Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Раймо́нда» — балет на 3 дії 4 картини російського композитора Олександра Глазунова. Написаний на замовлення балетмейстера М.Петіпа. Лібрето Маріуса Петіпа та за сценарієм Лідії Пашкової. В основу сюжету покладена лицарська легенда про кохання. Прем'єра відбулась 19 січня 1898 року.
| Раймонда | |
 | |
| Композитор | Глазунов Олександр Костянтинович |
|---|---|
| Лібретист | Маріус Петіпа і d |
| Хореограф | Маріус Петіпа |
 Раймонда у Вікісховищі | |
Історія постановок
Прем'єра відбулася на сцені Маріїнського театру 7 січня 1898 року. Першими виконавцями головних ролей були (Раймонда), (Жан де Брієн) і (Абдерахман). Партії подруг Раймонди виконали (Клеманс) та (Генрієта). Варіації в картині «Сон» танцують Катерина Гельцер та . Характерні танці виконали: панадерос — , сарацинський — Марія Скорсюк та , мазурка — та Йосип Кшесінський, палотас — Ольга Преображенська та . Варіація чотирьох танцюристів в grand pas (, Олександр Горський, Сергій и ) була повторена на прем'єрі на прохання публіки, що є рідкістю в чоловічому класичному стилі танцю.
21 січня 1900 р. балет побачили на сцені Московського імператорського Большого театру в інтерпретації його головного балетмейстера Олександра Горського, де образ Раймонди створила італійська прима-балерина Аделіна Джурі, вразивши публіку граничною віртуозністю й академічною чистотою класичного танцю.
В Маріїнському театрі було здійснено п'ять різних постановок, а у московському Большому — чотири. Балетмейстери О. Горський, Ф. Лопухов, П. Гусєв, А. Ваганова, створювали власні версії балету, прагнули знайти художньо-цілісне танцювально-драматургічне рішення вистави.
Постановка в Україні
На українській сцені «Раймонда» вперше з'явилася в 1934 році в Харкові, де її самобутню постановку здійснив видатний хореограф П. Вірський разом із М. Болотовим.
На київській сцені першу постановку балету здійснив у 1946 р. балетмейстер С. Сергєєв. В ній брали участь Є. Єршова, Л. Герасимчук, О. Потапова та А. Мінчин.
Навесні 1974 року видатний український балетмейстер Анатолій Шекера створив у співдружбі з диригентом О. Рябовим і сценографом-новатором Є. Лисиком масштабну й яскраву сценічну інтерпретацію «Раймонди», органічно поєднавши власне пластичне рішення з точним відтворенням хореографічних структур й образно-емоційної атмосфери кращих епізодів вистави М. Петіпа. Хореографічна версія «Раймонди» стала видатною подією в мистецькому житті України.
Нова постановка «Раймонди» створена народним артистом України Віктором Яременком.
Дійові особи
- Раймонда, графиня де Доріс
- Біла Дама, покровителька родини де Доріс
- Лицар Жан де Брієн, небіж короля Андрія ІІ Угорського, наречений Раймонди
- Клеманс і Генріетта, подруги Рацмонди.
- Абдерахман, сарацинський лицар
- Графиня Сибіла де Доріс, тітка і вихователька Раймонди
- Король Андрій ІІ Угорський
- Бернар де Вантадур, провансальський трубадур
- Сенешаль, управитель замку родини де Доріс
- Беранже, аквитанський трубадур
Лібрето
Дія перша
До замку завітали друзі, знатні дами, трубадури, щоб привітати Раймонду із днем народження. Молодий лицар Жан де Брієн, який прославився ратними подвигами, прийшов поздоровити свою наречену і попрощатися перед військовим походом. Сенешаль повідомляє гостям про появу графині Сибіли, яка, привітавши Жана де Брієна, сповіщає, що зараз з'явиться Раймонда. Графиня Сибіла дарує племінниці весільне вбрання і підводить до неї Жана де Брієна. Наречений освідчується у почуттях і вручає Раймонді білий легкий шарф.
З'являється король Андрій ІІ Угорський із своїм почтом. Він вітає Раймонду та благословляє лицарів на подвиги. На честь юної господарки замку гості танцюють вальс. Серед них і Раймонда, яка сяє щастям і радістю. Лицарі на чолі з Жаном де Брієном присягають на вірність батьківщині та виступають у похід. Графиня Сибіла і Раймонда проводжають їх.
Подруги намагаються відвернути Раймонду від сумних думок, заспокоїти. Білий шарф нагадує дівчині про кохання Жана де Брієна.
Зненацька, немов вихор, влітає до зали гордий, владний сарацинський лицар Абдерахман, який багато чув про красу Раймонди і прийшов, щоб вручити їй на день народження дорогі подарунки. Закохавшись у Раймонду з першого погляду, сарацин, усупереч придворному етикету, пристрасно освідчується у своїх жагучих почуттях. Його освідчення лякає й водночас заворожує дівчину, викликаючи в душі незнайомі відчуття. Абдерахман дарує їй вогняно-червоний, вкритий коштовностями шарф і стрімко зникає.
Гості розходяться. Збентежена і розгублена Раймонда звертається за порадою до графині Сибіли. Проте і вона розгублена не менш, ніж племінниця, у руках якої два шарфи — білий і червоний. Раймонда притискає їх до серця, не знаючи, кому з лицарів надати перевагу. Сибіла заспокоює схвильовану Раймонду, а подруги, щоб розважити дівчину, приносять лютню. Проте Раймонді не до веселощів.
Стомлена хвилюваннями і переживаннями вона засинає в кріслі. Занурене у темряву подвір'я замку враз опромінюється місячним сяйвом. З'являється Біла Дама. Раймонда, немов заворожена, піднімається з крісла, протягує їй два шарфи щоб отримати відповідь, хто з двох лицарів стане її обранцем. «Того, кого обере твоє серце!», — відповідає покровителька.
Біла Дама веде Раймонду у світ чарівних сновидінь. Помах білим шарфом — і перед ними постає фантастичний сад, оповитий серпанком. Серпанок розвіюється, і Раймонда бачить Жана де Брієна в оточенні юних дів. Вона кидається до нареченого, але він величний та стриманий у своїх почуттях до неї. Ще мить, і Жан де Брієн немовби розтає у мареві серпанку. Раймонда хоче зупинити нареченого, але він зникає.
Біла Дама змахує червоним шарфом. Перед Раймондою з'являється Абдерахман. Їхній дует сповнений пристрасті. Діви оточують їх, намагаючись розлучити. Але Раймонду та Абдерахмана знову і знову тягне одне до одного. Біла Дама змахує білим шарфом. Видіння зникають.
Перші промені сонця будять Раймонду, до якої поспішає графиня Сибіла. Вона обіймає і заспокоює стривожену сновидіннями племінницю.
Дія друга
Парадна зала замку. Раймонда і Сибіла разом із фрейлінами, пажами, подругами готують пишне придворне свято на честь перемоги Жана де Брієна. З'являються гості — знатні дами і сеньйори з навколишніх замків, друзі, трубадури. Усі чекають повернення героя.
Звучать фанфари. Раймонда поспішає до дверей, але перед нею постає гість, якого не чекали — Абдерахман.
Згідно придворного етикету графиня Сибіла люб'язно запрошує сарацинського лицаря, численний почт якого заповнює зал. Не звертаючи ні на кого уваги, Абдерахман пропонує Раймонді руку і серце.
Раймонда розгублена. Почуття обов'язку з одного боку, та наполегливість прекрасного сарацина, який обіцяє їй розкішне життя і насолоди, сіють у її серці сум'яття.
Не вагаючись, Абдерахман огортає дівчину червоним шарфом та намагається забрати з собою. З'являються Жан де Брієн та король Андрій ІІ з лицарями, які щойно повернулися з походу. Між сарацинами і лицарями спалахує сутичка. Владним жестом король зупиняє бій і пропонує Жанові й Абдерахману вирішити суперечку у лицарському двобої.
Здається, щастя на боці сарацина. Ще мить — і Жан де Брієн буде переможеним. Несподівано з'являється Біла Дама, яка надихає лицаря силою. Жан наносить смертельний удар супернику. Схвильована Раймонда кидається до Абдерахмана. Здивований Жан простягає нареченій руку, але вона відвертається від нього. Біла Дама огортає плечі юної графині білим шарфом, і Раймонда враз забуває Абдерахмана. Король з'єднує руки закоханих.
Дія третя
Графиня Сибіла та король Андрій ІІ вітають гостей на весіллі Раймонди та Жана де Брієна, які пронесли своє кохання крізь важкі випробування.
Над замком з'являється Біла Дама.
Примітки
- Станішевський, Юрій. (Українською) . Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- (Українською) . Архів оригіналу за 18 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajmo nda balet na 3 diyi 4 kartini rosijskogo kompozitora Oleksandra Glazunova Napisanij na zamovlennya baletmejstera M Petipa Libreto Mariusa Petipa ta za scenariyem Lidiyi Pashkovoyi V osnovu syuzhetu pokladena licarska legenda pro kohannya Prem yera vidbulas 19 sichnya 1898 roku RajmondaKompozitorGlazunov Oleksandr KostyantinovichLibretistMarius Petipa i dHoreografMarius Petipa Rajmonda u VikishovishiIstoriya postanovokPrem yera vidbulasya na sceni Mariyinskogo teatru 7 sichnya 1898 roku Pershimi vikonavcyami golovnih rolej buli Rajmonda Zhan de Briyen i Abderahman Partiyi podrug Rajmondi vikonali Klemans ta Genriyeta Variaciyi v kartini Son tancuyut Katerina Gelcer ta Harakterni tanci vikonali panaderos saracinskij Mariya Skorsyuk ta mazurka ta Josip Kshesinskij palotas Olga Preobrazhenska ta Variaciya chotiroh tancyuristiv v grand pas Oleksandr Gorskij Sergij i bula povtorena na prem yeri na prohannya publiki sho ye ridkistyu v cholovichomu klasichnomu stili tancyu 21 sichnya 1900 r balet pobachili na sceni Moskovskogo imperatorskogo Bolshogo teatru v interpretaciyi jogo golovnogo baletmejstera Oleksandra Gorskogo de obraz Rajmondi stvorila italijska prima balerina Adelina Dzhuri vrazivshi publiku granichnoyu virtuoznistyu j akademichnoyu chistotoyu klasichnogo tancyu V Mariyinskomu teatri bulo zdijsneno p yat riznih postanovok a u moskovskomu Bolshomu chotiri Baletmejsteri O Gorskij F Lopuhov P Gusyev A Vaganova stvoryuvali vlasni versiyi baletu pragnuli znajti hudozhno cilisne tancyuvalno dramaturgichne rishennya vistavi Postanovka v Ukrayini Na ukrayinskij sceni Rajmonda vpershe z yavilasya v 1934 roci v Harkovi de yiyi samobutnyu postanovku zdijsniv vidatnij horeograf P Virskij razom iz M Bolotovim Na kiyivskij sceni pershu postanovku baletu zdijsniv u 1946 r baletmejster S Sergyeyev V nij brali uchast Ye Yershova L Gerasimchuk O Potapova ta A Minchin Navesni 1974 roku vidatnij ukrayinskij baletmejster Anatolij Shekera stvoriv u spivdruzhbi z dirigentom O Ryabovim i scenografom novatorom Ye Lisikom masshtabnu j yaskravu scenichnu interpretaciyu Rajmondi organichno poyednavshi vlasne plastichne rishennya z tochnim vidtvorennyam horeografichnih struktur j obrazno emocijnoyi atmosferi krashih epizodiv vistavi M Petipa Horeografichna versiya Rajmondi stala vidatnoyu podiyeyu v misteckomu zhitti Ukrayini Nova postanovka Rajmondi stvorena narodnim artistom Ukrayini Viktorom Yaremenkom Dijovi osobiRajmonda grafinya de Doris Bila Dama pokrovitelka rodini de Doris Licar Zhan de Briyen nebizh korolya Andriya II Ugorskogo narechenij Rajmondi Klemans i Genrietta podrugi Racmondi Abderahman saracinskij licar Grafinya Sibila de Doris titka i vihovatelka Rajmondi Korol Andrij II Ugorskij Bernar de Vantadur provansalskij trubadur Seneshal upravitel zamku rodini de Doris Beranzhe akvitanskij trubadurLibretoDiya persha Do zamku zavitali druzi znatni dami trubaduri shob privitati Rajmondu iz dnem narodzhennya Molodij licar Zhan de Briyen yakij proslavivsya ratnimi podvigami prijshov pozdoroviti svoyu narechenu i poproshatisya pered vijskovim pohodom Seneshal povidomlyaye gostyam pro poyavu grafini Sibili yaka privitavshi Zhana de Briyena spovishaye sho zaraz z yavitsya Rajmonda Grafinya Sibila daruye pleminnici vesilne vbrannya i pidvodit do neyi Zhana de Briyena Narechenij osvidchuyetsya u pochuttyah i vruchaye Rajmondi bilij legkij sharf Z yavlyayetsya korol Andrij II Ugorskij iz svoyim pochtom Vin vitaye Rajmondu ta blagoslovlyaye licariv na podvigi Na chest yunoyi gospodarki zamku gosti tancyuyut vals Sered nih i Rajmonda yaka syaye shastyam i radistyu Licari na choli z Zhanom de Briyenom prisyagayut na virnist batkivshini ta vistupayut u pohid Grafinya Sibila i Rajmonda provodzhayut yih Podrugi namagayutsya vidvernuti Rajmondu vid sumnih dumok zaspokoyiti Bilij sharf nagaduye divchini pro kohannya Zhana de Briyena Znenacka nemov vihor vlitaye do zali gordij vladnij saracinskij licar Abderahman yakij bagato chuv pro krasu Rajmondi i prijshov shob vruchiti yij na den narodzhennya dorogi podarunki Zakohavshis u Rajmondu z pershogo poglyadu saracin usuperech pridvornomu etiketu pristrasno osvidchuyetsya u svoyih zhaguchih pochuttyah Jogo osvidchennya lyakaye j vodnochas zavorozhuye divchinu viklikayuchi v dushi neznajomi vidchuttya Abderahman daruye yij vognyano chervonij vkritij koshtovnostyami sharf i strimko znikaye Gosti rozhodyatsya Zbentezhena i rozgublena Rajmonda zvertayetsya za poradoyu do grafini Sibili Prote i vona rozgublena ne mensh nizh pleminnicya u rukah yakoyi dva sharfi bilij i chervonij Rajmonda pritiskaye yih do sercya ne znayuchi komu z licariv nadati perevagu Sibila zaspokoyuye shvilovanu Rajmondu a podrugi shob rozvazhiti divchinu prinosyat lyutnyu Prote Rajmondi ne do veseloshiv Stomlena hvilyuvannyami i perezhivannyami vona zasinaye v krisli Zanurene u temryavu podvir ya zamku vraz oprominyuyetsya misyachnim syajvom Z yavlyayetsya Bila Dama Rajmonda nemov zavorozhena pidnimayetsya z krisla protyaguye yij dva sharfi shob otrimati vidpovid hto z dvoh licariv stane yiyi obrancem Togo kogo obere tvoye serce vidpovidaye pokrovitelka Bila Dama vede Rajmondu u svit charivnih snovidin Pomah bilim sharfom i pered nimi postaye fantastichnij sad opovitij serpankom Serpanok rozviyuyetsya i Rajmonda bachit Zhana de Briyena v otochenni yunih div Vona kidayetsya do narechenogo ale vin velichnij ta strimanij u svoyih pochuttyah do neyi She mit i Zhan de Briyen nemovbi roztaye u marevi serpanku Rajmonda hoche zupiniti narechenogo ale vin znikaye Bila Dama zmahuye chervonim sharfom Pered Rajmondoyu z yavlyayetsya Abderahman Yihnij duet spovnenij pristrasti Divi otochuyut yih namagayuchis rozluchiti Ale Rajmondu ta Abderahmana znovu i znovu tyagne odne do odnogo Bila Dama zmahuye bilim sharfom Vidinnya znikayut Pershi promeni soncya budyat Rajmondu do yakoyi pospishaye grafinya Sibila Vona obijmaye i zaspokoyuye strivozhenu snovidinnyami pleminnicyu Diya druga Paradna zala zamku Rajmonda i Sibila razom iz frejlinami pazhami podrugami gotuyut pishne pridvorne svyato na chest peremogi Zhana de Briyena Z yavlyayutsya gosti znatni dami i senjori z navkolishnih zamkiv druzi trubaduri Usi chekayut povernennya geroya Zvuchat fanfari Rajmonda pospishaye do dverej ale pered neyu postaye gist yakogo ne chekali Abderahman Zgidno pridvornogo etiketu grafinya Sibila lyub yazno zaproshuye saracinskogo licarya chislennij pocht yakogo zapovnyuye zal Ne zvertayuchi ni na kogo uvagi Abderahman proponuye Rajmondi ruku i serce Rajmonda rozgublena Pochuttya obov yazku z odnogo boku ta napoleglivist prekrasnogo saracina yakij obicyaye yij rozkishne zhittya i nasolodi siyut u yiyi serci sum yattya Ne vagayuchis Abderahman ogortaye divchinu chervonim sharfom ta namagayetsya zabrati z soboyu Z yavlyayutsya Zhan de Briyen ta korol Andrij II z licaryami yaki shojno povernulisya z pohodu Mizh saracinami i licaryami spalahuye sutichka Vladnim zhestom korol zupinyaye bij i proponuye Zhanovi j Abderahmanu virishiti superechku u licarskomu dvoboyi Zdayetsya shastya na boci saracina She mit i Zhan de Briyen bude peremozhenim Nespodivano z yavlyayetsya Bila Dama yaka nadihaye licarya siloyu Zhan nanosit smertelnij udar superniku Shvilovana Rajmonda kidayetsya do Abderahmana Zdivovanij Zhan prostyagaye narechenij ruku ale vona vidvertayetsya vid nogo Bila Dama ogortaye plechi yunoyi grafini bilim sharfom i Rajmonda vraz zabuvaye Abderahmana Korol z yednuye ruki zakohanih Diya tretya Grafinya Sibila ta korol Andrij II vitayut gostej na vesilli Rajmondi ta Zhana de Briyena yaki pronesli svoye kohannya kriz vazhki viprobuvannya Nad zamkom z yavlyayetsya Bila Dama PrimitkiStanishevskij Yurij Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 18 sichnya 2022