Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північні території прийнята назва в Японії або Південні Курили прийнята назва в Росії умовне позначення південної групи

Північні території Японії

Північні території Японії

Північні території (прийнята назва в Японії) або Південні Курили (прийнята назва в Росії) — умовне позначення південної групи островів Курильського архіпелагу, що об'єднуються в науково-дослідних матеріалах за принципом наявності загальних особливостей географії, геологічної будови, клімату, а також флори та фауни. Включають ланцюг островів Великої Курильської гряди від острова Урупа на півночі до Кунашира на півдні, а також Малу Курильську гряду. Від Північних Курил відрізняються великими розмірами та досить високими піками. Їхня загальна площа становить 5 тис. км² або трохи менше половини всієї площі архіпелагу. Всі острови Південних Курил входять до складу Сахалінської області Росії; і всі, крім Урупа, заперечуються Японією.

image
Карта Південних Курил, в тому числі частина о. Уруп
image
Атлас Північних територій Японії українською мовою, виданий у 2022 р.

Походження

Усі Південні Курили мають вулканічне походження. У геологічному плані блок островів Південних Курил є прикордонним, перебуваючи у сфері стику Курильської дуги із системами острова Хоккайдо, з яким вони активно взаємодіють у сейсмічному плані. Аналіз закономірностей розподілу землетрусів показує дуже складний та нестабільний характер геології Південних Курил.

Приналежність

Після «відкриття» Японії в Сімодському трактаті 1855 року майже вся Велика Курильська гряда (окрім Кунашира та Ітурупа ) відійшла Російській імперії, а вся Мала Курильська гряда з Ітурупом та Кунаширом — Японії. Такий статус був підтверджений у подальших договорах — Петербурзькому 1875 та Портсмутському 1905 років.

Наприкінці другої світової війни, 8 серпня 1945 року СРСР оголосив війну Японії. В ході бойових дій радянські війська повністю зайняли Курильські острови. Переговори про належність островів Ітуруп, Кунашир та Шикотан ведуться між Японією та Радянським Союзом / Росією ведеться фактично після закінчення другої світової війни. Останнім часом російська влада неодноразово заявляла, що суверенітет над цими територіями має відповідне міжнародно-правове оформлення і не підлягає сумніву. У свою чергу, Японія не визнає російського суверенітету над південними Курильськими островами та вважає їх своїми.

Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією та Радянським Союзом / Росією після Другої світової війни. Європейський парламент 7 липня 2005 року в резолюції «Відносини між ЄС, Китаєм і Тайванем і безпеку на Далекому Сході», закликав Росію повернути Японії «окуповані території» — Південнокурильські острови. Влада Японії останніми роками уникала вживанню терміну «окупація», описуючи ситуацію навколо південних Курил, і обмежувалася заявою, що «на ці острови поширюється японський суверенітет». На офіційному сайті Олімпіади-2020, яка відбулася в Токіо, острови Південні Курили були позначені як територія Японії на інтерактивній карті.

28 лютого 2022 року директор департаменту МЗС Японії заявив, що Росія окупувала південні Курили.

image "Північні території окуповані, і ми вважаємо, що це суперечить міжнародному праву, як і напад російської армії в Україну, що здійснюється в цей момент", – заявив японський дипломат. image

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда під час виступу в Сеймі 7 березня 2022 року назвав південну частину «Курильських» островів «територією, притаманною Японії, територією, над якою Японія має суверенітет».

Клімат

Для південних островів характерний дещо менш жорсткий вітровий режим, а також більш м'який клімат. На охотоморській стороні до них підходять води теплої течії Соя, а з тихоокеанської сторони підходить холодна (Курильська течія). Його відгалуження входять і в Охотське море по протоках між островами Кетой, Сімушир і Уруп, де поєднуються з теплими водами, створюючи сприятливі умови для формування різноманітності місцевої флори та фауни.

Сума вегетативних температур на Південних Курилах різко наростає від 520°С на півночі Урупа до 1 350°С на Ітурупі і до більш ніж 1750°С на півдні Кунашир, що є максимальним показником для Курильського архіпелагу. Клімат загалом характеризується як океанічний морський через відсутність сильних морозів узимку. Рекорди мінімальних температур для Південних Курил становлять лише -16 ° С, Що трохи нижче ніж на Середніх Курилах. Кількість опадів тут також дещо нижча.

Флора і фауна

На Південних Курилах панує відносно м'який океанічний клімат, тому бурі ведмеді взагалі можуть не лягати в сплячку. На Кунаширі зафіксовані випадки нападу ведмедів на людей зі смертельними наслідками . Швидкі гірські річки зазвичай не замерзають і продовжує заходити риба.

Протока Буссоль загалом грає роль природного кордону між Середніми та Південними Курилами у флористичному відношенні. Він відокремлює Циркумбореальну (на північ) зону від Східноазійської (на південь), хоча окремі сліди бореальної флори можна знайти і на півночі Урупа, на півострові Кастрикум. У флорі Південних Курил налічується 1215 видів судинних рослин, 535 родів, 128 сімейств, тоді як на Північних Курилах — 582 види, 248 родів і 71 сімейство, на Середніх Курилах — 334, 186, 66б відповідно. Загалом, флора Південних Курил неморальна. Морська флора тут майже багата і різноманітна як і сухопутна. Рівень виразності мінливості та формоутворення у рослин на Південних Курилах значно вищий, ніж на Північних Курильських островах .

На південних островах (Кунашир, Шикотан, південь Ітурупа) поширені темнохвойні та хвойно-широколистяні ліси з ліанами та потужним бамбучником у підліску, місцями (Шикотан, Ітуруп) зустрічається рідколісся з курильської модрини. На північ від перешийка Вітрової на острові Ітуруп і до острова Расшуа в лісовому поясі поширене криволісся з кам'яної берези з курильським бамбуком, вище — кедровий і вільховий стланіки.

Населення

Зважаючи на сприятливі кліматичні умови, Південні Курили, насамперед на найбільших островах Кунашир, Ітуруп та Шикотан сконцентровано більшу частину жителів Курильського архіпелагу. Інші острови безлюдні, хоча в епоху японської адміністрації (1855—1945) густо заселені були навіть найдрібніші з них.

Чисельність населення
1959197019791989200220092010
5675↘3762↗5114↗10 498↘7108↘6152↗7359
2011201220132014201520162017
↘7334↘6981↘6606↘6153↘5906↗5934↘5561
20182019
↗6409↗6485

За даними поточного обліку на 1 січня 2021 року, на території Південних Курильських островів проживають 18 810 осіб, що складає 87 % від загального населення Курильських островів.

На початку XXI століття Південні Курили, на відміну Північних і Середніх, зберігають і навіть збільшують своє постійне населення, як цивільне, і військове. На островах Кунашир та Ітуруп ведеться активне будівництво об'єктів інфраструктури.

Див. також

Примітки

  1. Гришин С. Ю., Баркалов В. Ю. Растительный покров северных Курил // Вестник Дальневосточного отделения РАН. — 2009. — № 3 (7 липня). — С. 61—69. — ISSN 0869-7698.
  2. Ганзей К. С. Геосистемы южных и средних Курильских островов // . — 2008. — № 3 (7 липня). — С. 90—95. — ISSN 0206-1619.
  3. Злобин Т. К., Полец А. Ю. Анализ закономерностей распределения землетрясений по типам очаговых подвижек в Курило-Охотском регионе перед катастрофическим Симуширским землетрясением 15.11.2006 года // Геодинамика и тектонофизика. — Институт земной коры Сибирского отделения РАН, 2012. — Т. 3, № 2 (7 липня). — С. 114—128. — ISSN 2078-502X.
  4. Південні Курили: острови розбрату між Японією та Росією. adastra (ua) . 22 січня 2020. Процитовано 2 березня 2022.
  5. У МЗС Японії нагадали, що Росія окупувала Південні Курили. Лівий берег (ua) . 28 лютого 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  6. МЗС ЯПОНІЇ ЗАЯВИЛО, ЩО РОСІЯ ОКУПУВАЛА ПІВДЕННІ КУРИЛИ. 5 канал (ua) . 28 лютого 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  7. так офіційно у Токіо називають південну частину Курил
  8. Кізілова, Світлана (7 березня 2022). Японія заявила, що південні "Курили" це їхня суверенна територія. Українська правда (укр.). Процитовано 7 березня 2022.
  9. Гришин С.Ю., Баркалов В.Ю., Кузнецова Т.А. Растительный покров острова Онекотан (Курильские острова) // Комаровские чтения. — Федеральный научный центр биоразнообразия наземной биоты Восточной Азии Дальневосточного отделения РАН, 2005. — Вип. LI (7 липня). — С. 80—100. — ISSN 1997-1869. з джерела 12 вересня 2017.
  10. Разжигаева Н. Г., Ганзей Л. А., Гребенникова Т. А., Мохова Л. М., Арсланов Х. А., Рыбин А. В., Дегтерев А. В. Роль климата и природных катастроф в развитии ландшафтов о. Матуа (Центральные Курилы) в позднем голоцене // Известия РАН. Серия географическая. — М. : Наука, 2012. — № 3 (7 липня). — С. 71—80. — ISSN 0373-2444. з джерела 20 грудня 2016.
  11. https://geographyofrussia.com/wp-content/uploads/2015/01/160_1.jpg
  12. Пропавшего на Кунашире смотрителя маяка задрал медведь. РЕН ТВ
  13. Стали известны обстоятельства гибели смотрителя маяка на Кунашире. 25.11.2017. Новости. Южно-Курильск. Сахалин. Инфо
  14. Баркалов В. Ю. Флора Курильских островов // Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора биологических наук по специальности ВАК 03.00.05 — Ботаника
  15. Мочалова О. А., Якубов В. В. Флора Командорских островов : [ 20 грудня 2016]. — Владивосток : Биолого-почвенный институтт ДВО РАН, 2004.
  16. Коротеева Т. И. Печеночники Курильских Островов [ 2020-08-11 у Wayback Machine.] // Автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности ВАК 03.02.01 — Ботаника
  17. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. (рос.)
  18. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність наявного населення міст, селищ міського типу, районів і районних центрів СРСР за даними перепису на 15 січня 1970 року за республіками, краями й областями. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
  19. Всесоюзний перепис населення 1979 р.
  20. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
  21. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  22. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  23. Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  24. Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
  25. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  26. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  27. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  28. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  29. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  30. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  31. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  32. Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pivnichni teritoriyi prijnyata nazva v Yaponiyi abo Pivdenni Kurili prijnyata nazva v Rosiyi umovne poznachennya pivdennoyi grupi ostroviv Kurilskogo arhipelagu sho ob yednuyutsya v naukovo doslidnih materialah za principom nayavnosti zagalnih osoblivostej geografiyi geologichnoyi budovi klimatu a takozh flori ta fauni Vklyuchayut lancyug ostroviv Velikoyi Kurilskoyi gryadi vid ostrova Urupa na pivnochi do Kunashira na pivdni a takozh Malu Kurilsku gryadu Vid Pivnichnih Kuril vidriznyayutsya velikimi rozmirami ta dosit visokimi pikami Yihnya zagalna plosha stanovit 5 tis km abo trohi menshe polovini vsiyeyi ploshi arhipelagu Vsi ostrovi Pivdennih Kuril vhodyat do skladu Sahalinskoyi oblasti Rosiyi i vsi krim Urupa zaperechuyutsya Yaponiyeyu Karta Pivdennih Kuril v tomu chisli chastina o UrupAtlas Pivnichnih teritorij Yaponiyi ukrayinskoyu movoyu vidanij u 2022 r PohodzhennyaUsi Pivdenni Kurili mayut vulkanichne pohodzhennya U geologichnomu plani blok ostroviv Pivdennih Kuril ye prikordonnim perebuvayuchi u sferi stiku Kurilskoyi dugi iz sistemami ostrova Hokkajdo z yakim voni aktivno vzayemodiyut u sejsmichnomu plani Analiz zakonomirnostej rozpodilu zemletrusiv pokazuye duzhe skladnij ta nestabilnij harakter geologiyi Pivdennih Kuril PrinalezhnistPislya vidkrittya Yaponiyi v Simodskomu traktati 1855 roku majzhe vsya Velika Kurilska gryada okrim Kunashira ta Iturupa vidijshla Rosijskij imperiyi a vsya Mala Kurilska gryada z Iturupom ta Kunashirom Yaponiyi Takij status buv pidtverdzhenij u podalshih dogovorah Peterburzkomu 1875 ta Portsmutskomu 1905 rokiv Naprikinci drugoyi svitovoyi vijni 8 serpnya 1945 roku SRSR ogolosiv vijnu Yaponiyi V hodi bojovih dij radyanski vijska povnistyu zajnyali Kurilski ostrovi Peregovori pro nalezhnist ostroviv Iturup Kunashir ta Shikotan vedutsya mizh Yaponiyeyu ta Radyanskim Soyuzom Rosiyeyu vedetsya faktichno pislya zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni Ostannim chasom rosijska vlada neodnorazovo zayavlyala sho suverenitet nad cimi teritoriyami maye vidpovidne mizhnarodno pravove oformlennya i ne pidlyagaye sumnivu U svoyu chergu Yaponiya ne viznaye rosijskogo suverenitetu nad pivdennimi Kurilskimi ostrovami ta vvazhaye yih svoyimi Virishennya superechki v mizhnarodnih sudovih instanciyah blokuyetsya Rosiyeyu Teritorialnij disput ye golovnoyu pereponoyu dlya ukladannya mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu ta Radyanskim Soyuzom Rosiyeyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni Yevropejskij parlament 7 lipnya 2005 roku v rezolyuciyi Vidnosini mizh YeS Kitayem i Tajvanem i bezpeku na Dalekomu Shodi zaklikav Rosiyu povernuti Yaponiyi okupovani teritoriyi Pivdennokurilski ostrovi Vlada Yaponiyi ostannimi rokami unikala vzhivannyu terminu okupaciya opisuyuchi situaciyu navkolo pivdennih Kuril i obmezhuvalasya zayavoyu sho na ci ostrovi poshiryuyetsya yaponskij suverenitet Na oficijnomu sajti Olimpiadi 2020 yaka vidbulasya v Tokio ostrovi Pivdenni Kurili buli poznacheni yak teritoriya Yaponiyi na interaktivnij karti 28 lyutogo 2022 roku direktor departamentu MZS Yaponiyi zayaviv sho Rosiya okupuvala pivdenni Kurili Pivnichni teritoriyi okupovani i mi vvazhayemo sho ce superechit mizhnarodnomu pravu yak i napad rosijskoyi armiyi v Ukrayinu sho zdijsnyuyetsya v cej moment zayaviv yaponskij diplomat Prem yer ministr Yaponiyi Fumio Kisida pid chas vistupu v Sejmi 7 bereznya 2022 roku nazvav pivdennu chastinu Kurilskih ostroviv teritoriyeyu pritamannoyu Yaponiyi teritoriyeyu nad yakoyu Yaponiya maye suverenitet KlimatDlya pivdennih ostroviv harakternij desho mensh zhorstkij vitrovij rezhim a takozh bilsh m yakij klimat Na ohotomorskij storoni do nih pidhodyat vodi teployi techiyi Soya a z tihookeanskoyi storoni pidhodit holodna Kurilska techiya Jogo vidgaluzhennya vhodyat i v Ohotske