Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

ПінтадоПінтадо підвид D c australe на південний схід від Тасманії Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна кл

Пінтадо

Пінтадо
Пінтадо
image
Пінтадо (підвид D. c. australe, на південний схід від Тасманії)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Рід: Пінтадо (Daption)
Stephens, 1826
Вид: Пінтадо
Біноміальна назва
Daption capense
(Linnaeus, 1758)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Procellaria capensis Linnaeus, 1758
Посилання
image Вікісховище: Daption capense
image Віківиди: Daption capense
image EOL: 45512104
image ITIS: 174534
image МСОП: 22697879
image NCBI: 37055
Fossilworks: 374026

Пінта́до (Daption capense) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в Південній півкулі. Це єдиний представник монотипового роду Пінтадо (Daption).

Опис

image
Пінтадо (підвид D. c. capense)
image
Пінтадо (острів Кінг-Джордж)
image
Пінтадо
image
Пінтадо
image
Пінтадо

Пінтадо — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35-40 см, розмах крил 80-90 см, вага 340—528 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, шия і верхня частина спини чорні. Спина і верхня сторона крил чорно-білі, плямисті, на крилах великі білі плями, кінчики крил чорні. Надхвістя і верхня сторона хвоста білі, поцятковані чорними плямами, на кінці хвоста широка чорна смуга. Нижня частина тіла біла, нижня сторона крил біла з чорними краями. Дзьоб і лапи чорні.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

Поширення і екологія

Пінтадо гніздяться на багатьох островах Антарктики та Субантарктики, основні місця їх гніздування знаходяться на Антарктичному півострові, на Новій Джорджії, на островах Баллені і Кергелен, а також на островах моря Скоша. Під час сезону розмноження вони зустрічаються у водах антарктичного шельфу, а взимку переміщуються на північ, досягаючи Анголи і Галапагоських островів. В цей період вони часто зустрічаються біля берегів Південної Африки і Південної Америки, де Бенгельські і Перуанські течії підіймають до поверхні холодні глибинні океанічні води, багаті на поживні речовини.

Пінтадо ведуть пелагічний спосіб життя, особливо взимку. Їх раціон на 40 % складається з ракоподібних, зокрема з криля, також ці птахи живляться рибою, кальмарами і падлом. Вони добувають їжу, хапаючи її з поверхні води, пірнаючи або фільтруючи морську воду. Пінтадо часто слідують за траулерами та іншими риболовецькими судами, утворюючи зграї. В морі ці птахи ведуть сере дуже агресивно, як по відношенню до своїх родичів, так і до інших птахів.

Пінтадо є моногамними птахами, гніздяться у листопаді-січні, утворюючи відносно невеликі колонії в тріщинах серед скель, на кам'янистому ґрунті або серед валунів, не далі, ніж за кілометр від моря. Гнізда робляться з гальки і розміщуються під скелею, що нависає над ним. Одне біле яйце розміром 53×38 мм відкладається в середині-наприкінці листопада, інкубаційний період триває 41-50 днів. Насиджують і самиці, і самці, змінюючи один одного через кілька днів. Після вилуплення, пташенята ще приблизно 10 днів зігріваються батьківським теплом, поки вони не стають достатьно великими, щоб самостійно регулювати температуру свого тіла. У березні, через 48-57 днів після вилуплення, пташенята покидають гніздо. Вони набувають статевої зрілості у віці 3 років, однак перше успішне розмноження вони зазвичай здійснюють у 6 років. Тривалість життя пінтадо становить 18 років.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, загальна популяція пінтадо становить понад 2 мільйони птахів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Daption capense: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
  2. Stephens, James Francis (1826). Shaw, George (ред.). General Zoology, or Systematic Natural History: Volume 13, Part 1. London: Kearsley et al. с. 239.
  3. Edwards, George (1747). A Natural History of Uncommon Birds. Т. II. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 90, Plate 90.
  4. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 132.
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  6. Marchant, S.; Higgins, P.G., ред. (1990). Daption capese Cape Petrel (PDF). Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds. Volume 1: Ratites to ducks; Part A, Ratites to petrels. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. с. 391—402. ISBN .
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
  8. Hauber, Mark E. (1 серпня 2014). The Book of Eggs: A Life-Size Guide to the Eggs of Six Hundred of the World's Bird Species. Chicago: University of Chicago Press. с. 41. ISBN .

Джерела

  • Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
  • Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
  • Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,

Посилання

  • Ehrlich, Paul R.; Dobkin, David, S.; Wheye, Darryl (1988). The Birders Handbook (вид. First). New York, NY: Simon & Schuster. с. 29–31. ISBN .
  • Gotch, A. F. (1995). Albatrosses, Fulmars, Shearwaters, and Petrels. Latin Names Explained A Guide to the Scientific Classifications of Reptiles, Birds & Mammals. New York, NY: Facts on File. с. 191—192. ISBN .
  • ; Greensmith, A. (1993). Bunting, E. (ред.). Birds of the World. New York, NY: Dorling Kindersley. с. 50. ISBN .
  • ZipCode Zoo (3 липня 2009). . BayScience Foundation. Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 20 липня 2009.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

PintadoPintado pidvid D c australe na pivdennij shid vid Tasmaniyi Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Pintado Daption Stephens 1826Vid PintadoBinomialna nazvaDaption capense Linnaeus 1758 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiProcellaria capensis Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Daption capenseVikividi Daption capenseEOL 45512104ITIS 174534MSOP 22697879NCBI 37055Fossilworks 374026 Pinta do Daption capense vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye v Pivdennij pivkuli Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Pintado Daption OpisPintado pidvid D c capense Pintado ostriv King Dzhordzh PintadoPintadoPintado Pintado morskij ptah serednogo rozmiru serednya dovzhina yakogo stanovit 35 40 sm rozmah kril 80 90 sm vaga 340 528 g Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Golova shiya i verhnya chastina spini chorni Spina i verhnya storona kril chorno bili plyamisti na krilah veliki bili plyami kinchiki kril chorni Nadhvistya i verhnya storona hvosta bili pocyatkovani chornimi plyamami na kinci hvosta shiroka chorna smuga Nizhnya chastina tila bila nizhnya storona kril bila z chornimi krayami Dzob i lapi chorni PidvidiVidilyayut dva pidvidi D c capense Linnaeus 1758 gnizdyatsya na uzberezhzhi Antarktidi ta na ostrovah Subantarktiki vid Novoyi Dzhordzhiyi do arhipelagu Kergelen ostroviv Gerd i Makkuori D c australe Mathews 1913 gnizdyatsya na subantarktichnih ostrovah Novoyi Zelandiyi Chatem Baunti Balleni Kempbell ostrovi Antipodiv Oklendski ostrovi i ostrovi en Poshirennya i ekologiyaPintado gnizdyatsya na bagatoh ostrovah Antarktiki ta Subantarktiki osnovni miscya yih gnizduvannya znahodyatsya na Antarktichnomu pivostrovi na Novij Dzhordzhiyi na ostrovah Balleni i Kergelen a takozh na ostrovah morya Skosha Pid chas sezonu rozmnozhennya voni zustrichayutsya u vodah antarktichnogo shelfu a vzimku peremishuyutsya na pivnich dosyagayuchi Angoli i Galapagoskih ostroviv V cej period voni chasto zustrichayutsya bilya beregiv Pivdennoyi Afriki i Pivdennoyi Ameriki de Bengelski i Peruanski techiyi pidijmayut do poverhni holodni glibinni okeanichni vodi bagati na pozhivni rechovini Pintado vedut pelagichnij sposib zhittya osoblivo vzimku Yih racion na 40 skladayetsya z rakopodibnih zokrema z krilya takozh ci ptahi zhivlyatsya riboyu kalmarami i padlom Voni dobuvayut yizhu hapayuchi yiyi z poverhni vodi pirnayuchi abo filtruyuchi morsku vodu Pintado chasto sliduyut za traulerami ta inshimi riboloveckimi sudami utvoryuyuchi zgrayi V mori ci ptahi vedut sere duzhe agresivno yak po vidnoshennyu do svoyih rodichiv tak i do inshih ptahiv Pintado ye monogamnimi ptahami gnizdyatsya u listopadi sichni utvoryuyuchi vidnosno neveliki koloniyi v trishinah sered skel na kam yanistomu grunti abo sered valuniv ne dali nizh za kilometr vid morya Gnizda roblyatsya z galki i rozmishuyutsya pid skeleyu sho navisaye nad nim Odne bile yajce rozmirom 53 38 mm vidkladayetsya v seredini naprikinci listopada inkubacijnij period trivaye 41 50 dniv Nasidzhuyut i samici i samci zminyuyuchi odin odnogo cherez kilka dniv Pislya viluplennya ptashenyata she priblizno 10 dniv zigrivayutsya batkivskim teplom poki voni ne stayut dostatno velikimi shob samostijno regulyuvati temperaturu svogo tila U berezni cherez 48 57 dniv pislya viluplennya ptashenyata pokidayut gnizdo Voni nabuvayut statevoyi zrilosti u vici 3 rokiv odnak pershe uspishne rozmnozhennya voni zazvichaj zdijsnyuyut u 6 rokiv Trivalist zhittya pintado stanovit 18 rokiv ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv zagalna populyaciya pintado stanovit ponad 2 miljoni ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Daption capense informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 veresnya 2022 Stephens James Francis 1826 Shaw George red General Zoology or Systematic Natural History Volume 13 Part 1 London Kearsley et al s 239 Edwards George 1747 A Natural History of Uncommon Birds T II London Printed for the author at the College of Physicians s 90 Plate 90 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 vid 10th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 132 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Marchant S Higgins P G red 1990 Daption capese Cape Petrel PDF Handbook of Australian New Zealand amp Antarctic Birds Volume 1 Ratites to ducks Part A Ratites to petrels Melbourne Victoria Oxford University Press s 391 402 ISBN 978 0 19 553068 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 veresnya 2022 Hauber Mark E 1 serpnya 2014 The Book of Eggs A Life Size Guide to the Eggs of Six Hundred of the World s Bird Species Chicago University of Chicago Press s 41 ISBN 978 0 226 05781 1 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1PosilannyaEhrlich Paul R Dobkin David S Wheye Darryl 1988 The Birders Handbook vid First New York NY Simon amp Schuster s 29 31 ISBN 0 671 65989 8 Gotch A F 1995 Albatrosses Fulmars Shearwaters and Petrels Latin Names Explained A Guide to the Scientific Classifications of Reptiles Birds amp Mammals New York NY Facts on File s 191 192 ISBN 0 8160 3377 3 Greensmith A 1993 Bunting E red Birds of the World New York NY Dorling Kindersley s 50 ISBN 1 56458 295 7 ZipCode Zoo 3 lipnya 2009 BayScience Foundation Arhiv originalu za 9 chervnya 2012 Procitovano 20 lipnya 2009 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