Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рухи за право на аборт англ Abortion rights movements які також називають рухами за вибір народжувати чи ні Pro choice m

Рух за право на аборт

Рух за право на аборт

Рухи за право на аборт (англ. Abortion-rights movements), які також називають рухами за вибір народжувати чи ні (Pro-choice movements), виступають за законний та фінансово реальний доступ жінок та дівчат до безпечного і кваліфікованого переривання вагітності без дискримінації та стигматизації на основі їх рішення.

image
Активістки та активісти руху за право на аборт у Сан-Паулу, Бразилія
Докладніше: Репродуктивні права, Права жінок та Аборт

Рухи за право на аборт розгалужені за типами доступних послуг та обставинами аборту (вагітність в результаті зґвалтування, інцесту чи педофілії, підліткова вагітність, , ризик для життя жінки та плода, фінансовий, психічний та соціальний ресурс вагітної).

В суспільствах світу досі точиться полеміка щодо лібералізації або обмеження доступу до законних абортивних послуг. Протилежними є рухи проти права на аборт, що домагаються їх заборони та покарання.

Термінологія

Багато термінів полеміки щодо аборту є фреймованими. Так, ярлики «за вибір» і «за життя» маркують поширені цінності, припускаючи опозицію «проти вибору» («за примус») або «проти життя» («за смерть»). Встановлено, що під час опитування люди позначають свою позицію по-різному, якщо їм надають конкретні подробиці щодо обставин аборту, наприклад, зґвалтування, інцест, життєздатність плода та виживання жінки.

Associated Press підтримує терміни «права на аборти» та «боротьба з абортами».

Історія

image
Правовий статус аборту у світі:
   Легальний
   Легальний при зґвалтуванні та за медико-соціальними показниками
   Легальний у випадках (або заборонений, окрім випадків) зґвалтування, медико-соціальних протипоказань
   Заборонений, окрім випадків зґвалтування та медико-соціальних протипоказань
   Заборонений, окрім випадків загрозі життю жінки та при наявності психічних і патологічних протипоказань
   Заборонений без виключень
   Відмінності за регіонами
   Відсутні дані

Практики переривання вагітності датуються 1550 р. до н. е. На основі історичних досліджень, незважаючи на стигматизацію і табуювання теми абортів, їх активно практикували ще з часів медицини Стародавнього Єгипту. Через тисячоліття жінки та феміністичний рух змогли винести аборти на порядок денний.

Ідеї легалізації абортів наприкінці 19 ст. деякі феміністки розглядали це як ризик звільнення чоловіків від відповідальності. У «Революції», офіційній щотижневій газеті про права жінок під керівництвом Елізабет Кеді Стентон і Сьюзен Ентоні, анонімний співавтор «А» в 1869 році зазначав, що замість простого прийняття закону проти абортів також слід усунути першопричину. Прийняття закону про аборти «було б лише скошуванням верхівки шкідливого бур'яну, тоді як корінь залишається. [...] О! тричі винен той, хто довів жінку до відчаю».

Між 1900—1965 рр. держави законодавчо заборонили аборти на всіх рівнях, включаючи призначення ліків або проходження процедур. Єдиним винятком було те, що лікар, який мав ліцензію, мусив довести, що аборт призначений для захисту життя вагітної. Лікарі та жінки, які зробили аборт, дошкуляли судам та прокуратурі.

Рух лібералізації абортного законодавства виник у 1920-30-ті в контексті перемог у галузі контрацепції. Учасниці кампанії, так як Марі Стоупс в Англії та Маргарет Сангер в США, підняли цю проблему. Були створені контрацептивні клініки для жінок, які надавали поради з планування сім'ї та методи контрацепції.

У 1929 р. у Великій Британії прийнято Закон про збереження життя немовлят, який вніс зміни до Закону про злочини проти особи 1861 р. Багато громадян мали неоднозначні думки щодо цього, але зрештою почали протестувати проти нього як знищення дітей.

Стелла Браун, провідна активістка контрацепці, все частіше підіймала більш суперечливу проблему абортів у 1930-х. На її переконання сильно вплинули роботи Гейвлока Елліса, Едварда Карпентера та інших сексологів. Вона була твердо переконана, що працюючі жінки повинні мати вибір, коли вагітніти і перервати свою вагітність, поки вони працюють у жахливих умовах. Вона стверджувала, що лікарі повинні безкоштовно надавати інформацію про контрацепцію жінкам, які хотіли про це знати. Це дало б жінкам свободу волі над їхніми обставинами і дозволило б їм вирішити, хочуть вони бути матерями чи ні.

У 1929 р. Браун прочитала лекцію «Право на аборт» перед Всесвітньою лігою сексуальних реформ у Лондоні. У 1931 році Браун почала розробляти аргументи за право жінок приймати рішення про аборт. Вона розпочала тур, читала лекції про аборти та негативні наслідки відсутності доступу до переривання вагітності за власним вибором (самогубство, травми, постійна інвалідність, божевілля та зараження крові).

У 1960-х деякі держави почали вимагати від своїх штатів змін щодо закону про аборти. У 1959 році група експертів створила типову постанову з вдосконалення законів про видалення плоду. Пропонувалося звільняти від покарання жінок, вагітних внаслідок зґвалтування. Рух за аборти став культурним зрушенням у США і світі.

Першим у США аборти легалізував штат Коннектикут в 1821 році, оскільки тоді жінки робили собі аборти до 4 місяців вагітності шляхом отруєння. До 1856 року жінки у першому триместрі у більшості штатів мали право робити аборти задовго до появи у США офіційного абортного законодавства. Жодні юридичні, соціальні чи релігійні перепони не заважали зробити аборт у новоанглійській частині Америки між 17 та 18 століттями. Доктор Гораціо Сторер докладав зусиль для легалізації абортів. Штат Колорадо лібералізував аборти в 1970 році.

Див. також

Посилання

Список літератури

  1. Kilgore, Ed (25 травня 2019). . Intelligencer (англ.). Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
  2. Holstein; Gubrium (2008). Handbook of Constructionist Research. Guilford Press.
  3. Goldstein, Norm, ed. The Associated Press Stylebook. Philadelphia: Basic Books, 2007.
  4. Ph. D., Religion and Society; M. A., Humanities; B. A., Liberal Arts. . ThoughtCo (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  5. Gordon, Sarah Barringer. «Law and Everyday Death: Infanticide and the Backlash against Woman's Rights after the Civil War.» [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.] Lives of the Law. Austin Sarat, Lawrence Douglas, and Martha Umphrey, Editors. (University of Michigan Press 2006) p.67
  6. (13 жовтня 2006). . New York Times. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 5 лютого 2009.
  7. . Accessible Archives Inc. (амер.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  8. . . . 8 липня 1869. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 21 квітня 2009. {{}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= ()
  9. Federer, William. American Minute [ 21 січня 2017 у Wayback Machine.], page 81 (Amerisearch 2003).
  10. Birth control, Wikipedia (англ.), 26 лютого 2021, процитовано 3 березня 2021
  11. . Vol 72. 269 [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.].
  12. . Oxford Reference (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  13. Hall, Lesley (2011). The Life and Times of Stella Browne: Feminist and Free Spirit. с. 27–178.
  14. Jones, Greta (September 1995). Women and eugenics in Britain: The case of Mary Scharlieb, Elizabeth Sloan Chesser, and Stella Browne. Annals of Science. 52 (5): 481—502. doi:10.1080/00033799500200361. PMID 11640067.
  15. Rowbotham, Sheila (1977). A New World for Women: Stella Browne, social feminist. с. 66–67.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Abortion-rights movements(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ruhi za pravo na abort angl Abortion rights movements yaki takozh nazivayut ruhami za vibir narodzhuvati chi ni Pro choice movements vistupayut za zakonnij ta finansovo realnij dostup zhinok ta divchat do bezpechnogo i kvalifikovanogo pererivannya vagitnosti bez diskriminaciyi ta stigmatizaciyi na osnovi yih rishennya Aktivistki ta aktivisti ruhu za pravo na abort u San Paulu Braziliya Dokladnishe Reproduktivni prava Prava zhinok ta Abort Ruhi za pravo na abort rozgaluzheni za tipami dostupnih poslug ta obstavinami abortu vagitnist v rezultati zgvaltuvannya incestu chi pedofiliyi pidlitkova vagitnist rizik dlya zhittya zhinki ta ploda finansovij psihichnij ta socialnij resurs vagitnoyi V suspilstvah svitu dosi tochitsya polemika shodo liberalizaciyi abo obmezhennya dostupu do zakonnih abortivnih poslug Protilezhnimi ye ruhi proti prava na abort sho domagayutsya yih zaboroni ta pokarannya TerminologiyaBagato terminiv polemiki shodo abortu ye frejmovanimi Tak yarliki za vibir i za zhittya markuyut poshireni cinnosti pripuskayuchi opoziciyu proti viboru za primus abo proti zhittya za smert Vstanovleno sho pid chas opituvannya lyudi poznachayut svoyu poziciyu po riznomu yaksho yim nadayut konkretni podrobici shodo obstavin abortu napriklad zgvaltuvannya incest zhittyezdatnist ploda ta vizhivannya zhinki Associated Press pidtrimuye termini prava na aborti ta borotba z abortami IstoriyaPravovij status abortu u sviti Legalnij Legalnij pri zgvaltuvanni ta za mediko socialnimi pokaznikami Legalnij u vipadkah abo zaboronenij okrim vipadkiv zgvaltuvannya mediko socialnih protipokazan Zaboronenij okrim vipadkiv zgvaltuvannya ta mediko socialnih protipokazan Zaboronenij okrim vipadkiv zagrozi zhittyu zhinki ta pri nayavnosti psihichnih i patologichnih protipokazan Zaboronenij bez viklyuchen Vidminnosti za regionami Vidsutni dani Praktiki pererivannya vagitnosti datuyutsya 1550 r do n e Na osnovi istorichnih doslidzhen nezvazhayuchi na stigmatizaciyu i tabuyuvannya temi abortiv yih aktivno praktikuvali she z chasiv medicini Starodavnogo Yegiptu Cherez tisyacholittya zhinki ta feministichnij ruh zmogli vinesti aborti na poryadok dennij Ideyi legalizaciyi abortiv naprikinci 19 st deyaki feministki rozglyadali ce yak rizik zvilnennya cholovikiv vid vidpovidalnosti U Revolyuciyi oficijnij shotizhnevij gazeti pro prava zhinok pid kerivnictvom Elizabet Kedi Stenton i Syuzen Entoni anonimnij spivavtor A v 1869 roci zaznachav sho zamist prostogo prijnyattya zakonu proti abortiv takozh slid usunuti pershoprichinu Prijnyattya zakonu pro aborti bulo b lishe skoshuvannyam verhivki shkidlivogo bur yanu todi yak korin zalishayetsya O trichi vinen toj hto doviv zhinku do vidchayu Mizh 1900 1965 rr derzhavi zakonodavcho zaboronili aborti na vsih rivnyah vklyuchayuchi priznachennya likiv abo prohodzhennya procedur Yedinim vinyatkom bulo te sho likar yakij mav licenziyu musiv dovesti sho abort priznachenij dlya zahistu zhittya vagitnoyi Likari ta zhinki yaki zrobili abort doshkulyali sudam ta prokuraturi Ruh liberalizaciyi abortnogo zakonodavstva vinik u 1920 30 ti v konteksti peremog u galuzi kontracepciyi Uchasnici kampaniyi tak yak Mari Stoups v Angliyi ta Margaret Sanger v SShA pidnyali cyu problemu Buli stvoreni kontraceptivni kliniki dlya zhinok yaki nadavali poradi z planuvannya sim yi ta metodi kontracepciyi U 1929 r u Velikij Britaniyi prijnyato Zakon pro zberezhennya zhittya nemovlyat yakij vnis zmini do Zakonu pro zlochini proti osobi 1861 r Bagato gromadyan mali neodnoznachni dumki shodo cogo ale zreshtoyu pochali protestuvati proti nogo yak znishennya ditej Stella Braun providna aktivistka kontracepci vse chastishe pidijmala bilsh superechlivu problemu abortiv u 1930 h Na yiyi perekonannya silno vplinuli roboti Gejvloka Ellisa Edvarda Karpentera ta inshih seksologiv Vona bula tverdo perekonana sho pracyuyuchi zhinki povinni mati vibir koli vagitniti i perervati svoyu vagitnist poki voni pracyuyut u zhahlivih umovah Vona stverdzhuvala sho likari povinni bezkoshtovno nadavati informaciyu pro kontracepciyu zhinkam yaki hotili pro ce znati Ce dalo b zhinkam svobodu voli nad yihnimi obstavinami i dozvolilo b yim virishiti hochut voni buti materyami chi ni U 1929 r Braun prochitala lekciyu Pravo na abort pered Vsesvitnoyu ligoyu seksualnih reform u Londoni U 1931 roci Braun pochala rozroblyati argumenti za pravo zhinok prijmati rishennya pro abort Vona rozpochala tur chitala lekciyi pro aborti ta negativni naslidki vidsutnosti dostupu do pererivannya vagitnosti za vlasnim viborom samogubstvo travmi postijna invalidnist bozhevillya ta zarazhennya krovi U 1960 h deyaki derzhavi pochali vimagati vid svoyih shtativ zmin shodo zakonu pro aborti U 1959 roci grupa ekspertiv stvorila tipovu postanovu z vdoskonalennya zakoniv pro vidalennya plodu Proponuvalosya zvilnyati vid pokarannya zhinok vagitnih vnaslidok zgvaltuvannya Ruh za aborti stav kulturnim zrushennyam u SShA i sviti Pershim u SShA aborti legalizuvav shtat Konnektikut v 1821 roci oskilki todi zhinki robili sobi aborti do 4 misyaciv vagitnosti shlyahom otruyennya Do 1856 roku zhinki u pershomu trimestri u bilshosti shtativ mali pravo robiti aborti zadovgo do poyavi u SShA oficijnogo abortnogo zakonodavstva Zhodni yuridichni socialni chi religijni pereponi ne zavazhali zrobiti abort u novoanglijskij chastini Ameriki mizh 17 ta 18 stolittyami Doktor Goracio Storer dokladav zusil dlya legalizaciyi abortiv Shtat Kolorado liberalizuvav aborti v 1970 roci Div takozhNebezpechni aborti Materinska smertnist Nebazhana vagitnist Vagitnist vnaslidok zgvaltuvannya Pidlitkova vagitnist Ro proti Vejda Masovi protesti v Polshi proti zaboroni abortiv Protesti v Polshi 2020 Zhinki na hvilyahPosilannyaGuttmacher Institute 17 kvitnya 2012 u Wayback Machine Ipas 9 grudnya 2020 u Wayback Machine Abortion Rights Campaign 14 travnya 2021 u Wayback Machine Tabbot Foundation Australia 16 chervnya 2021 u Wayback Machine Spisok literaturiKilgore Ed 25 travnya 2019 Intelligencer angl Arhiv originalu za 2 veresnya 2019 Procitovano 23 lipnya 2019 Holstein Gubrium 2008 Handbook of Constructionist Research Guilford Press Goldstein Norm ed The Associated Press Stylebook Philadelphia Basic Books 2007 Ph D Religion and Society M A Humanities B A Liberal Arts ThoughtCo angl Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2021 Gordon Sarah Barringer Law and Everyday Death Infanticide and the Backlash against Woman s Rights after the Civil War 18 travnya 2021 u Wayback Machine Lives of the Law Austin Sarat Lawrence Douglas and Martha Umphrey Editors University of Michigan Press 2006 p 67 13 zhovtnya 2006 New York Times Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2009 Accessible Archives Inc amer Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 3 bereznya 2021 8 lipnya 1869 Arhiv originalu za 19 bereznya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin url arhivu ta archive url dovidka Vkazano bilsh nizh odin data arhivu ta archive date dovidka Federer William American Minute 21 sichnya 2017 u Wayback Machine page 81 Amerisearch 2003 Birth control Wikipedia angl 26 lyutogo 2021 procitovano 3 bereznya 2021 Vol 72 269 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Oxford Reference angl Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2021 Hall Lesley 2011 The Life and Times of Stella Browne Feminist and Free Spirit s 27 178 Jones Greta September 1995 Women and eugenics in Britain The case of Mary Scharlieb Elizabeth Sloan Chesser and Stella Browne Annals of Science 52 5 481 502 doi 10 1080 00033799500200361 PMID 11640067 Rowbotham Sheila 1977 A New World for Women Stella Browne social feminist s 66 67 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Abortion rights movements angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad

Дата публікації:
Топ