Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 36°26′45″ пн. ш. 28°13′27″ сх. д. / 36.4457° пн. ш. 28.2241° сх. д.
Родоський замок, іноді Родоський палац чи Родоська фортеця — основна оборонна споруда середньовічного міста Родос, колишньої резиденція великого магістра Родоського ордена. Нині пам'ятка Світової спадщини ЮНЕСКО (з 1988 року), музей, головна туристична пам'ятка острова Родос.
| Родоський замок | |
|---|---|
| Середньовічне місто Родос | |
| Світова спадщина | |
 Родоський замок | |
| 36°26′44″ пн. ш. 28°13′26″ сх. д. / 36.44569444447177631° пн. ш. 28.224111111138779° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Тип | змішаний |
| (Критерії) | II, IV, V |
| Об'єкт № | 493 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
 Родоський замок у Вікісховищі | |
Історія
Фортецю почали будувати лицарі-госпітальєри в 1309 році, які володіли островом в Середньовіччя. Після втрати хрестоносцями Святої землі сюди була перенесена резиденція великого магістра ордену. На думку сучасників, наприкінці XV століття родоська фортеця була найсучаснішою і найбільш неприступною з християнських фортець. Фортеця захищала вхід до Егейського моря.
Лицарі-госпітальєри обороняли Родос від нападу мусульман в продовж 213 років. Фортеця витримала дві великі облоги 1444 року султана Єгипту Джакмака аз-Захіра і 1480 року султана Мехмеда II. Завдяки неприступності лицарської твердині Родос упав на 70 років пізніше Константинополя. Допоміжними укріпленнями Родоської фортеці на острові були Ліндос, Фараклос і Монолітос, а також Коська фортеця на сусідньому острові Кос, яким також управляли госпітальєрами.
В облогу 1480 року фортеця брала на себе до 1 000 гарматних снарядів на день, але змогла встояти. Проте через обмеженість ресурсів невеликого посушливого острова, особливо після утвердження турків-османів в Малій Азії, вона почала все гостріше відчувати брак робочої сили і продовольства, яке доводилося тепер завозити з Сицилії.
Падіння фортеці
1520 року, коли над Родосом нависла небезпека нового турецького нашестя, великий магістр запросив з Італії знаменитого фортифікатора Басіліо делла Скала, Маттео Джіоні, Героламо Бартолуччі та Габріеле Тадіно да Мартиненго, які взялися за ремонт і поліпшення всієї інфраструктури фортеці. Фортеця впала лише в 1522 році, після шестимісячної облоги 100-тисячною армією Сулеймана Великого, після того як в її захисників закінчились припаси та порох. Захисники фортеці та уцілілим цивільним християнам залишили острів на 50 кораблях з бойовими прапорами, артилерію і святими реліквіям місцевих храмів.
Після остаточного завоювання острова турками 1523 року Родоська фортеця захищала турецьку Малу Азію до 1912 року, коли острів захопила Італія. Палац великих магістрів 1856 року постраждав від випадкового вибуху складу пороху. Його відновили італійці в 1930-ті роки за наполяганням Муссоліні і короля Віктора Еммануїла III та він їм належав до 1943 року, а в Палаці великих магістрів була створена літня резиденція для італійських правлячих осіб. З 1947 року острів Родос входить до складу Грецької Республіки.
Розбудова фортеці
В кінці IV століття до н.е. місто вже було обнесене оборонними стінами, що дозволило протистояти в 305 р. до н. облозі Македонія Поліоркета, короля Македонії. В 226 р. до н.е. землетрус сильно пошкодив укріплення, проте їх невдовзі відновили.
Спочатку будівництво розгорталось повільно через брак коштів, але після 1312 року, коли госпітальєрам відійшла частина коштів переслідуваних тамплієрів, багатств, вивезених з Святої землі та отримання пожертув від багатьох європейських монархів, розбудова пришвидчилась. Попередні укріплення на острові були розібрані та перебудовані та лише біля Палацу великих магістрів був збережений фрагмент укріплень візантійської епохи. На початку XV століття цитадель оточували квадратні вежі і сухий рів, а по оборонному периметру розташовувалось сім воріт. Після відбиття облоги в фортеці в 1444 році з'явилися перші круглі вежі, а в період між 1457 і 1465 роками закінчено спорудження міських стін. Після відбиття облоги 1480 року за розпорядження великого магістра ордену П'єра Д'Обюссона зменшено кількість воріт, а ті що залишились значно укріпили, також були посилені за рахунок масивних земляних валів, облицьованих каменем відкриті ділянки стін. В 1481 році землетрус пошкодив стіни. На початку XVI століття був споруджений новий сухопутний вхід – ворота Амбуаз, розташований на захід від Палацу великих магістрів (за правління великого магістра Емері д'Амбуаза). Пізніше фортечна стіна з боку суші була збільшена в товщину майже втричі, надбудовані вежі, з'явилася також і друга лінія ровів (за правління великого магістра Фабріціо дель Каррето). Турки не здійснювали значних перебудов укріплень замку.
Фортеця зараз
У фортеці є 11 воріт, частина з яких побудована в давні часи, частина новіші. Є також низка бастіонів, таких як Бастіон Святого Юрія, Бастіон Дель Карретто (Бастіон Італії), Башта Naillac, яка височіла над гаванню, Башта вітряків, через 13 вітряків, як були там розміщені, відома також як Французька вежа або Вежа ангела (побудована на природному молі на схід від гавані), Вежа та форт Святого Миколая, які захищали гавань.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . castles.today. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- Papathanassiou, Manolis. Medieval Town of Rhodes. Καστρολόγος (англ.). Процитовано 8 червня 2020.
- Иоанниты на Родосе — Сайт Международной военно-исторической ассоциации
- Статьи. "Безумство" храбрых(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 36 26 45 pn sh 28 13 27 sh d 36 4457 pn sh 28 2241 sh d 36 4457 28 2241 Rodoskij zamok inodi Rodoskij palac chi Rodoska fortecya osnovna oboronna sporuda serednovichnogo mista Rodos kolishnoyi rezidenciya velikogo magistra Rodoskogo ordena Nini pam yatka Svitovoyi spadshini YuNESKO z 1988 roku muzej golovna turistichna pam yatka ostrova Rodos Rodoskij zamokSerednovichne misto Rodos Svitova spadshinaRodoskij zamok36 26 44 pn sh 28 13 26 sh d 36 44569444447177631 pn sh 28 224111111138779 sh d 36 44569444447177631 28 224111111138779Krayina GreciyaTipzmishanijKriteriyiII IV VOb yekt 493RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1988 12 sesiya Rodoskij zamok u VikishovishiIstoriyaFortecyu pochali buduvati licari gospitalyeri v 1309 roci yaki volodili ostrovom v Serednovichchya Pislya vtrati hrestonoscyami Svyatoyi zemli syudi bula perenesena rezidenciya velikogo magistra ordenu Na dumku suchasnikiv naprikinci XV stolittya rodoska fortecya bula najsuchasnishoyu i najbilsh nepristupnoyu z hristiyanskih fortec Fortecya zahishala vhid do Egejskogo morya Licari gospitalyeri oboronyali Rodos vid napadu musulman v prodovzh 213 rokiv Fortecya vitrimala dvi veliki oblogi 1444 roku sultana Yegiptu Dzhakmaka az Zahira i 1480 roku sultana Mehmeda II Zavdyaki nepristupnosti licarskoyi tverdini Rodos upav na 70 rokiv piznishe Konstantinopolya Dopomizhnimi ukriplennyami Rodoskoyi forteci na ostrovi buli Lindos Faraklos i Monolitos a takozh Koska fortecya na susidnomu ostrovi Kos yakim takozh upravlyali gospitalyerami V oblogu 1480 roku fortecya brala na sebe do 1 000 garmatnih snaryadiv na den ale zmogla vstoyati Prote cherez obmezhenist resursiv nevelikogo posushlivogo ostrova osoblivo pislya utverdzhennya turkiv osmaniv v Malij Aziyi vona pochala vse gostrishe vidchuvati brak robochoyi sili i prodovolstva yake dovodilosya teper zavoziti z Siciliyi Padinnya forteci Dokladnishe Obloga Rodosa 1522 1520 roku koli nad Rodosom navisla nebezpeka novogo tureckogo nashestya velikij magistr zaprosiv z Italiyi znamenitogo fortifikatora Basilio della Skala Matteo Dzhioni Gerolamo Bartoluchchi ta Gabriele Tadino da Martinengo yaki vzyalisya za remont i polipshennya vsiyeyi infrastrukturi forteci Fortecya vpala lishe v 1522 roci pislya shestimisyachnoyi oblogi 100 tisyachnoyu armiyeyu Sulejmana Velikogo pislya togo yak v yiyi zahisnikiv zakinchilis pripasi ta poroh Zahisniki forteci ta ucililim civilnim hristiyanam zalishili ostriv na 50 korablyah z bojovimi praporami artileriyu i svyatimi relikviyam miscevih hramiv Pislya ostatochnogo zavoyuvannya ostrova turkami 1523 roku Rodoska fortecya zahishala turecku Malu Aziyu do 1912 roku koli ostriv zahopila Italiya Palac velikih magistriv 1856 roku postrazhdav vid vipadkovogo vibuhu skladu porohu Jogo vidnovili italijci v 1930 ti roki za napolyagannyam Mussolini i korolya Viktora Emmanuyila III ta vin yim nalezhav do 1943 roku a v Palaci velikih magistriv bula stvorena litnya rezidenciya dlya italijskih pravlyachih osib Z 1947 roku ostriv Rodos vhodit do skladu Greckoyi Respubliki Rozbudova forteciGolovna brama Palacu velikih magistriv zamku V kinci IV stolittya do n e misto vzhe bulo obnesene oboronnimi stinami sho dozvolilo protistoyati v 305 r do n oblozi Makedoniya Poliorketa korolya Makedoniyi V 226 r do n e zemletrus silno poshkodiv ukriplennya prote yih nevdovzi vidnovili Spochatku budivnictvo rozgortalos povilno cherez brak koshtiv ale pislya 1312 roku koli gospitalyeram vidijshla chastina koshtiv peresliduvanih tampliyeriv bagatstv vivezenih z Svyatoyi zemli ta otrimannya pozhertuv vid bagatoh yevropejskih monarhiv rozbudova prishvidchilas Poperedni ukriplennya na ostrovi buli rozibrani ta perebudovani ta lishe bilya Palacu velikih magistriv buv zberezhenij fragment ukriplen vizantijskoyi epohi Na pochatku XV stolittya citadel otochuvali kvadratni vezhi i suhij riv a po oboronnomu perimetru roztashovuvalos sim vorit Pislya vidbittya oblogi v forteci v 1444 roci z yavilisya pershi krugli vezhi a v period mizh 1457 i 1465 rokami zakincheno sporudzhennya miskih stin Pislya vidbittya oblogi 1480 roku za rozporyadzhennya velikogo magistra ordenu P yera D Obyussona zmensheno kilkist vorit a ti sho zalishilis znachno ukripili takozh buli posileni za rahunok masivnih zemlyanih valiv oblicovanih kamenem vidkriti dilyanki stin V 1481 roci zemletrus poshkodiv stini Na pochatku XVI stolittya buv sporudzhenij novij suhoputnij vhid vorota Ambuaz roztashovanij na zahid vid Palacu velikih magistriv za pravlinnya velikogo magistra Emeri d Ambuaza Piznishe fortechna stina z boku sushi bula zbilshena v tovshinu majzhe vtrichi nadbudovani vezhi z yavilasya takozh i druga liniya roviv za pravlinnya velikogo magistra Fabricio del Karreto Turki ne zdijsnyuvali znachnih perebudov ukriplen zamku Inter yer zamkuFortecya zarazU forteci ye 11 vorit chastina z yakih pobudovana v davni chasi chastina novishi Ye takozh nizka bastioniv takih yak Bastion Svyatogo Yuriya Bastion Del Karretto Bastion Italiyi Bashta Naillac yaka visochila nad gavannyu Bashta vitryakiv cherez 13 vitryakiv yak buli tam rozmisheni vidoma takozh yak Francuzka vezha abo Vezha angela pobudovana na prirodnomu moli na shid vid gavani Vezha ta fort Svyatogo Mikolaya yaki zahishali gavan Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku castles today Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 8 chervnya 2020 Papathanassiou Manolis Medieval Town of Rhodes Kastrologos angl Procitovano 8 chervnya 2020 Ioannity na Rodose Sajt Mezhdunarodnoj voenno istoricheskoj associacii Stati Bezumstvo hrabryh ros