П'єр Жозеф Прудон | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Pierre-Joseph Proudhon | ||||
Народження | 15 січня 1809 Безансон, Французька імперія | |||
Смерть | 19 січня 1865 (56 років) Пассі, Французька імперія | |||
Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
Громадянство (підданство) | Франція[1][2][3] | |||
Знання мов | | |||
Ім'я при народженні | фр. Pierre-Joseph Proudhon | |||
Діяльність | | |||
Основні інтереси | політика, економіка, історія | |||
Значні ідеї | мютюелізм | |||
Вплинув | Маркс, Бакунін, Жорж Сорель | |||
Зазнав впливу | | |||
Відомі студенти | d | |||
Визначний твір | | |||
Посада | депутат Національної асамблеї Франції | |||
Партія | d | |||
Конфесія | атеїзм | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | | |||
Автограф | ||||
| ||||
П'єр Жозеф Прудон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
П'єр Жозе́ф Прудо́н (1809–1865) — французький соціаліст, один із засновників анархізму. У творах «Що таке власність?» (1840), «Система економічних суперечностей, або філософія злиденності» (1846) виклав програму, яка заперечувала будь-яку політичну боротьбу і державу взагалі. Дійсна свобода, на його думку, несумісна з будь-якою політичною владою. Тому він заперечував всяку державність як основне суспільне зло. Найважливіша основа свободи особи — дрібна приватна власність. Як ідеал Прудон висував суспільну асоціацію дрібних власників, що мали б рівну за розмірами власність. Виступав за «третю форму суспільства», синтез спільності й власності — тобто суспільство не комуністичне, але й не капіталістичне. Саме цей ідеальний стан Прудон і називав анархією. Якщо людина певною мірою підкоряється суспільству чи державі то, на думку Прудона, утворюється згубна «авторитарна й комуністична організація». Захищаючи інтереси дрібних приватних власників, він створив вчення про мютюелізм.
Біографія
Народився у французькому місті Безансон в сім'ї бідного пивовара. Навчався в коледжі, працював робітником у друкарні, займався самоосвітою. 1840 р. видає в Парижі книжку «Що таке власність», в якій гостро критикує капіталізм і кидає виклик буржуазії, проголосивши своє знамените гасло — «власність — це крадіжка». 1846 р. він видав книжку «Система економічних суперечностей або Філософія злиденності», на яку К. Маркс відповів своєю працею «Злидні філософії».
У творі Прудона викладено систему його економічних поглядів, в основу яких узято було ідеї дрібнобуржуазного соціалізму. У наступних працях він розробляє проекти «реформування» капіталізму. Це реформування Прудон сподівається здійснити через викуп робітниками засобів виробництва в буржуазії, створення майстерень і підприємств на акціонерній основі, що в них робітники-акціонери будуть працювати й одержувати продукти за собівартістю.
1848 р. Прудона обрали членом Національних зборів від паризьких робітників. На розгляд зборів він вносить проект податкової реформи і створення «Народного банку», але проект не був прийнятий. 1849 р. Прудон сам зробив спробу втілити ідею створення «Народного банку» в життя через організацію акціонерного товариства, але вона виявилась безрезультатною (банк проіснував два місяці). Невдалою була і його діяльність як видавця газет. За досить гостру критику капіталізму Прудона двічі заарештовували.
Погляди
Методології Прудона притаманний ідеалізм і суб'єктивізм. Економічні категорії він розглядає як втілення «абсолютного розуму», як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати в дослідженні (гегелівський діалектичний метод), Прудон обмежує його, по суті, намаганням виявити в категоріях і економічних процесах «добрі» і «погані» сторони. Отже, економічні категорії та економічні явища він розглядає не як єдність суперечностей, а як механічне поєднання протилежних властивостей. Керуючись таким підходом, Прудон уважав, що завжди можна зберегти добрі сторони й позбутись поганих. Це стосується як економічних категорій, так і капіталістичного виробництва в цілому.
Теорія цінності
Цінність Прудон розглядає як вічну абстрактну категорію, що є носієм двох абстрактних протилежних ідей: ідеї споживчої цінності і ідеї мінової цінності. Між споживчою цінністю і міновою цінністю існує «антиномія» — протилежність. Споживча цінність виступає як втілення достатку, багатства, а мінова — як відображення винятковості.
Примиренням цих суперечливих сторін синтезом споживчої й мінової цінностей у Прудона виступає конституйована або синтетична цінність. Вона встановлюється в обміні. Обмін, писав Прудон, об'єднує елементи багатства, створені різними галузями виробництва, в одне ціле. Саме обмін робить цінність конституйованою.
У процесі обміну, на ринку, відбувається своєрідний добір продуктів. Одні з них суспільство визнає за цінності і включає до складу суспільного багатства. Інші — ні. Створює й комбінує елементи багатства згідно із «законом пропорційності цінностей» лише праця. Виходячи з цього закону Прудон називає конституйовану синтетичну цінність пропорційною.
Отже, конституйована цінність, на думку Прудона, виникає в обміні та обов'язково реалізується на ринку. Вона є конституйованою, тому що передбачає злиття, комбінування окремих елементів багатства в одне ціле, синтетичною, тому що знімає протилежність споживчої й мінової цінностей, пропорційною, оскільки виникає в результаті встановлення працею пропорцій, що в них відбувається комбінування елементів багатства.
Для подолання труднощів товарного виробництва (затоварювання, диспропорції тощо) потрібно, на думку Прудона, кожний товар наділити конституйованою цінністю, гарантувати його реалізацію. Своєю теорією конституйованої цінності Прудон намагається усунути суперечності капіталістичного товарного виробництва, суперечність між товаром і грошима, надавши самому товару властивостей, притаманних грошам.
У теорії цінності Прудона важливим є те, що вона поєднує мінову концепцію цінності з трудовою концепцією і визнає два джерела цінності — обмін і працю.
Економічна програма Прудона
Як дрібнобуржуазний ідеолог Прудон зв'язував причини труднощів дрібного виробника з недоліками обміну, з проблемою збуту. Основною причиною зубожіння й несправедливості він оголошує обмін і гроші. І саме з цих позицій опрацьовує економічну програму реформування капіталізму через реформування обміну.
Прудон хоче зберегти товарне виробництво, в якому бачить вершину людської свободи й особистої незалежності. Він обстоює дрібну власність і передачу великих виробництв у власність їхніх колективів. Панування дрібних товаровиробників, на його думку, зумовить обмін за трудовим еквівалентом. Для сприяння дрібним виробникам у реалізації продукції Прудон пропонував і зробив спробу створити обмінний банк — «Народний банк». Банк приймав би від товаровиробників товари і видавав би їм трудові талони, «робочі гроші», які засвідчували б кількість праці, витраченої на виготовлення товару. За ці «робочі гроші» товаровиробник і одержував би в банку потрібні йому інші товари. Запровадженням «робочих грошей» замість реальних Прудон сподівався встановити в суспільстві рівність і справедливість, позбутися експлуатації, оскільки кожен одержував би стільки, скільки виробив сам, залишити «добрі» сторони товарного виробництва й ліквідувати «погані».
Ці дрібнобуржуазні ілюзії було породжено недостатнім розумінням Прудоном таких категорій, як гроші, товар, прибуток, капітал та й самої суті капіталістичного виробництва, з ідеєю реформування якого через обмін він виступав.
Капітал Прудон переважно трактує як гроші, вважаючи провідною його формою тільки капітал позичковий. Процент, на думку Прудона, — це та єдина форма, в якій втілено неоплачену працю робітника. Прибуток Прудон розглядає як різновид заробітної плати.
Оскільки економічною основою експлуатації у Прудона є процент, то зниження ставки процента «примусовими законами» і зведення її до нуля — це шлях до одержання робітниками повного продукту своєї праці. Керуючись такою логікою, він розвиває ідею «дарового кредиту». Виступаючи проти грошей, Прудон водночас пропонував надавати через банк робітникам і товаровиробникам безпроцентний кредит у грошовій формі. Надання «дарового кредиту» усуває можливість позичати гроші під проценти і тим самим, на думку Прудона, ліквідує експлуатацію.
Внаслідок такої реформи (надання всім і кожному «дарового кредиту») здійсниться не лише «злиття класів», бо залишатимуться лише трудящі, які обмінюватимуться продуктами відповідно до їхньої ціни, уряд теж стане непотрібним, оскільки буде гарантовано справедливість у процесі обміну, усі будуть рівними, і зникнуть джерела конфліктів.
Прудон є противником як буржуазної демократії і монархії, так і комунізму. Рушійною силою суспільства він вважає клас дрібних виробників, економічну основу якого становить дрібна власність і якому притаманна певна відокремленість, ізольованість. Його члени не повинні об'єднуватися в жодні державно-суспільні організації. Прудон взагалі виступає проти держави. Зв'язок між окремими господарствами має здійснюватись через обмін і взаємодопомогу.
Дрібнобуржуазний соціалізм Прудона мав значне поширення в другій половині XIX ст. у багатьох європейських країнах. Його ідеї сприйняли бакуністи, а згодом анархо-синдикалісти.
Основні твори
- Що таке власність? або Дослід про принцип права і влади (Qu'est-ce que la propriété ? ou Recherche sur le principe du Droit et du Gouvernement, 1840)
- Система економічних протиріч, або Філософія злиднів (Système des contradictions économiques ou Philosophie de la misère, 1846)
- Загальне уявлення про революцію в XIX ст. (Idée générale de la révolution au XIXe siècle, 1851)
- Про принцип федеративности (Du principe Fédératif, 1863)
- Теорія власности (Théorie de la propriété, 1866)
Примітки
- http://www.theguardian.com/books/booksblog/2007/jan/08/week
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/331018/Ferdinand-Lassalle
- LIBRIS — 2018.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Bibliothèque nationale de France Record #11920705x // BnF catalogue général — Paris: BnF.
Література
- О. Мицюк. Пьєр Прудон. — Прага: Український вільний університет, 1923. — 25 стор.
- Прудон, П'єр Жозеф // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 532. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Прудон П. Ж. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 188. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: П'єр Жозеф Прудон |
- Лист Карла Маркса П. В. Анненкові (про Прудона і його книжку «Філософія злиднів») (1846)
- Карл Маркс. Злидні філософії. Відповідь на «Філософію злиднів» Прудона (1847)
- Лист Карла Маркса Й. Б. Швайцерові (про Прудона) (1865)
- Панас Феденко. Михайло Драгоманов і Пєр Жозеф Прудон (1932)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width P yer Zhozef Prudonfr Pierre Joseph ProudhonNarodzhennya 15 sichnya 1809 1809 01 15 Bezanson Francuzka imperiyaSmert 19 sichnya 1865 1865 01 19 56 rokiv Passi Francuzka imperiyaPohovannya cvintar MonparnasGromadyanstvo piddanstvo Franciya 1 2 3 Znannya mov francuzka 4 5 Im ya pri narodzhenni fr Pierre Joseph ProudhonDiyalnist ekonomist sociolog politik zhurnalist pismennik drukarOsnovni interesi politika ekonomika istoriyaZnachni ideyi myutyuelizmVplinuv Marks Bakunin Zhorzh SorelZaznav vplivu Gegel Sen Simon Karl Marks RussoVidomi studenti dViznachnij tvir d d d d i dPosada deputat Nacionalnoyi asambleyi FranciyiPartiya dKonfesiya ateyizmU shlyubi z dDiti d 6 Avtograf P yer Zhozef Prudon u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah P yer Zhoze f Prudo n 1809 1865 francuzkij socialist odin iz zasnovnikiv anarhizmu U tvorah Sho take vlasnist 1840 Sistema ekonomichnih superechnostej abo filosofiya zlidennosti 1846 viklav programu yaka zaperechuvala bud yaku politichnu borotbu i derzhavu vzagali Dijsna svoboda na jogo dumku nesumisna z bud yakoyu politichnoyu vladoyu Tomu vin zaperechuvav vsyaku derzhavnist yak osnovne suspilne zlo Najvazhlivisha osnova svobodi osobi dribna privatna vlasnist Yak ideal Prudon visuvav suspilnu asociaciyu dribnih vlasnikiv sho mali b rivnu za rozmirami vlasnist Vistupav za tretyu formu suspilstva sintez spilnosti j vlasnosti tobto suspilstvo ne komunistichne ale j ne kapitalistichne Same cej idealnij stan Prudon i nazivav anarhiyeyu Yaksho lyudina pevnoyu miroyu pidkoryayetsya suspilstvu chi derzhavi to na dumku Prudona utvoryuyetsya zgubna avtoritarna j komunistichna organizaciya Zahishayuchi interesi dribnih privatnih vlasnikiv vin stvoriv vchennya pro myutyuelizm BiografiyaNarodivsya u francuzkomu misti Bezanson v sim yi bidnogo pivovara Navchavsya v koledzhi pracyuvav robitnikom u drukarni zajmavsya samoosvitoyu 1840 r vidaye v Parizhi knizhku Sho take vlasnist v yakij gostro kritikuye kapitalizm i kidaye viklik burzhuaziyi progolosivshi svoye znamenite gaslo vlasnist ce kradizhka 1846 r vin vidav knizhku Sistema ekonomichnih superechnostej abo Filosofiya zlidennosti na yaku K Marks vidpoviv svoyeyu praceyu Zlidni filosofiyi U tvori Prudona vikladeno sistemu jogo ekonomichnih poglyadiv v osnovu yakih uzyato bulo ideyi dribnoburzhuaznogo socializmu U nastupnih pracyah vin rozroblyaye proekti reformuvannya kapitalizmu Ce reformuvannya Prudon spodivayetsya zdijsniti cherez vikup robitnikami zasobiv virobnictva v burzhuaziyi stvorennya majsteren i pidpriyemstv na akcionernij osnovi sho v nih robitniki akcioneri budut pracyuvati j oderzhuvati produkti za sobivartistyu 1848 r Prudona obrali chlenom Nacionalnih zboriv vid parizkih robitnikiv Na rozglyad zboriv vin vnosit proekt podatkovoyi reformi i stvorennya Narodnogo banku ale proekt ne buv prijnyatij 1849 r Prudon sam zrobiv sprobu vtiliti ideyu stvorennya Narodnogo banku v zhittya cherez organizaciyu akcionernogo tovaristva ale vona viyavilas bezrezultatnoyu bank proisnuvav dva misyaci Nevdaloyu bula i jogo diyalnist yak vidavcya gazet Za dosit gostru kritiku kapitalizmu Prudona dvichi zaareshtovuvali PoglyadiMetodologiyi Prudona pritamannij idealizm i sub yektivizm Ekonomichni kategoriyi vin rozglyadaye yak vtilennya absolyutnogo rozumu yak vichni ideyi vidirvani vid realnoyi dijsnosti Namagayuchis zastosuvati v doslidzhenni gegelivskij dialektichnij metod Prudon obmezhuye jogo po suti namagannyam viyaviti v kategoriyah i ekonomichnih procesah dobri i pogani storoni Otzhe ekonomichni kategoriyi ta ekonomichni yavisha vin rozglyadaye ne yak yednist superechnostej a yak mehanichne poyednannya protilezhnih vlastivostej Keruyuchis takim pidhodom Prudon uvazhav sho zavzhdi mozhna zberegti dobri storoni j pozbutis poganih Ce stosuyetsya yak ekonomichnih kategorij tak i kapitalistichnogo virobnictva v cilomu Teoriya cinnosti Cinnist Prudon rozglyadaye yak vichnu abstraktnu kategoriyu sho ye nosiyem dvoh abstraktnih protilezhnih idej ideyi spozhivchoyi cinnosti i ideyi minovoyi cinnosti Mizh spozhivchoyu cinnistyu i minovoyu cinnistyu isnuye antinomiya protilezhnist Spozhivcha cinnist vistupaye yak vtilennya dostatku bagatstva a minova yak vidobrazhennya vinyatkovosti Primirennyam cih superechlivih storin sintezom spozhivchoyi j minovoyi cinnostej u Prudona vistupaye konstitujovana abo sintetichna cinnist Vona vstanovlyuyetsya v obmini Obmin pisav Prudon ob yednuye elementi bagatstva stvoreni riznimi galuzyami virobnictva v odne cile Same obmin robit cinnist konstitujovanoyu U procesi obminu na rinku vidbuvayetsya svoyeridnij dobir produktiv Odni z nih suspilstvo viznaye za cinnosti i vklyuchaye do skladu suspilnogo bagatstva Inshi ni Stvoryuye j kombinuye elementi bagatstva zgidno iz zakonom proporcijnosti cinnostej lishe pracya Vihodyachi z cogo zakonu Prudon nazivaye konstitujovanu sintetichnu cinnist proporcijnoyu Otzhe konstitujovana cinnist na dumku Prudona vinikaye v obmini ta obov yazkovo realizuyetsya na rinku Vona ye konstitujovanoyu tomu sho peredbachaye zlittya kombinuvannya okremih elementiv bagatstva v odne cile sintetichnoyu tomu sho znimaye protilezhnist spozhivchoyi j minovoyi cinnostej proporcijnoyu oskilki vinikaye v rezultati vstanovlennya praceyu proporcij sho v nih vidbuvayetsya kombinuvannya elementiv bagatstva Dlya podolannya trudnoshiv tovarnogo virobnictva zatovaryuvannya disproporciyi tosho potribno na dumku Prudona kozhnij tovar nadiliti konstitujovanoyu cinnistyu garantuvati jogo realizaciyu Svoyeyu teoriyeyu konstitujovanoyi cinnosti Prudon namagayetsya usunuti superechnosti kapitalistichnogo tovarnogo virobnictva superechnist mizh tovarom i groshima nadavshi samomu tovaru vlastivostej pritamannih grosham U teoriyi cinnosti Prudona vazhlivim ye te sho vona poyednuye minovu koncepciyu cinnosti z trudovoyu koncepciyeyu i viznaye dva dzherela cinnosti obmin i pracyu Ekonomichna programa Prudona Yak dribnoburzhuaznij ideolog Prudon zv yazuvav prichini trudnoshiv dribnogo virobnika z nedolikami obminu z problemoyu zbutu Osnovnoyu prichinoyu zubozhinnya j nespravedlivosti vin ogoloshuye obmin i groshi I same z cih pozicij opracovuye ekonomichnu programu reformuvannya kapitalizmu cherez reformuvannya obminu Prudon hoche zberegti tovarne virobnictvo v yakomu bachit vershinu lyudskoyi svobodi j osobistoyi nezalezhnosti Vin obstoyuye dribnu vlasnist i peredachu velikih virobnictv u vlasnist yihnih kolektiviv Panuvannya dribnih tovarovirobnikiv na jogo dumku zumovit obmin za trudovim ekvivalentom Dlya spriyannya dribnim virobnikam u realizaciyi produkciyi Prudon proponuvav i zrobiv sprobu stvoriti obminnij bank Narodnij bank Bank prijmav bi vid tovarovirobnikiv tovari i vidavav bi yim trudovi taloni robochi groshi yaki zasvidchuvali b kilkist praci vitrachenoyi na vigotovlennya tovaru Za ci robochi groshi tovarovirobnik i oderzhuvav bi v banku potribni jomu inshi tovari Zaprovadzhennyam robochih groshej zamist realnih Prudon spodivavsya vstanoviti v suspilstvi rivnist i spravedlivist pozbutisya ekspluataciyi oskilki kozhen oderzhuvav bi stilki skilki virobiv sam zalishiti dobri storoni tovarnogo virobnictva j likviduvati pogani Ci dribnoburzhuazni ilyuziyi bulo porodzheno nedostatnim rozuminnyam Prudonom takih kategorij yak groshi tovar pributok kapital ta j samoyi suti