Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ро́дос (грец. Ρόδος) — місто в Греції на острові Родос, у периферії Південні Егейські острови, столиця ному Додеканес. Саме у Родосі знаходився Колос Родоський — одне з семи чудес античного світу.
| Родос Ρόδος | |
|---|---|
 | |
  Родос | |
| Координати: 36°26′ пн. ш. 28°13′ сх. д. / 36.433° пн. ш. 28.217° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Егейських островів |
| Периферія | Південні Егейські острови |
| Периф. одиниця | Родос |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Егейські острови |
| - Ном | Додеканес |
Розташування на мапі ному  | |
| Уряд | |
| - мер | Хатзіс Хатзіефтиміу |
| Площа | |
| - Місто | 19,481 км² |
| Найбільша висота | 25 м |
| Найменша висота | 0 м |
| Населення (2011) | |
| - Місто | 49 541 |
| - Агломерація | 86 199 |
| Часовий пояс | EET/EEST (/) |
| Поштовий код | 851 00 |
| Телефонний код(и) | 2241 |
| Авто | PO,PK,PY |
| Вебсайт: www.rhodes.gr | |
Історія
Острів Родос лежить на перетині шляхів Європи, Близького Сходу та Африки, що значно вплинуло на формування самобутньої культури, архітектури та мови Родосу. Перші поселення у Родосі належать до доби неоліту — близько 4 тисяч років до н. е.
Класичний період
Місто Родос було утворене об'єднанням давніших міст Іліссос, та Лінд 408 до н. е. Наступні три століття позначились процвітанням і становлять «золоту добу» Родосу, яка тривала до вторгнення римлян. Саме у цей час ліндським скульптором Харесом між 304 та 293 рр до н. е. була розпочата робота зі створення грандіозної скульптури — Колоса Родоського. Робота тривала 12 років і була завершена 282 до н. е. Статуя зображала бога сонця Геліоса і була встановлена при вході у Родоську гавань. Значного розвитку в Родосі набуло містобудування. Існували каналізаційні та водопровідні системи, розроблені давньогрецьким архітектором та метеорологом Гіпподамом. Сильний землетрус близько 226 до н. е. сильно ушкодив місто та повалив Колоса. Впродовж наступних восьми століть статуя лежала в руїнах, поки не була продана єврейському купцю, який ще й вимагав 900 верблюдів аби перевезти Колоса.
164 до н. е. Родос став частиною Римської провінції Азія. В цей час місто все ж спромоглось зберегти свою красу, а також жваво розвивалась наука. У 1 столітті місто відвідав апостол Павло наприкінці своєї третьої місіонерської подорожі.
Візантійська доба
У Середні віки Родос набув статусу важливого візантійського порту та торговельного центру імперії, що знаходився на перехресті морських шляхів між Константинополем та Александрією. Проте невдовзі на острів вторглись ісаври із гірської країни Кілікії і спалили місто. У 7 столітті Родос був захоплений арабами. Вони вивезли із Родоської гавані останні рештки Колоса, перевезли їх до Сирії, де карбували з них монети. Після падіння Візантійської імперії в 1204 році родоський аристократ Лео Гавалас взяв на себе управління островом та містом зокрема. Однак після його смерті Родос перейшов у спадок до його брата, який не зміг втримати острів, Родос опинився під владою Нікейської імперії.
Лицарська доба
Коли з початком переслідувань лицарів храмовників орден Госпітальєрів 1307 року покинув Італію, вони прибули до Родоса й зробили місто своєю столицею. Папа Климент V підтвердив право госпітальєрів на володіння островом 1309 року. Лицарі залишалися на острові впродовж двох наступних століть. У 1444 році флот єгипетських мамелюків узяв Родос в облогу, проте лицарі з допомогою в бургундської армії спромоглись втримати острів.
Після падіння Константинополя в 1453 під натиском Османської імперії вже 1480 року Султан Мехмед II Фатіх розпочав вторгнення на Родос. Захисники відбили напад турків із суходолу та моря, загарбники були змушені покинути острів із поразкою. Ця перемога родосців також стримала подальше вторгнення османів у Західну Європу.
Після поразки Османської імперії управляти Родосом почав Великий Магістр ордена Фабріціо дель Каррето, під його керівництвом розпочалась доба зміцнення міста, що тривала кілька десятиліть. До моменту його смерті у 1521 році Родос став одним з процвітаючих міст регіону. Проте вже 1522 року Османська імперія здійснила другу спробу захоплення Родосу на чолі із Сулейманом Великим.
Османська доба
1522 року османам після тривалої облоги вдалось захопити Родос. У цей час змінюється обличчя міста: будуються мечеті, громадські лазні та маєтки із яскравими рисами середньовічної архітектури Сходу. Греки були змушені залишити укріплене місто і переселятися у передмістя. Також Родос поступово втратив свої виключні торговельні позиції, перетворившись на ринок збуту сільськогосподарської продукції внутрішніх районів острова та прилеглих невеликих островів. Острів та місто знаходились під владою османів до подій Грецької війни за незалежність у 19 столітті.
Під владою Італії
1912 року італійські війська займають острів та більшу частину Додеканесу і створюють тут свою колонію, з 1923 року відому як італ. Isole Italiane dell'Egeo — Італійські острови Егейського моря.
Пізніше італійці зруйнують більшість споруд, побудованих у місті та передмістях упродовж османської доби. Крім того вони перетворять єврейський та турецький цвинтарі на зелену зону навколо Старого середньовічного міста Родос.. Італійці зберегли лише те, що залишилося від Лицарського періоду, а також реконструювали Палац Великого Магістра. За їхньою ініціативою було створено Інститут з вивчення історії та культури Родосу, здійснено значний обсяг робіт з покращення інфраструктури та модернізації міста.
Визначні місця
| Середньовічне місто Родос | |
|---|---|
| Medieval City of Rhodes | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 36°26′ пн. ш. 28°13′ сх. д. / 36.433° пн. ш. 28.217° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iv, v |
| Об'єкт № | 493 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
| | |
 Родос у Вікісховищі | |
- Палац Великого магістра;
- Середньовічне місто Родос — внесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Родоський акрополь;
- Візантійська фортеця у Родоській гавані.
Населення
| Рік | Місто | Зміна чисельності |
|---|---|---|
| 1951 | 24,280 | — |
| 1961 | 28,119 | +3,839 |
| 1971 | 33,100 | +4,981 |
| 1981 | 41,425 | +8,325 |
| 1991 | 43,558 | +2,133 |
| 2001 | 53,709 | +10,151 |
| 2011 | 49541 | -4,168 |
Міста-побратими
Див. також
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 21 червня 2009.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- http://odysseus.culture.gr/h/3/eh3530.jsp?obj_id=7029
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ro dos grec Rodos misto v Greciyi na ostrovi Rodos u periferiyi Pivdenni Egejski ostrovi stolicya nomu Dodekanes Same u Rodosi znahodivsya Kolos Rodoskij odne z semi chudes antichnogo svitu Rodos RodosRodoska fortecyaRodoska fortecyaRodosKoordinati 36 26 pn sh 28 13 sh d 36 433 pn sh 28 217 sh d 36 433 28 217KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya Egejskih ostrovivPeriferiyaPivdenni Egejski ostroviPerif odinicyaRodosKolishni admin odinici RegionEgejski ostrovi NomDodekanesRoztashuvannya na mapi nomuUryad merHatzis HatzieftimiuPlosha Misto 19 481 km Najbilsha visota 25 m Najmensha visota 0 m Naselennya 2011 Misto 49 541 Aglomeraciya 86 199Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 851 00Telefonnij kod i 2241Avto PO PK PYVebsajt www rhodes grU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rodos znachennya IstoriyaOstriv Rodos lezhit na peretini shlyahiv Yevropi Blizkogo Shodu ta Afriki sho znachno vplinulo na formuvannya samobutnoyi kulturi arhitekturi ta movi Rodosu Pershi poselennya u Rodosi nalezhat do dobi neolitu blizko 4 tisyach rokiv do n e Klasichnij period Misto Rodos bulo utvorene ob yednannyam davnishih mist Ilissos ta Lind 408 do n e Nastupni tri stolittya poznachilis procvitannyam i stanovlyat zolotu dobu Rodosu yaka trivala do vtorgnennya rimlyan Same u cej chas lindskim skulptorom Haresom mizh 304 ta 293 rr do n e bula rozpochata robota zi stvorennya grandioznoyi skulpturi Kolosa Rodoskogo Robota trivala 12 rokiv i bula zavershena 282 do n e Statuya zobrazhala boga soncya Geliosa i bula vstanovlena pri vhodi u Rodosku gavan Znachnogo rozvitku v Rodosi nabulo mistobuduvannya Isnuvali kanalizacijni ta vodoprovidni sistemi rozrobleni davnogreckim arhitektorom ta meteorologom Gippodamom Silnij zemletrus blizko 226 do n e silno ushkodiv misto ta povaliv Kolosa Vprodovzh nastupnih vosmi stolit statuya lezhala v ruyinah poki ne bula prodana yevrejskomu kupcyu yakij she j vimagav 900 verblyudiv abi perevezti Kolosa 164 do n e Rodos stav chastinoyu Rimskoyi provinciyi Aziya V cej chas misto vse zh spromoglos zberegti svoyu krasu a takozh zhvavo rozvivalas nauka U 1 stolitti misto vidvidav apostol Pavlo naprikinci svoyeyi tretoyi misionerskoyi podorozhi Vizantijska doba U Seredni viki Rodos nabuv statusu vazhlivogo vizantijskogo portu ta torgovelnogo centru imperiyi sho znahodivsya na perehresti morskih shlyahiv mizh Konstantinopolem ta Aleksandriyeyu Prote nevdovzi na ostriv vtorglis isavri iz girskoyi krayini Kilikiyi i spalili misto U 7 stolitti Rodos buv zahoplenij arabami Voni vivezli iz Rodoskoyi gavani ostanni reshtki Kolosa perevezli yih do Siriyi de karbuvali z nih moneti Pislya padinnya Vizantijskoyi imperiyi v 1204 roci rodoskij aristokrat Leo Gavalas vzyav na sebe upravlinnya ostrovom ta mistom zokrema Odnak pislya jogo smerti Rodos perejshov u spadok do jogo brata yakij ne zmig vtrimati ostriv Rodos opinivsya pid vladoyu Nikejskoyi imperiyi Licarska doba Koli z pochatkom peresliduvan licariv hramovnikiv orden Gospitalyeriv 1307 roku pokinuv Italiyu voni pribuli do Rodosa j zrobili misto svoyeyu stoliceyu Papa Kliment V pidtverdiv pravo gospitalyeriv na volodinnya ostrovom 1309 roku Licari zalishalisya na ostrovi vprodovzh dvoh nastupnih stolit U 1444 roci flot yegipetskih mamelyukiv uzyav Rodos v oblogu prote licari z dopomogoyu v burgundskoyi armiyi spromoglis vtrimati ostriv Pislya padinnya Konstantinopolya v 1453 pid natiskom Osmanskoyi imperiyi vzhe 1480 roku Sultan Mehmed II Fatih rozpochav vtorgnennya na Rodos Zahisniki vidbili napad turkiv iz suhodolu ta morya zagarbniki buli zmusheni pokinuti ostriv iz porazkoyu Cya peremoga rodosciv takozh strimala podalshe vtorgnennya osmaniv u Zahidnu Yevropu Pislya porazki Osmanskoyi imperiyi upravlyati Rodosom pochav Velikij Magistr ordena Fabricio del Karreto pid jogo kerivnictvom rozpochalas doba zmicnennya mista sho trivala kilka desyatilit Do momentu jogo smerti u 1521 roci Rodos stav odnim z procvitayuchih mist regionu Prote vzhe 1522 roku Osmanska imperiya zdijsnila drugu sprobu zahoplennya Rodosu na choli iz Sulejmanom Velikim Osmanska doba 1522 roku osmanam pislya trivaloyi oblogi vdalos zahopiti Rodos U cej chas zminyuyetsya oblichchya mista buduyutsya mecheti gromadski lazni ta mayetki iz yaskravimi risami serednovichnoyi arhitekturi Shodu Greki buli zmusheni zalishiti ukriplene misto i pereselyatisya u peredmistya Takozh Rodos postupovo vtrativ svoyi viklyuchni torgovelni poziciyi peretvorivshis na rinok zbutu silskogospodarskoyi produkciyi vnutrishnih rajoniv ostrova ta prileglih nevelikih ostroviv Ostriv ta misto znahodilis pid vladoyu osmaniv do podij Greckoyi vijni za nezalezhnist u 19 stolitti Pid vladoyu Italiyi 1912 roku italijski vijska zajmayut ostriv ta bilshu chastinu Dodekanesu i stvoryuyut tut svoyu koloniyu z 1923 roku vidomu yak ital Isole Italiane dell Egeo Italijski ostrovi Egejskogo morya Piznishe italijci zrujnuyut bilshist sporud pobudovanih u misti ta peredmistyah uprodovzh osmanskoyi dobi Krim togo voni peretvoryat yevrejskij ta tureckij cvintari na zelenu zonu navkolo Starogo serednovichnogo mista Rodos Italijci zberegli lishe te sho zalishilosya vid Licarskogo periodu a takozh rekonstruyuvali Palac Velikogo Magistra Za yihnoyu iniciativoyu bulo stvoreno Institut z vivchennya istoriyi ta kulturi Rodosu zdijsneno znachnij obsyag robit z pokrashennya infrastrukturi ta modernizaciyi mista Viznachni miscyaDokladnishe Rodoskij zamok Serednovichne misto RodosMedieval City of Rhodes Svitova spadshina36 26 pn sh 28 13 sh d 36 433 pn sh 28 217 sh d 36 433 28 217Krayina GreciyaTip KulturnijKriteriyi ii iv vOb yekt 493Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Rodos u VikishovishiPalac Velikogo magistra Serednovichne misto Rodos vnesene do pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Rodoskij akropol Vizantijska fortecya u Rodoskij gavani NaselennyaRik Misto Zmina chiselnosti1951 24 280 1961 28 119 3 8391971 33 100 4 9811981 41 425 8 3251991 43 558 2 1332001 53 709 10 1512011 49541 4 168Mista pobratimiAvila Ispaniya SShA Konsh an Ush Franciya SShA Yalta Ukrayina Malorka Ispaniya Limasol Kipr Pert Avstraliya Rod Ajlend SShA Puebla Meksika Rozas Ispaniya Valetta Malta Visbyu Shveciya Piza ItaliyaDiv takozhMechet Sulejmaniye Rodos PrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Arhiv originalu za 22 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2009 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku http odysseus culture gr h 3 eh3530 jsp obj id 7029