Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Регіона льний ландша фтний парк Калара рський розташований на території Ленінського району Площа 6806 га Створено в 2007

Регіональний ландшафтний парк «Караларський»

Регіональний ландшафтний парк «Караларський»

Регіона́льний ландша́фтний парк «Калара́рський» розташований на території Ленінського району (). Площа 6806 га. Створено в 2007 р. Постановою Верховної Ради АР Крим.

Регіональний ландшафтний парк «Караларський»
image
45°27′28″ пн. ш. 36°15′36″ сх. д. / 45.45777778002777580° пн. ш. 36.26000000002777313° сх. д. / 45.45777778002777580; 36.26000000002777313Координати: 45°27′28″ пн. ш. 36°15′36″ сх. д. / 45.45777778002777580° пн. ш. 36.26000000002777313° сх. д. / 45.45777778002777580; 36.26000000002777313
Країнаimage Україна
РозташуванняКрим
Найближче містоКерч
Площа6806 га
Засновано2007 р.
image
image
Регіональний ландшафтний парк «Караларський» (Автономна Республіка Крим)
image Регіональний ландшафтний парк «Караларський» у Вікісховищі
image Зовнішні зображення
image Схема оптимальної організації території

Історія створення

У 1988 р. на частині території Караларського степу був створений заказник площею 5900 га з досить суворим охоронним режимом. У 1990-і рр. була спроба посилити охоронний статус Караларського степу шляхом включення його до Казантипського природного заповідника, проте цього не сталося. Виходячи з необхідності підвищення охоронного статусу території, в 2005 р. група фахівців підготувала обґрунтування для створення національного природного парку (НПП) «Караларський», який повинен був включити не тільки територію існуючого заказника, але і деякі прилеглі ділянки. Обґрунтування було передано в Держслужбу заповідної справи України.

Очікуючи рішення про створення НПП, природоохоронна громадськість в союзі з археологами активно відбивала атаки по господарському освоєнню Караларського степу. У цьому дуже допомагало наявність заказника, затверджене положення якого вимагало додержання строгого режиму охорони. На жаль, НПП на цій території досі не створений.

Навпаки, в 2007 р. уряд Криму, мабуть бажаючи «пом'якшити» режим охорони території, ухвалив рішення про трансформацію заказника в регіональний ландшафтний парк (РЛП) — об'єкт природно-заповідного фонду місцевого значення, охоронний режим якого в Законі України «Про природно-заповідний фонд» прописаний досить умовно. Отримавши нові 1000 га території, Караларський степовий масив втратив чітко встановлені межі й охоронний режим. Невдовзі після створення РЛП постало питання про зонування його території з метою виділення зон для рекреації й туризму.

До території РЛП «Караларський» примикають цінні з природного і археологічно-історичного погляду урочища «Артезіан» і Осовинський степ. «Артезіан» знаходиться на південь і, частково, південний захід від базового Караларського цілинного масиву. Це значна за площею територія (близько 5000 га), де цілинний степ втрачений, але без інтенсивного господарювання та при наявності джерела прісної води тут спостерігається підвищене біорізноманіття, а місцями і самовідновлення природних комплексів.

На схід від території РЛП до Керченської протоки тягнеться великий Осовинський степовий масив (понад 12600 га). Загалом ці два масиви складають єдине ціле з територією існуючого РЛП (6806 га) і надають додаткову можливість вирішити питання грамотної організації національного природного парку на території Караларського Приазов'я.

Є думка, що на території наявного РЛП «Караларський» поєднати реалізацію охорони біорізноманіття з рекреацією і туризмом неможливо; це завдання можна успішно вирішити тільки шляхом розширення РЛП і його перетворення в національний природний парк.

Про зонування РЛП «Караларський»

Біорізноманіття

Природна цінність Караларського степу зумовлена в першу чергу наявністю великого масиву непорушеної (або ж природно відновленої) степової рослинності. Територія включає значні площі формації ковили Браунера, що займають більшу частину РЛП, а також ділянки формації ковили дніпровської, поширені по піщаних узбережжях (найбільш вразливим у разі рекреаційного освоєння). Ці види занесені до Червоної книги, а утворені ними угруповання охороняються Зеленою книгою України.

Попередньо, для території парку відомий 261 вид судинних рослин, що становить приблизно 30 % від загальної кількості видів Керченського флористичного району. В ході подальших досліджень число видів, безсумнівно, збільшиться. Список включає 29 видів рослин, занесених до Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку, 2 види з Додатку I Бернської конвенції.

