Русько-печенізькі війни — низка військових конфліктів між руськими князями та тюркськими племенами печенігів які відбувались протягом IX—XI століть і завершились розгромом печенігів у 1036 році. Як правило печеніги дотримувались тактики раптових набігів на Київ чи інші значні руські міста з метою захоплення здобичі (невільників, скоту, майна). В цей ж час печеніги також використовувались руськими князями і як найманці у боротьбі з сусідами та в міжусобицях
Русько-печенізські війни | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Андрій Іванов, Подвиг молодого киянина (1810). | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
Командувачі | |||||||||||
Передісторія
У VIII—IX століттях печеніги мешкали на північний схід від Каспійського моря, у межиріччі Волги та Яїка (Уралу) та ворогували з Хозарським каганатом. Правителі останнього для протидії печенігам уклали союз з огузами (торками). Наприкінці IX ст. печеніги зазнали поразки від більш численних огузів і кипчаків та були ними витіснені на Захід. У Північному Причорномор'ї печеніги наткнулись на осівших в Ателькузі угрів, яких розгромили та витіснили в Паннонію, зайнявши при цьому широку смугу степу від Дону до Дунаю. У середині Х ст. печеніги стали одним із найзначніших суб'єктів геополітики в регіоні. За свідченням візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного, головним чинником безпеки Візантії на її Північних рубежах були саме дружні стосунки з «пачинакітами», які тримали під постійною загрозою землі візантійських ворогів — болгар, угрів та русів.
Війни
За перших руських князів
Перша згадка про конфлікт між Руссю та печенігами міститься у Никонівському літописі під 867 роком. Згідно з ним київські князі Аскольд і Дір у цьому році, після невдалого походу на Візантію завдали поразки печенігам.
У 915 році, за князювання Ігора Рюриковича літописи розповідають про те, що «приидоша первое печенеги на Рускую землю». Проте до воєнних дій не дійшло — печеніги уклали мир з Ігорем та пішли на Дунай. Однак вже у 920 році Ігор здійснив похід на печенігів, результати якого невідомі.
У другому поході Ігоря на Візантію у 943—944 роках, за повідомленнями літописів брали участь печеніги, які були союзниками князя. А після укладання з ромеями мирного договору у 944 році він відправив кочовиків воювати з болгарами, які на той час були союзниками Візантії.
Святослав Ігорович
Київський князь Святослав Ігорович вільно проходив через територію печенігів, здійснюючи походи на хозар та булгар. Однак у подальших стосунках із Руссю печеніги виступали як її вороги. У 968 році під час війни Святослава з Візантією вони обложили Київ, змусивши князя перервати експедицію, а 972 влаштували засідку на дніпрових порогах, в той час, як Святослав повертався з невдалої війни у Болгарії, де його й було вбито.
Володимир Великий
У 980 році печеніги вперше брали участь у князівських міжусобицях на Русі на боці князя Ярополка Святославича, проти якого виступив його брат Володимир.
На кінець Х століття припадає пік військової активності печенігів. Для боротьби з кочовиками Володимир Великий розпочав будівництво земляних укріплень під Києвом, відомих як «Змієві вали». Перший напад на Руську землю за князювання Володимира печеніги здійснили у 988 р на південні кордони[]. Вдруге печеніги напали в 992—993 р. коли перейшли річку Сулу і вступили в битву з дружиною Великого князя Київського Володимира Святославича, але були вщент розбиті. На честь цієї події за літописною легендою було закладено Переяслав. У 994 р. здійснили невдалий похід на Білгород, а у 996-997 р. на Васильків, де розгромили війська Володимира, який не встиг зібрати достатньо сил та виступив проти них з «малою дружиною».
Надалі за словами літописця «шла беспрерывная великая война» між русинами та печенігами. У 997 році Володимир вирушив у Новгород, щоб зібрати сили для протидії печенігам. Скориставшись цим кочовики обложили Білгород, але змушені були відступити. У 1000 році під час походу Володимира на Болгарію печеніги вкотре обложили Київ, проте їх розбив воєвода Дума про Олексія Поповича під час нічної вилазки. Наступного року Олексій Попович та Ян Усмошвець здійснили успішний похід у степ проти печенігів, та навіть взяли в полон хана . Останній значний похід печенігів за князювання Володимира Великого відбувся у 1004 році коли вони вкотре взяли в облогу Білгород, та відступили при наближенні київської дружини.