kapitalistichnogo virobnictva z ideyeyu reformuvannya yakogo cherez obmin vin vistupav Kapital Prudon perevazhno traktuye yak groshi vvazhayuchi providnoyu jogo formoyu tilki kapital pozichkovij Procent na dumku Prudona ce ta yedina forma v yakij vtileno neoplachenu pracyu robitnika Pributok Prudon rozglyadaye yak riznovid zarobitnoyi plati Oskilki ekonomichnoyu osnovoyu ekspluataciyi u Prudona ye procent to znizhennya stavki procenta primusovimi zakonami i zvedennya yiyi do nulya ce shlyah do oderzhannya robitnikami povnogo produktu svoyeyi praci Keruyuchis takoyu logikoyu vin rozvivaye ideyu darovogo kreditu Vistupayuchi proti groshej Prudon vodnochas proponuvav nadavati cherez bank robitnikam i tovarovirobnikam bezprocentnij kredit u groshovij formi Nadannya darovogo kreditu usuvaye mozhlivist pozichati groshi pid procenti i tim samim na dumku Prudona likviduye ekspluataciyu Vnaslidok takoyi reformi nadannya vsim i kozhnomu darovogo kreditu zdijsnitsya ne lishe zlittya klasiv bo zalishatimutsya lishe trudyashi yaki obminyuvatimutsya produktami vidpovidno do yihnoyi cini uryad tezh stane nepotribnim oskilki bude garantovano spravedlivist u procesi obminu usi budut rivnimi i zniknut dzherela konfliktiv Prudon ye protivnikom yak burzhuaznoyi demokratiyi i monarhiyi tak i komunizmu Rushijnoyu siloyu suspilstva vin vvazhaye klas dribnih virobnikiv ekonomichnu osnovu yakogo stanovit dribna vlasnist i yakomu pritamanna pevna vidokremlenist izolovanist Jogo chleni ne povinni ob yednuvatisya v zhodni derzhavno suspilni organizaciyi Prudon vzagali vistupaye proti derzhavi Zv yazok mizh okremimi gospodarstvami maye zdijsnyuvatis cherez obmin i vzayemodopomogu Dribnoburzhuaznij socializm Prudona mav znachne poshirennya v drugij polovini XIX st u bagatoh yevropejskih krayinah Jogo ideyi sprijnyali bakunisti a zgodom anarho sindikalisti Osnovni tvoriSho take vlasnist abo Doslid pro princip prava i vladi Qu est ce que la propriete ou Recherche sur le principe du Droit et du Gouvernement 1840 Sistema ekonomichnih protirich abo Filosofiya zlidniv Systeme des contradictions economiques ou Philosophie de la misere 1846 Zagalne uyavlennya pro revolyuciyu v XIX st Idee generale de la revolution au XIXe siecle 1851 Pro princip federativnosti Du principe Federatif 1863 Teoriya vlasnosti Theorie de la propriete 1866 Primitkihttp www theguardian com books booksblog 2007 jan 08 week http www britannica com EBchecked topic 331018 Ferdinand Lassalle LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Bibliotheque nationale de France Record 11920705x BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191LiteraturaO Micyuk Pyer Prudon Praga Ukrayinskij vilnij universitet 1923 25 stor Prudon P yer Zhozef Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 532 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaPrudon P Zh Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 188 ISBN 966 7492 05 2 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro P yer Zhozef Prudon List Karla Marksa P V Annenkovi pro Prudona i jogo knizhku Filosofiya zlidniv 1846 Karl Marks Zlidni filosofiyi Vidpovid na Filosofiyu zlidniv Prudona 1847 List Karla Marksa J B Shvajcerovi pro Prudona 1865 Panas Fedenko Mihajlo Dragomanov i Pyer Zhozef Prudon 1932