З метою визначення значущості тих чи інших ділянок парку для збереження популяцій раритетних видів рослин було проведено картування поширення деяких з них. Зокрема, отримано дані щодо . Для цього виду особливе значення мають прибережні кам'янисті схили і тераси від села Золоте до мису Багатубе. З дещо меншою щільністю вид зустрічається в глибині цілинного масиву. У досліджених фрагментах популяції переважають дорослі квітучі екземпляри. Це свідчить про зрілість популяції і необхідності резервних територій, на яких можуть утворюватися молоді популяції. Останнє буде утруднене або зовсім неможливе у випадку інтенсифікації рекреаційного використання території

Шафран Палласа, на відміну від попереднього виду, за наявними даними, має зону поширення, обмежену трьома невеликими ділянками всередині степового масиву. Вид представлений тут щільними популяціями, характерна наявність молодих вікових стадій; очевидно, необхідні площі для природного збільшення популяцій.

Тюльпан Шренка (тюльпан Геснера, Tulipa gesneriana) дифузно поширений майже по всій території парку, утворюючи окремі скупчення з переважанням квітучих екземплярів; тюльпан двоквітковий трапляється в Сююртаській балці (в популяціях домінують квітучі екземпляри); тюльпан дібровний — також в Сююртаській балці, а крім того — на узбережжі бухти Поліфем і по берегах Чокрацького озера.

Територія РЛП має також велике значення для збереження тварин. Тут виявлено не менш 197 видів наземних хребетних і 26 видів наземних безхребетних, занесених до Червоної книги, Червоного списку МСОП, що знаходяться під охороною Бернської, Боннської конвенцій та інших міжнародних угод.

У зв'язку з планами зонування РЛП необхідно враховувати, зокрема, відомості про території, що мають особливе значення для занесених до Червоної книги видів птахів. Серед таких виступають насамперед місця гніздування. Так, дрохва (Otis tarda) на території парку регулярно спостерігається на південь від гори Караларської, в районі гори Мірошникова і на інших ділянках. Давно з'ясовано, що для збереження популяцій цього виду необхідно звести до мінімуму фактор занепокоєння. Це умова прописана і в Плані дій щодо збереження виду, розробленому в рамках Меморандуму про взаєморозуміння щодо збереження дрохви. Україна, підписавши цей меморандум в 2002 р., взяла на себе зобов'язання щодо реалізації заходів, спрямованих на збереження дрохви.

Ще чутливіша до занепокоєння хохітва — мешканка східної, найменш відвідуваної, частини парку. Журавель степовий тримається в районі Сююртаської балки, гір Плоска, Скала, Джейлавська тощо. Масова загибель кладок цих видів птахів внаслідок сильного фактора непокоєння визначає необхідність поширення виключно заповідного режиму на всю територію розглянутого масиву.

У випадку з огарем значення мають як збереження степового масиву в непорушеному стані, так і можливість спокійно годуватися в акваторії бухт, а також на Чокрацькому озері, що істотно обмежує можливість їх рекреаційного використання. Аналогічна ситуація і для рожевого шпака, що займає свої колонії на прибережних обривах, і для кулика-довгонога, що потребує спокійної годівлі на Чокрацькому озері.

Збереження мінімально відвідуваного і непорушеного степового масиву — умова благополуччя таких хижих птахів, як орел-могильник, сапсан і лунь польовий. Значення цієї території для збереження багатьох видів птахів закріплено її включенням до всесвітнього списку ключових орнітологічних територій (IBA UA102).

Таким чином очевидно, що вся територія існуючого РЛП виключно значима для збереження біорізноманіття. Зважаючи на це на ній повинен бути встановлений режим, що максимально виключає дію чинників порушення природного рослинного покриву, погіршення умов гніздування, неспокою і браконьєрства. Режимом, який може забезпечити дані умови, згідно закону, може бути тільки заповідний.

Резерви для розширення

Окремо слід охарактеризувати біологічну цінність прилеглих до території РЛП ділянок — урочища «Артезіан» і Осовинський степ. Значну цінність мають ділянки петрофітних степів на вапнякових виходах біля села Золоте, в районі гребенів Великий Вал і Чорний Хребет, а також Широкої балки. Тут виявлені такі типово степові рослини, як громовик фарбувальний, гадюча цибулька китицецвіта, , півники маленькі тощо. В урочищі Артезіан на покинутих полях активно відновлюється степова рослинність за участю ковили Браунера і зозулинця барвистого.

