Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рівнинні дощові ліси Суматри (ідентифікатор WWF: IM0158) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Суматрі та на сусідніх островах.
 Ландшафт Національного парка [en] | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0158 |
| Межі | Гірські дощові ліси Суматри Торф'яно-болотні ліси Суматри Прісноводні заболочені ліси Суматри Тропічні соснові ліси Суматри [en] [en] |
| Площа, км² | 257 388 |
| Країни | Індонезія |
| Охороняється | 18 295 км² (7 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон рівнинних дощових лісів Суматри охоплює більшу частину острова Суматра, найзахіднішого в групі Великих Зонських островів, а також деякі сусідні острови, зокрема острови Сімелуе, [en] та Ніас, розташовані на захід від нього, острови Кракатау, розташовані на південний схід від нього, та більшу частину острова Банка, розташованого на схід від нього. В горах Барісан, що простягаються вздовж західної сторони Суматри, поширені гірські дощові ліси Суматри та тропічні соснові ліси Суматри, в заболочених низовинах на сході острова — торф'яно-болотні ліси Суматри та прісноводні заболочені ліси Суматри, а на морських узбережжях (переважно на східній стороні острова) — [en].
Геологічна історія Суматри дає змогу зрозуміти її високе біорізноманіття. Приблизно 70 мільйонів років тому Індійський субконтинент зіштовхнувся з Азію, утворивши Гімалаї, а пов'язаний з цим поштовх утворив гори Барісан на Суматрі. Коли цей гірський хребет піднявся, він утворив глибоководний жолоб вздовж західного узбережжя Суматри та призвів до підняття островів поблизу цього узбережжя. На схід від гір Барісан на Суматрі простягаються пагорби та рівнини, які утворилися в результаті поєднання тектонічних та вулканічних процесів. Протягом останніх 25 мільйонів років гороутворення та вулканічна активність в регіоні продовжувалися і неодноразово супроводжувалися катастрофічними вулканічними виверженнями, такими як виверження вулкана Кракатау у 1883 році. В часи останнього льодовикового періоду, коли рівень Світового океану був більш ніж на 100 м нижчим, ніж зараз, Малайський півострів, острови Суматра, Ява і Калімантан, а також сусідні острови, утворили єдиний великий масив суходолу, відомий як Сунда. Після завершення льодовикового періоду рівень моря піднявся, і наразі Суматра відділена Малаккською протокою від Малакки, Зондською протокою від Яви та морем від Калімантану. Однак флора і фауна цих земель досі мають велику подібність, через що їх об'єднують у один біогеографічний регіон — Малезію.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут становить 27-28 °C і залишається стабільною протягом всього року. Низовини, що лежать на захід від гір Барісан, отримують більше опадів (приблизно 6000 мм за рік), ніж рівнини, що лежать на схід від цих гір (понад 2500 мм за рік), оскільки гори блокують частину опадів, утворюючи дощову тінь. Сухий сезон, коли середньорічна кількість опадів становить менше 100 мм, на Суматрі триває менше 3 місяців.
Флора
Флора екорегіону вирізняється високим різноманіттям, яке можна порівняти з найбагатшими лісами Калімантану та Нової Гвінеї, та яке набагато вище, ніж різноманіття лісів Яви, Сулавесі та інших Зондських островів. Основними рослинними угрупованнями екорегіону є дощові ліси, у яких переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), багато з яких характеризуються широкими дошкоподібними коренями, а також деякі представники родин Бурзерові (Burseraceae) та Сапотові (Sapotaceae). В лісах регіону зустрічається 111 представників родини діптерокарпових, у тому числі 6 ендемічних видів. Представники цієї родини, зокрема деякі види діптерокарпусів (Dipterocarpus spp.), [en] (Parashorea spp.), [en] (Shorea spp.) та [en] (Dryobalanops spp.), а також [en] (Koompassia excelsa) та деякі види [en] (Sindora spp.) і [en] (Dialium spp.) з родини букових (Fabaceae), виступають емерджентними видами, які виростають до 70 м заввишки та височіють над лісовим наметом. У тінистому підліску переважають невисокі тіньовитривалі дерева, чагарники та ліани з родин Молочаєві (Euphorbiaceae), Маренові (Rubiaceae), Аннонові (Annonaceae), Лаврові (Lauraceae), Меластомові (Melastomataceae) та Мускатникові (Myristicaceae), тоді як трав'янистих рослин зустрічається мало. На півдні Суматри зустрічаються чисті насадження [en] (Eusideroxylon zwageri), стійкого до гниття та комах-шкідників.
Дерева у дощових лісах регіону часто вкриті різноманітними епіфітами, що належать до родин Зозулинцеві (Orchidaceae), Геснерієві (Gesneriaceae), Меластомові (Melastomataceae) та Маренові (Rubiaceae). До останньої родини належать [en] (Myrmecodia spp.) та гіднофітуми (Hydnophytum spp.). Ці рослини є [en], тобто містять колонії мурах у своїх стеблах. Мурашки захищають листя рослини від гусені та інших членистоногих тварин, що поїдають його.
У рівнинних дощових лісах екорегіону широко поширені різноманітні фікуси (Ficus spp.), яких на Суматрі зустріється більше 100 видів. Кожен вид фікусів зазвичай запилюється виключно одним видом фігової оси (Agaonidae). Ці дерева можуть приносити від 500 до мільйона плодів двічі на рік, які є важливим джерелом їжі для багатьох лісових тварин. Деякі представники родини діптерокарпових також практикують масове плодоношення, при якому величезна кількість плодів падає на землю. Вважається, що ця стратегія, при якій певного року дерева синхронно утворюють велику кількість плодів, після чого протягом кількох років врожаї менші, спрямована на задоволення апетитів плодоїдних тварин. Передбачається, що достатня кількість плодів не буде з'їдена, і насіння в них зможе прорости.
Найвідомішими рослинами регіону є рафлезії (Rafflesia spp.). На Суматрі зустрічається п'ять з шістнадцяти видів цих паразитичних рослин, які переважно зростають у низинних лісах. Одним з цих видів є рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii), яка вирізняється найбільшими у світі коричнево-помаранчево-білими квітками діаметром до 120 см. Рафлезія Арнольда не має листя і натомість отримує енергію з тканин свого господаря, ліани з роду [en]. Квітки рафлезії пахнуть гнилим м'ясом і приваблюють комах-запилювачів. Серед інших характерних представників екорегіону слід відзначити велетенський трупоцвіт (Amorphophallus titanum), суцвіття якого може досягати 3 м заввишки. Квітка цієї рослини росте на верхівці двометрового стебла і утворюється кожні кілька років. Велетенські трупоцвіти вирізняються плямистими стеблами, незвичайним листям та велетенською квіткою зі смердючим запахом, яка приваблює маленьких бджіл-запилювачів.
Фауна
Фауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед рідкісних великих ссавців, поширених в дощових лісах Суматри, слід відзначити суматранських слонів (Elephas maximus sumatranus), суматранських тигрів (Panthera tigris sumatrae), чепрачних тапірів (Tapirus indicus) та суматранських носорогів (Dicerorhinus sumatrensis). Ці тварини перебувають на межі зникнення, а їх популяція не перевищує кількох сотень особин.
Окрім тигрів, найбільших хижаків Індонезії, в екорегіоні також зустрічаються інші хижі ссавці, зокрема борнейські пантери (Neofelis diardi), золотисті котопуми (Catopuma temminckii), гірські куони (Cuon alpinus), малайські ведмеді (Helarctos malayanus), яванські коти (Prionailurus javanensis), видрові цивети (Cynogale bennettii), малайські мустели (Mustela nudipes) та бінтуронги (Arctictis binturong). Серед поширених в екорегіоні мавп слід відзначити макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), південного свинохвостого макаку (Macaca nemestrina), західного довгоп'ята (Cephalopachus bancanus), сріблястого лутунга (Trachypithecus cristatus), звичайного сіаманга (Symphalangus syndactylus), а також майже ендемічних [en] (Presbytis mitrata), [en] (Presbytis bicolor) та [en] (Nycticebus bancanus). Також у рівнинних дощових лісах Суматри мешкають індійські замбари (Rusa unicolor), індійські мунтжаки (Muntiacus muntjak), великі оленьки (Tragulus napu), [en] (Sus scrofa vittatus), бородаті свині (Sus barbatus), яванські панголіни (Manis javanica), малайські шерстокрили (Galeopterus variegatus), [en] (Tupaia ferruginea), [en] (Tupaia discolor), кремові велетенські білки (Ratufa affinis), довгохвості їжатці (Trichys fasciculata) та суматранські їжатці (Hystrix sumatrae). Ендеміками екорегіону є [en] (Presbytis sumatrana), суматранські молоси (Mormopterus doriae), [en] (Crocidura hutanis) та сімалурські пацюки (Rattus simalurensis).
У фауні екорегіону спостерігається розділення на два біогеографічні підрегіони: деякі види тварин поширені лише на північ від озера Тоба у північно-західній частині Суматри, а деякі — лише на південь. Так, на північ від Тоби зустрічаються сурілі Томаса (Presbytis thomasi), білорукі гібони (Hylobates lar) та [en] (Nycticebus hilleri), а на південь — чорночубі сурілі (Presbytis melalophos), чорнорукі гібони (Hylobates agilis) та зондські лорі (Nycticebus coucang). Два майже ендемічні види орангутанів, рідкісних людиноподібних мавп, також розділені цим бар'єром: суматранські орангутани (Pongo abelii) поширені північніше озера Тоба, а тапанульські орангутани (Pongo tapanuliensis) мешкають на південь від нього.
Орнітофауна екорегіону нараховує понад 450 видів птахів, 17 видів з яких зустрічаються лише на північ від озера Тоба, а 10 — лише на південь від нього. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити великого аргуса (Argusianus argus), малазійську куріпку (Tropicoperdix charltonii), куропатицю (Caloperdix oculeus), великого вінаго (Treron capellei), суматранську малкогу (Phaenicophaeus sumatranus), азійського шуляка (Aviceda jerdoni), суматранську сплюшку (Otus rufescens), суматранського пугача (Ketupa sumatrana), дворогого гомрая (Buceros bicornis), великого гомрая (Buceros rhinoceros), білочубого калао (Berenicornis comatus), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), велику торомбу (Mulleripicus pulverulentus), серендака (Loriculus galgulus), смарагдового рогодзьоба (Calyptomena viridis), смугастого шикачика (Coracina striata), червоногорлу саїмангу (Anthreptes rhodolaemus), смугасточереву вивільгу (Oriolus xanthonotus) та індонезійського квічаля (Zoothera andromedae),
Ендеміками екорегіону є сималурські сплюшки (Otus umbra), сималурські папуги (Psittinus abbotti) та суматранські зеленчики (Chloropsis media), а майже ендемічними його представниками — [en] (Columba argentina), суматранські піти (Erythropitta venusta), синьолобі зеленчики (Chloropsis venusta), суматранські дронго (Dicrurus sumatranus), суматранські баблери (Pellorneum buettikoferi), двоколірні чагарниці (Garrulax bicolor), смугасті бюльбюлі (Hemixos leucogrammicus), золотогузі бюльбюлі (Alcurus tympanistrigus), цитринові бюльбюлі (Brachypodius nieuwenhuisii), західні нільтави (Cyornis ruckii), суматранські аренги (Myophonus melanurus) та каштанові аренги (Myophonus castaneus).
Збереження
Більшість лісів регіону були знищені за останнє століття. Масштабна [en] проводилася з метою заготівлі деревини та перетворення лісів на плантації олійної пальми. З 1985 по 1997 роки темпи вирубки лісів на Суматрі становили близько 2800 км²/рік. Основною загрозою для збереження природи регіону є подальше знищення лісів, а також полювання на рідкісних видів тварин. Так, на суматранських тигрів і носорогів полюють задля їх частин тіла, які використовуються в традиційній медицині.
Оцінка 2017 року показала, що 18 295 км², або 7 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Sumatran lowland rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sumatran Lowland Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivninni doshovi lisi Sumatri identifikator WWF IM0158 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Sumatri ta na susidnih ostrovah Rivninni doshovi lisi Sumatri Landshaft Nacionalnogo parka en Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0158 Mezhi Girski doshovi lisi Sumatri Torf yano bolotni lisi Sumatri Prisnovodni zabolocheni lisi Sumatri Tropichni sosnovi lisi Sumatri en en Plosha km 257 388 Krayini Indoneziya Ohoronyayetsya 18 295 km 7 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Sumatranskij orangutan u doshovomu lisiGeografiyaEkoregion rivninnih doshovih lisiv Sumatri ohoplyuye bilshu chastinu ostrova Sumatra najzahidnishogo v grupi Velikih Zonskih ostroviv a takozh deyaki susidni ostrovi zokrema ostrovi Simelue en ta Nias roztashovani na zahid vid nogo ostrovi Krakatau roztashovani na pivdennij shid vid nogo ta bilshu chastinu ostrova Banka roztashovanogo na shid vid nogo V gorah Barisan sho prostyagayutsya vzdovzh zahidnoyi storoni Sumatri poshireni girski doshovi lisi Sumatri ta tropichni sosnovi lisi Sumatri v zabolochenih nizovinah na shodi ostrova torf yano bolotni lisi Sumatri ta prisnovodni zabolocheni lisi Sumatri a na morskih uzberezhzhyah perevazhno na shidnij storoni ostrova en Geologichna istoriya Sumatri daye zmogu zrozumiti yiyi visoke bioriznomanittya Priblizno 70 miljoniv rokiv tomu Indijskij subkontinent zishtovhnuvsya z Aziyu utvorivshi Gimalayi a pov yazanij z cim poshtovh utvoriv gori Barisan na Sumatri Koli cej girskij hrebet pidnyavsya vin utvoriv glibokovodnij zholob vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Sumatri ta prizviv do pidnyattya ostroviv poblizu cogo uzberezhzhya Na shid vid gir Barisan na Sumatri prostyagayutsya pagorbi ta rivnini yaki utvorilisya v rezultati poyednannya tektonichnih ta vulkanichnih procesiv Protyagom ostannih 25 miljoniv rokiv goroutvorennya ta vulkanichna aktivnist v regioni prodovzhuvalisya i neodnorazovo suprovodzhuvalisya katastrofichnimi vulkanichnimi viverzhennyami takimi yak viverzhennya vulkana Krakatau u 1883 roci V chasi ostannogo lodovikovogo periodu koli riven Svitovogo okeanu buv bilsh nizh na 100 m nizhchim nizh zaraz Malajskij pivostriv ostrovi Sumatra Yava i Kalimantan a takozh susidni ostrovi utvorili yedinij velikij masiv suhodolu vidomij yak Sunda Pislya zavershennya lodovikovogo periodu riven morya pidnyavsya i narazi Sumatra viddilena Malakkskoyu protokoyu vid Malakki Zondskoyu protokoyu vid Yavi ta morem vid Kalimantanu Odnak flora i fauna cih zemel dosi mayut veliku podibnist cherez sho yih ob yednuyut u odin biogeografichnij region Maleziyu KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura tut stanovit 27 28 C i zalishayetsya stabilnoyu protyagom vsogo roku Nizovini sho lezhat na zahid vid gir Barisan otrimuyut bilshe opadiv priblizno 6000 mm za rik nizh rivnini sho lezhat na shid vid cih gir ponad 2500 mm za rik oskilki gori blokuyut chastinu opadiv utvoryuyuchi doshovu tin Suhij sezon koli serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 100 mm na Sumatri trivaye menshe 3 misyaciv FloraFlora ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam yake mozhna porivnyati z najbagatshimi lisami Kalimantanu ta Novoyi Gvineyi ta yake nabagato vishe nizh riznomanittya lisiv Yavi Sulavesi ta inshih Zondskih ostroviv Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye doshovi lisi u yakih perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae bagato z yakih harakterizuyutsya shirokimi doshkopodibnimi korenyami a takozh deyaki predstavniki rodin Burzerovi Burseraceae ta Sapotovi Sapotaceae V lisah regionu zustrichayetsya 111 predstavnikiv rodini dipterokarpovih u tomu chisli 6 endemichnih vidiv Predstavniki ciyeyi rodini zokrema deyaki vidi dipterokarpusiv Dipterocarpus spp en Parashorea spp en Shorea spp ta en Dryobalanops spp a takozh en Koompassia excelsa ta deyaki vidi en Sindora spp i en Dialium spp z rodini bukovih Fabaceae vistupayut emerdzhentnimi vidami yaki virostayut do 70 m zavvishki ta visochiyut nad lisovim nametom U tinistomu pidlisku perevazhayut nevisoki tinovitrivali dereva chagarniki ta liani z rodin Molochayevi Euphorbiaceae Marenovi Rubiaceae Annonovi Annonaceae Lavrovi Lauraceae Melastomovi Melastomataceae ta Muskatnikovi Myristicaceae todi yak trav yanistih roslin zustrichayetsya malo Na pivdni Sumatri zustrichayutsya chisti nasadzhennya en Eusideroxylon zwageri stijkogo do gnittya ta komah shkidnikiv Dereva u doshovih lisah regionu chasto vkriti riznomanitnimi epifitami sho nalezhat do rodin Zozulincevi Orchidaceae Gesneriyevi Gesneriaceae Melastomovi Melastomataceae ta Marenovi Rubiaceae Do ostannoyi rodini nalezhat en Myrmecodia spp ta gidnofitumi Hydnophytum spp Ci roslini ye en tobto mistyat koloniyi murah u svoyih steblah Murashki zahishayut listya roslini vid guseni ta inshih chlenistonogih tvarin sho poyidayut jogo U rivninnih doshovih lisah ekoregionu shiroko poshireni riznomanitni fikusi Ficus spp yakih na Sumatri zustriyetsya bilshe 100 vidiv Kozhen vid fikusiv zazvichaj zapilyuyetsya viklyuchno odnim vidom figovoyi osi Agaonidae Ci dereva mozhut prinositi vid 500 do miljona plodiv dvichi na rik yaki ye vazhlivim dzherelom yizhi dlya bagatoh lisovih tvarin Deyaki predstavniki rodini dipterokarpovih takozh praktikuyut masove plodonoshennya pri yakomu velichezna kilkist plodiv padaye na zemlyu Vvazhayetsya sho cya strategiya pri yakij pevnogo roku dereva sinhronno utvoryuyut veliku kilkist plodiv pislya chogo protyagom kilkoh rokiv vrozhayi menshi spryamovana na zadovolennya apetitiv plodoyidnih tvarin Peredbachayetsya sho dostatnya kilkist plodiv ne bude z yidena i nasinnya v nih zmozhe prorosti Najvidomishimi roslinami regionu ye rafleziyi Rafflesia spp Na Sumatri zustrichayetsya p yat z shistnadcyati vidiv cih parazitichnih roslin yaki perevazhno zrostayut u nizinnih lisah Odnim z cih vidiv ye rafleziya Arnolda Rafflesia arnoldii yaka viriznyayetsya najbilshimi u sviti korichnevo pomaranchevo bilimi kvitkami diametrom do 120 sm Rafleziya Arnolda ne maye listya i natomist otrimuye energiyu z tkanin svogo gospodarya liani z rodu en Kvitki rafleziyi pahnut gnilim m yasom i privablyuyut komah zapilyuvachiv Sered inshih harakternih predstavnikiv ekoregionu slid vidznachiti veletenskij trupocvit Amorphophallus titanum sucvittya yakogo mozhe dosyagati 3 m zavvishki Kvitka ciyeyi roslini roste na verhivci dvometrovogo stebla i utvoryuyetsya kozhni kilka rokiv Veletenski trupocviti viriznyayutsya plyamistimi steblami nezvichajnim listyam ta veletenskoyu kvitkoyu zi smerdyuchim zapahom yaka privablyuye malenkih bdzhil zapilyuvachiv FaunaFauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered ridkisnih velikih ssavciv poshirenih v doshovih lisah Sumatri slid vidznachiti sumatranskih sloniv Elephas maximus sumatranus sumatranskih tigriv Panthera tigris sumatrae cheprachnih tapiriv Tapirus indicus ta sumatranskih nosorogiv Dicerorhinus sumatrensis Ci tvarini perebuvayut na mezhi zniknennya a yih populyaciya ne perevishuye kilkoh soten osobin Okrim tigriv najbilshih hizhakiv Indoneziyi v ekoregioni takozh zustrichayutsya inshi hizhi ssavci zokrema bornejski panteri Neofelis diardi zolotisti kotopumi Catopuma temminckii girski kuoni Cuon alpinus malajski vedmedi Helarctos malayanus yavanski koti Prionailurus javanensis vidrovi civeti Cynogale bennettii malajski musteli Mustela nudipes ta binturongi Arctictis binturong Sered poshirenih v ekoregioni mavp slid vidznachiti makaku kraboyida Macaca fascicularis pivdennogo svinohvostogo makaku Macaca nemestrina zahidnogo dovgop yata Cephalopachus bancanus sriblyastogo lutunga Trachypithecus cristatus zvichajnogo siamanga Symphalangus syndactylus a takozh majzhe endemichnih en Presbytis mitrata en Presbytis bicolor ta en Nycticebus bancanus Takozh u rivninnih doshovih lisah Sumatri meshkayut indijski zambari Rusa unicolor indijski muntzhaki Muntiacus muntjak veliki olenki Tragulus napu en Sus scrofa vittatus borodati svini Sus barbatus yavanski pangolini Manis javanica malajski sherstokrili Galeopterus variegatus en Tupaia ferruginea en Tupaia discolor kremovi veletenski bilki Ratufa affinis dovgohvosti yizhatci Trichys fasciculata ta sumatranski yizhatci Hystrix sumatrae Endemikami ekoregionu ye en Presbytis sumatrana sumatranski molosi Mormopterus doriae en Crocidura hutanis ta simalurski pacyuki Rattus simalurensis U fauni ekoregionu sposterigayetsya rozdilennya na dva biogeografichni pidregioni deyaki vidi tvarin poshireni lishe na pivnich vid ozera Toba u pivnichno zahidnij chastini Sumatri a deyaki lishe na pivden Tak na pivnich vid Tobi zustrichayutsya surili Tomasa Presbytis thomasi biloruki giboni Hylobates lar ta en Nycticebus hilleri a na pivden chornochubi surili Presbytis melalophos chornoruki giboni Hylobates agilis ta zondski lori Nycticebus coucang Dva majzhe endemichni vidi orangutaniv ridkisnih lyudinopodibnih mavp takozh rozdileni cim bar yerom sumatranski orangutani Pongo abelii poshireni pivnichnishe ozera Toba a tapanulski orangutani Pongo tapanuliensis meshkayut na pivden vid nogo Ornitofauna ekoregionu narahovuye ponad 450 vidiv ptahiv 17 vidiv z yakih zustrichayutsya lishe na pivnich vid ozera Toba a 10 lishe na pivden vid nogo Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti velikogo argusa Argusianus argus malazijsku kuripku Tropicoperdix charltonii kuropaticyu Caloperdix oculeus velikogo vinago Treron capellei sumatransku malkogu Phaenicophaeus sumatranus azijskogo shulyaka Aviceda jerdoni sumatransku splyushku Otus rufescens sumatranskogo pugacha Ketupa sumatrana dvorogogo gomraya Buceros bicornis velikogo gomraya Buceros rhinoceros bilochubogo kalao Berenicornis comatus smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus veliku torombu Mulleripicus pulverulentus serendaka Loriculus galgulus smaragdovogo rogodzoba Calyptomena viridis smugastogo shikachika Coracina striata chervonogorlu sayimangu Anthreptes rhodolaemus smugastocherevu vivilgu Oriolus xanthonotus ta indonezijskogo kvichalya Zoothera andromedae Endemikami ekoregionu ye simalurski splyushki Otus umbra simalurski papugi Psittinus abbotti ta sumatranski zelenchiki Chloropsis media a majzhe endemichnimi jogo predstavnikami en Columba argentina sumatranski piti Erythropitta venusta sinolobi zelenchiki Chloropsis venusta sumatranski drongo Dicrurus sumatranus sumatranski bableri Pellorneum buettikoferi dvokolirni chagarnici Garrulax bicolor smugasti byulbyuli Hemixos leucogrammicus zolotoguzi byulbyuli Alcurus tympanistrigus citrinovi byulbyuli Brachypodius nieuwenhuisii zahidni niltavi Cyornis ruckii sumatranski arengi Myophonus melanurus ta kashtanovi arengi Myophonus castaneus ZberezhennyaBilshist lisiv regionu buli znisheni za ostannye stolittya Masshtabna en provodilasya z metoyu zagotivli derevini ta peretvorennya lisiv na plantaciyi olijnoyi palmi Z 1985 po 1997 roki tempi virubki lisiv na Sumatri stanovili blizko 2800 km rik Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye podalshe znishennya lisiv a takozh polyuvannya na ridkisnih vidiv tvarin Tak na sumatranskih tigriv i nosorogiv polyuyut zadlya yih chastin tila yaki vikoristovuyutsya v tradicijnij medicini Ocinka 2017 roku pokazala sho 18 295 km abo 7 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Sumatran lowland rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sumatran Lowland Rainforests One Earth