Підга́йчики — село Коломийського району Івано-Франківської області.
село Підгайчики | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Рада | Підгайчиківська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1457 рік |
Населення | 2657 |
Площа | 21,54 км² |
Густота населення | 123,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78256 |
Телефонний код | +380 03433 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°33′54″ пн. ш. 25°10′48″ сх. д. / 48.56500° пн. ш. 25.18000° сх. д.Координати: 48°33′54″ пн. ш. 25°10′48″ сх. д. / 48.56500° пн. ш. 25.18000° сх. д. |
Водойми | Турка |
Відстань до районного центру | 12 км |
Найближча залізнична станція | Підгайчики |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78256, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Підгайчики, вул. Соборна 12а |
Карта | |
Підгайчики | |
Підгайчики | |
Мапа | |
Підгайчики у Вікісховищі |
Орган місцевого самоврядування — Підгайчиківська сільська рада.
Розташування
Село розкинулося над річкою Турка (притока Пруту), за 12 км від районного центру. Є залізничний зупинний пункт Підгайчики. Через село проходить шосе Р24.
Історія
Село вперше згадується в писемних джерелах 1457 року, тоді воно називалося Підгайцями: «1457, 1 січня, шляхетний Іоан Кола з Мартинова записав шляхетній Ядвізі, своїй дружині, дідичці з Мартинова, 1000 марок від своєї особистої щедроти зі своїх сіл Хлебичин, Рошана в Галицькому дистрикті, Підгайче в Коломийському. Якщо ж Іоанові доведеться раніше відійти з цього світу, тоді Ядвіга, будучи вдовою або вийшовши вдруге заміж, матиме їх на весь час свого життя. Якщо вона помре, дібра відійдуть до спадкоємців Іоана без жодного звільнення в 1000 марок». Власниками села були галицький підстолій Ян Кола, після його смерті (1468 року) з 1473 року спільно брати Ян, Павел, Пйотр Коли.
На території села виявлено 14 археологічних поселень, частина артефактів з яких зберігається у шкільному музеї. Знайдені пам’ятки доби палеоліту, раннього мезоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської, голіградської, , пшеворської культур, культури карпатських курганів, Київської Русі.
Упродовж XV—XIX ст. селяни з Підгайчик брали активну участь у Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б.Хмельницького, сприяли діяльності опришків. В XIX ст. відбулось культурне і економічне піднесення в селі. Цьому сприяло скасування панщини 1848 р., відкриття школи 1872 р., будівництво залізниці 1888 р., будівництво гуральні. Чималий внесок у розвиток економіки зробили поміщики.
В XX столітті жителі села Підгайчики відчули на собі численні політичні, економічні і культурні зміни.
У червні 1931 року, підпільний комсомольський комітет села Підгайчики вирішив провести акт непокори і добитись більшої платні і зменшення робочого дня. Замість 60 грош платні вимагали 1,20 злотих і добивались десятигодинного робочого дня. Не зважаючи на втручання поліції і спроби пана Богусевича найняти робітників з інших сіл, селяни Підгайчик таки досягли своєї мети і їх вимоги були виконані.
На 01.01.1939 в селі проживало 2530 мешканців, з них 2350 українців-грекокатоликів, 130 українців-латинників, 30 поляків, 10 євреїв і 10 німців. Село входило до складу ґміни Ґвоздзєц Място Коломийського повіту Станиславівського воєводства Польщі.
У період Другої світової війни жителі Підгайчик були у складі Червоної Армії, дивізії СС «Галичина», у лавах УПА. Не обминули селян і репресії радянського партійного керівництва, багато людей було вивезено на Сибір, фізично знищено, зруйновано багато каплиць, хрестів. З 60-х років в селі відбулося потужне економічне зростання завдяки діяльності Василя Ткачука.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2646 | 99.59% |
російська | 10 | 0.38% |
польська | 1 | 0.03% |
Усього | 2657 | 100% |
Церква
Храм Благовіщення Пречистої Діви Марії 1854 р. — пам'ятка архітектури місцевого значення № 828. Настоятель — митр. прот. Михайло Сметанюк. У 2016 р. перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.
Сучасність
В селі є загальноосвітня школа І-III ст., збудована 1976 року, будинок культури, сільська бібліотека.
Відомі люди
- Архимандрит Олексій (1975, в миру — Мензатюк Сергій Іванович) — архімандрит, намісник Свято-Преображенського Угорницького монастиря.
- Іван Вихованюк (1949—2014) — лікар-кардіолог, педагог, доктор медичних наук.
- Ольга Сенюк (1929—2019) — філолог, перекладачка з германських мов.