more po protokah mizh ostrovami Ketoj Simushir i Urup de poyednuyutsya z teplimi vodami stvoryuyuchi spriyatlivi umovi dlya formuvannya riznomanitnosti miscevoyi flori ta fauni Suma vegetativnih temperatur na Pivdennih Kurilah rizko narostaye vid 520 S na pivnochi Urupa do 1 350 S na Iturupi i do bilsh nizh 1750 S na pivdni Kunashir sho ye maksimalnim pokaznikom dlya Kurilskogo arhipelagu Klimat zagalom harakterizuyetsya yak okeanichnij morskij cherez vidsutnist silnih moroziv uzimku Rekordi minimalnih temperatur dlya Pivdennih Kuril stanovlyat lishe 16 S Sho trohi nizhche nizh na Serednih Kurilah Kilkist opadiv tut takozh desho nizhcha Flora i faunaNa Pivdennih Kurilah panuye vidnosno m yakij okeanichnij klimat tomu buri vedmedi vzagali mozhut ne lyagati v splyachku Na Kunashiri zafiksovani vipadki napadu vedmediv na lyudej zi smertelnimi naslidkami Shvidki girski richki zazvichaj ne zamerzayut i prodovzhuye zahoditi riba Protoka Bussol zagalom graye rol prirodnogo kordonu mizh Serednimi ta Pivdennimi Kurilami u floristichnomu vidnoshenni Vin vidokremlyuye Cirkumborealnu na pivnich zonu vid Shidnoazijskoyi na pivden hocha okremi slidi borealnoyi flori mozhna znajti i na pivnochi Urupa na pivostrovi Kastrikum U flori Pivdennih Kuril nalichuyetsya 1215 vidiv sudinnih roslin 535 rodiv 128 simejstv todi yak na Pivnichnih Kurilah 582 vidi 248 rodiv i 71 simejstvo na Serednih Kurilah 334 186 66b vidpovidno Zagalom flora Pivdennih Kuril nemoralna Morska flora tut majzhe bagata i riznomanitna yak i suhoputna Riven viraznosti minlivosti ta formoutvorennya u roslin na Pivdennih Kurilah znachno vishij nizh na Pivnichnih Kurilskih ostrovah Na pivdennih ostrovah Kunashir Shikotan pivden Iturupa poshireni temnohvojni ta hvojno shirokolistyani lisi z lianami ta potuzhnim bambuchnikom u pidlisku miscyami Shikotan Iturup zustrichayetsya ridkolissya z kurilskoyi modrini Na pivnich vid pereshijka Vitrovoyi na ostrovi Iturup i do ostrova Rasshua v lisovomu poyasi poshirene krivolissya z kam yanoyi berezi z kurilskim bambukom vishe kedrovij i vilhovij stlaniki NaselennyaZvazhayuchi na spriyatlivi klimatichni umovi Pivdenni Kurili nasampered na najbilshih ostrovah Kunashir Iturup ta Shikotan skoncentrovano bilshu chastinu zhiteliv Kurilskogo arhipelagu Inshi ostrovi bezlyudni hocha v epohu yaponskoyi administraciyi 1855 1945 gusto zaseleni buli navit najdribnishi z nih Chiselnist naselennya19591970197919892002200920105675 3762 5114 10 498 7108 6152 73592011201220132014201520162017 7334 6981 6606 6153 5906 5934 556120182019 6409 6485 Za danimi potochnogo obliku na 1 sichnya 2021 roku na teritoriyi Pivdennih Kurilskih ostroviv prozhivayut 18 810 osib sho skladaye 87 vid zagalnogo naselennya Kurilskih ostroviv Na pochatku XXI stolittya Pivdenni Kurili na vidminu Pivnichnih i Serednih zberigayut i navit zbilshuyut svoye postijne naselennya yak civilne i vijskove Na ostrovah Kunashir ta Iturup vedetsya aktivne budivnictvo ob yektiv infrastrukturi Div takozhProblema nalezhnosti pivdennih Kurilskih ostrovivPrimitkiGrishin S Yu Barkalov V Yu Rastitelnyj pokrov severnyh Kuril Vestnik Dalnevostochnogo otdeleniya RAN 2009 3 7 lipnya S 61 69 ISSN 0869 7698 Ganzej K S Geosistemy yuzhnyh i srednih Kurilskih ostrovov 2008 3 7 lipnya S 90 95 ISSN 0206 1619 Zlobin T K Polec A Yu Analiz zakonomernostej raspredeleniya zemletryasenij po tipam ochagovyh podvizhek v Kurilo Ohotskom regione pered katastroficheskim Simushirskim zemletryaseniem 15 11 2006 goda Geodinamika i tektonofizika Institut zemnoj kory Sibirskogo otdeleniya RAN 2012 T 3 2 7 lipnya S 114 128 ISSN 2078 502X Pivdenni Kurili ostrovi rozbratu mizh Yaponiyeyu ta Rosiyeyu adastra ua 22 sichnya 2020 Procitovano 2 bereznya 2022 U MZS Yaponiyi nagadali sho Rosiya okupuvala Pivdenni Kurili Livij bereg ua 28 lyutogo 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 MZS YaPONIYi ZAYaVILO ShO ROSIYa OKUPUVALA PIVDENNI KURILI 5 kanal ua 28 lyutogo 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 tak oficijno u Tokio nazivayut pivdennu chastinu Kuril Kizilova Svitlana 7 bereznya 2022 Yaponiya zayavila sho pivdenni Kurili ce yihnya suverenna teritoriya Ukrayinska pravda ukr Procitovano 7 bereznya 2022 Grishin S Yu Barkalov V Yu Kuznecova T A Rastitelnyj pokrov ostrova Onekotan Kurilskie ostrova Komarovskie chteniya Federalnyj nauchnyj centr bioraznoobraziya nazemnoj bioty Vostochnoj Azii Dalnevostochnogo otdeleniya RAN 2005 Vip LI 7 lipnya S 80 100 ISSN 1997 1869 z dzherela 12 veresnya 2017 Razzhigaeva N G Ganzej L A Grebennikova T A Mohova L M Arslanov H A Rybin A V Degterev A V Rol klimata i prirodnyh katastrof v razvitii landshaftov o Matua Centralnye Kurily v pozdnem golocene Izvestiya RAN Seriya geograficheskaya M Nauka 2012 3 7 lipnya S 71 80 ISSN 0373 2444 z dzherela 20 grudnya 2016 https geographyofrussia com wp content uploads 2015 01 160 1 jpg Propavshego na Kunashire smotritelya mayaka zadral medved REN TV Stali izvestny obstoyatelstva gibeli smotritelya mayaka na Kunashire 25 11 2017 Novosti Yuzhno Kurilsk Sahalin Info Barkalov V Yu Flora Kurilskih ostrovov Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchyonoj stepeni doktora biologicheskih nauk po specialnosti VAK 03 00 05 Botanika Mochalova O A Yakubov V V Flora Komandorskih ostrovov 20 grudnya 2016 Vladivostok Biologo pochvennyj institutt DVO RAN 2004 Koroteeva T I Pechenochniki Kurilskih Ostrovov 2020 08 11 u Wayback Machine Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchyonoj stepeni kandidata biologicheskih nauk po specialnosti VAK 03 02 01 Botanika Vsesoyuznij perepis naselennya 1959 roku Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1970 roku Chiselnist nayavnogo naselennya mist selish miskogo tipu rajoniv i rajonnih centriv SRSR za danimi perepisu na 15 sichnya 1970 roku za respublikami krayami j oblastyami Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2013 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1979 r Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Tom 1 tablica 4 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajcentrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 ros Chislennost postoyannogo naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam poselkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2009 goda Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 2 sichnya 2014 ros Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Sahalinskaya oblast Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselyonnyh punktov selskih naselyonnyh punktov Arhiv originalu PDF za 28 lipnya 2014 Procitovano 28 lipnya 2014 Sahalinskaya oblast Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2011 2016 godov Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami Tablicya 35 Ocinka chiselnosti postijnogo naselennya na 1 sichnya 2012 roku Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2013 roku M Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chiselnist naselennya miskih okrugiv municipalnih rajoniv miskih i silskih poselen miskih naselenih punktiv silskih naselenih punktiv Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Tablicya 33 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2014 roku Arhiv originalu za 2 serpnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2015 roku Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda ros Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018 Ocenka chislennosti naseleniya v razreze municipalnyh obrazovanij po sostoyaniyu na 01 01 2019 goda i srednegodovaya za 2018 god Territorialnyj organ Federalnoj sluzhby gosudarstvennoj statistiki po Sahalinskoj oblasti 22 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