Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північноалтайська мова (кумандинсько-челканська) — одна з двох гірсько-алтайських мов, мова челканців в кумандинців.
| Північноалтайська мова | |
|---|---|
[[Файл: |300px|]] | |
| Поширена в | Росія |
| Регіон | Республіка Алтай, Алтайський край |
| Носії | ~10 000 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Алтайська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | atv |
Традиційно - та північноалтайська мови вважались однією мовою — алтайською. Однак відповідно до сучасних класифікацій тюркських мов вони є двома різними мовами. Ситуацію ускладнює те, що деякі з окремих південних і північних діалектів офіційно визнані окремими мовами нечисленних народів Росії (зокрема кумандинська та челканська).
За даними Всеросійського перепису населення 2002 року 65 534 осіб заявило, що володіє алтайською мовою.. За оцінками, з них лише близько 10 тисяч розмовляє на діалектах північноалтайської, інші — південноалтайською. Відповідно до деяких даних, лише 2 % алтайців вільно володіє алтайською мовою.
У складі північно-алтайської мови виділяють два діалекти:
- (къуманды / къубанды / къуўанды) ~8 000 осіб.
- (куу / къуу, чалкъанду / шалкъанду) ~2 000 осіб.
На основі культурно-етнографічних і деяких мовних ознак до північноалтайської зараховують також .
З північноалтайською мовою також межують, являючи собою, по суті, її діалекти, кондомська, шорська та нижньочулимська (мови -j-), на відміну від мов -z- мраської, шорської та середньочулимської, що входять до хакаської діалектної зони.
Північноалтайські діалекти зараховуються до хакаської групи тюркських (хакасько-алтайська підгрупа). Це, однак, сумнівно через інтервокальний -j- (у хакаських -z-). Імовірно, самостійне розгалуження тюркських мов -j-.
Писемність північно-алтайської мови здійснюється на кириличній основі. 2006 року в Алтайському краї видано абетку кумандинської мови.
Примітки
- Всеросійський перепис населення 2002 року Том 13. «Корінні нечисленні народи Російської Федерації» [ 2012-02-20 у Wayback Machine.](рос.)
- Енциклопедія «Кругосвет»(рос.)
- В Алтайському краї видано абетку кумандинської мови. 2006(рос.)
Див. також
Література
- Баскаков Н.А. Алтайский язык. М., 1958.(рос.)
- Тукмачева Л.М., Петрушкова М.Б. Кумандинско-русский словарь. Бийск, 1995.(рос.)
Посилання
- Гірничо-Алтайського державного університету (рос.)
- (коротко про граматику та фонетику, етнічні групи)(рос.)
- Ethnologue. Languages of the world: Altai, Northern(англ.)
- Інформація про кумандинців на сайті Ради Федерації(рос.)
- Інформація про тубаларів на сайті Ради Федерації(рос.)
- Інформація про челканців на сайті Ради Федерації(рос.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnoaltajska mova kumandinsko chelkanska odna z dvoh girsko altajskih mov mova chelkanciv v kumandinciv Pivnichnoaltajska mova Fajl 300px Poshirena vRosiyaRegionRespublika Altaj Altajskij krajNosiyi 10 000PisemnistkirilicyaKlasifikaciyaAltajska sim ya Tyurkska gilkaGirsko Altajska grupa dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3atv Tradicijno ta pivnichnoaltajska movi vvazhalis odniyeyu movoyu altajskoyu Odnak vidpovidno do suchasnih klasifikacij tyurkskih mov voni ye dvoma riznimi movami Situaciyu uskladnyuye te sho deyaki z okremih pivdennih i pivnichnih dialektiv oficijno viznani okremimi movami nechislennih narodiv Rosiyi zokrema kumandinska ta chelkanska Za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 roku 65 534 osib zayavilo sho volodiye altajskoyu movoyu Za ocinkami z nih lishe blizko 10 tisyach rozmovlyaye na dialektah pivnichnoaltajskoyi inshi pivdennoaltajskoyu Vidpovidno do deyakih danih lishe 2 altajciv vilno volodiye altajskoyu movoyu U skladi pivnichno altajskoyi movi vidilyayut dva dialekti kumandy kubandy kuyandy 8 000 osib kuu kuu chalkandu shalkandu 2 000 osib Na osnovi kulturno etnografichnih i deyakih movnih oznak do pivnichnoaltajskoyi zarahovuyut takozh Z pivnichnoaltajskoyu movoyu takozh mezhuyut yavlyayuchi soboyu po suti yiyi dialekti kondomska shorska ta nizhnochulimska movi j na vidminu vid mov z mraskoyi shorskoyi ta serednochulimskoyi sho vhodyat do hakaskoyi dialektnoyi zoni Pivnichnoaltajski dialekti zarahovuyutsya do hakaskoyi grupi tyurkskih hakasko altajska pidgrupa Ce odnak sumnivno cherez intervokalnij j u hakaskih z Imovirno samostijne rozgaluzhennya tyurkskih mov j Pisemnist pivnichno altajskoyi movi zdijsnyuyetsya na kirilichnij osnovi 2006 roku v Altajskomu krayi vidano abetku kumandinskoyi movi PrimitkiVserosijskij perepis naselennya 2002 roku Tom 13 Korinni nechislenni narodi Rosijskoyi Federaciyi 2012 02 20 u Wayback Machine ros Enciklopediya Krugosvet ros V Altajskomu krayi vidano abetku kumandinskoyi movi 2006 ros Div takozhLiteraturaBaskakov N A Altajskij yazyk M 1958 ros Tukmacheva L M Petrushkova M B Kumandinsko russkij slovar Bijsk 1995 ros PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi Pivnichnoaltajskoyu movoyu Girnicho Altajskogo derzhavnogo universitetu ros korotko pro gramatiku ta fonetiku etnichni grupi ros Ethnologue Languages of the world Altai Northern angl Informaciya pro kumandinciv na sajti Radi Federaciyi ros Informaciya pro tubalariv na sajti Radi Federaciyi ros Informaciya pro chelkanciv na sajti Radi Federaciyi ros Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi