Ри нда рос рында зброєносець охоронець при великих московських князях та московських царях XVI XVII століть Ринди в XVI

Ри́нда (рос. рында) — зброєносець-охоронець при великих московських князях та московських царях XVI–XVII століть.

Ринди в XVI і XVII ст. Ілюстрація з книжки початку XIX ст.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ринда (значення).

Походження слова

Згідно з прийнятою етимологією, слово ринда («риндя») за походженням пов'язане з дав.-рус. рындель («прапороносець»), що походить від сер.-н.-нім. ridder («вершник», через польське посередництво звідси походить також слово «лицар»). Також припускається походження від нім. Ronde («дозір»).

Історія

Перша згадка слова «ринда» — Никонівський літопис, 1380 рік. Ринди набиралися серед юнаків знатного походження (у чині стольника або ), перевага віддавалася найбільш рослим та гарним. Під час палацових церемоній стояли у парадних шатах обабіч царського трону з бердишами на плечах. Під час зустрічі іноземних послів ринди стояли по обидві сторони царського трону з маленькими топірцями, причому стояти по правий бік вважалося почеснішим (див. також місництво). Ринди супроводжували царя у походах та поїздках. Під час війни ринди всюди невідлучно слідували за государем, носячи за ним зброю. Кожен ринда мав до трьох помічників — «підринд» або «податнів» (теж зі стольників). Головний ринда користувався правом додавати до свого ім'я по батькові закінчення «-вич». Оскільки ринди не були придворними чинами, то вони не отримували жалування. Перебували у віданні збройничого.

«Ринда з великим сагайдаком» — головний зброєносець царя. Так само були й інші ринди: «ринда з меншим саадаком», «ринда з меншим списом», «ринда з рогатиною» тощо.

Посада ринд скасована за Петра I у 1698 році.

Одяг ринд

Іван Білібін. Костюм для опери «Борис Годунов» М. П. Мусоргського.

Ринди одягалися в одяг білого кольору, розшитий сріблом. В опису скарбниці Михайла Федоровича перелічується «плаття риндове»:

Чотири шуби горностайнії під білою камкою, зопушені горностаєм, на шубах вісім зав'язок зі срібними китицями.
Чотири терлики білих з камки індійської, зісподу песцеві білі, горностаєві, п'ять нашивок зі срібними китицями.
Чотири паси кизилбашські зі золотими смугами і шовковими смугами різних кольорів.
Чотири рисячі, чотири шапки песцеві білі.
Чоботи сап'янові білі.

Смирний (траурний) одяг.

Чотири шуби соболині під чорним атласом, шуби з 8 зав'язками з чорними китицями.
Чотири терлики атласу гвоздичного (або вишневого).
Чотири шапки тафтяних гвоздичних або вишневих.
Чоботи сап'янові чорні.

Одяг та сокири ринд зберігалися у складі .

Замість терлику іноді використовувалася ферязь.

Інше

«Словарь української мови» Бориса Грінченка наводить ще одне значення слова (у формі «риндя»). Так у Чернігівській губернії звався учасник весільних святкувань, який розїджав з сурмою на коні у вівторок після весілля. Це підтверджує версію походження слова «ринда» від ridder («вершник»).

Див. також

Примітки

Илл. 115,116. Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн. / Под ред. .
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
Рынды // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Риндя // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Література

Гаврила Успенский. «Опыт повествования о древностях русских». Харков, 1818. стор 165—166
А. Ф. Вельтман Московская Оружейная палата. Типография Степанова, 1844. стор 54-55

[1] Илл. 115,116. Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн. / Под ред. .

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

[ЭСБЕ-3] Рынды // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[4] Риндя // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.