Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Ро́боти та Імпе́рія» (англ. Robots and Empire) — науково-фантастичний роман американського письменника Айзека Азімова, що вийшов у видавництві «Doubleday» 1985 року. Це четвертий роман в серії про роботів Азімова.
| Роботи та Імперія | ||||
|---|---|---|---|---|
| Robots and Empire | ||||
 | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Айзек Азімов | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1985 | |||
| Опубліковано | 1985 | |||
| Країна |  США | |||
| Художник обкладинки | Барклей Шоу | |||
| Цикл | Роботи | |||
| Попередній твір | Роботи ранкової зорі | |||
| | ||||
Сюжет
Детектив Ілля Бейлі помер близько двох століть тому. За ці два століття частина землян подолала агорафобію та колонізувала декілька десятків планет, перевага спейсерів в космічних подорожах та озброєнні майже зникла.
Доктор Хан Фастольф помер заповівши двох найцінніших роботів Деніела Оліво та Жискара Рівентлова соляріанці .
До цього моменту Фастольфу вдавалось пригнічувати агресивну політику аврорців. Насправді ж це робив робот-телепат Жискар, який завжди супроводжував Фастальфа.
Політичний суперник Фастольфа доктор Келден Амадейро знову починає вишуковувати плани знищити землян.
На планеті Солярія, раптово припинилась людська активність. Кораблі поселенців які приземлились на Солярії, маючи намір знайти там численних залишених роботів (див. «Оголене сонце») і продати їх іншим світам спейсерів, були загадково знищені.
Капітан корабля поселенців Діджі Бейлі нащадок Іллі, запрошує Гледію допомогти розвідати ситуацію на Солярії. Уряд Аврори відпускає Гледію у подорож, оскільки впливовий Амадейро надіється, що вона там загине.
На Солярії екіпаж корабля зазнає нападу роботів очолюваних новим людиноподібним роботом, сильнішим ніж Даніел Оліво. Людиноподібний робот хоче знищити всіх людей окрім Гледії, оскільки вона розмовляла по соляріанськи. Зрештою, мозок людиноподібного робота був зупинений Жискаром і корабель поселенців залишив Солярію.
Роботи Даніел та Жискар здогадуються, що соляріани зуміли звузити поняття людини в законах робототехніки, до особи, що розмовляє по соляріанськи. Вони розуміють, що існуючі три закони не повні і досить умовні. Оскільки робот-телепат Жискар може відчувати також моральну шкоду людині, а його колега Даніел може більш тонко оріентуватись в ситуації коли різного ступеня фізичної шкоди можна завдати різним людям.
Корабель вертається на свій світ Бейлі. Де Гледія спочатку під тиском обставин, потім залюбки, стає публічною особою, політиком, що закликає відкинути відмінності між людьми та спейсерами.
Доктор Василія, що відвідувала Солярію незадовго до її опустіння, розповідає Амадейро, що бачила у соляріан розробки портативної ядерної зброї, досконалих людиноподібних роботів та роботів-телепатів. Василія згадує, що подібну телепатичну схему вона колись склала для свого робота-няньки Жискара і вимагає повернути Гледію з її роботами на Аврору.
Капітан Діджі повертає Гледію з роботами на Аврору і Василія, нагадавши Жискару, що вона автор його телепатичної схеми, вимагає його визнати себе її слугою. Робот Даніел Оліво, який має здібність розмірковувати більш по-людськи, умовляє Жискара не підкорюватись Василії, бо ця дія завдасть шкоди всьому людству. Не завдати шкоди всьому людству, це є зміст нещодавно винайденого цими роботами нульвого закону робототехніки.
Жискар стирає пам’ять Василії, і корабель капітана Діджі відвозить Гледію з роботами на Землю. Роботи підозрюють Амадейро у засланні на Землю людиноподібних роботів для диверсії. Після замаху людиноподібного робота на Жискара, вони дізнаються в нього знаходження бази Амадейро та його помічника Ленуара Мандамуса.
Автор плану диверсії Мандамус хоче невідворотними змінами поступово збільшити природну радіацію Землі, щоб дати людям час поступово покинути Землю. Амадейро ж хоче мільярдних людських жертв.
Жискар стирає пам'ять обох в останній момент, але дозволяє здійснитись планові Мандамуса.
На відміну від Мандамуса, Жискар вважає, що обезлюднення Землі зміцнить дух поселенців і усуне їх психологічну слабкість — залежність всього людства від добробут планети Земля.
Після цього, усвідомивши свою місію виконаною і усвідомлюючи своє подальше існування загрозою людству, Жискар вимикається, попередньо передавши свої телепатичні здібності більш тонко налаштованому людиноподібному Даніелу.
Який вирішує взяти під контроль людиноподібних роботів на Землі і допомагати людству тільки неявно, керуючить нульовим законом, який спиратиметься на ще не розроблену психоісторію.
І надалі стерти всі згадки про людиноподібних робтів, щоб уникнути долі вимираючих світів спейсерів.
Див. також
- Мати Земля (1949)
- Сталеві печери (1954)
- Оголене сонце (1956)
- Віддзеркалення (оповідання)(1972)
- Роботи світанку (1983)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ro boti ta Impe riya angl Robots and Empire naukovo fantastichnij roman amerikanskogo pismennika Ajzeka Azimova sho vijshov u vidavnictvi Doubleday 1985 roku Ce chetvertij roman v seriyi pro robotiv Azimova Roboti ta ImperiyaRobots and EmpireObkladinka pershogo vidannyaZhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorAjzek AzimovMovaanglijskaNapisano1985Opublikovano1985Krayina SShAHudozhnik obkladinkiBarklej ShouCiklRobotiPoperednij tvirRoboti rankovoyi zoriSyuzhetDetektiv Illya Bejli pomer blizko dvoh stolit tomu Za ci dva stolittya chastina zemlyan podolala agorafobiyu ta kolonizuvala dekilka desyatkiv planet perevaga spejseriv v kosmichnih podorozhah ta ozbroyenni majzhe znikla Doktor Han Fastolf pomer zapovivshi dvoh najcinnishih robotiv Deniela Olivo ta Zhiskara Riventlova solyarianci Do cogo momentu Fastolfu vdavalos prignichuvati agresivnu politiku avrorciv Naspravdi zh ce robiv robot telepat Zhiskar yakij zavzhdi suprovodzhuvav Fastalfa Politichnij supernik Fastolfa doktor Kelden Amadejro znovu pochinaye vishukovuvati plani znishiti zemlyan Na planeti Solyariya raptovo pripinilas lyudska aktivnist Korabli poselenciv yaki prizemlilis na Solyariyi mayuchi namir znajti tam chislennih zalishenih robotiv div Ogolene sonce i prodati yih inshim svitam spejseriv buli zagadkovo znisheni Kapitan korablya poselenciv Didzhi Bejli nashadok Illi zaproshuye Glediyu dopomogti rozvidati situaciyu na Solyariyi Uryad Avrori vidpuskaye Glediyu u podorozh oskilki vplivovij Amadejro nadiyetsya sho vona tam zagine Na Solyariyi ekipazh korablya zaznaye napadu robotiv ocholyuvanih novim lyudinopodibnim robotom silnishim nizh Daniel Olivo Lyudinopodibnij robot hoche znishiti vsih lyudej okrim Glediyi oskilki vona rozmovlyala po solyarianski Zreshtoyu mozok lyudinopodibnogo robota buv zupinenij Zhiskarom i korabel poselenciv zalishiv Solyariyu Roboti Daniel ta Zhiskar zdogaduyutsya sho solyariani zumili zvuziti ponyattya lyudini v zakonah robototehniki do osobi sho rozmovlyaye po solyarianski Voni rozumiyut sho isnuyuchi tri zakoni ne povni i dosit umovni Oskilki robot telepat Zhiskar mozhe vidchuvati takozh moralnu shkodu lyudini a jogo kolega Daniel mozhe bilsh tonko orientuvatis v situaciyi koli riznogo stupenya fizichnoyi shkodi mozhna zavdati riznim lyudyam Korabel vertayetsya na svij svit Bejli De Glediya spochatku pid tiskom obstavin potim zalyubki staye publichnoyu osoboyu politikom sho zaklikaye vidkinuti vidminnosti mizh lyudmi ta spejserami Doktor Vasiliya sho vidviduvala Solyariyu nezadovgo do yiyi opustinnya rozpovidaye Amadejro sho bachila u solyarian rozrobki portativnoyi yadernoyi zbroyi doskonalih lyudinopodibnih robotiv ta robotiv telepativ Vasiliya zgaduye sho podibnu telepatichnu shemu vona kolis sklala dlya svogo robota nyanki Zhiskara i vimagaye povernuti Glediyu z yiyi robotami na Avroru Kapitan Didzhi povertaye Glediyu z robotami na Avroru i Vasiliya nagadavshi Zhiskaru sho vona avtor jogo telepatichnoyi shemi vimagaye jogo viznati sebe yiyi slugoyu Robot Daniel Olivo yakij maye zdibnist rozmirkovuvati bilsh po lyudski umovlyaye Zhiskara ne pidkoryuvatis Vasiliyi bo cya diya zavdast shkodi vsomu lyudstvu Ne zavdati shkodi vsomu lyudstvu ce ye zmist neshodavno vinajdenogo cimi robotami nulvogo zakonu robototehniki Zhiskar stiraye pam yat Vasiliyi i korabel kapitana Didzhi vidvozit Glediyu z robotami na Zemlyu Roboti pidozryuyut Amadejro u zaslanni na Zemlyu lyudinopodibnih robotiv dlya diversiyi Pislya zamahu lyudinopodibnogo robota na Zhiskara voni diznayutsya v nogo znahodzhennya bazi Amadejro ta jogo pomichnika Lenuara Mandamusa Avtor planu diversiyi Mandamus hoche nevidvorotnimi zminami postupovo zbilshiti prirodnu radiaciyu Zemli shob dati lyudyam chas postupovo pokinuti Zemlyu Amadejro zh hoche milyardnih lyudskih zhertv Zhiskar stiraye pam yat oboh v ostannij moment ale dozvolyaye zdijsnitis planovi Mandamusa Na vidminu vid Mandamusa Zhiskar vvazhaye sho obezlyudnennya Zemli zmicnit duh poselenciv i usune yih psihologichnu slabkist zalezhnist vsogo lyudstva vid dobrobut planeti Zemlya Pislya cogo usvidomivshi svoyu misiyu vikonanoyu i usvidomlyuyuchi svoye podalshe isnuvannya zagrozoyu lyudstvu Zhiskar vimikayetsya poperedno peredavshi svoyi telepatichni zdibnosti bilsh tonko nalashtovanomu lyudinopodibnomu Danielu Yakij virishuye vzyati pid kontrol lyudinopodibnih robotiv na Zemli i dopomagati lyudstvu tilki neyavno keruyuchit nulovim zakonom yakij spiratimetsya na she ne rozroblenu psihoistoriyu I nadali sterti vsi zgadki pro lyudinopodibnih robtiv shob uniknuti doli vimirayuchih svitiv spejseriv Div takozhMati Zemlya 1949 Stalevi pecheri 1954 Ogolene sonce 1956 Viddzerkalennya opovidannya 1972 Roboti svitanku 1983