Малкога суматранськаОхоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Ц

Малкога суматранська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Малкога (Phaenicophaeus)
Вид:	Малкога суматранська

Біноміальна назва

Phaenicophaeus sumatranus
(Raffles, 1822)

Синоніми

Cuculus sumatranus
Rhopodytes sumatranus

Посилання

Вікісховище:	Phaenicophaeus sumatranus
Віківиди:	Phaenicophaeus sumatranus
ITIS:	554724
МСОП:	22684095
NCBI:	3054346

Малко́га суматранська (Phaenicophaeus sumatranus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 40 см. Голова, горло і груди сірі, живіт і нижні покривні пера хвоста рудувато-коричнева або каштанові. Верхня частина тіла темно-зелена, блискуча, крила і хвіст синьо-зелені. Стернові пера мають широкі білі кінчики, помітні на нижній стороні хвоста. Навколо очей плми голої червоної шкіри. Очі світло-блакитні, дзьоб великий, світло-жовто-зелений, лапи сірі або сіро-зелені.

Поширення і екологія

Суматранські малкоги мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в мангрових і заболочених лісах та на дуріанових плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться комахами, зокрема богомолами, цвіркунами, кониками і великою волохатою гусінню, іноді також амфібіями. Не практикують гніздовий паразитизм. Гніздування на Калімантані відбувається у липні-серпні. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці 2 білих яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Суматранським малкогам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Phaenicophaeus sumatranus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 січня 2023
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 січня 2023.

Джерела

N. B. Davies: Cuckoos, Cowbirds and Other Cheats. T & AD Poyser, London 2000, .
Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Phaenicophaeus sumatranus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 січня 2023

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 січня 2023.