Осовінський степ визнаний однією з високопріоритетних територій для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в Криму. Виняткову цінність в Осовінському степу представляють не тільки великі площі формації ковили Браунера, але і чагарникові, подекуди деревно-чагарникові угруповання, в цілому дуже рідкісні на Керченському півострові. Зарості чагарників відрізняються видовим багатством, сформовані різними видами глодів (Crataegus monogyna, C. stevenii, C. taurica), шипшин (Rosa corymbifera, R. tauriae, R. gallica), свидини південної (Cornus australis), терну степового, бирючини звичайної і бузини чорної. Під їх пологом створюються сприятливі умови для зростання деяких лісових рослин: кліщинця видовженого, бугили лісової, тощо. Чагарникові угруповання тягнуться на 3,5 км між мисами Тархан і Хроні і займають площу близько 145 га.

Завдяки збереженню природних типів рослинності та обширним площам обидва масиви мають велике значення для збереження об'єктів тваринного світу. Мова йде про місцепроживання дрохви, стрепета і лежня, степового журавля.

Ставки «Артезіан», Чокрацьке озеро, бухти Рифів і Булганак дуже важливі як місця літніх і прогонових скупчень птахів, у тому числі — рідкісних і охоронюваних видів. В урочищі «Артезіан» і на прикордонних ділянках Осовинського масиву розташовуються притулки унікальних (не тільки для Криму і України, а й для всієї Європи) колоній рукокрилих, де представлені насамперед два види — підковик великий і нічниця гостровуха. Унікальність цих місцезнаходжень визнана включенням їх до Національного списку ключових місцезнаходжень рукокрилих України та відповідний Загальноєвропейський список. Стихійна рекреація в даному випадку може призвести до незворотних наслідків.

Таким чином, на основі короткої характеристики обох територій можна прийти до висновку про необхідність термінового виділення значної їх площі в заповідну зону.

Можливості для рекреації і туризму

При зазначеній необхідності створення значної за площею заповідної зони в межах урочища «Артезіан» і Осовинського степу ці території, тим не менш, мають значний потенціал для забезпечення еколого-просвітницької та рекреаційної діяльності. Так, наприклад, на території Осовинського степу знаходиться унікальний геологічний об'єкт — поле грязьових вулканів, частина з яких на сьогодні має статус об'єктів природно-заповідного фонду. Це геологічні пам'ятки природи місцевого значення (площею 1 га кожна) «Грязьова сопка Андрусова», «Грязьова сопка Вернадського» і «Грязьова сопка Обручева». Дані об'єкти можуть бути вельми цікаві для відвідувачів.

Урочище «Артезіан» і Осовинський степ, разом з основним Караларським масивом, мають значне археологічне та історичне значення. Тут детально описані поселення бронзової доби, античні городища і поселення, залишки стародавніх середньовічних поселень, укріплення, виробничі комплекси і сільськогосподарські наділи, тераси, дороги, святилища, стародавні місця поховання — ґрунтові могильники і кургани тощо. Частина їх може бути музеїфікована і використана у рекреаційно-освітній діяльності.

Шляхи збереження Караларського Приазов'я

Очевидно, що прагнення поєднати завдання збереження біорізноманіття з рекреацією і туризмом в рамках існуючого РЛП «Караларський» шляхом зонування його території суперечить чинному національному законодавству. Адже ясно, що мова йде про практично суцільний ковиловий масив з високою концентрацією раритетних видів флори і фауни, охорона яких регламентується законодавством України, в тому числі Законом «Про Червону книгу України».

Згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 24), «На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей може проводитися зонування з урахуванням умов, передбачених для національних природних парків».

Отже, по-перше, зонування не є обов'язковим, а по-друге, якщо його і проводять, то з урахуванням вимог щодо зонування національних природних парків — ст. 21 цього ж закону. Стаття 21 визначає, що «заповідна зона — зона, призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається згідно з вимогами, встановленими для природних заповідників».

Стаття 11 Закону України «Про Червону книгу України» говорить, що охорона внесених до Червоної книги видів здійснюється, зокрема, шляхом «урахування спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги України під час … вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної або проектно-планувальної документації». Таким чином, якщо мова йде про зонування, то в будь-якому випадку повинні бути враховані завдання збереження видів, що охороняються Червоною книгою України.

З викладеного зрозуміло, що на території зростання/існування вже тільки перерахованих червонокнижних видів ніяких інших зон, крім заповідної, бути не може, оскільки це незмінно призведе до деградації і втрати раритетних видів. Що, у свою чергу, є прямим порушенням національного законодавства. Відповідно, якщо РЛП «Караларський» і треба буде зонувати, то тільки шляхом виділення однієї зони — заповідної.

В цілому ж на території Караларського Приазов'я повинен бути створений більш великий об'єкт природно-заповідного фонду, який може включити, крім заповідної, зони регульованої та стаціонарної рекреації, а також господарську зону.

Це завдання можна вирішити шляхом приєднання до існуючого РЛП земель урочища «Артезіан» і Осовинський степ (оптимально — з підвищенням статусу нового об'єкта до рівня національного парку). При цьому найбільш цінні фрагменти урочища «Артезіан», а також значна частина Осовинського степового ядра повинні бути об'єднані в рамках заповідної зони з територією існуючого РЛП.

На решті території «Артезіану» і певних ділянках масиву Осовинського степу можна встановити зону регульованої рекреації. Це дозволить організувати освітній туризм на поля вулканів і музеїфікувати (за зразком державних заповідників «Ольвія» і «Херсонес») Артезіанські поселення-пам'ятники, а також прокласти екологічні стежки з метою ознайомлення відвідувачів з природою і природоохоронними проблемами степу. Окремим напрямком може стати організація спостереження за птахами (наприклад, в районі Артезіанських ставків) — цей вид відпочинку досить популярний у світі.

Забезпечення стаціонарного пляжного відпочинку можливо лише при включенні в територію парку існуючих пляжів в районі сіл Золоте, Новоотрадне, Курортне, Юркіне тощо. Дані населені пункти і їхні землі можуть бути включені в господарську зону парку, що не приведе до зміни режиму землекористування на їх територіях. Навпаки, приплив відпочивальників на організовані парком об'єкти відвідування принесе додаткові кошти до їхнього бюджету.

Галерея

  • image
    Сяйво поміж скель
  • image
    Афродіта Караларська
  • image
    Шипшина

Ресурси Інтернету

  • Парникоза И. Ю., Годлевская Е. В., Зимнухов Р. А. Караларская степь: от регионального к национальному парку
  • Ландшафтный парк «Караларская степь» (карта, фото)


Примітки

  1. Постанова Верховної Ради АР Крим про створення Регіонального ландшафтного парку «Каларарський»
image Зовнішні зображення
image [1]
image [2]
image [3]
image [4]
image [5]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Regiona lnij landsha ftnij park Kalara rskij roztashovanij na teritoriyi Leninskogo rajonu Plosha 6806 ga Stvoreno v 2007 r Postanovoyu Verhovnoyi Radi AR Krim Regionalnij landshaftnij park Karalarskij 45 27 28 pn sh 36 15 36 sh d 45 45777778002777580 pn sh 36 26000000002777313 sh d 45 45777778002777580 36 26000000002777313 Koordinati 45 27 28 pn sh 36 15 36 sh d 45 45777778002777580 pn sh 36 26000000002777313 sh d 45 45777778002777580 36 26000000002777313Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKrimNajblizhche mistoKerchPlosha6806 gaZasnovano2007 r Regionalnij landshaftnij park Karalarskij Avtonomna Respublika Krim Regionalnij landshaftnij park Karalarskij u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya Shema optimalnoyi organizaciyi teritoriyiIstoriya stvorennyaU 1988 r na chastini teritoriyi Karalarskogo stepu buv stvorenij zakaznik plosheyu 5900 ga z dosit suvorim ohoronnim rezhimom U 1990 i rr bula sproba posiliti ohoronnij status Karalarskogo stepu shlyahom vklyuchennya jogo do Kazantipskogo prirodnogo zapovidnika prote cogo ne stalosya Vihodyachi z neobhidnosti pidvishennya ohoronnogo statusu teritoriyi v 2005 r grupa fahivciv pidgotuvala obgruntuvannya dlya stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku NPP Karalarskij yakij povinen buv vklyuchiti ne tilki teritoriyu isnuyuchogo zakaznika ale i deyaki prilegli dilyanki Obgruntuvannya bulo peredano v Derzhsluzhbu zapovidnoyi spravi Ukrayini Ochikuyuchi rishennya pro stvorennya NPP prirodoohoronna gromadskist v soyuzi z arheologami aktivno vidbivala ataki po gospodarskomu osvoyennyu Karalarskogo stepu U comu duzhe dopomagalo nayavnist zakaznika zatverdzhene polozhennya yakogo vimagalo doderzhannya strogogo rezhimu ohoroni Na zhal NPP na cij teritoriyi dosi ne stvorenij Navpaki v 2007 r uryad Krimu mabut bazhayuchi pom yakshiti rezhim ohoroni teritoriyi uhvaliv rishennya pro transformaciyu zakaznika v regionalnij landshaftnij park RLP ob yekt prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya ohoronnij rezhim yakogo v Zakoni Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond propisanij dosit umovno Otrimavshi novi 1000 ga teritoriyi Karalarskij stepovij masiv vtrativ chitko vstanovleni mezhi j ohoronnij rezhim Nevdovzi pislya stvorennya RLP postalo pitannya pro zonuvannya jogo teritoriyi z metoyu vidilennya zon dlya rekreaciyi j turizmu Do teritoriyi RLP Karalarskij primikayut cinni z prirodnogo i arheologichno istorichnogo poglyadu urochisha Artezian i Osovinskij step Artezian znahoditsya na pivden i chastkovo pivdennij zahid vid bazovogo Karalarskogo cilinnogo masivu Ce znachna za plosheyu teritoriya blizko 5000 ga de cilinnij step vtrachenij ale bez intensivnogo gospodaryuvannya ta pri nayavnosti dzherela prisnoyi vodi tut sposterigayetsya pidvishene bioriznomanittya a miscyami i samovidnovlennya prirodnih kompleksiv Na shid vid teritoriyi RLP do Kerchenskoyi protoki tyagnetsya velikij Osovinskij stepovij masiv ponad 12600 ga Zagalom ci dva masivi skladayut yedine cile z teritoriyeyu isnuyuchogo RLP 6806 ga i nadayut dodatkovu mozhlivist virishiti pitannya gramotnoyi organizaciyi nacionalnogo prirodnogo parku na teritoriyi Karalarskogo Priazov ya Ye dumka sho na teritoriyi nayavnogo RLP Karalarskij poyednati realizaciyu ohoroni bioriznomanittya z rekreaciyeyu i turizmom nemozhlivo ce zavdannya mozhna uspishno virishiti tilki shlyahom rozshirennya RLP i jogo peretvorennya v nacionalnij prirodnij park Pro zonuvannya RLP Karalarskij Bioriznomanittya Prirodna cinnist Karalarskogo stepu zumovlena v pershu chergu nayavnistyu velikogo masivu neporushenoyi abo zh prirodno vidnovlenoyi stepovoyi roslinnosti Teritoriya vklyuchaye znachni ploshi formaciyi kovili Braunera sho zajmayut bilshu chastinu RLP a takozh dilyanki formaciyi kovili dniprovskoyi poshireni po pishanih uzberezhzhyah najbilsh vrazlivim u razi rekreacijnogo osvoyennya Ci vidi zaneseni do Chervonoyi knigi a utvoreni nimi ugrupovannya ohoronyayutsya Zelenoyu knigoyu Ukrayini Poperedno dlya teritoriyi parku vidomij 261 vid sudinnih roslin sho stanovit priblizno 30 vid zagalnoyi kilkosti vidiv Kerchenskogo floristichnogo rajonu V hodi podalshih doslidzhen chislo vidiv bezsumnivno zbilshitsya Spisok vklyuchaye 29 vidiv roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 4 vidi z Yevropejskogo Chervonogo spisku 2 vidi z Dodatku I Bernskoyi konvenciyi Z metoyu viznachennya znachushosti tih chi inshih dilyanok parku dlya zberezhennya populyacij raritetnih vidiv roslin bulo provedeno kartuvannya poshirennya deyakih z nih Zokrema otrimano dani shodo Dlya cogo vidu osoblive znachennya mayut priberezhni kam yanisti shili i terasi vid sela Zolote do misu Bagatube Z desho menshoyu shilnistyu vid zustrichayetsya v glibini cilinnogo masivu U doslidzhenih fragmentah populyaciyi perevazhayut dorosli kvituchi ekzemplyari Ce svidchit pro zrilist populyaciyi i neobhidnosti rezervnih teritorij na yakih mozhut utvoryuvatisya molodi populyaciyi Ostannye bude utrudnene abo zovsim nemozhlive u vipadku intensifikaciyi rekreacijnogo vikoristannya teritoriyi Shafran Pallasa na vidminu vid poperednogo vidu za nayavnimi danimi maye zonu poshirennya obmezhenu troma nevelikimi dilyankami vseredini stepovogo masivu Vid predstavlenij tut shilnimi populyaciyami harakterna nayavnist molodih vikovih stadij ochevidno neobhidni ploshi dlya prirodnogo zbilshennya populyacij Tyulpan Shrenka tyulpan Gesnera Tulipa gesneriana difuzno poshirenij majzhe po vsij teritoriyi parku utvoryuyuchi okremi skupchennya z perevazhannyam kvituchih ekzemplyariv tyulpan dvokvitkovij traplyayetsya v Syuyurtaskij balci v populyaciyah dominuyut kvituchi ekzemplyari tyulpan dibrovnij takozh v Syuyurtaskij balci a krim togo na uzberezhzhi buhti Polifem i po beregah Chokrackogo ozera Teritoriya RLP maye takozh velike znachennya dlya zberezhennya tvarin Tut viyavleno ne mensh 197 vidiv nazemnih hrebetnih i 26 vidiv nazemnih bezhrebetnih zanesenih do Chervonoyi knigi Chervonogo spisku MSOP sho znahodyatsya pid ohoronoyu Bernskoyi Bonnskoyi konvencij ta inshih mizhnarodnih ugod U zv yazku z planami zonuvannya RLP neobhidno vrahovuvati zokrema vidomosti pro teritoriyi sho mayut osoblive znachennya dlya zanesenih do Chervonoyi knigi vidiv ptahiv Sered takih vistupayut nasampered miscya gnizduvannya Tak drohva Otis tarda na teritoriyi parku regulyarno sposterigayetsya na pivden vid gori Karalarskoyi v rajoni gori Miroshnikova i na inshih dilyankah Davno z yasovano sho dlya zberezhennya populyacij cogo vidu neobhidno zvesti do minimumu faktor zanepokoyennya Ce umova propisana i v Plani dij shodo zberezhennya vidu rozroblenomu v ramkah Memorandumu pro vzayemorozuminnya shodo zberezhennya drohvi Ukrayina pidpisavshi cej memorandum v 2002 r vzyala na sebe zobov yazannya shodo realizaciyi zahodiv spryamovanih na zberezhennya drohvi She chutlivisha do zanepokoyennya hohitva meshkanka shidnoyi najmensh vidviduvanoyi chastini parku Zhuravel stepovij trimayetsya v rajoni Syuyurtaskoyi balki gir Ploska Skala Dzhejlavska tosho Masova zagibel kladok cih vidiv ptahiv vnaslidok silnogo faktora nepokoyennya viznachaye neobhidnist poshirennya viklyuchno zapovidnogo rezhimu na vsyu teritoriyu rozglyanutogo masivu U vipadku z ogarem znachennya mayut yak zberezhennya stepovogo masivu v neporushenomu stani tak i mozhlivist spokijno goduvatisya v akvatoriyi buht a takozh na Chokrackomu ozeri sho istotno obmezhuye mozhlivist yih rekreacijnogo vikoristannya Analogichna situaciya i dlya rozhevogo shpaka sho zajmaye svoyi koloniyi na priberezhnih obrivah i dlya kulika dovgonoga sho potrebuye spokijnoyi godivli na Chokrackomu ozeri Zberezhennya minimalno vidviduvanogo i neporushenogo stepovogo masivu umova blagopoluchchya takih hizhih ptahiv yak orel mogilnik sapsan i lun polovij Znachennya ciyeyi teritoriyi dlya zberezhennya bagatoh vidiv ptahiv zakripleno yiyi vklyuchennyam do vsesvitnogo spisku klyuchovih ornitologichnih teritorij IBA UA102 Takim chinom ochevidno sho vsya teritoriya isnuyuchogo RLP viklyuchno znachima dlya zberezhennya bioriznomanittya Zvazhayuchi na ce na nij povinen buti vstanovlenij rezhim sho maksimalno viklyuchaye diyu chinnikiv porushennya prirodnogo roslinnogo pokrivu pogirshennya umov gnizduvannya nespokoyu i brakonyerstva Rezhimom yakij mozhe zabezpechiti dani umovi zgidno zakonu mozhe buti tilki zapovidnij Rezervi dlya rozshirennyaOkremo slid oharakterizuvati biologichnu cinnist prileglih do teritoriyi RLP dilyanok urochisha Artezian i Osovinskij step Znachnu cinnist mayut dilyanki petrofitnih stepiv na vapnyakovih vihodah bilya sela Zolote v rajoni grebeniv Velikij Val i Chornij Hrebet a takozh Shirokoyi balki Tut viyavleni taki tipovo stepovi roslini yak gromovik farbuvalnij gadyucha cibulka kiticecvita pivniki malenki tosho V urochishi Artezian na pokinutih polyah aktivno vidnovlyuyetsya stepova roslinnist za uchastyu kovili Braunera i zozulincya barvistogo Osovinskij step viznanij odniyeyu z visokoprioritetnih teritorij dlya zberezhennya biologichnogo ta landshaftnogo riznomanittya v Krimu Vinyatkovu cinnist v Osovinskomu stepu predstavlyayut ne tilki veliki ploshi formaciyi kovili Braunera ale i chagarnikovi podekudi derevno chagarnikovi ugrupovannya v cilomu duzhe ridkisni na Kerchenskomu pivostrovi Zarosti chagarnikiv vidriznyayutsya vidovim bagatstvom sformovani riznimi vidami glodiv Crataegus monogyna C stevenii C taurica shipshin Rosa corymbifera R tauriae R gallica svidini pivdennoyi Cornus australis ternu stepovogo biryuchini zvichajnoyi i buzini chornoyi Pid yih pologom stvoryuyutsya spriyatlivi umovi dlya zrostannya deyakih lisovih roslin klishincya vidovzhenogo bugili lisovoyi tosho Chagarnikovi ugrupovannya tyagnutsya na 3 5 km mizh misami Tarhan i Hroni i zajmayut ploshu blizko 145 ga Zavdyaki zberezhennyu prirodnih tipiv roslinnosti ta obshirnim plosham obidva masivi mayut velike znachennya dlya zberezhennya ob yektiv tvarinnogo svitu Mova jde pro misceprozhivannya drohvi strepeta i lezhnya stepovogo zhuravlya Stavki Artezian Chokracke ozero buhti Rifiv i Bulganak duzhe vazhlivi yak miscya litnih i progonovih skupchen ptahiv u tomu chisli ridkisnih i ohoronyuvanih vidiv V urochishi Artezian i na prikordonnih dilyankah Osovinskogo masivu roztashovuyutsya pritulki unikalnih ne tilki dlya Krimu i Ukrayini a j dlya vsiyeyi Yevropi kolonij rukokrilih de predstavleni nasampered dva vidi pidkovik velikij i nichnicya gostrovuha Unikalnist cih misceznahodzhen viznana vklyuchennyam yih do Nacionalnogo spisku klyuchovih misceznahodzhen rukokrilih Ukrayini ta vidpovidnij Zagalnoyevropejskij spisok Stihijna rekreaciya v danomu vipadku mozhe prizvesti do nezvorotnih naslidkiv Takim chinom na osnovi korotkoyi harakteristiki oboh teritorij mozhna prijti do visnovku pro neobhidnist terminovogo vidilennya znachnoyi yih ploshi v zapovidnu zonu Mozhlivosti dlya rekreaciyi i turizmuPri zaznachenij neobhidnosti stvorennya znachnoyi za plosheyu zapovidnoyi zoni v mezhah urochisha Artezian i Osovinskogo stepu ci teritoriyi tim ne mensh mayut znachnij potencial dlya zabezpechennya ekologo prosvitnickoyi ta rekreacijnoyi diyalnosti Tak napriklad na teritoriyi Osovinskogo stepu znahoditsya unikalnij geologichnij ob yekt pole gryazovih vulkaniv chastina z yakih na sogodni maye status ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu Ce geologichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya plosheyu 1 ga kozhna Gryazova sopka Andrusova Gryazova sopka Vernadskogo i Gryazova sopka Obrucheva Dani ob yekti mozhut buti velmi cikavi dlya vidviduvachiv Urochishe Artezian i Osovinskij step razom z osnovnim Karalarskim masivom mayut znachne arheologichne ta istorichne znachennya Tut detalno opisani poselennya bronzovoyi dobi antichni gorodisha i poselennya zalishki starodavnih serednovichnih poselen ukriplennya virobnichi kompleksi i silskogospodarski nadili terasi dorogi svyatilisha starodavni miscya pohovannya gruntovi mogilniki i kurgani tosho Chastina yih mozhe buti muzeyifikovana i vikoristana u rekreacijno osvitnij diyalnosti Shlyahi zberezhennya Karalarskogo Priazov yaOchevidno sho pragnennya poyednati zavdannya zberezhennya bioriznomanittya z rekreaciyeyu i turizmom v ramkah isnuyuchogo RLP Karalarskij shlyahom zonuvannya jogo teritoriyi superechit chinnomu nacionalnomu zakonodavstvu Adzhe yasno sho mova jde pro praktichno sucilnij kovilovij masiv z visokoyu koncentraciyeyu raritetnih vidiv flori i fauni ohorona yakih reglamentuyetsya zakonodavstvom Ukrayini v tomu chisli Zakonom Pro Chervonu knigu Ukrayini Zgidno Zakonu Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini st 24 Na teritoriyi regionalnih landshaftnih parkiv z urahuvannyam prirodoohoronnoyi ozdorovchoyi naukovoyi rekreacijnoyi istoriko kulturnoyi ta inshih cinnostej prirodnih kompleksiv ta ob yektiv yih osoblivostej mozhe provoditisya zonuvannya z urahuvannyam umov peredbachenih dlya nacionalnih prirodnih parkiv Otzhe po pershe zonuvannya ne ye obov yazkovim a po druge yaksho jogo i provodyat to z urahuvannyam vimog shodo zonuvannya nacionalnih prirodnih parkiv st 21 cogo zh zakonu Stattya 21 viznachaye sho zapovidna zona zona priznachena dlya ohoroni ta vidnovlennya najbilsh cinnih prirodnih kompleksiv rezhim yakoyi viznachayetsya zgidno z vimogami vstanovlenimi dlya prirodnih zapovidnikiv Stattya 11 Zakonu Ukrayini Pro Chervonu knigu Ukrayini govorit sho ohorona vnesenih do Chervonoyi knigi vidiv zdijsnyuyetsya zokrema shlyahom urahuvannya specialnih vimog shodo ohoroni ob yektiv Chervonoyi knigi Ukrayini pid chas virishennya pitan vidvedennya zemelnih dilyanok rozrobki proektnoyi abo proektno planuvalnoyi dokumentaciyi Takim chinom yaksho mova jde pro zonuvannya to v bud yakomu vipadku povinni buti vrahovani zavdannya zberezhennya vidiv sho ohoronyayutsya Chervonoyu knigoyu Ukrayini Z vikladenogo zrozumilo sho na teritoriyi zrostannya isnuvannya vzhe tilki pererahovanih chervonoknizhnih vidiv niyakih inshih zon krim zapovidnoyi buti ne mozhe oskilki ce nezminno prizvede do degradaciyi i vtrati raritetnih vidiv Sho u svoyu chergu ye pryamim porushennyam nacionalnogo zakonodavstva Vidpovidno yaksho RLP Karalarskij i treba bude zonuvati to tilki shlyahom vidilennya odniyeyi zoni zapovidnoyi V cilomu zh na teritoriyi Karalarskogo Priazov ya povinen buti stvorenij bilsh velikij ob yekt prirodno zapovidnogo fondu yakij mozhe vklyuchiti krim zapovidnoyi zoni regulovanoyi ta stacionarnoyi rekreaciyi a takozh gospodarsku zonu Ce zavdannya mozhna virishiti shlyahom priyednannya do isnuyuchogo RLP zemel urochisha Artezian i Osovinskij step optimalno z pidvishennyam statusu novogo ob yekta do rivnya nacionalnogo parku Pri comu najbilsh cinni fragmenti urochisha Artezian a takozh znachna chastina Osovinskogo stepovogo yadra povinni buti ob yednani v ramkah zapovidnoyi zoni z teritoriyeyu isnuyuchogo RLP Na reshti teritoriyi Artezianu i pevnih dilyankah masivu Osovinskogo stepu mozhna vstanoviti zonu regulovanoyi rekreaciyi Ce dozvolit organizuvati osvitnij turizm na polya vulkaniv i muzeyifikuvati za zrazkom derzhavnih zapovidnikiv Olviya i Hersones Artezianski poselennya pam yatniki a takozh proklasti ekologichni stezhki z metoyu oznajomlennya vidviduvachiv z prirodoyu i prirodoohoronnimi problemami stepu Okremim napryamkom mozhe stati organizaciya sposterezhennya za ptahami napriklad v rajoni Artezianskih stavkiv cej vid vidpochinku dosit populyarnij u sviti Zabezpechennya stacionarnogo plyazhnogo vidpochinku mozhlivo lishe pri vklyuchenni v teritoriyu parku isnuyuchih plyazhiv v rajoni sil Zolote Novootradne Kurortne Yurkine tosho Dani naseleni punkti i yihni zemli mozhut buti vklyucheni v gospodarsku zonu parku sho ne privede do zmini rezhimu zemlekoristuvannya na yih teritoriyah Navpaki pripliv vidpochivalnikiv na organizovani parkom ob yekti vidviduvannya prinese dodatkovi koshti do yihnogo byudzhetu GalereyaSyajvo pomizh skel Afrodita Karalarska ShipshinaResursi InternetuParnikoza I Yu Godlevskaya E V Zimnuhov R A Karalarskaya step ot regionalnogo k nacionalnomu parku Landshaftnyj park Karalarskaya step karta foto PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi AR Krim pro stvorennya Regionalnogo landshaftnogo parku Kalararskij Zovnishni zobrazhennya 1 2 3 4 5

Дата публікації:
Топ