Примітки
- F.Kiryk. Kola (Koło) Paweł h. Junosza // Polski Słownik Biograficzny, Wrocław - Warszawa - Kraków, 1967.- tom ХІІІ/2, zeszyt 57. s. 286 (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Підгайчики. Церква Благовіщення Пр. Богородиці 1854
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidga jchiki selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo PidgajchikiKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonRada Pidgajchikivska silska radaOsnovni daniZasnovane 1457 rikNaselennya 2657Plosha 21 54 km Gustota naselennya 123 35 osib km Poshtovij indeks 78256Telefonnij kod 380 03433Geografichni daniGeografichni koordinati 48 33 54 pn sh 25 10 48 sh d 48 56500 pn sh 25 18000 sh d 48 56500 25 18000 Koordinati 48 33 54 pn sh 25 10 48 sh d 48 56500 pn sh 25 18000 sh d 48 56500 25 18000Vodojmi TurkaVidstan do rajonnogo centru 12 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya PidgajchikiMisceva vladaAdresa radi 78256 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Pidgajchiki vul Soborna 12aKartaPidgajchikiPidgajchikiMapa Pidgajchiki u Vikishovishi Organ miscevogo samovryaduvannya Pidgajchikivska silska rada RoztashuvannyaSelo rozkinulosya nad richkoyu Turka pritoka Prutu za 12 km vid rajonnogo centru Ye zaliznichnij zupinnij punkt Pidgajchiki Cherez selo prohodit shose R24 IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v pisemnih dzherelah 1457 roku todi vono nazivalosya Pidgajcyami 1457 1 sichnya shlyahetnij Ioan Kola z Martinova zapisav shlyahetnij Yadvizi svoyij druzhini didichci z Martinova 1000 marok vid svoyeyi osobistoyi shedroti zi svoyih sil Hlebichin Roshana v Galickomu distrikti Pidgajche v Kolomijskomu Yaksho zh Ioanovi dovedetsya ranishe vidijti z cogo svitu todi Yadviga buduchi vdovoyu abo vijshovshi vdruge zamizh matime yih na ves chas svogo zhittya Yaksho vona pomre dibra vidijdut do spadkoyemciv Ioana bez zhodnogo zvilnennya v 1000 marok Vlasnikami sela buli galickij pidstolij Yan Kola pislya jogo smerti 1468 roku z 1473 roku spilno brati Yan Pavel Pjotr Koli Na teritoriyi sela viyavleno 14 arheologichnih poselen chastina artefaktiv z yakih zberigayetsya u shkilnomu muzeyi Znajdeni pam yatki dobi paleolitu rannogo mezolitu pidkarpatskoyi kulturi shnurovoyi keramiki komarivskoyi goligradskoyi pshevorskoyi kultur kulturi karpatskih kurganiv Kiyivskoyi Rusi Uprodovzh XV XIX st selyani z Pidgajchik brali aktivnu uchast u Nacionalno vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu pid provodom B Hmelnickogo spriyali diyalnosti oprishkiv V XIX st vidbulos kulturne i ekonomichne pidnesennya v seli Comu spriyalo skasuvannya panshini 1848 r vidkrittya shkoli 1872 r budivnictvo zaliznici 1888 r budivnictvo guralni Chimalij vnesok u rozvitok ekonomiki zrobili pomishiki V XX stolitti zhiteli sela Pidgajchiki vidchuli na sobi chislenni politichni ekonomichni i kulturni zmini U chervni 1931 roku pidpilnij komsomolskij komitet sela Pidgajchiki virishiv provesti akt nepokori i dobitis bilshoyi platni i zmenshennya robochogo dnya Zamist 60 grosh platni vimagali 1 20 zlotih i dobivalis desyatigodinnogo robochogo dnya Ne zvazhayuchi na vtruchannya policiyi i sprobi pana Bogusevicha najnyati robitnikiv z inshih sil selyani Pidgajchik taki dosyagli svoyeyi meti i yih vimogi buli vikonani Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 2530 meshkanciv z nih 2350 ukrayinciv grekokatolikiv 130 ukrayinciv latinnikiv 30 polyakiv 10 yevreyiv i 10 nimciv Selo vhodilo do skladu gmini Gvozdzyec Myasto Kolomijskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polshi U period Drugoyi svitovoyi vijni zhiteli Pidgajchik buli u skladi Chervonoyi Armiyi diviziyi SS Galichina u lavah UPA Ne obminuli selyan i represiyi radyanskogo partijnogo kerivnictva bagato lyudej bulo vivezeno na Sibir fizichno znisheno zrujnovano bagato kaplic hrestiv Z 60 h rokiv v seli vidbulosya potuzhne ekonomichne zrostannya zavdyaki diyalnosti Vasilya Tkachuka NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2646 99 59 rosijska 10 0 38 polska 1 0 03 Usogo 2657 100 CerkvaHram Blagovishennya Prechistoyi Divi Mariyi 1854 r pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 828 Nastoyatel mitr prot Mihajlo Smetanyuk U 2016 r perejshla z pid yurisdikciyi UAPC v UPC KP SuchasnistV seli ye zagalnoosvitnya shkola I III st zbudovana 1976 roku budinok kulturi silska biblioteka Vidomi lyudiArhimandrit Oleksij 1975 v miru Menzatyuk Sergij Ivanovich arhimandrit namisnik Svyato Preobrazhenskogo Ugornickogo monastirya Ivan Vihovanyuk 1949 2014 likar kardiolog pedagog doktor medichnih nauk Olga Senyuk 1929 2019 filolog perekladachka z germanskih mov PrimitkiF Kiryk Kola Kolo Pawel h Junosza Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1967 tom HIII 2 zeszyt 57 s 286 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 37 https socialdata org ua projects mova 2001 Pidgajchiki Cerkva Blagovishennya Pr Bogorodici 1854 Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi