Раймунд V (*Raymond V бл. 1134 — 1194) — граф Тулузи, маркіз Провансу, герцог Нарбони у 1148—1194 роках. На час його правління припадає найбільше політичне, економічне та культурне піднесення держави. З огляду на дослідження кінця 1990-х років, що виявили існування у 942—978 роках двох графів з ім'ям «Раймунд», то тепер висловлюється думка, що цей Раймунд мав би носити номер VII.
Раймунд V | |
---|---|
окс. Ramon V de Tolosa | |
Народився | бл. 1134 |
Помер | 1194 Нім |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | аристократ |
Знання мов | французька |
Титул | граф Тулузи |
Термін | 1148—1194 роки |
Попередник | Альфонс I |
Наступник | Раймунд VI |
Конфесія | католицтво |
Рід | Раймундіди |
Батько | Альфонс I |
Мати | Файдіва Юзес |
Брати, сестри | d, Альфонс II і d |
У шлюбі з | Констанція Капет Ріхеза П'яст |
Діти | 3 сини і 2 доньки |
|
Життєпис
Боротьба з Англією
Походив з династії Руерг (Раймундідів). Син Альфонса I, графа Тулузи, та Файдіви Юзес. Народився близько 1134 року. У 1142 році втратив матір. З дитинства виявив цікавість до мистецтва й поезії. 1147 року батько, що рушив у Другий хрестовий похід, призначив Раймунда намісником усіх підвладних земель. 1148 року після смерті батька у Палестині, Раймунда оголошено графом Тулузи.
Водночас Раймунд V призначив своїм співволодарем молодшого брата Альфонса, не бажаючи поділяти володіння та вносити розгардіяш перед зовнішньою загрозою з боку герцогства Аквітанії. Також надав дозвіл на проведення зборів (капітулу) містян Тулузи.
1150 року зумів зайняти Безьє, який передав братові. 1153 року здійснив походи проти Монпельє і Каркассона, захопивши їх володарів (Паймунда I і Вільгельма VII відповідно). 1155 року звільнив бранців за викуп у 3 тис. марок сріблом.
1153 року виступив проти Раймунда I Тренкавеля, віконта Каркассона, який визнав зверхність графа Барселони. Раймунду V вдалося приборкати норовливого васала. 1154 року оженився на доньці короля Франції, чим зміцнив своє становище перед Аквітанією, яка перейшла до династії Плантагенетів, чим збільшилася загроза до Тулузького графа. 1155 року підтримав повстання роду Бо проти графа Провансу, родича графа Барселони.
1159 року проти Тулузи виступила коаліція з числа Генріха II Плантагенета, короля Англії, Альфонсом I, Рамона Баранґе IV, графа Барселони та Вільгельма VI, сеньйора Монпельє. Втім Раймунду V за допомогою французьких військ короля Людовика VII вдалося відбити наступ.
Боротьба за Прованс
1161 року в Тулузі відбувся собор французьких прелатів, де визначалося кого підтримувати папу римського Олександра III чи антипапу Віктора IV (прихильника імператора Фрідриха I). Раймунд V надав підтримку останньому. У 1162—1164 роках відбулася чергова війна з Англією, без якогось результату. 1163 року підтвердив мирну угоду з Раймундом I, віконтом Каркассону.
У 1165 році встановив союзницькі стосунки з Фрідрихом I, імператором Священної Римської імперії, розглядаючи цей союз як противагу Франції. Того ж року підтримав архієпископа Нарбонну під час релігійного диспуту в Лосберсі з катарами. 1166 року розлучився з сестрою французького короля, оженившись 1167 року на удові графа Провансу.
1170 року втрутився у протистояння Арагону з віконтством Каркассон, завдяки чому посилив свій вплив над віконтством. Невдовзі остаточно передав віконтство Бельє брату Альфонсу II.
Війни з Англією та Арагоном
1171 року проти Раймунда V виступив Генріх II, король Англії, який завдав поразки військам графа Тулузи, але не зміг захопити столицю. У 1173 році було укладено мир з Англією (король якої був герцогом Аквітанії), за яким Раймунд V вимушений був поступитися віконтством Лімузен, натомість Плантагенети визнали Раймунда V графом і паном усіх спадкових володінь. 1174 року остаточно приєднав графство Мельгей.
1175 року у місті Ломберті Раймунд V був вдруге присутній на дебатах з представниками секти, що називали себе «Добрі люди» (катари). Разом з тим поширення катаризму серед знаті, купців становило загрозу для влади графа Тулузького. Тому намагався оружно протидіяти поширенню єресі, але зазнав невдачі під час облоги замку Лавор.
1176 року в Тарасконі уклав мирний договір з Альфонсом II Арагонським, за яким визнав владу останнього над графствами Прованс, Гавалда і Карла, отримавши натомість 31 тис. марок сріблом. Цим було усунено загрозу з півдня.
У 1178 році під тиском Альфонса II, короля Арагона, який переслідував єретиків у своїх володіннях й мав саме зробити в Лангедоку, Раймунд V запросив до своїх володінь цистерціанців. Цим він бажав відвести від себе звинувачення у потуранні єретикам.
1181 року, скориставшись посиленням катарів у володіннях Рожера II, віконта Каркассона, зумів змусити того визнати свою зверхність, а потім примусити катарів замку Лавор перейти в католицтво. Проте того ж року проти нього сформувався новий союз Англії та Арагону, до яких долучився Прованс і Каркассон. Втім, перемога васалів Раймунда V при Монпельє завдала удару планам ворогів.
У 1182 році підтримав Генріха Молодого у протистоянні з принцом Річардом за герцогство Аквітанське. Втім, не досяг успіху через смерть Генріха Молодого у 1183 року. У відповідь Річард Аквітанський в союзі з Альфонсом II, королем Арагону, атакував Тулузьке графство, захопивши Кверсі та Альбігуа. За угодою, Раймунд V поступився частиною графства Кверсі. 1185 року підтверджено Тарасконську угоду з Арагоном.
Останні роки
1187 року купив в роду Тренкавель графство Нім. 1189 року встановив контроль над графством Валентінуа. 1190 року спробував відвоювати втрачені замки Кверсі, проте невдало. Протягом 1191—1192 років остаточно замирився з Арагоном, а 1194 року — з Плантагенетами.
Помер 1194 року. Владу успадкував старший син Раймунд.
Родина
1. Дружина — Констанція, донька Людовика VI Капета, короля Франції.
Діти:
- Раймунд (д/н—1222), граф Тулузи у 1194—1222 роках
- Альберік (1157—1180)
- Аделаїда (д/н—1199), дружина Рожера II Тренкавеля, віконта Каркассона
- Балдуїн (1165—1215), віконт Брунікель
2. Дружина — Ріхеза, донька Владислава II П'яста, князя Польщі.
Діти від коханки:
- Інді (1192—1249), дружина Гвілберта Лотрека
Джерела
- Roger Genty, Les comtes de Toulouse: histoire et traditions, Ferrieres, Ed. de Poliphile, 1987,
- Laurent Macé, Les comtes de Toulouse et leur entourage (XIIe-XIIIe siècles). Rivalités, alliances et jeux de pouvoir, Privat, Toulouse, 1999.
- Jörg Oberste: Der Kreuzzug gegen die Albigenser. Ketzerei und Machtpolitik im Mittelalter. Darmstadt 2003.
- Settipani, Christian. La Noblesse du Midi Carolingien (en francès). Linacre College, Unit for Prosopographical Research, 2004, p. 28-35. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajmund V Raymond V bl 1134 1194 graf Tuluzi markiz Provansu gercog Narboni u 1148 1194 rokah Na chas jogo pravlinnya pripadaye najbilshe politichne ekonomichne ta kulturne pidnesennya derzhavi Z oglyadu na doslidzhennya kincya 1990 h rokiv sho viyavili isnuvannya u 942 978 rokah dvoh grafiv z im yam Rajmund to teper vislovlyuyetsya dumka sho cej Rajmund mav bi nositi nomer VII Rajmund Voks Ramon V de TolosaNarodivsyabl 1134Pomer1194 NimPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistaristokratZnannya movfrancuzkaTitulgraf TuluziTermin1148 1194 rokiPoperednikAlfons INastupnikRajmund VIKonfesiyakatolictvoRidRajmundidiBatkoAlfons IMatiFajdiva YuzesBrati sestrid Alfons II i dU shlyubi zKonstanciya Kapet Riheza P yastDiti3 sini i 2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBorotba z Angliyeyu Pohodiv z dinastiyi Ruerg Rajmundidiv Sin Alfonsa I grafa Tuluzi ta Fajdivi Yuzes Narodivsya blizko 1134 roku U 1142 roci vtrativ matir Z ditinstva viyaviv cikavist do mistectva j poeziyi 1147 roku batko sho rushiv u Drugij hrestovij pohid priznachiv Rajmunda namisnikom usih pidvladnih zemel 1148 roku pislya smerti batka u Palestini Rajmunda ogolosheno grafom Tuluzi Vodnochas Rajmund V priznachiv svoyim spivvolodarem molodshogo brata Alfonsa ne bazhayuchi podilyati volodinnya ta vnositi rozgardiyash pered zovnishnoyu zagrozoyu z boku gercogstva Akvitaniyi Takozh nadav dozvil na provedennya zboriv kapitulu mistyan Tuluzi 1150 roku zumiv zajnyati Bezye yakij peredav bratovi 1153 roku zdijsniv pohodi proti Monpelye i Karkassona zahopivshi yih volodariv Pajmunda I i Vilgelma VII vidpovidno 1155 roku zvilniv branciv za vikup u 3 tis marok sriblom 1153 roku vistupiv proti Rajmunda I Trenkavelya vikonta Karkassona yakij viznav zverhnist grafa Barseloni Rajmundu V vdalosya priborkati norovlivogo vasala 1154 roku ozhenivsya na donci korolya Franciyi chim zmicniv svoye stanovishe pered Akvitaniyeyu yaka perejshla do dinastiyi Plantagenetiv chim zbilshilasya zagroza do Tuluzkogo grafa 1155 roku pidtrimav povstannya rodu Bo proti grafa Provansu rodicha grafa Barseloni 1159 roku proti Tuluzi vistupila koaliciya z chisla Genriha II Plantageneta korolya Angliyi Alfonsom I Ramona Barange IV grafa Barseloni ta Vilgelma VI senjora Monpelye Vtim Rajmundu V za dopomogoyu francuzkih vijsk korolya Lyudovika VII vdalosya vidbiti nastup Borotba za Provans 1161 roku v Tuluzi vidbuvsya sobor francuzkih prelativ de viznachalosya kogo pidtrimuvati papu rimskogo Oleksandra III chi antipapu Viktora IV prihilnika imperatora Fridriha I Rajmund V nadav pidtrimku ostannomu U 1162 1164 rokah vidbulasya chergova vijna z Angliyeyu bez yakogos rezultatu 1163 roku pidtverdiv mirnu ugodu z Rajmundom I vikontom Karkassonu U 1165 roci vstanoviv soyuznicki stosunki z Fridrihom I imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi rozglyadayuchi cej soyuz yak protivagu Franciyi Togo zh roku pidtrimav arhiyepiskopa Narbonnu pid chas religijnogo disputu v Losbersi z katarami 1166 roku rozluchivsya z sestroyu francuzkogo korolya ozhenivshis 1167 roku na udovi grafa Provansu 1170 roku vtrutivsya u protistoyannya Aragonu z vikontstvom Karkasson zavdyaki chomu posiliv svij vpliv nad vikontstvom Nevdovzi ostatochno peredav vikontstvo Belye bratu Alfonsu II Vijni z Angliyeyu ta Aragonom 1171 roku proti Rajmunda V vistupiv Genrih II korol Angliyi yakij zavdav porazki vijskam grafa Tuluzi ale ne zmig zahopiti stolicyu U 1173 roci bulo ukladeno mir z Angliyeyu korol yakoyi buv gercogom Akvitaniyi za yakim Rajmund V vimushenij buv postupitisya vikontstvom Limuzen natomist Plantageneti viznali Rajmunda V grafom i panom usih spadkovih volodin 1174 roku ostatochno priyednav grafstvo Melgej 1175 roku u misti Lomberti Rajmund V buv vdruge prisutnij na debatah z predstavnikami sekti sho nazivali sebe Dobri lyudi katari Razom z tim poshirennya katarizmu sered znati kupciv stanovilo zagrozu dlya vladi grafa Tuluzkogo Tomu namagavsya oruzhno protidiyati poshirennyu yeresi ale zaznav nevdachi pid chas oblogi zamku Lavor 1176 roku v Taraskoni uklav mirnij dogovir z Alfonsom II Aragonskim za yakim viznav vladu ostannogo nad grafstvami Provans Gavalda i Karla otrimavshi natomist 31 tis marok sriblom Cim bulo usuneno zagrozu z pivdnya U 1178 roci pid tiskom Alfonsa II korolya Aragona yakij peresliduvav yeretikiv u svoyih volodinnyah j mav same zrobiti v Langedoku Rajmund V zaprosiv do svoyih volodin cistercianciv Cim vin bazhav vidvesti vid sebe zvinuvachennya u poturanni yeretikam 1181 roku skoristavshis posilennyam katariv u volodinnyah Rozhera II vikonta Karkassona zumiv zmusiti togo viznati svoyu zverhnist a potim primusiti katariv zamku Lavor perejti v katolictvo Prote togo zh roku proti nogo sformuvavsya novij soyuz Angliyi ta Aragonu do yakih doluchivsya Provans i Karkasson Vtim peremoga vasaliv Rajmunda V pri Monpelye zavdala udaru planam vorogiv U 1182 roci pidtrimav Genriha Molodogo u protistoyanni z princom Richardom za gercogstvo Akvitanske Vtim ne dosyag uspihu cherez smert Genriha Molodogo u 1183 roku U vidpovid Richard Akvitanskij v soyuzi z Alfonsom II korolem Aragonu atakuvav Tuluzke grafstvo zahopivshi Kversi ta Albigua Za ugodoyu Rajmund V postupivsya chastinoyu grafstva Kversi 1185 roku pidtverdzheno Taraskonsku ugodu z Aragonom Ostanni roki 1187 roku kupiv v rodu Trenkavel grafstvo Nim 1189 roku vstanoviv kontrol nad grafstvom Valentinua 1190 roku sprobuvav vidvoyuvati vtracheni zamki Kversi prote nevdalo Protyagom 1191 1192 rokiv ostatochno zamirivsya z Aragonom a 1194 roku z Plantagenetami Pomer 1194 roku Vladu uspadkuvav starshij sin Rajmund Rodina1 Druzhina Konstanciya donka Lyudovika VI Kapeta korolya Franciyi Diti Rajmund d n 1222 graf Tuluzi u 1194 1222 rokah Alberik 1157 1180 Adelayida d n 1199 druzhina Rozhera II Trenkavelya vikonta Karkassona Balduyin 1165 1215 vikont Brunikel 2 Druzhina Riheza donka Vladislava II P yasta knyazya Polshi Diti vid kohanki Indi 1192 1249 druzhina Gvilberta LotrekaDzherelaRoger Genty Les comtes de Toulouse histoire et traditions Ferrieres Ed de Poliphile 1987 ISBN 2 86888 013 4 Laurent Mace Les comtes de Toulouse et leur entourage XIIe XIIIe siecles Rivalites alliances et jeux de pouvoir Privat Toulouse 1999 Jorg Oberste Der Kreuzzug gegen die Albigenser Ketzerei und Machtpolitik im Mittelalter Darmstadt 2003 Settipani Christian La Noblesse du Midi Carolingien en frances Linacre College Unit for Prosopographical Research 2004 p 28 35 ISBN 1 900934 04 3