Роберт Вольфганг Кан (9 вересня 1924 — 9 квітня 2007) — видатний британський , редактор фундаментальних книг з фізичного матеріалознавства, популяризатор наукового матеріалознавства.
Роберт Вольфґанґ Кан | |
---|---|
Народився | 9 вересня 1924[1] |
Помер | 9 квітня 2007[1] (82 роки) |
Країна | Велика Британія[2] |
Діяльність | інженер, металург, викладач університету, редактор |
Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) |
Заклад | Бірмінгемський університет Університет Сассексу Університет Париж XI Кембриджський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | Еґон Орован |
Членство | Лондонське королівське товариство Індійська національна академія наук Китайська академія наук Геттінгенська академія наук Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук |
Діти | d |
Нагороди |
Родина
Роберт Вольфґанґ Кан народився 9 вересня 1924 р. в заможній єврейській родині у місті Фюрт, на півночі Баварії (Німеччина). Фюрт славився високою якістю полірування скла, з якого виготовляли дзеркала. Його батько Мартін Кан, походив з релігійної, але асимільованої єврейської родини, представники якої впродовж років очолювали єврейські громади у невеликих населених пунктах Бадена. Він працював бухгалтером фабрики дзеркал дідуся Роберта з боку матері, Г'юго Гайнемана. У липні 1933 р. шлюб батька з Ельзе Гайнеман перебував на грані краху. З огляду на переслідування дітей внаслідок єврейського походження, сім'я втекла до Швейцарії. Звідти батько перебрався до Лондона, щоб створити новий бізнес, а Роберт і решта родини — на Мальорку, де він вивчив американську версію англійської мови разом з французькою та іспанською мовами. Пізніше родина переїхала до Барселони, де Роберт засвоїв британську версію англійської мови. 1936 року Роберт, коли в Іспанії розпочалася громадянська війна, приєднався до батька в Лондоні.
Освіта
Батько послав його до школи в Мейдн Ерлі в графстві Беркшир. Школа не мала жодних академічних традицій. У п'ятнадцятирічному віці Роберт перейшов до школи хлопчиків в Елстрі за 25 км від Лондона, але провчився там коротко до 1940 року.
Коли 1940 р. розпочалася битва за Британію, батько Роберта у червні був інтернований як громадянин ворожої держави разом з багатьма іншими німецькими та австрійськими біженцями. У вересні розпочалося німецьке бомбардування Лондона. Перебуваючи в таборі інтернованих, батько попросив свою економку вивезти сина із Лондона. Вона привезла його на північний захід Англії до графства Камбрія. Там Роберта не прийняли до престижної гімназії в місті Кесвік, і він поступив у технічну школу містечка на західному узбережжі. Поблизу Воркінгтона були поклади залізної руди, тому цей район віддавна став виробником сталі, але і був досить похмурим. Тут Роберт протягом двох років успішно вивчав технічні науки. В Озерному краї — гірському районі Камбрії — який славився своїми озерами, лісами й горами Роберт вперше запізнався з гірським туризмом, зачарувався походами в горах, які стали його захопленням на все життя. 1951 року в Озерному краї був створений Національний парк, визнаний у 2017 році об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Роберт вирішив продовжити вивчення природничих наук в Кембриджському університеті. За шість тижнів під керівництвом досвідченого репетитора він настільки добре опанував латинську мову, що зміг успішно здати вступний іспит і в жовтні 1942 р. поступити в Триніті-коледж (Кембридж), де обрав вивчення металургії. Тут в 1943 році Роберт Кан познайомився з Патрісією (Пет) Гансон, яка вивчала англійську мову. Батьком Пет був відомий професор і завідувач кафедри фізичної металургії в Бірмінгемському університеті . Коли в 1947 році Роберт отримав громадянство Великої Британії, він одружився з Пет. Під час медового місяця вони здійснили подорож до Франції та Іспанії.
Наукова діяльність
У 1945 році Кан закінчив навчання в Триніті-коледжі і розпочав дослідницьку діяльність під керівництвом Еґона Орована в Кавендішській лабораторії. Завданням його дослідження було встановити, яким чином у здеформованому (вигнутому) монокристалічному металевому стрижні після відпалу утворюються субзерна. Ця робота дозволила інтерпретувати це явище, як термодинамічно стимульований термічно активований процес перегрупування невпорядковано розташованих дислокацій в стабільні конфігурації у вигляді дислокаційних стінок, які утворюють малокутові границі субзерен. Важливим аспектом цієї роботи стало підтвердження існування дислокацій та їх впливу на деформацію та структуру кристалічних матеріалів, що ще в 1934 році постулювали Орован, Джеффрі Тейлор та Майкл Поланьї. Орован в доповіді у , яку він виголосив у жовтні 1947 року за результатами рентгенівських і металографічних досліджень Кана, вперше назвав цей процес . Французькі вчені вже знали про це явище, але не пов'язали його з дислокаціями.
Професор Даніель Гансон порадив Робертові Кану звернутися за допомогою в інтерпретації результатів його рентгеноструктурних досліджень до молодого, але блискучого на той час знавця теорії дислокацій, викладача його кафедри фізичної металургії Алана Коттрелла. Припущення Котрелла про те, що завдяки термічній активації дислокації можуть перегруповуватися в стінки, перпендикулярно до площин, в яких вони ковзають, наштовхнуло Кана на думку пов'язати дислокаційні стінки з границями субзерен Разом з тим, після консультації з Орованом невелика група Котрелла розпочала вирощувати монокристали чистих металів, найперше цинку й кадмію, та досліджувати їх деформацію.
1947 р. Роберт покинув Кембридж, щоб посісти посаду наукового співробітника відділу металургії Науково-дослідного центру з атомної енергії в Гарвелі із більшою платнею, ніж в університеті, що було додатковим аргументом для його одруження з Патріцією Гансон. Керівник його відділу, Брюс Чалмерс, був дуже задоволений з того, що Роберт буде завершувати свою роботу з полігонізації у його відділі. Орован рідко рецензував роботи своїх докторантів, тому Кан самостійно завершував свою дисертацію. У відділі Роберту було доручено досліджувати пластичну деформацію альфа-урану, зокрема встановити кристалографічний механізм . У цій роботі Кан продемонстрував новий тип двійникування в кристалах урану. Одночасно з цими дослідженнями Кан завершив дисертаційну роботи й після успішного захисту 1950 р. отримав ступінь доктора філософії.
З 1951 він читав лекції в Бірмінгемському університеті на кафедрі свого тестя, спочатку на посаді викладача, пізніше доцента. У Бірмінгемі він продовжував працювати над дослідженням рекристалізації, зокрема над створенням моделі утворення центрів рекристалізації шляхом міграції малокутових границь субзерен. Він також досліджував вплив термічного оброблення на ступінь упорядкування кристалічної структури інтерметалевих сплавів таких як Cu3Au, CuAu, FeCo, Fe3Al. Ці теми залишалися в центрі уваги Кана до кінця його академічного життя.
З кінця 1953 року Кан провів один рік в університеті Джона Хопкінса (Балтимор, США), де спільно з бельгійським мінералологом і кристалографом Джозефом Донні написав оглядову статтю про двійниковані кристали.
1962 році Роберт перейшов на посаду повного професора в Університетському коледжі Північного Уельсу в Бангорі. Через два роки він покинув чудові гори Північного Уельсу, коли йому запропонували вищу посаду в новому Університеті Сассекса. Швидко він став деканом факультету прикладних наук. Розбудова нового університету захоплювала його. Кан створив першу кафедру матеріалознавства, став першим професором з матеріалознавства у Великій Британії та опрацював лекції з цієї дисципліни. Кану завдяки високій активності попри важкі адміністративні обов'язки вдалося залучити кваліфікований персонал, фінансування досліджень та розвинути новий напрям наукової діяльності: створення та вивчення аморфних металевих сплавів. Вперше такий сплав (Au75Si25) був отриманий в 1960 році надшвидким охолодженням під час кристалізації. На той час поняття аморфний (некристалічний) сплав звучав в стосунку до металів майже як оксиморон. Відома й цитована його робота про дифузію атомів у аморфних металах. Протягом кількох років він успішно й віддано працював у Сассексі, і це був щасливий період у житті його та родини. У 1981 р. кафедра матеріалознавства стала жертвою серйозних скорочень в університеті. Попри відмінну репутацію досліджень, але через малу кількість студентів (через поки що неконвенціональну спеціальність) кафедру було закрито. Кан достроково пішов у відставку.
Спочатку півроку він провів в Австралії в Університеті Монаша поблизу Мельбурна. А в 1981 році він погодився очолити кафедру металургії Університету Париж-Південь в Орсе (Ессонн). З огляду на дещо консервативні традиції цього університету та нетерпляче бажання Кана відразу внести сучасні підходи в роботу кафедри йому не все вдавалося. Роки, проведені на кафедрі, він називав екстремальними роками своєї діяльності.
Через два роки Кан покинув Паризький університет і повернувся в Кембридж на посаду старшого наукового співробітника на кафедрі металургії та матеріалознавства. Ця посада зберігалася за ним до кінця життя в 2007 році (з 1986 року в статусі почесного науковця). В Кембриджі він продовжував свої дослідження, але також використовував час для продовження своєї нової, тепер основної діяльності — редагування різних наукових книг та журналів.
Один рік в період 1985—1986 рр. він відвідав США, де працював у Каліфорнійському технологічному інституті та відомій дослідницькій . Зокрема, в лабораторії Дженерал Електрік Кан провів дослідження перетворення упорядкування — знеупорядкування та його впливу на пластичність Ni3Al-Fe.
За свою наукову діяльність Кан удостоївся великої кількості наукових нагород, був обраний членом багатьох наукових академій у всьому світі. Найважливішим для нього було, безумовно, обрання членом Лондонського королівського товариства в 1991 році. Він був іноземним членом Геттінгенської академії наук, Іспанської королівської академії точних, фізичних і природничих наук, Індійської національної академії наук, Китайської академії наук.
Він був удостоєний (1983 р.), золотої медалі Acta Metallurgica, (2002 р.), якою визнається фундаментальний внесок вченого у матеріалознавство.
Наукова редакційна та популяризаторська діяльність
Широко шанований за свої наукові праці, Роберт Кан не менше, якщо не більше, знаний за редакційну роботу. Він написав понад 240 статей, та його редакторська робота ще більш вражаюча. Він був засновником і редактором ряду видань: чотирьох наукових журналів, трьох технічних енциклопедій та трьох серій книг. Вперше Кан став редактором нового журналу «Журнал ядерних матеріалів» (Journal of Nuclear Materials) у 1959 році. Пізніше в 1964 році йому запропонували редагувати перший журнал в галузі матеріалознавства «Журнал з матеріалознавства» (Journal of Materials Science). У своїх спогадах він відзначає, що розглядає діяльність, присвячену створенню і редагуванню цього журналу, як найважливішу редакторську роботу. 1985 року він став редактором журналу «Матеріалознавство» (Materials Science). А ще він був з 1985 р. головним редактором журналу «Журнал досліджень матеріалів» (Journal of Materials Research), у 1992 році створив новий журнал «Інтерметаліди» (Intermetallics).
У 2004 р. журнал «Матеріалознавство» опублікував низку його статей з історії матеріалознавства.
Плідний редактор книг Кан особливо пишався багатоавторною книгою «Фізичне матеріалознавство» (Physical Metallurgy), яку почав редагувати в 1961 році і яка вперше була опублікована в 1965 р.. На загал вона витримала чотири перевидання, два останні редагувалися Каном спільно з Пітером Гаазеном.
Кан редагував три основні книжкові серії. З 1986 року Кан спільно з П. Гаазеном і Е. Крамером редагував серію багатоавторських книг «Матеріалознавство та технологія: всеосяжне оброблення», (Materials Science and Technology: A Comprehensive Treatment), яка складалася з 20 томів. Брав участь у редагуванні серії «Кембриджська наука твердих тіл» (Cambridge Solid State Science). З 1998 року він був одним із шести головних редакторів серії книг «Енциклопедія матеріалів» (Encyclopedia of Materials, Elsevier) в 11 томах. В серії книг «Серії Пергамон Матеріалів» (Pergamon Materials Series) він редагував том 5 «Майбутнє матеріалознавства» (The Coming of Materials Science).
Кан був редактором або співредактором трьох технічних енциклопедій: «Енциклопедія матеріалознавства та інженерії» (Encyclopedia of Materials Science and Engineering), «Енциклопедія сучасних матеріалів» (Encyclopedia of Advanced Materials), «Коротка енциклопедія властивостей матеріалів» (Concise Encyclopedia of Materials Characterisation).
Кан також писав науково-популярні статті для широкої громадськості. 1967 року Джон Меддокс, редактор Nature, головного британського наукового журналу, призначив його рецензентом з матеріалознавства (спочатку анонімним). Кан написав багато коментарів, зокрема його статті в розділі «Новини та перегляди» були помітними внесками, які не раз ставали джерелом посилань у сферах за межами його власної спеціалізації. Кан співпрацював з журналом до 2001 року. Його популярні статті на найрізноманітніші теми були зібрані ним у книзі «Винахідливість та артефакти» (Artifice and Artefacts: 100 Essays in Materials Science) з посв'ятою дружині Патрісії і опублікованій у 1992 р.
Громадянська позиція
Лише в 1952 році, через сім років після закінчення Другої світової війни на прохання свого колеги з університету Френка Набарро, який хотів разом з ним побувати в Німеччині, Роберт погодився відвідати рідну країну. У Геттінгенському університеті він прочитав лекцію по темі своєї поточної роботи про двійникування в урані. Лише пізніша співпраця з німецькими вченими, такими як Пітер Гаасен (1927—1993), погодили його з Вітчизною. 1953 р. незважаючи на запрошення Набарро, який залишив Бірмінгем і очолив кафедру фізики Вітватерсрандського університету в Йоганнесбурзі, Кан відмовився від почесної та вигідної посади професора на цій кафедрі через режим апартеїду в Південній Африці.
Він не схвалював міжнародну політику Радянського Союзу, і приймав у себе угорських біженців після вторгнення в Будапешт у листопаді 1956 року окупаційної радянської армії.
Він надавав наукову підтримку в розвитку металургії та матеріалознавства в країнах, які розвивалися. З 1955 р. він сприяв розвитку металургії в Аргентині та неодноразово відвідував науково-дослідний центр Інституту фізики в Барілоче (Instituto de Fisica de Bariloche) в передгір'ях Анд. Пізніше він розвинув тісні контакти з індійською металургією та матеріалознавством. За словами індійського вченого В. С. Аруначалама, який в 1962 році був студентом Кана в Бангорі, ніхто так багато не заробив для індійської металургії як Роберт Кан. В останні роки його внесок у китайську металургію був відзначений почесним членством в Китайській академії наук.
Приватне життя
Роберт Кан мав багато інтересів поза наукою: гори, музика, мистецтво, література, фотографія і насамперед його родина. Він був життєлюб.
Він любив людей, а свою дружину, дітей та внуків — понад усе. До останніх днів життя Роберта оточували люблячі дружина, їх четверо дітей та дванадцять онуків.
Роберт любив знання та науку, а матеріалознавство — понад усе. Він був щедрою людиною, ділився своїм часом та ідеями з багатьма дослідниками по всьому світу, чому сприяла його любов до подорожей.
Як вид відпочинку понад усе він любив гірський туризм. Був настільки вправним туристом, що здійснив походи в Альпах, Гімалаях та Андах. Але його найулюбленішим місцем подорожей та відпочинку назавжди залишився Озерний край в Камбрії — місце його юнацького захоплення.
Він любив усі види мистецтв, правда, класичного стилю. Від батька він успадкував пристрасну любов до музики, грав на віолончелі в місцевій оркестровій групі. Найбільше він любив твори Моцарта та Баха.
Він любив мови, найперше англійську. Роберт мав глибоку любов до Англії за її толерантність та ліберальні погляди. Його любов до англійської мови та літератури, була настільки серйозною, що у 90-х роках він став консультантом Оксфордського словника англійської мови.
Наприкінці життя у нього розвинулася хвороба кісткового мозку. Протягом декількох років він боровся з нею, залишаючись активним та експериментуючи з багатьма методами лікування. Попри те, хвороба переродилася в лейкемію. Помер Роберт Кан 9 квітня 2007 року в Кембриджі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France Record #122781729 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- A. Lindsey Greer, 'Cahn, Robert Wolfgang (1924—2007)', in Oxford Dictionary of National Biography 2007
- R.W. Cahn: «The discovery of polygonization», in Dislocations and Properties of Real Materials, held in London, December 11 — 12, 1984, The Institute of Metals, London, (1985), pp. 12 — 14..
- R.W. Cahn: Plastic deformation of alpha-uranium; twinning and slip. Acta Metallurgica 1 (1953) 49 — 70
- W. Klement (Jr. . Willens and Duwez. Klement, W.; Willens, R. H.; Duwez, POL (1960). «Non-crystalline Structure in Solidified Gold-Silicon Alloys». Nature. 187 (4740):869– 870. Bibcode:1960Natur.187..869K. doi:10.1038/187869b0.
- Olivier Hardouin Duparc. Robert W. Cahn, 1927—2004. Article (PDF Available) in International Journal of Materials Research (formerly Zeitschrift fuer Metallkunde) 98(7):651-654 · January 2007
- Robert W. Cahn. 2002 David Turnbull Lecturer // Materials Research Society
- R. W. Cahn, The Art of Belonging (Book Guild Publishing, Sussex, UK, 2005)
- Physical Metallurgy
- The Coming of Materials Science. Pergamon Materials Series, 2001. Volume 5
- https://www.cambridge.org/core/journals/mrs-bulletin/article/robert-wolfgang-cahn-19242007in-memoriam/351E610761CEE5B078A2312D0EE2B5A4.
Джерела
- R. W. Cahn, The Art of Belonging (Book Guild Publishing, Sussex, UK, 2005)
- V. S. Arunachalam. Robert Wolfgang Cahn (1924—2007)—In Memoriam. Molecules in the Solid State, July 2007. Volume 32, Issue 7 , Р. 567.
- Olivier Hardouin Duparc. Robert W. Cahn: 1924—2007. International Journal of Materials Research (formerly Zeitschrift fuer Metallkunde). January 2007, рр. 651—654.
- A. Lindsay Greer. Robert Wolfgang Cahn (1924—2007). Nature Materials, 2007. Volume 6. Р.477.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kan Robert Volfgang Kan 9 veresnya 1924 9 kvitnya 2007 vidatnij britanskij redaktor fundamentalnih knig z fizichnogo materialoznavstva populyarizator naukovogo materialoznavstva Robert Volfgang KanNarodivsya 9 veresnya 1924 1924 09 09 1 Pomer 9 kvitnya 2007 2007 04 09 1 82 roki Krayina Velika Britaniya 2 Diyalnist inzhener metalurg vikladach universitetu redaktorAlma mater Triniti koledzh Kembridzh Zaklad Birmingemskij universitet Universitet Sasseksu Universitet Parizh XI Kembridzhskij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik Egon OrovanChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Indijska nacionalna akademiya nauk Kitajska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Ispanska korolivska akademiya tochnih fizichnih i prirodnichih naukDiti dNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d dRodinaRobert Volfgang Kan narodivsya 9 veresnya 1924 r v zamozhnij yevrejskij rodini u misti Fyurt na pivnochi Bavariyi Nimechchina Fyurt slavivsya visokoyu yakistyu poliruvannya skla z yakogo vigotovlyali dzerkala Jogo batko Martin Kan pohodiv z religijnoyi ale asimilovanoyi yevrejskoyi rodini predstavniki yakoyi vprodovzh rokiv ocholyuvali yevrejski gromadi u nevelikih naselenih punktah Badena Vin pracyuvav buhgalterom fabriki dzerkal didusya Roberta z boku materi G yugo Gajnemana U lipni 1933 r shlyub batka z Elze Gajneman perebuvav na grani krahu Z oglyadu na peresliduvannya ditej vnaslidok yevrejskogo pohodzhennya sim ya vtekla do Shvejcariyi Zvidti batko perebravsya do Londona shob stvoriti novij biznes a Robert i reshta rodini na Malorku de vin vivchiv amerikansku versiyu anglijskoyi movi razom z francuzkoyu ta ispanskoyu movami Piznishe rodina pereyihala do Barseloni de Robert zasvoyiv britansku versiyu anglijskoyi movi 1936 roku Robert koli v Ispaniyi rozpochalasya gromadyanska vijna priyednavsya do batka v Londoni OsvitaBatko poslav jogo do shkoli v Mejdn Erli v grafstvi Berkshir Shkola ne mala zhodnih akademichnih tradicij U p yatnadcyatirichnomu vici Robert perejshov do shkoli hlopchikiv v Elstri za 25 km vid Londona ale provchivsya tam korotko do 1940 roku Koli 1940 r rozpochalasya bitva za Britaniyu batko Roberta u chervni buv internovanij yak gromadyanin vorozhoyi derzhavi razom z bagatma inshimi nimeckimi ta avstrijskimi bizhencyami U veresni rozpochalosya nimecke bombarduvannya Londona Perebuvayuchi v tabori internovanih batko poprosiv svoyu ekonomku vivezti sina iz Londona Vona privezla jogo na pivnichnij zahid Angliyi do grafstva Kambriya Tam Roberta ne prijnyali do prestizhnoyi gimnaziyi v misti Kesvik i vin postupiv u tehnichnu shkolu mistechka na zahidnomu uzberezhzhi Poblizu Vorkingtona buli pokladi zaliznoyi rudi tomu cej rajon viddavna stav virobnikom stali ale i buv dosit pohmurim Tut Robert protyagom dvoh rokiv uspishno vivchav tehnichni nauki V Ozernomu krayi girskomu rajoni Kambriyi yakij slavivsya svoyimi ozerami lisami j gorami Robert vpershe zapiznavsya z girskim turizmom zacharuvavsya pohodami v gorah yaki stali jogo zahoplennyam na vse zhittya 1951 roku v Ozernomu krayi buv stvorenij Nacionalnij park viznanij u 2017 roci ob yektom Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Robert virishiv prodovzhiti vivchennya prirodnichih nauk v Kembridzhskomu universiteti Za shist tizhniv pid kerivnictvom dosvidchenogo repetitora vin nastilki dobre opanuvav latinsku movu sho zmig uspishno zdati vstupnij ispit i v zhovtni 1942 r postupiti v Triniti koledzh Kembridzh de obrav vivchennya metalurgiyi Tut v 1943 roci Robert Kan poznajomivsya z Patrisiyeyu Pet Ganson yaka vivchala anglijsku movu Batkom Pet buv vidomij profesor i zaviduvach kafedri fizichnoyi metalurgiyi v Birmingemskomu universiteti Koli v 1947 roci Robert otrimav gromadyanstvo Velikoyi Britaniyi vin odruzhivsya z Pet Pid chas medovogo misyacya voni zdijsnili podorozh do Franciyi ta Ispaniyi Naukova diyalnistU 1945 roci Kan zakinchiv navchannya v Triniti koledzhi i rozpochav doslidnicku diyalnist pid kerivnictvom Egona Orovana v Kavendishskij laboratoriyi Zavdannyam jogo doslidzhennya bulo vstanoviti yakim chinom u zdeformovanomu vignutomu monokristalichnomu metalevomu strizhni pislya vidpalu utvoryuyutsya subzerna Cya robota dozvolila interpretuvati ce yavishe yak termodinamichno stimulovanij termichno aktivovanij proces peregrupuvannya nevporyadkovano roztashovanih dislokacij v stabilni konfiguraciyi u viglyadi dislokacijnih stinok yaki utvoryuyut malokutovi granici subzeren Vazhlivim aspektom ciyeyi roboti stalo pidtverdzhennya isnuvannya dislokacij ta yih vplivu na deformaciyu ta strukturu kristalichnih materialiv sho she v 1934 roci postulyuvali Orovan Dzheffri Tejlor ta Majkl Polanyi Orovan v dopovidi u yaku vin vigolosiv u zhovtni 1947 roku za rezultatami rentgenivskih i metalografichnih doslidzhen Kana vpershe nazvav cej proces Francuzki vcheni vzhe znali pro ce yavishe ale ne pov yazali jogo z dislokaciyami Profesor Daniel Ganson poradiv Robertovi Kanu zvernutisya za dopomogoyu v interpretaciyi rezultativ jogo rentgenostrukturnih doslidzhen do molodogo ale bliskuchogo na toj chas znavcya teoriyi dislokacij vikladacha jogo kafedri fizichnoyi metalurgiyi Alana Kottrella Pripushennya Kotrella pro te sho zavdyaki termichnij aktivaciyi dislokaciyi mozhut peregrupovuvatisya v stinki perpendikulyarno do ploshin v yakih voni kovzayut nashtovhnulo Kana na dumku pov yazati dislokacijni stinki z granicyami subzeren Razom z tim pislya konsultaciyi z Orovanom nevelika grupa Kotrella rozpochala viroshuvati monokristali chistih metaliv najpershe cinku j kadmiyu ta doslidzhuvati yih deformaciyu 1947 r Robert pokinuv Kembridzh shob posisti posadu naukovogo spivrobitnika viddilu metalurgiyi Naukovo doslidnogo centru z atomnoyi energiyi v Garveli iz bilshoyu platneyu nizh v universiteti sho bulo dodatkovim argumentom dlya jogo odruzhennya z Patriciyeyu Ganson Kerivnik jogo viddilu Bryus Chalmers buv duzhe zadovolenij z togo sho Robert bude zavershuvati svoyu robotu z poligonizaciyi u jogo viddili Orovan ridko recenzuvav roboti svoyih doktorantiv tomu Kan samostijno zavershuvav svoyu disertaciyu U viddili Robertu bulo dorucheno doslidzhuvati plastichnu deformaciyu alfa uranu zokrema vstanoviti kristalografichnij mehanizm U cij roboti Kan prodemonstruvav novij tip dvijnikuvannya v kristalah uranu Odnochasno z cimi doslidzhennyami Kan zavershiv disertacijnu roboti j pislya uspishnogo zahistu 1950 r otrimav stupin doktora filosofiyi Z 1951 vin chitav lekciyi v Birmingemskomu universiteti na kafedri svogo testya spochatku na posadi vikladacha piznishe docenta U Birmingemi vin prodovzhuvav pracyuvati nad doslidzhennyam rekristalizaciyi zokrema nad stvorennyam modeli utvorennya centriv rekristalizaciyi shlyahom migraciyi malokutovih granic subzeren Vin takozh doslidzhuvav vpliv termichnogo obroblennya na stupin uporyadkuvannya kristalichnoyi strukturi intermetalevih splaviv takih yak Cu3Au CuAu FeCo Fe3Al Ci temi zalishalisya v centri uvagi Kana do kincya jogo akademichnogo zhittya Z kincya 1953 roku Kan proviv odin rik v universiteti Dzhona Hopkinsa Baltimor SShA de spilno z belgijskim mineralologom i kristalografom Dzhozefom Donni napisav oglyadovu stattyu pro dvijnikovani kristali 1962 roci Robert perejshov na posadu povnogo profesora v Universitetskomu koledzhi Pivnichnogo Uelsu v Bangori Cherez dva roki vin pokinuv chudovi gori Pivnichnogo Uelsu koli jomu zaproponuvali vishu posadu v novomu Universiteti Sasseksa Shvidko vin stav dekanom fakultetu prikladnih nauk Rozbudova novogo universitetu zahoplyuvala jogo Kan stvoriv pershu kafedru materialoznavstva stav pershim profesorom z materialoznavstva u Velikij Britaniyi ta opracyuvav lekciyi z ciyeyi disciplini Kanu zavdyaki visokij aktivnosti popri vazhki administrativni obov yazki vdalosya zaluchiti kvalifikovanij personal finansuvannya doslidzhen ta rozvinuti novij napryam naukovoyi diyalnosti stvorennya ta vivchennya amorfnih metalevih splaviv Vpershe takij splav Au75Si25 buv otrimanij v 1960 roci nadshvidkim oholodzhennyam pid chas kristalizaciyi Na toj chas ponyattya amorfnij nekristalichnij splav zvuchav v stosunku do metaliv majzhe yak oksimoron Vidoma j citovana jogo robota pro difuziyu atomiv u amorfnih metalah Protyagom kilkoh rokiv vin uspishno j viddano pracyuvav u Sasseksi i ce buv shaslivij period u zhitti jogo ta rodini U 1981 r kafedra materialoznavstva stala zhertvoyu serjoznih skorochen v universiteti Popri vidminnu reputaciyu doslidzhen ale cherez malu kilkist studentiv cherez poki sho nekonvencionalnu specialnist kafedru bulo zakrito Kan dostrokovo pishov u vidstavku Spochatku pivroku vin proviv v Avstraliyi v Universiteti Monasha poblizu Melburna A v 1981 roci vin pogodivsya ocholiti kafedru metalurgiyi Universitetu Parizh Pivden v Orse Essonn Z oglyadu na desho konservativni tradiciyi cogo universitetu ta neterplyache bazhannya Kana vidrazu vnesti suchasni pidhodi v robotu kafedri jomu ne vse vdavalosya Roki provedeni na kafedri vin nazivav ekstremalnimi rokami svoyeyi diyalnosti Cherez dva roki Kan pokinuv Parizkij universitet i povernuvsya v Kembridzh na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika na kafedri metalurgiyi ta materialoznavstva Cya posada zberigalasya za nim do kincya zhittya v 2007 roci z 1986 roku v statusi pochesnogo naukovcya V Kembridzhi vin prodovzhuvav svoyi doslidzhennya ale takozh vikoristovuvav chas dlya prodovzhennya svoyeyi novoyi teper osnovnoyi diyalnosti redaguvannya riznih naukovih knig ta zhurnaliv Odin rik v period 1985 1986 rr vin vidvidav SShA de pracyuvav u Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti ta vidomij doslidnickij Zokrema v laboratoriyi Dzheneral Elektrik Kan proviv doslidzhennya peretvorennya uporyadkuvannya zneuporyadkuvannya ta jogo vplivu na plastichnist Ni3Al Fe Za svoyu naukovu diyalnist Kan udostoyivsya velikoyi kilkosti naukovih nagorod buv obranij chlenom bagatoh naukovih akademij u vsomu sviti Najvazhlivishim dlya nogo bulo bezumovno obrannya chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva v 1991 roci Vin buv inozemnim chlenom Gettingenskoyi akademiyi nauk Ispanskoyi korolivskoyi akademiyi tochnih fizichnih i prirodnichih nauk Indijskoyi nacionalnoyi akademiyi nauk Kitajskoyi akademiyi nauk Vin buv udostoyenij 1983 r zolotoyi medali Acta Metallurgica 2002 r yakoyu viznayetsya fundamentalnij vnesok vchenogo u materialoznavstvo Naukova redakcijna ta populyarizatorska diyalnistShiroko shanovanij za svoyi naukovi praci Robert Kan ne menshe yaksho ne bilshe znanij za redakcijnu robotu Vin napisav ponad 240 statej ta jogo redaktorska robota she bilsh vrazhayucha Vin buv zasnovnikom i redaktorom ryadu vidan chotiroh naukovih zhurnaliv troh tehnichnih enciklopedij ta troh serij knig Vpershe Kan stav redaktorom novogo zhurnalu Zhurnal yadernih materialiv Journal of Nuclear Materials u 1959 roci Piznishe v 1964 roci jomu zaproponuvali redaguvati pershij zhurnal v galuzi materialoznavstva Zhurnal z materialoznavstva Journal of Materials Science U svoyih spogadah vin vidznachaye sho rozglyadaye diyalnist prisvyachenu stvorennyu i redaguvannyu cogo zhurnalu yak najvazhlivishu redaktorsku robotu 1985 roku vin stav redaktorom zhurnalu Materialoznavstvo Materials Science A she vin buv z 1985 r golovnim redaktorom zhurnalu Zhurnal doslidzhen materialiv Journal of Materials Research u 1992 roci stvoriv novij zhurnal Intermetalidi Intermetallics U 2004 r zhurnal Materialoznavstvo opublikuvav nizku jogo statej z istoriyi materialoznavstva Plidnij redaktor knig Kan osoblivo pishavsya bagatoavtornoyu knigoyu Fizichne materialoznavstvo Physical Metallurgy yaku pochav redaguvati v 1961 roci i yaka vpershe bula opublikovana v 1965 r Na zagal vona vitrimala chotiri perevidannya dva ostanni redaguvalisya Kanom spilno z Piterom Gaazenom Kan redaguvav tri osnovni knizhkovi seriyi Z 1986 roku Kan spilno z P Gaazenom i E Kramerom redaguvav seriyu bagatoavtorskih knig Materialoznavstvo ta tehnologiya vseosyazhne obroblennya Materials Science and Technology A Comprehensive Treatment yaka skladalasya z 20 tomiv Brav uchast u redaguvanni seriyi Kembridzhska nauka tverdih til Cambridge Solid State Science Z 1998 roku vin buv odnim iz shesti golovnih redaktoriv seriyi knig Enciklopediya materialiv Encyclopedia of Materials Elsevier v 11 tomah V seriyi knig Seriyi Pergamon Materialiv Pergamon Materials Series vin redaguvav tom 5 Majbutnye materialoznavstva The Coming of Materials Science Kan buv redaktorom abo spivredaktorom troh tehnichnih enciklopedij Enciklopediya materialoznavstva ta inzheneriyi Encyclopedia of Materials Science and Engineering Enciklopediya suchasnih materialiv Encyclopedia of Advanced Materials Korotka enciklopediya vlastivostej materialiv Concise Encyclopedia of Materials Characterisation Kan takozh pisav naukovo populyarni statti dlya shirokoyi gromadskosti 1967 roku Dzhon Meddoks redaktor Nature golovnogo britanskogo naukovogo zhurnalu priznachiv jogo recenzentom z materialoznavstva spochatku anonimnim Kan napisav bagato komentariv zokrema jogo statti v rozdili Novini ta pereglyadi buli pomitnimi vneskami yaki ne raz stavali dzherelom posilan u sferah za mezhami jogo vlasnoyi specializaciyi Kan spivpracyuvav z zhurnalom do 2001 roku Jogo populyarni statti na najriznomanitnishi temi buli zibrani nim u knizi Vinahidlivist ta artefakti Artifice and Artefacts 100 Essays in Materials Science z posv yatoyu druzhini Patrisiyi i opublikovanij u 1992 r Gromadyanska poziciyaLishe v 1952 roci cherez sim rokiv pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni na prohannya svogo kolegi z universitetu Frenka Nabarro yakij hotiv razom z nim pobuvati v Nimechchini Robert pogodivsya vidvidati ridnu krayinu U Gettingenskomu universiteti vin prochitav lekciyu po temi svoyeyi potochnoyi roboti pro dvijnikuvannya v urani Lishe piznisha spivpracya z nimeckimi vchenimi takimi yak Piter Gaasen 1927 1993 pogodili jogo z Vitchiznoyu 1953 r nezvazhayuchi na zaproshennya Nabarro yakij zalishiv Birmingem i ocholiv kafedru fiziki Vitvatersrandskogo universitetu v Jogannesburzi Kan vidmovivsya vid pochesnoyi ta vigidnoyi posadi profesora na cij kafedri cherez rezhim aparteyidu v Pivdennij Africi Vin ne shvalyuvav mizhnarodnu politiku Radyanskogo Soyuzu i prijmav u sebe ugorskih bizhenciv pislya vtorgnennya v Budapesht u listopadi 1956 roku okupacijnoyi radyanskoyi armiyi Vin nadavav naukovu pidtrimku v rozvitku metalurgiyi ta materialoznavstva v krayinah yaki rozvivalisya Z 1955 r vin spriyav rozvitku metalurgiyi v Argentini ta neodnorazovo vidviduvav naukovo doslidnij centr Institutu fiziki v Bariloche Instituto de Fisica de Bariloche v peredgir yah And Piznishe vin rozvinuv tisni kontakti z indijskoyu metalurgiyeyu ta materialoznavstvom Za slovami indijskogo vchenogo V S Arunachalama yakij v 1962 roci buv studentom Kana v Bangori nihto tak bagato ne zarobiv dlya indijskoyi metalurgiyi yak Robert Kan V ostanni roki jogo vnesok u kitajsku metalurgiyu buv vidznachenij pochesnim chlenstvom v Kitajskij akademiyi nauk Privatne zhittyaRobert Kan mav bagato interesiv poza naukoyu gori muzika mistectvo literatura fotografiya i nasampered jogo rodina Vin buv zhittyelyub Vin lyubiv lyudej a svoyu druzhinu ditej ta vnukiv ponad use Do ostannih dniv zhittya Roberta otochuvali lyublyachi druzhina yih chetvero ditej ta dvanadcyat onukiv Robert lyubiv znannya ta nauku a materialoznavstvo ponad use Vin buv shedroyu lyudinoyu dilivsya svoyim chasom ta ideyami z bagatma doslidnikami po vsomu svitu chomu spriyala jogo lyubov do podorozhej Yak vid vidpochinku ponad use vin lyubiv girskij turizm Buv nastilki vpravnim turistom sho zdijsniv pohodi v Alpah Gimalayah ta Andah Ale jogo najulyublenishim miscem podorozhej ta vidpochinku nazavzhdi zalishivsya Ozernij kraj v Kambriyi misce jogo yunackogo zahoplennya Vin lyubiv usi vidi mistectv pravda klasichnogo stilyu Vid batka vin uspadkuvav pristrasnu lyubov do muziki grav na violoncheli v miscevij orkestrovij grupi Najbilshe vin lyubiv tvori Mocarta ta Baha Vin lyubiv movi najpershe anglijsku Robert mav gliboku lyubov do Angliyi za yiyi tolerantnist ta liberalni poglyadi Jogo lyubov do anglijskoyi movi ta literaturi bula nastilki serjoznoyu sho u 90 h rokah vin stav konsultantom Oksfordskogo slovnika anglijskoyi movi Naprikinci zhittya u nogo rozvinulasya hvoroba kistkovogo mozku Protyagom dekilkoh rokiv vin borovsya z neyu zalishayuchis aktivnim ta eksperimentuyuchi z bagatma metodami likuvannya Popri te hvoroba pererodilasya v lejkemiyu Pomer Robert Kan 9 kvitnya 2007 roku v Kembridzhi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France Record 122781729 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 A Lindsey Greer Cahn Robert Wolfgang 1924 2007 in Oxford Dictionary of National Biography 2007 R W Cahn The discovery of polygonization in Dislocations and Properties of Real Materials held in London December 11 12 1984 The Institute of Metals London 1985 pp 12 14 R W Cahn Plastic deformation of alpha uranium twinning and slip Acta Metallurgica 1 1953 49 70 W Klement Jr Willens and Duwez Klement W Willens R H Duwez POL 1960 Non crystalline Structure in Solidified Gold Silicon Alloys Nature 187 4740 869 870 Bibcode 1960Natur 187 869K doi 10 1038 187869b0 Olivier Hardouin Duparc Robert W Cahn 1927 2004 Article PDF Available in International Journal of Materials Research formerly Zeitschrift fuer Metallkunde 98 7 651 654 January 2007 Robert W Cahn 2002 David Turnbull Lecturer Materials Research Society R W Cahn The Art of Belonging Book Guild Publishing Sussex UK 2005 Physical Metallurgy ISBN 9780444898753 The Coming of Materials Science Pergamon Materials Series 2001 Volume 5 https www cambridge org core journals mrs bulletin article robert wolfgang cahn 19242007in memoriam 351E610761CEE5B078A2312D0EE2B5A4 DzherelaR W Cahn The Art of Belonging Book Guild Publishing Sussex UK 2005 V S Arunachalam Robert Wolfgang Cahn 1924 2007 In Memoriam Molecules in the Solid State July 2007 Volume 32 Issue 7 R 567 Olivier Hardouin Duparc Robert W Cahn 1924 2007 International Journal of Materials Research formerly Zeitschrift fuer Metallkunde January 2007 rr 651 654 A Lindsay Greer Robert Wolfgang Cahn 1924 2007 Nature Materials 2007 Volume 6 R 477