka Yarmolineckogo rajonu yaka 1897 roku znovu stala samostijnoyu parafiyeyu Svyasheniki Svyashenikami v Savincyah buli u 1721 1748 rokah Ioann Garasimovich rukopokladenij 1721 roku vnaslidok prezenti trembovelskogo starosti Mihajla Potockogo buv solobkovskim dekanom u 1748 1776 rokah Ioann Kavzinskij abo Kaushinskij jomu pri vstupi na parafiyu vlasnik Savinciv Mihajlo Potockij vidav erekciyu na cerkovni zemli 30 dniv oranki ta 30 kosariv u 1776 1787 rokah Simeon Kaushinskij vid 1802 roku Yakiv Koltunovskij vid 1814 roku Vasil Bilostockij vid 1825 roku Mihajlo Golubovich vid 1828 roku Iliya Dumanskij pro nogo ta jogo sim yu detalno rozpovila Olga Prihodko v rodinnij hronici Pradid Iliya vid 1861 roku Afanasij Prshemeckij zyat poperednogo svyashenika Savinci v obrazotvorchomu mistectviU Savincyah pobuvav hudozhnik Napoleon Orda 1871 1873 rokami datuyutsya dva jogo malyunki olivcem pidmalovani akvarellyu na yakih zobrazheno palac Koseckih u seli viglyad iz boku dorogi ta viglyad iz boku sadu Vidomi urodzhencinarodivsya pidpriyemec yakij specializuyetsya na vipikanni hliba v Kam yanci Podilskomu Odin iz sortiv hliba sho vipikayetsya na jogo pidpriyemstvah vin nazvav Savineckim na chest ridnogo sela Gumennij Ivan Volodimirovich direktor Buchackogo radgospu tehnikumu Dev yatova Sofiya Ivanivna radyanska robitnicya Geroj Socialistichnoyi PraciDiv takozhPodillya Podolyani Podilskij govirPrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE 1971 S 672 Savincy Secinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 503 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE 1971 S 642 Szczygielski W Potocki Teodor h Pilawa 1730 1812 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 T XXVIII 2 Zeszyt 117 S 177 368 pol S 213 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 10 Warszawa 1889 S 348 Zacharewicz Z Potocki Adam 1776 1812 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk T XXVII 4 Zeszyt 115 1983 S 749 pol Potoccy 03 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii na 1911 god Sostavil V V Filimonov Kamenec Podolsk 1911 S 85 ros tsdea archives gov ua Arhiv originalu za 4 serpnya 2016 Procitovano 6 travnya 2016 Kuyavy Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 S 405 Goloveshko Olena Hochu silnu Ukrayinu 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Podolyanin 2010 24 veresnya DzherelaBudzej O Tut navit korol nochuvav Podolyanin 2011 11 listopada S 8 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 642 672 Sawince 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 347 pol S 347 348 pol Savincy Secinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 503 504 ros Savincy Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 S 408 ros PosilannyaPogoda v seli Savinci Palac u Savincyah na obrazah Napoleona Ordi Snigur Oleksandr Na perehresti dvoh dorig Gospod Yarmolinci zberig nedostupne posilannya z lipnya 2019 Golos Podillya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi