Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Романченко (партійний псевдонім Бохонко Іван Федорович; 1891, Глухів, Чернігівська губернія, нині Сумська область — рік і місце смерті невід.) — український громадсько-політичний діяч, активний член Катеринославської організації УСДРП. Активний учасник українського національного відродження 1917 року на Катеринославщині, член ЦК УСДРП, непримиренний противник більшовизму, соратник Симона Петлюри. військовик, помічник Головного державного інспектора Армії УНР. Жертва російського окупаційного терору.
| Іван Романченко | |
|---|---|
 Іван Романченко. | |
| Народження | 1891 Глухів, Чернігівська губернія |
| Смерть | під час 2-ї світової війни |
| Країна |  УНР |
| Роки служби | 1919 |
| Звання | помічник Головного державного інспектора Армії УНР |
Життєпис
Батько у 1915 помер. Мати — Неоніла, брат Костянтин, сестра Наталка. Освіту здобув у Київському музичному училищі. Робітник Григорій Хижняк, заарештований наприкінці 1930-х, на допиті 28 березня 1938 свідчив, що Романченко до переїзду у Катеринослав начебто мешкав у Києві. Там же був і заарештований. Але під час організованої в 1911 втечі ув’язнених з Лук’янівської в'язниці Романченку пощастило втекти, після чого він приїхав до Катеринослава і облаштувався тут на нелегальному становищі під прізвищем Заболоцького Яна Степановича. Так це чи ні, але більше відомий був інший його псевдонім — Бохонко Іван Федорович, під яким «пасла» його і жандармерія.
«Другою яскравою фігурою серед членів катеринославської соціал-демократичної організації був І. Романченко, — згадував І. Мазепа, — один з головних діячів Мануйлівської «Просвіти» (біля Катеринослава). Добрий промовець, він користався широкою популярністю серед катеринославського робітництва, як чесний український патріот і революціонер. Як член Центрального Комітету партії, він майже постійно перебував у подорожах по Україні. В Катеринославі показувався лише зрідка».
А Панас Феденко пригадував, що Романченко був «званий жартом «отаман Гармидер» за свою буйну енергію і вдачу. Чоловік високий на зріст, широкий у плечах, з громовим басом. Мав він музичну освіту, грав на тромбоні в оркестрах і був співаком. Жартом казав деколи: «Я перший соціал-демократ між тромбоністами і перший тромбоніст між соціал-демократами». На масових «мітингах» Романченко був непереможний: говорив він однаково добре мовами українською і російською, був дуже дотепний і при потребі їдкий у дискусії, а його могутній голос вистачав для найбільшого числа слухачів. Робітники і селяни, що слухали Романченкових промов, готові були йти за ним в огонь і воду».
Перед революцією Романченко працював секретарем лікарняної каси заводу «Шодуар» у селищі Амур, наймаючи житло по вулиці Михайлівській, 34 (будинок зберігся).
Арешт і засудження на каторжну тюрму
Заарештований там же в ніч на 27 листопада 1915. А через кілька днів, 1 грудня, на нього складено жандармську картку як на ув’язненого члена УСДРП (перед тим жандарми присвоїли йому «кличку наружного наблюдения» — «Лодочный»).
Зі складеного опису дізнаємося, що зріст Романченка становив 1 м 82 см. Борода і вуса — русяві, чоло — високе, очі — каштанові. Збереглося й фото — інтелігентне обличчя молодої людини, вуса й борідка плеханівського типу, кашне, кепі... Як один з провідників місцевої організації УСДРП, Романченко у 1916 в числі інших був засуджений на каторжну тюрму, з якої його звільнила наступного року Лютнева революція.
Участь в національно-визвольних змаганнях 1917 - 1921 рр., діяльність в Центральній Раді
За п’ятим, українським списком, Романченко у 1917 обирається членом Всеросійських Установчих зборів, увійшов він і до Всеукраїнської Ради робітничих депутатів та стає членом Центральної Ради.
Панас Феденко згадував, як у травні 1917 під час 1-го з’їзду Рад Романченко мав у Петербурзі розмову з Леніним. Він нагадав більшовицькому провідникові і про катеринославський договір обох організацій від 1915. Ленін сказав, що він уважає за «шкідливе» творення робітничих партій за національним принципом. Романченко гаряче обстоював незалежність УСДРП. На другий день Іван Степанович почув переказані від одного свого знайомого більшовика слова Леніна: «Цьому українцеві — не вірте...»
Тепло згадував Романченка генерал Михайло Омелянович-Павленко, який приїхав до Січеслава у серпні 1917 і бував на сходинах місцевих українських політичних провідників:
«Тут можна було почути... перепалку с. д. Феденка — з «огненним» С. Романченком (у спогадах генерала помилково подається ініціал «С». при прізвищі Р.), який говорив голосно й може тому мав прізвище Гармидер, але кінчав він завжди ясно зредагованою пропозицією».
В іншому місці своїх «Споминів» генерал пише:
«Особливо часто відвідував мене «огненний» С. Р. Мені він надзвичайно подобався, — всяким ускладненням він захоплювався — видко, що він був з природи спортсмен; під час студіювання обстановки він подавав надзвичайно влучні вказівки, йому я маю завдячувати й більше розуміння тодішньої скомплікованої (складної, заплутаної) ситуації».
Після 1917 Романченко — голова краєвої організації УСДРП, інструктор Центральної Ради на Катеринославщині, міський голова (Голова Амур-Нижньодніпровської міської думи). (Народне життя. — 1917. — № 191).
Романченка обирають делегатом VI з’їзду УСДРП, який проходив у січні 1919 в Києві. За спогадами Ісаака Мазепи, Романченко (разом з іншими катеринославцями) займав непримиренну позицію і не йшов на компроміс з більшовиками. Романченко на з’їзді заявив:
— Хіба се якийсь здоровий розум у тому, щоб ми самі добровільно віддалися на волю й ласку російських більшовиків, що сунуть сюди збройною силою? Ні, ми мусимо протиставити кулі — кулю. А багнетові — багнет. Вони йдуть на нас, а ми чому ні?
Романченко увійшов до нового Центрального Комітету УСДРП. 16 січня того ж року в Києві в колишньому генерал-губернаторському палаці відбулася державна нарада за участю представників українських політичних партій і січових стрільців. Представники українських соціал-демократів Микола Порш та Романченко висловилися як проти встановлення в Україні військової диктатури, так і диктатури пролетаріату. Романченко разом з І. Мазепою були учасниками наради з представниками корпусу січових стрільців 21 лютого 1919 у Козятині. 8 березня того ж року разом з іншими провідниками партії він протягом години зустрічався у Жмеринці з головою Директорії Симоном Петлюрою.
У 1919 році — помічник Головного державного інспектора Армії УНР.
У Кам’янці-Подільському, де Романченко опиняється разом з Мазепою та іншими політичними однодумцями, він входить до Комітету Охорони Республіки, створеного з метою підтримання порядку в місті, на яке наступали більшовики, та для продовження переговорів з Директорією. Згодом разом з П. Феденком виїхали для участі у конференції Галицької соціал-демократичної партії у Станіславі. Проте до Станіслава вони не доїхали. В Гусятині, з наказу уряду Остапенка їх було заарештовано, як членів Комітету Охорони Республіки (хоч Феденко до складу комітету не входив) і під військовою охороною відправлено до Рівного. Вже в Здолбунові їх негайно звільнено з-під арешту. Одночасно Петлюра відкликав до себе Романченка і в розмові з ним заявив: «Утворення соціалістичного уряду — завдання моменту. Я буду воювати, а ви, партії, управляйте». Так під впливом нових обставин Петлюра, хоч і з запізненням, але змінив свій погляд на ситуацію, згадував Ісаак Мазепа. Романченко був учасником ще низки нарад у Петлюри, як один з чільних діячів УСДРП, виступав завше різко, принципово.
У травні 1919 Петлюра призначив на посаду головного державного інспектора В. Кедровського, а його помічником Романченка. Коли у червні 1919 відбувся відомий виступ Петра Болбочана, Кедровський і Романченко були делеговані до Проскурова з наказом арештувати Болбочана. А після винесення смертного вироку Болбочанові Петлюра, як відомо, ухилився від свого права на помилування.
З одного боку він заявляв представникам військової інспектури, зокрема, Романченку, що своїми руками він судового вироку Болбочану не підпише. Бо не хоче, «щоб українська кров була на його руках», а з другого боку не скористався своїм правом і не виніс на розгляд Директорії прохання Петра Болбочана про помилування.
Еміграція і загибель у Другій світовій війні
Романченко часто виїздить на фронт. За його участі проходять всі важливі наради керівництва УСДРП. Це випливає зі спогадів Ісаака Мазепи. Після закінчення бойових дій він опиняється в еміграції.
Можливо, про нашого персонажа пишеться:
«Романченко Іван (псевдо Караван) — актор, співак-бас, адміністратор і диригент оркестри. Член Руського театру «Просвіти» в Ужгороді (1923—1926), зорганізував оркестри в Перечині, Дубриничах, Великому Бичкові і ін. Покинув театр в 1926 р. і зайнявся веденням оркестри й хорів на Закарпаттю».
— (Юрій Шерегій. Нарис історії українських театрів Закарпатської України до 1945 року. — Пряшів, 1993.— С. 348).
Загинув під час Другої світової війни на чужині.
Посилання
- Романченко Иван Степанович
- КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
- Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. Катеринославська «Просвіта» у культурно-громадському житті Наддніпрянщини (За матеріалами епістолярної спадщини академіка Дмитра Яворницького).
Джерела
- Микола Чабан. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905—1921) // Іма-прес. — Дніпропетровськ. — 2002.
- М.В.Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917-1920). — Київ : Темпора, 2007. — С. 538. — .
- Газета «Наше слово». Єкатеринослав, 1917, 20 грудня
- Газета «Селянська спілка». Катеринослав, 1917, 11 листопада
- Чабан М. П. Січеславці в Центральній Раді. — Дніпропетровськ, 2005.
- Іван Романченко: речник українського робітництва // Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917-1920 рр.: Монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. — Одеса: ТЕС, 2011. — 586 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Romanchenko partijnij psevdonim Bohonko Ivan Fedorovich 1891 Gluhiv Chernigivska guberniya nini Sumska oblast rik i misce smerti nevid ukrayinskij gromadsko politichnij diyach aktivnij chlen Katerinoslavskoyi organizaciyi USDRP Aktivnij uchasnik ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya 1917 roku na Katerinoslavshini chlen CK USDRP neprimirennij protivnik bilshovizmu soratnik Simona Petlyuri vijskovik pomichnik Golovnogo derzhavnogo inspektora Armiyi UNR Zhertva rosijskogo okupacijnogo teroru Ivan RomanchenkoIvan Romanchenko Narodzhennya 1891 1891 Gluhiv Chernigivska guberniyaSmert pid chas 2 yi svitovoyi vijniKrayina UNRRoki sluzhbi 1919Zvannya pomichnik Golovnogo derzhavnogo inspektora Armiyi UNR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Romanchenko ZhittyepisBatko u 1915 pomer Mati Neonila brat Kostyantin sestra Natalka Osvitu zdobuv u Kiyivskomu muzichnomu uchilishi Robitnik Grigorij Hizhnyak zaareshtovanij naprikinci 1930 h na dopiti 28 bereznya 1938 svidchiv sho Romanchenko do pereyizdu u Katerinoslav nachebto meshkav u Kiyevi Tam zhe buv i zaareshtovanij Ale pid chas organizovanoyi v 1911 vtechi uv yaznenih z Luk yanivskoyi v yaznici Romanchenku poshastilo vtekti pislya chogo vin priyihav do Katerinoslava i oblashtuvavsya tut na nelegalnomu stanovishi pid prizvishem Zabolockogo Yana Stepanovicha Tak ce chi ni ale bilshe vidomij buv inshij jogo psevdonim Bohonko Ivan Fedorovich pid yakim pasla jogo i zhandarmeriya Drugoyu yaskravoyu figuroyu sered chleniv katerinoslavskoyi social demokratichnoyi organizaciyi buv I Romanchenko zgaduvav I Mazepa odin z golovnih diyachiv Manujlivskoyi Prosviti bilya Katerinoslava Dobrij promovec vin koristavsya shirokoyu populyarnistyu sered katerinoslavskogo robitnictva yak chesnij ukrayinskij patriot i revolyucioner Yak chlen Centralnogo Komitetu partiyi vin majzhe postijno perebuvav u podorozhah po Ukrayini V Katerinoslavi pokazuvavsya lishe zridka A Panas Fedenko prigaduvav sho Romanchenko buv zvanij zhartom otaman Garmider za svoyu bujnu energiyu i vdachu Cholovik visokij na zrist shirokij u plechah z gromovim basom Mav vin muzichnu osvitu grav na tromboni v orkestrah i buv spivakom Zhartom kazav dekoli Ya pershij social demokrat mizh trombonistami i pershij trombonist mizh social demokratami Na masovih mitingah Romanchenko buv neperemozhnij govoriv vin odnakovo dobre movami ukrayinskoyu i rosijskoyu buv duzhe dotepnij i pri potrebi yidkij u diskusiyi a jogo mogutnij golos vistachav dlya najbilshogo chisla sluhachiv Robitniki i selyani sho sluhali Romanchenkovih promov gotovi buli jti za nim v ogon i vodu Kartka areshtovanogo Ivana Romanchenka 1915 r Kartka areshtovanogo I Romanchenka zvorotnij bik Pered revolyuciyeyu Romanchenko pracyuvav sekretarem likarnyanoyi kasi zavodu Shoduar u selishi Amur najmayuchi zhitlo po vulici Mihajlivskij 34 budinok zberigsya Aresht i zasudzhennya na katorzhnu tyurmu Zaareshtovanij tam zhe v nich na 27 listopada 1915 A cherez kilka dniv 1 grudnya na nogo skladeno zhandarmsku kartku yak na uv yaznenogo chlena USDRP pered tim zhandarmi prisvoyili jomu klichku naruzhnogo nablyudeniya Lodochnyj Zi skladenogo opisu diznayemosya sho zrist Romanchenka stanoviv 1 m 82 sm Boroda i vusa rusyavi cholo visoke ochi kashtanovi Zbereglosya j foto inteligentne oblichchya molodoyi lyudini vusa j boridka plehanivskogo tipu kashne kepi Yak odin z providnikiv miscevoyi organizaciyi USDRP Romanchenko u 1916 v chisli inshih buv zasudzhenij na katorzhnu tyurmu z yakoyi jogo zvilnila nastupnogo roku Lyutneva revolyuciya Uchast v nacionalno vizvolnih zmagannyah 1917 1921 rr diyalnist v Centralnij Radi Za p yatim ukrayinskim spiskom Romanchenko u 1917 obirayetsya chlenom Vserosijskih Ustanovchih zboriv uvijshov vin i do Vseukrayinskoyi Radi robitnichih deputativ ta staye chlenom Centralnoyi Radi Panas Fedenko zgaduvav yak u travni 1917 pid chas 1 go z yizdu Rad Romanchenko mav u Peterburzi rozmovu z Leninim Vin nagadav bilshovickomu providnikovi i pro katerinoslavskij dogovir oboh organizacij vid 1915 Lenin skazav sho vin uvazhaye za shkidlive tvorennya robitnichih partij za nacionalnim principom Romanchenko garyache obstoyuvav nezalezhnist USDRP Na drugij den Ivan Stepanovich pochuv perekazani vid odnogo svogo znajomogo bilshovika slova Lenina Comu ukrayincevi ne virte Teplo zgaduvav Romanchenka general Mihajlo Omelyanovich Pavlenko yakij priyihav do Sicheslava u serpni 1917 i buvav na shodinah miscevih ukrayinskih politichnih providnikiv Tut mozhna bulo pochuti perepalku s d Fedenka z ognennim S Romanchenkom u spogadah generala pomilkovo podayetsya inicial S pri prizvishi R yakij govoriv golosno j mozhe tomu mav prizvishe Garmider ale kinchav vin zavzhdi yasno zredagovanoyu propoziciyeyu V inshomu misci svoyih Spominiv general pishe Osoblivo chasto vidviduvav mene ognennij S R Meni vin nadzvichajno podobavsya vsyakim uskladnennyam vin zahoplyuvavsya vidko sho vin buv z prirodi sportsmen pid chas studiyuvannya obstanovki vin podavav nadzvichajno vluchni vkazivki jomu ya mayu zavdyachuvati j bilshe rozuminnya todishnoyi skomplikovanoyi skladnoyi zaplutanoyi situaciyi Pislya 1917 Romanchenko golova krayevoyi organizaciyi USDRP instruktor Centralnoyi Radi na Katerinoslavshini miskij golova Golova Amur Nizhnodniprovskoyi miskoyi dumi Narodne zhittya 1917 191 Romanchenka obirayut delegatom VI z yizdu USDRP yakij prohodiv u sichni 1919 v Kiyevi Za spogadami Isaaka Mazepi Romanchenko razom z inshimi katerinoslavcyami zajmav neprimirennu poziciyu i ne jshov na kompromis z bilshovikami Romanchenko na z yizdi zayaviv Hiba se yakijs zdorovij rozum u tomu shob mi sami dobrovilno viddalisya na volyu j lasku rosijskih bilshovikiv sho sunut syudi zbrojnoyu siloyu Ni mi musimo protistaviti kuli kulyu A bagnetovi bagnet Voni jdut na nas a mi chomu ni Romanchenko uvijshov do novogo Centralnogo Komitetu USDRP 16 sichnya togo zh roku v Kiyevi v kolishnomu general gubernatorskomu palaci vidbulasya derzhavna narada za uchastyu predstavnikiv ukrayinskih politichnih partij i sichovih strilciv Predstavniki ukrayinskih social demokrativ Mikola Porsh ta Romanchenko vislovilisya yak proti vstanovlennya v Ukrayini vijskovoyi diktaturi tak i diktaturi proletariatu Romanchenko razom z I Mazepoyu buli uchasnikami naradi z predstavnikami korpusu sichovih strilciv 21 lyutogo 1919 u Kozyatini 8 bereznya togo zh roku razom z inshimi providnikami partiyi vin protyagom godini zustrichavsya u Zhmerinci z golovoyu Direktoriyi Simonom Petlyuroyu U 1919 roci pomichnik Golovnogo derzhavnogo inspektora Armiyi UNR U Kam yanci Podilskomu de Romanchenko opinyayetsya razom z Mazepoyu ta inshimi politichnimi odnodumcyami vin vhodit do Komitetu Ohoroni Respubliki stvorenogo z metoyu pidtrimannya poryadku v misti na yake nastupali bilshoviki ta dlya prodovzhennya peregovoriv z Direktoriyeyu Zgodom razom z P Fedenkom viyihali dlya uchasti u konferenciyi Galickoyi social demokratichnoyi partiyi u Stanislavi Prote do Stanislava voni ne doyihali V Gusyatini z nakazu uryadu Ostapenka yih bulo zaareshtovano yak chleniv Komitetu Ohoroni Respubliki hoch Fedenko do skladu komitetu ne vhodiv i pid vijskovoyu ohoronoyu vidpravleno do Rivnogo Vzhe v Zdolbunovi yih negajno zvilneno z pid areshtu Odnochasno Petlyura vidklikav do sebe Romanchenka i v rozmovi z nim zayaviv Utvorennya socialistichnogo uryadu zavdannya momentu Ya budu voyuvati a vi partiyi upravlyajte Tak pid vplivom novih obstavin Petlyura hoch i z zapiznennyam ale zminiv svij poglyad na situaciyu zgaduvav Isaak Mazepa Romanchenko buv uchasnikom she nizki narad u Petlyuri yak odin z chilnih diyachiv USDRP vistupav zavshe rizko principovo U travni 1919 Petlyura priznachiv na posadu golovnogo derzhavnogo inspektora V Kedrovskogo a jogo pomichnikom Romanchenka Koli u chervni 1919 vidbuvsya vidomij vistup Petra Bolbochana Kedrovskij i Romanchenko buli delegovani do Proskurova z nakazom areshtuvati Bolbochana A pislya vinesennya smertnogo viroku Bolbochanovi Petlyura yak vidomo uhilivsya vid svogo prava na pomiluvannya Z odnogo boku vin zayavlyav predstavnikam vijskovoyi inspekturi zokrema Romanchenku sho svoyimi rukami vin sudovogo viroku Bolbochanu ne pidpishe Bo ne hoche shob ukrayinska krov bula na jogo rukah a z drugogo boku ne skoristavsya svoyim pravom i ne vinis na rozglyad Direktoriyi prohannya Petra Bolbochana pro pomiluvannya Emigraciya i zagibel u Drugij svitovij vijni Chleni Konferenciyi USDRP v Podyebradah 1926 r Ivan Romanchenko stoyit tretij zliva Romanchenko chasto viyizdit na front Za jogo uchasti prohodyat vsi vazhlivi naradi kerivnictva USDRP Ce viplivaye zi spogadiv Isaaka Mazepi Pislya zakinchennya bojovih dij vin opinyayetsya v emigraciyi Mozhlivo pro nashogo personazha pishetsya Romanchenko Ivan psevdo Karavan aktor spivak bas administrator i dirigent orkestri Chlen Ruskogo teatru Prosviti v Uzhgorodi 1923 1926 zorganizuvav orkestri v Perechini Dubrinichah Velikomu Bichkovi i in Pokinuv teatr v 1926 r i zajnyavsya vedennyam orkestri j horiv na Zakarpattyu Yurij Sheregij Naris istoriyi ukrayinskih teatriv Zakarpatskoyi Ukrayini do 1945 roku Pryashiv 1993 S 348 Zaginuv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na chuzhini PosilannyaRomanchenko Ivan Stepanovich KATERINOSLAVSKE TOVARISTVO PROSVITA Naukova elektronna biblioteka periodichnih vidan NAN Ukrayini Katerinoslavska Prosvita u kulturno gromadskomu zhitti Naddnipryanshini Za materialami epistolyarnoyi spadshini akademika Dmitra Yavornickogo DzherelaMikola Chaban Diyachi Sicheslavskoyi Prosviti 1905 1921 Ima pres Dnipropetrovsk 2002 M V Omelyanovich Pavlenko Spogadi komandarma 1917 1920 Kiyiv Tempora 2007 S 538 ISBN 966 8201 24 8 Gazeta Nashe slovo Yekaterinoslav 1917 20 grudnya Gazeta Selyanska spilka Katerinoslav 1917 11 listopada Chaban M P Sicheslavci v Centralnij Radi Dnipropetrovsk 2005 Ivan Romanchenko rechnik ukrayinskogo robitnictva Chornomorska hvilya Ukrayinskoyi revolyuciyi providniki nacionalnogo ruhu v Odesi u 1917 1920 rr Monografiya Vinckovskij T S Muzichko O Ye Hmarskij V M ta in Odesa TES 2011 586 s Div takozhKaterinoslavske tovaristvo Prosvita