Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роде́зія (англ. Rhodesia [roʊˈdiːʒə], [roʊˈdiːʃə]; шона Rodizha; офіційно з 1970 Республіка Родезія (Republic of Rhodesia)) — невизнана держава в Південній Африці що існувала з 1965 по 1979, за територією еквівалентна сучасному Зімбабве. Родезія була de facto державою-спадкоємицею британської колонії Південна Родезія, яка мала самоврядування після здобуття [en] в 1923. Родезія, яка не мала виходу до моря, межувала з Південно-Африканською Республікою на півдні та Бечуаналендом (пізніше Ботсваною) на південному заході, Замбією (колишня Північна Родезія) на північному заході та Мозамбіком (провінція Португалії до 1975) на сході. З 1965 по 1979 Родезія була однією з двох незалежних держав на африканському континенті, якими керувала [en], іншою була Південно-Африканська Республіка.
| Rhodesia Republic of Rhodesia Родезія (1965–1970) Республіка Родезія (1970–1979) | |||||
| Невизнана держава | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз лат. Sit Nomine Digna "Нехай вона буде гідна імені" | |||||
| Гімн "God Save the Queen" (1965–1970) (1974–79) | |||||
 | |||||
| Столиця | Солсбері | ||||
| Мови | англійська (de facto офіційна) | ||||
| Форма правління | унітарна парламентська конституційна монархія (1965–1970) унітарна парламентська республіка (1970–1979) | ||||
| - 1970—1975 | Кліффорд Дюпонт | ||||
| - 1976—1978 | Джон Вратхолл | ||||
| - 1965—1979 | Ян Сміт | ||||
| Історичний період | Холодна війна | ||||
| - | 11 листопада | ||||
| - Оголошення республіки | 2 березня 1970 | ||||
| - Зімбабве-Родезія | 1 червня 1979 | ||||
| - Зімбабве | 17 квітня 1980 | ||||
| Площа | |||||
| - 1978 | 390 580 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1978 | 6 930 000 осіб | ||||
| Густота | 17,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | (до 1970) (з 1970) | ||||
| |||||
Історична довідка
Колонізація Родезії білими поселенцями відбулася в кінці 19 століття, одразу наштовхнувшись на спротив місцевого населення.
У 1960 році Велика Британія пообіцяла надати африканським країнам незалежність з гарантією того, що ними керуватиме темношкіра більшість. В грудні 1963 року тодішній прем’єр-міністр Великої Британії сер Алек Дуглас-Хом наполягав на тому, що передумови переговорів про незалежність залежать від того, що він назвав «п’ятьма принципами» – безперешкодний шлях до правління представників расової більшості, гарантія проти впровадження будь-яких законів, що рішуче шкодять інтересам темношкірого населення, «покращення політичного статусу» місцевих африканців, припинення офіційної расової дискримінації та політичне врегулювання, яке могло б бути «прийнятним для всього населення». Майбутній лейбористський уряд на чолі з Гарольдом Вільсоном зайняв ще жорсткішу позицію, вимагаючи виконання цих умов до того, як буде встановлена та визнана незалежність. Водночас серед білого населення Родезії зростала занепокоєння з приводу неминучої капітуляції й подальшого життя під керівництво темношкірого населення. Керуючись своїми побоюваннями, 11 листопада 1965 р. білі родезійські активісти в односторонньому порядку проголосили незалежність, яка, втім, ніколи не була визнана жодною країною світу, однак такий стан справ неофіційно підтримувався Південною Африкою та Португалією.
Новий уряд білої меншості офіційно надав право голосу кожному, незалежно від раси, але успішно і навмисно усував переважну більшість темношкірих від більшості свобод, в тому числі голосування, запровадивши цензуру. Расистська політика уряду в поєднанні з великою економічною нерівністю між білими й чорними (білі володіли більшою частиною частина родючої землі, тоді як чорні були змушені віддавати свої землі через примусове виселення) провокували напругу між тубільцями та урядом. Так, протягом 1930-х років Південна Родезія прийняла законодавчу базу для сегрегації, яка включала Закон про розподіл землі, Закон про примирення в промисловості (закон про процедури узгодження трудових відносин у промисловості), Закон про реєстрацію тубільців (закон, що стосується цивільної реєстрації корінних громадян) та Закон про господарів і слуг (закон про відносини між панами та підсобними особами) . На початку 1960-х років у Південній Родезії проживало 270 000 білих і понад 4 мільйони темношкірих. Чинні партії та організації, що борються за рівні права темношкірих людей, були систематично заборонені, а їхніх лідерів та учасників арештовували та переслідували.
У 1964 році зростальне невдоволення білих безперервними переговорами відіграло важливу роль у скиданні з посади прем'єр-міністра Південної Родезії. Філда змінив Ян Сміт, голова консервативної партії Родезійського фронту і відвертий критик будь-якого негайного переходу до правління більшості. Сміт, перший лідер колонії, що народився в Родезії, незабаром став уособлювати опір лібералам у британському уряді та тим, хто агітує за зміни вдома.
Етимологія
Сесіль Джон Родс (англ. Cecil John Rhodes), засновник компанії «Де Бірс», приїхав до Південної Африки в 1870 році, на самому початку діамантового буму. У 17 років у нього не було грошей, щоб почати власний бізнес. Тому, об'єднавши свої зусилля з англійцем Чарльзом Рудом, він виписав з метрополії холодильну установку для виготовлення харчового льоду. За один сезон вони заробили 1500 фунтів і змогли викупити більшу частину алмазного родовища, що стало основою корпорації «Де Бірс».
Британський уряд погодився, що компанія Родса, Британська Південно-Африканська Компанія (БПАК), буде керувати територією від Лімпопо до озера Танганьїка як протекторатом. Королева Вікторія підписала відповідну хартію у 1889 році. Сесіль Джон Родс став диктатором більшої частини Південної Африки. На його честь було названо країну Родезія.
Федерація Родезії та Ньясаленду
Генерал-губернатори:
- 1953—1957 Лорд Ллевеллін
- 1957—1963 Граф Саймон Ремсі Делхаузі
- 1963 Сер Гемфрі Гіббс
Прем'єр-міністри:
- 1953—1956 Сер Годфрі Хаггінс
- 1956—1963 Сер Рой Веленскі
Див. також
Примітки
- Chambers, Allied (1998). The Chambers Dictionary. Allied Publishers. с. 1416. ISBN .
- 46. Rhodesia/Zimbabwe (1964-present). uca.edu.
- Rogers 1998, s. 37.
- Chronology: Rhodesia UDI: Road to Settlement (PDF). Lse.ac.uk. (PDF) оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 9 жовтня 2012.
- United Nations High Commissioner for Refugees. Refworld | Chronology for Europeans in Zimbabwe. UNHCR. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 9 жовтня 2012.
- Waddy, Nicholas L. (2017). Free and Fair? Rhodesians Reflect on the Elections of 1979 and 1980. doi:10.1080/17532523.2017.1357323.
- When Sanctions Worked: The Case of Rhodesia Reexamined. Africafocus.org. Процитовано 9 de octubre de 2012.
- Okoth, Assa (2006), A History of Africa: Volume 2: 1915–1995, East African Educational Publishers Ltd, ISBN
- Chanaiwa, 2010 p. 298–300, Estas leis eram inclinadas em favorecer a minoria branca, que correspondia a cerca de 5% da população total
Посилання
- Northern Rhodesia and Zambia.Photographs and Information from the Fifties and Sixties
- (рос.)
- Каталог банкнот Родезії (рос.)
 | Це незавершена стаття про Родезію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Зімбабве. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Замбію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rode ziya angl Rhodesia r oʊ ˈ d iː ʒ e r oʊ ˈ d iː ʃ e shona Rodizha oficijno z 1970 Respublika Rodeziya Republic of Rhodesia neviznana derzhava v Pivdennij Africi sho isnuvala z 1965 po 1979 za teritoriyeyu ekvivalentna suchasnomu Zimbabve Rodeziya bula de facto derzhavoyu spadkoyemiceyu britanskoyi koloniyi Pivdenna Rodeziya yaka mala samovryaduvannya pislya zdobuttya en v 1923 Rodeziya yaka ne mala vihodu do morya mezhuvala z Pivdenno Afrikanskoyu Respublikoyu na pivdni ta Bechuanalendom piznishe Botsvanoyu na pivdennomu zahodi Zambiyeyu kolishnya Pivnichna Rodeziya na pivnichnomu zahodi ta Mozambikom provinciya Portugaliyi do 1975 na shodi Z 1965 po 1979 Rodeziya bula odniyeyu z dvoh nezalezhnih derzhav na afrikanskomu kontinenti yakimi keruvala en inshoyu bula Pivdenno Afrikanska Respublika Rhodesia Republic of Rhodesia Rodeziya 1965 1970 Respublika Rodeziya 1970 1979 Neviznana derzhava1965 1979Prapor GerbDeviz lat Sit Nomine Digna Nehaj vona bude gidna imeni Gimn God Save the Queen 1965 1970 source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track 1974 79 source source track track Rodeziyi istorichni kordoni na kartiStolicya SolsberiMovi anglijska de facto oficijna Forma pravlinnya unitarna parlamentska konstitucijna monarhiya 1965 1970 unitarna parlamentska respublika 1970 1979 1970 1975 Klifford Dyupont 1976 1978 Dzhon Vratholl 1965 1979 Yan SmitIstorichnij period Holodna vijna 11 listopada Ogoloshennya respubliki 2 bereznya 1970 Zimbabve Rodeziya 1 chervnya 1979 Zimbabve 17 kvitnya 1980Plosha 1978 390 580 km2Naselennya 1978 6 930 000 osib Gustota 17 7 osib km Valyuta do 1970 z 1970 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RodeziyaIstorichna dovidkaKolonizaciya Rodeziyi bilimi poselencyami vidbulasya v kinci 19 stolittya odrazu nashtovhnuvshis na sprotiv miscevogo naselennya U 1960 roci Velika Britaniya poobicyala nadati afrikanskim krayinam nezalezhnist z garantiyeyu togo sho nimi keruvatime temnoshkira bilshist V grudni 1963 roku todishnij prem yer ministr Velikoyi Britaniyi ser Alek Duglas Hom napolyagav na tomu sho peredumovi peregovoriv pro nezalezhnist zalezhat vid togo sho vin nazvav p yatma principami bezpereshkodnij shlyah do pravlinnya predstavnikiv rasovoyi bilshosti garantiya proti vprovadzhennya bud yakih zakoniv sho rishuche shkodyat interesam temnoshkirogo naselennya pokrashennya politichnogo statusu miscevih afrikanciv pripinennya oficijnoyi rasovoyi diskriminaciyi ta politichne vregulyuvannya yake moglo b buti prijnyatnim dlya vsogo naselennya Majbutnij lejboristskij uryad na choli z Garoldom Vilsonom zajnyav she zhorstkishu poziciyu vimagayuchi vikonannya cih umov do togo yak bude vstanovlena ta viznana nezalezhnist Vodnochas sered bilogo naselennya Rodeziyi zrostala zanepokoyennya z privodu neminuchoyi kapitulyaciyi j podalshogo zhittya pid kerivnictvo temnoshkirogo naselennya Keruyuchis svoyimi poboyuvannyami 11 listopada 1965 r bili rodezijski aktivisti v odnostoronnomu poryadku progolosili nezalezhnist yaka vtim nikoli ne bula viznana zhodnoyu krayinoyu svitu odnak takij stan sprav neoficijno pidtrimuvavsya Pivdennoyu Afrikoyu ta Portugaliyeyu Novij uryad biloyi menshosti oficijno nadav pravo golosu kozhnomu nezalezhno vid rasi ale uspishno i navmisno usuvav perevazhnu bilshist temnoshkirih vid bilshosti svobod v tomu chisli golosuvannya zaprovadivshi cenzuru Rasistska politika uryadu v poyednanni z velikoyu ekonomichnoyu nerivnistyu mizh bilimi j chornimi bili volodili bilshoyu chastinoyu chastina rodyuchoyi zemli todi yak chorni buli zmusheni viddavati svoyi zemli cherez primusove viselennya provokuvali naprugu mizh tubilcyami ta uryadom Tak protyagom 1930 h rokiv Pivdenna Rodeziya prijnyala zakonodavchu bazu dlya segregaciyi yaka vklyuchala Zakon pro rozpodil zemli Zakon pro primirennya v promislovosti zakon pro proceduri uzgodzhennya trudovih vidnosin u promislovosti Zakon pro reyestraciyu tubilciv zakon sho stosuyetsya civilnoyi reyestraciyi korinnih gromadyan ta Zakon pro gospodariv i slug zakon pro vidnosini mizh panami ta pidsobnimi osobami Na pochatku 1960 h rokiv u Pivdennij Rodeziyi prozhivalo 270 000 bilih i ponad 4 miljoni temnoshkirih Chinni partiyi ta organizaciyi sho boryutsya za rivni prava temnoshkirih lyudej buli sistematichno zaboroneni a yihnih lideriv ta uchasnikiv areshtovuvali ta peresliduvali U 1964 roci zrostalne nevdovolennya bilih bezperervnimi peregovorami vidigralo vazhlivu rol u skidanni z posadi prem yer ministra Pivdennoyi Rodeziyi Filda zminiv Yan Smit golova konservativnoyi partiyi Rodezijskogo frontu i vidvertij kritik bud yakogo negajnogo perehodu do pravlinnya bilshosti Smit pershij lider koloniyi sho narodivsya v Rodeziyi nezabarom stav uosoblyuvati opir liberalam u britanskomu uryadi ta tim hto agituye za zmini vdoma EtimologiyaSesil Dzhon Rods angl Cecil John Rhodes zasnovnik kompaniyi De Birs priyihav do Pivdennoyi Afriki v 1870 roci na samomu pochatku diamantovogo bumu U 17 rokiv u nogo ne bulo groshej shob pochati vlasnij biznes Tomu ob yednavshi svoyi zusillya z anglijcem Charlzom Rudom vin vipisav z metropoliyi holodilnu ustanovku dlya vigotovlennya harchovogo lodu Za odin sezon voni zarobili 1500 funtiv i zmogli vikupiti bilshu chastinu almaznogo rodovisha sho stalo osnovoyu korporaciyi De Birs Britanskij uryad pogodivsya sho kompaniya Rodsa Britanska Pivdenno Afrikanska Kompaniya BPAK bude keruvati teritoriyeyu vid Limpopo do ozera Tanganyika yak protektoratom Koroleva Viktoriya pidpisala vidpovidnu hartiyu u 1889 roci Sesil Dzhon Rods stav diktatorom bilshoyi chastini Pivdennoyi Afriki Na jogo chest bulo nazvano krayinu Rodeziya Federaciya Rodeziyi ta NyasalenduDokladnishe Federaciya Rodeziyi ta Nyasalendu Shtandart Prezidenta Rodeziyi General gubernatori 1953 1957 Lord Llevellin 1957 1963 Graf Sajmon Remsi Delhauzi 1963 Ser Gemfri Gibbs Prem yer ministri 1953 1956 Ser Godfri Haggins 1956 1963 Ser Roj VelenskiDiv takozhGromadyanska vijna v Rodeziyi Zimbabve RodeziyaPrimitkiChambers Allied 1998 The Chambers Dictionary Allied Publishers s 1416 ISBN 978 81 86062 25 8 46 Rhodesia Zimbabwe 1964 present uca edu Rogers 1998 s 37 Chronology Rhodesia UDI Road to Settlement PDF Lse ac uk PDF originalu za 12 veresnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2012 United Nations High Commissioner for Refugees Refworld Chronology for Europeans in Zimbabwe UNHCR Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2012 Waddy Nicholas L 2017 Free and Fair Rhodesians Reflect on the Elections of 1979 and 1980 doi 10 1080 17532523 2017 1357323 When Sanctions Worked The Case of Rhodesia Reexamined Africafocus org Procitovano 9 de octubre de 2012 Okoth Assa 2006 A History of Africa Volume 2 1915 1995 East African Educational Publishers Ltd ISBN 9966 25 358 0 Chanaiwa 2010 p 298 300 Estas leis eram inclinadas em favorecer a minoria branca que correspondia a cerca de 5 da populacao totalPosilannyaNorthern Rhodesia and Zambia Photographs and Information from the Fifties and Sixties ros Katalog banknot Rodeziyi ros Ce nezavershena stattya pro Rodeziyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Zimbabve Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Zambiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi