Право на практикування релігії у Франції забезпечується Декларацією прав людини і громадянина 1789 року допоки його проя

Право на практикування релігії у Франції забезпечується Декларацією прав людини і громадянина 1789 року, допоки його «прояви не порушують громадський порядок». Належність до релігії громадян Франції вивчає ^[fr], створене відповідно до закону про відокремлення церкви і держави від 9 грудня 1905 року, який зробив Францію світською державою. З часу відокремлення у Французькій республіці не було державної або офіційної релігії.

Релігія у Франції (вересень 2019)

^[fr] (2%)

Інші християни (2%)

^[fr] (1%)

Інші релігії (5%)

Не заявлені (1%)

Примітки

Special Eurobarometer 493, European Union: European Commission, September 2019, pages 229—230 [ 18 травня 2020 у Wayback Machine.] Retrieved 17 January 2020. The question asked was «Do you consider yourself to be…?» With a card showing: Catholic, Orthodox Christian, Protestant, Other Christian, Jewish, Muslim — Shia, Muslim — Sunni, Other Muslim, Sikh, Buddhist, Hindu, Atheist, Non believer/Agnostic and Other. Also space was given for Refusal (SPONTANEOUS) and Don't Know. On the other hand, Sikh and Hindu did not reach the 1 % threshold.

et (dir.), Histoire de la France religieuse, Seuil, 1988-1992
, La Religion en France de la fin du XVIII siècle à nos jours, Hachette, Paris, 1991, 219 p.
, , Histoire religieuse de la France contemporaine, Privat, 1985-1988
Xavier de Montclos, Histoire religieuse de la France, PUF, 1997, 126 p.
, Heureux comme Dieu en France ? : La République face aux religions, Bayard, Paris, 2005

Les pratiques religieuses en France [ 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.], dossier de la Documentation française
Données socio-religieuses sur la France sur le site EUREL