Святополк та Ярослав Мудрий
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2022) |
Остаточний розгром печенігів
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2022) |
Подальша доля печенігів
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2022) |
Див. також
Примітки
- Грушевський., Михайло (1898). Історія України-Руси. с. 4.
- Грушевський., Михайло (1898). Історія України-Руси. с. 4.
- ПСРЛ. — 1871. — Т. 2. — С. 26
- ПСРЛ. — 1871. — Т. 2. — С. 87―90.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2022) |
Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Грушевський., Михайло (1898). Історія України-Руси. с. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusko pechenizki vijni nizka vijskovih konfliktiv mizh ruskimi knyazyami ta tyurkskimi plemenami pechenigiv yaki vidbuvalis protyagom IX XI stolit i zavershilis rozgromom pechenigiv u 1036 roci Yak pravilo pechenigi dotrimuvalis taktiki raptovih nabigiv na Kiyiv chi inshi znachni ruski mista z metoyu zahoplennya zdobichi nevilnikiv skotu majna V cej zh chas pechenigi takozh vikoristovuvalis ruskimi knyazyami i yak najmanci u borotbi z susidami ta v mizhusobicyah Rusko pechenizski vijni Andrij Ivanov Podvig molodogo kiyanina 1810 Andrij Ivanov Podvig molodogo kiyanina 1810 Data X st XI st Misce Ruski knyazivstva Privid Nabigi z cillyu zahoplennya zdobichi Rezultat Peremoga Rusi Pislya Bitvi pid Kiyevom v 1036 roci pechenigi pripinili nabigi na Rus Teritorialni zmini Chastina pechenigiv zalishilas na Dunayi piznishe vidkochevali blizhche do Vizantiyi Yih zemli zajnyali torki piznishe polovci Storoni Kiyivska Rus Pechenigi Komanduvachi Yaroslav Mudrij Svyatoslav I Horobrij Volodimir I Velikij Yaropolk Svyatoslavich Han KuryaPeredistoriyaU VIII IX stolittyah pechenigi meshkali na pivnichnij shid vid Kaspijskogo morya u mezhirichchi Volgi ta Yayika Uralu ta voroguvali z Hozarskim kaganatom Praviteli ostannogo dlya protidiyi pechenigam uklali soyuz z oguzami torkami Naprikinci IX st pechenigi zaznali porazki vid bilsh chislennih oguziv i kipchakiv ta buli nimi vitisneni na Zahid U Pivnichnomu Prichornomor yi pechenigi natknulis na osivshih v Atelkuzi ugriv yakih rozgromili ta vitisnili v Pannoniyu zajnyavshi pri comu shiroku smugu stepu vid Donu do Dunayu U seredini H st pechenigi stali odnim iz najznachnishih sub yektiv geopolitiki v regioni Za svidchennyam vizantijskogo imperatora Kostyantina VII Bagryanorodnogo golovnim chinnikom bezpeki Vizantiyi na yiyi Pivnichnih rubezhah buli same druzhni stosunki z pachinakitami yaki trimali pid postijnoyu zagrozoyu zemli vizantijskih vorogiv bolgar ugriv ta rusiv VijniZa pershih ruskih knyaziv Persha zgadka pro konflikt mizh Russyu ta pechenigami mistitsya u Nikonivskomu litopisi pid 867 rokom Zgidno z nim kiyivski knyazi Askold i Dir u comu roci pislya nevdalogo pohodu na Vizantiyu zavdali porazki pechenigam U 915 roci za knyazyuvannya Igora Ryurikovicha litopisi rozpovidayut pro te sho priidosha pervoe pechenegi na Ruskuyu zemlyu Prote do voyennih dij ne dijshlo pechenigi uklali mir z Igorem ta pishli na Dunaj Odnak vzhe u 920 roci Igor zdijsniv pohid na pechenigiv rezultati yakogo nevidomi U drugomu pohodi Igorya na Vizantiyu u 943 944 rokah za povidomlennyami litopisiv brali uchast pechenigi yaki buli soyuznikami knyazya A pislya ukladannya z romeyami mirnogo dogovoru u 944 roci vin vidpraviv kochovikiv voyuvati z bolgarami yaki na toj chas buli soyuznikami Vizantiyi Svyatoslav Igorovich Kiyivskij knyaz Svyatoslav Igorovich vilno prohodiv cherez teritoriyu pechenigiv zdijsnyuyuchi pohodi na hozar ta bulgar Odnak u podalshih stosunkah iz Russyu pechenigi vistupali yak yiyi vorogi U 968 roci pid chas vijni Svyatoslava z Vizantiyeyu voni oblozhili Kiyiv zmusivshi knyazya perervati ekspediciyu a 972 vlashtuvali zasidku na dniprovih porogah v toj chas yak Svyatoslav povertavsya z nevdaloyi vijni u Bolgariyi de jogo j bulo vbito Zagibel Svyatoslava bilya Dniprovskih porogiv Miniatyura Radzivilivskogo litopisu Volodimir Velikij U 980 roci pechenigi vpershe brali uchast u knyazivskih mizhusobicyah na Rusi na boci knyazya Yaropolka Svyatoslavicha proti yakogo vistupiv jogo brat Volodimir Na kinec H stolittya pripadaye pik vijskovoyi aktivnosti pechenigiv Dlya borotbi z kochovikami Volodimir Velikij rozpochav budivnictvo zemlyanih ukriplen pid Kiyevom vidomih yak Zmiyevi vali Pershij napad na Rusku zemlyu za knyazyuvannya Volodimira pechenigi zdijsnili u 988 r na pivdenni kordoni dzherelo Vdruge pechenigi napali v 992 993 r koli perejshli richku Sulu i vstupili v bitvu z druzhinoyu Velikogo knyazya Kiyivskogo Volodimira Svyatoslavicha ale buli vshent rozbiti Na chest ciyeyi podiyi za litopisnoyu legendoyu bulo zakladeno Pereyaslav U 994 r zdijsnili nevdalij pohid na Bilgorod a u 996 997 r na Vasilkiv de rozgromili vijska Volodimira yakij ne vstig zibrati dostatno sil ta vistupiv proti nih z maloyu druzhinoyu Nadali za slovami litopiscya shla bespreryvnaya velikaya vojna mizh rusinami ta pechenigami U 997 roci Volodimir virushiv u Novgorod shob zibrati sili dlya protidiyi pechenigam Skoristavshis cim kochoviki oblozhili Bilgorod ale zmusheni buli vidstupiti U 1000 roci pid chas pohodu Volodimira na Bolgariyu pechenigi vkotre oblozhili Kiyiv prote yih rozbiv voyevoda Duma pro Oleksiya Popovicha pid chas nichnoyi vilazki Nastupnogo roku Oleksij Popovich ta Yan Usmoshvec zdijsnili uspishnij pohid u step proti pechenigiv ta navit vzyali v polon hana Ostannij znachnij pohid pechenigiv za knyazyuvannya Volodimira Velikogo vidbuvsya u 1004 roci koli voni vkotre vzyali v oblogu Bilgorod ta vidstupili pri nablizhenni kiyivskoyi druzhini Svyatopolk ta Yaroslav Mudrij Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2022 Ostatochnij rozgrom pechenigiv Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2022 Podalsha dolya pechenigivCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2022 Div takozhRusko polovecki vijniPrimitkiGrushevskij Mihajlo 1898 Istoriya Ukrayini Rusi s 4 Grushevskij Mihajlo 1898 Istoriya Ukrayini Rusi s 4 PSRL 1871 T 2 S 26 PSRL 1871 T 2 S 87 90 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2022 Ce nezavershena stattya pro Kiyivsku Rus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Grushevskij Mihajlo 1898 Istoriya Ukrayini Rusi s 4